Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ІЕ та ЕД / ІЕ та ЕД (шпори) / Франсуа Кене як засновник фізіократичної школ

.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
17.4 Кб
Скачать

Франсуа Кене як засновник фізіократичної школи. Суть праці "Економічна таблиця".

Франсуа Кене (1694 – 1774) – видатний французький економіст,

засновник школи фізіократів.

У своїх творах Ф. Кене розробив методологічні основи теоретичної системи фізіократизму, яка включає:

теорію природного порядку,

теорію чистого продукту,

теорію кругообігу багатства (суспільного відтворення).

Головною проблемою, яку вирішував Ф. Кене в „Економічній таблиці” (1758), було виявлення основних народногосподарських пропорцій економічного розвитку. Процес відтворення всього суспільного продукту охоплює відносини між трьома класами:

продуктивним класом (селяни та фермери, тобто усі хто обробляє землю), класом землевласників (поміщики, король, церква – всі хто одержує щорічний чистий продукт землеробства) і „безплідним” (всі громадяни, діяльність яких не пов’язана з сільським господарством).

При створенні економічної таблиці Ф. Кене використав метод абстракції, який дозволив зробити таки припущення:

– ціни незмінні протягом року;

– усі доходи витрачаються на споживання;

– купівля та продаж в середині кожного класу не беруться до уваги;

– відсутній вплив зовнішньої торгівлі;

– вся земля обробляється фермереми-селянами, які її орендують у землевласників і сплачують ренту;

– промислові товари виробляються ремісниками;

– існує велике землеробство.

У моделі відтворення (економічна таблиця) Ф.Кене виходив із того, що капітал фермерів складався із двох частин:

– первісних авансів (основний капітал) в сумі 10 млрд ліврів, які використовуються протягом 10 років, щорічно десята частина (1 млрд ліврів) вноситься у вартість річного продукту;

– щорічних авансів (оборотний капітал) у сумі 2 млрд ліврів, які використовуються на придбання сировини, оплату праці всіх робітників сільськогосподарського виробництва тощо. Ця частина капіталу споживається впродовж одного року, повністю переносить свою вартість на виготовлений продукт і відшкодовується.