ІЕ та ЕД / ІЕ та ЕД (шпори) / Напрямки економічних досліджень в Україні к. XIX- п. XX століття

Напрямки економічних досліджень в Україні к. XIX- п. XX століття.

Розвиток української економічної науки в останній третині XIX - на початку XX ст. визначають такі напрями:

o класифікація економічних теорій та економічної думки, аналіз кризи класичної політичної економії та шляхів виходу з неї, розвиток проблем предмета та методу політичної економії;

o вивчення історії економічної теорії;

o розвиток ідей маржиналізму;

o дослідження становлення та розвитку ринкового господарства;

o проблеми і перспективи розвитку в Україні підприємницької аграрної економіки

Марксизм

Зібер Микола Іванович (1844-1888) – один із перших пропагандистів марксизму в Україні.

• «Теорія цінності і капіталу Д.Рікардо» (1871), здобула позитивну оцінку К. Маркса у післямові до 2 тому капіталу. Обстоював теорію чистого ходоху Рікардо та теорію додаткової вартості К. Маркса

• Нариси первісної економічної культури 1883

• Давід Рікардо і Карл Маркс в їх суспільно-політичних дослідженнях 1885

Туган-Барановський Михайло Іванович (1865-1919) - перший український економіст, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл та напрямків, один з найкращих знавців кон’юнктурних економічних циклів, автор численних праць про теорію вартості, розподілу суспільного доходу, історії еокноміки та економічних вчень, кооперативних основ господарської діяльності, представник «легального» марксизму¹ тощо.

• «Промислові кризи в сучасній Англії, їх причини і близький вплив на народне життя» (1894)

• «Теоретичні основи марксизму» (1905)

• «Соціальна теорія розподілу» (1913)

• Соціальні основи кооперації» (1919)

Маржиналізм

М. Туган-Барановський - «Вчення про граничну корисність господарських благ як причину їх цінності» (1890)

Роман Орженцький - «Корисність і ціна: політико-економічний нарис» (1895)

• «Основні закони цінності і їх практичне значення» (1904)

Олександр Білімович - «До питання про розцінку господарських благ» (1914)

• «Соціальна теорія розподілу» (1916)

Євген Євгенович Слуцький - «Теорія кореляції і елементи вчення про криві розподілу» (1912)

• «До теорії балансу бюджету споживача»

«Етюд до проблеми будування формально-праксеологічних засад економіки» (1926),

1 Свою назву «легальний марксизм» одержав у зв’язку з тим, що його представники використовували окремі положення марксиської теорії та виступали за їх «легальну» пропаганду. Однак поступово «легальні марксисти» все далі відходили від них. Зрештою вони виступили за перегляд основних положень марксизму: про диктатуру пролетаріату, роль і природу держави, характер переходу до соціалізму, реалізацію і розподіл продукту тощо. Особливі заперечення викликали маркиські висновки про необхідність здійснення насильницької пролетарської революції. У кінці 90-х років «легальні марксисти» почали відходити навіть від формального визнання марксизму; після 1900 року «легальний марксизм» як течія економічної думки розпався, після чого М. Туган-Барановський став на позиції соціал-реформізму.