ІЕ та ЕД / ІЕ та ЕД (шпори) / Формування та розвиток феодальної економіки

Формування та розвиток феодальної економіки.

Формування феодальної економіки відбувалось двома шляхами:

Романізація – процес феодалізації відбувався вже на підготовленому протофеодальному ґрунті територій Римської імперії: деградація рабовласницької економіки призвела до пріоритетного використання праці колонів (дрібних землевласників чи безземельних вільних селян у великих господарствах землевласників) із поступовим їх прикріпленням до землі.

Германізація (варваризація) – процес феодалізації відбувався на базі еволюції форм землеволодіння від родоплемінного до феодального; здійснювався природнім шляхом варварськими (германськими) племенами на території колишньої римської провінції – Північної Галлії (сучасна Франція), де і було засновано в 5 ст. н.е. Франкське королівство, яке вже у 8 ст. н.е. займало більшу частину Західної Європи.

Етапи становлення і розвитку феодалізму:

Раннє середньовіччя (5-10 ст. н.е.) - концентрація землі у вищих станах суспільства, формування васалітету

Зріле середньовіччя (10-13 ст.) - панування доменіальної системи господарювання, сформувалась феодальна ієрархія, подальший розвиток ремесла і торгівлі.

Пізнє середньовіччя (14-16 ст.) – розклад доменіальної системи господарювання, звільнення селян, зародження ринкового господарства та технічний розвиток епохи Ренесансу (вітряний млин, доменна піч, артилерія, книгодрук тощо).

Основні риси феодальної економіки:

1. Земля як основний засіб виробництва була у приватній власності феоду.

Феод – це умовне службове і спадкове надання землі сеньйором в управління колишнім бенефіціям за службу монарху.

2. «немає землі без сеньйора»

3. Ієрархічна структура земельної власності на васальних умовах – феодал підчинявся королю, феодалу – управлінці, священики, яким в свою чергу – залежні селяни.

4. Виникає протиріччя між великими і дрібними землеволодіннями

5. Особиста, поземельна, судово-адміністративна та військово-політична залежність селян від феодала.

6. Наявність двох стимулів для продуктивних сил суспільства:

7. Примусовий у вигляді обов’язкової сплати феодалу селянином земельної ренти за користування його землею (грошова і натуральна ренти)

8. Економічний стимул – все, що залишилося у селянина після сплати однієї з феодальних рент, залишалося у селянина, тому він був зацікавлений у нарощуванні продуктивності праці, що привело до росту багатства у країні.

9. Переважно натуральне виробництво, коли вироблялося все в своєму господарстві для власного споживання, а для обміну чи продажу залишається тільки надлишок.

10. Аграрна цивілізація, тому що більша частина ВВП, РС, інвестицій була задіяна в с-г. ЕД цього періоду опиралася на канонізм, тому що ек. Була релігійною.

В період Середньовіччя відбулась швидка урбанізація¹. Причини урбанізації:

розвиток технічного прогресу;

розвиток сільського господарства (вивільнилась частина населення для занять ремеслом);

демографічний ріст населення;

розвиток торгівлі, обміну, товарно-грошових відносин.

Магдебурзьке право.

Характерною рисою середньовічного ремесла була його цехова організація, тобто об’єднання міських ремісників однієї чи кількох професій у цехи.

Внаслідок розвитку сільського господарства, ремесла та урбанізації зросла роль торгівлі. Розпочалась конкурентна боротьба західноєвропейських міст за морські шляхи, оскільки сухопутні були значно ризикованіше через феодальні обмеження та високі мита, відсутність доріг та розбійницькі напади.

Основні типи середньовічної торгівлі:

Левантійська торгівля – торгівля предметами розкоші (прянощі, чай, шовк, килими, ліки тощо), які завозили з Леванту² - тут норма прибутку сягала 40 %.

Транзитна торгівля – це торгівля між двома країнами товарами інших країн.

Ганзейська торгівля – це торгівля країн Балтійського та Північного морів предметами повсякденного вжитку – тут норма торгового прибутку сягала 8 %.

Набувають стрімкого розвитку кредитно-грошові операції, значну роль в якому відіграють італійські міста, де було швидким нагромадження торговельного і лихварського капіталу, так:

В 11 ст. утворився перший банк (м. Генуя, Італія).

В 15 ст. утворився прототип фондової біржі в італійському місті Безансон.

В середині 15 ст. утворились ломбарди в італійській провінції Ломбард.

Широкого поширення набули вексельні операції, які знижували ризик втрати грошей торгівцями.

Економічна роль феодальної економіки в розвитку сучасної господарської цивілізації.

В умовах феодальної економіки з’явилась торгівля на дальні відстані.

З’явились виробничі підприємства (цехи).

Грошові відносини опановують всю Європу.

Технічні досягнення епохи Ренесансу.

1

2