Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
8
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
199.59 Кб
Скачать

1. Лекцiя №7. Застосування визначеного iнтеграла до обчислення довжини кривої.

²Спрямна дуга, довжина дуги.

²Обчислення довжини дуги.

²Довжина дуги, заданої явною формулою чи в полярних координатах.

²Довжина просторової дуги.

 

^

1.1. Спрямна дуга, довжина дуги. Нехай задано незамкнену криву AB, яка задається

параметрично

 

 

x = Ã(t);

 

½ y = '(t); t 2 [®; ¯];

де ' i à – неперервнi функцiї, причому рiзним значенням t вiдповiдають рiзнi значення параметра.

Розглянемо розбиття

T : ® = t0 < t1 < ¢ ¢ ¢ < t1 < tn = ¯:

Позначимо

Mi = ('(ti); Ã(ti)); i = 0; 1; : : : ; n:

Послiдовно з’єднаємо точки A = M0, M1,...,Mn = B, одержимо ламану i позначимо через P (T ) її периметр, а через ¸ – найбiльшу з довжин вiдрiзкiв M1Mi.

^

Означення 1.1. Крива AB називається спрямною, якщо iснує скiнченна границя

s = lim P (T );

¸!0

^

причому ця границя називається довжиною кривої AB.

Зауваження 1.2. Нехай ¸0 = max ¢ti = max (ti ¡ t1). З допомогою леми Больцано-

1·i·n 1·i·n

Вейєрштрасса i теореми Кантора можна показати, що

¸ ! 0 , ¸0 ! 0:

Тому в означеннi 1 можна розглядати границю при

¸0 ! 0, тобто

(8" > 0)(9± > 0)(8T )(¸0 < ±

)

jP (T ) ¡ sj < "):

 

 

 

 

 

Властивостi спрямних кривих:

 

 

 

 

^

^

^

 

^

(1) Якщо крива AB спрямна i C 2AB, то AC i AB спрямнi, причому

^^ ^

s(AB) = s(AC) + s(CB):

1

2

^ ^

^

(2) Якщо кривi AB i BC спрямнi, то крива AC спрямна, причому

^^ ^

s(AB) + s(BC) = s(AC):

Розглянемо тепер випадок замкненої кривої `. Вiзьмемо довiльнi точки A та B на цiй

^ ^ ^ ^

кривiй. Отримаємо двi кривi AB та BA. Якщо кривi AB та BA спрямнi, то крива ` спрямна, причому

^^

s(`) = s(AB) + s(BA):

Використовуючи адитивнiсть довжини дуги легко переконатися, що спрямнiсть ` не залежить вiд вибору точок A та B.

1.2. Обчислення довжини дуги, заданої параметрично. Нехай крива `, яка не є замкненою, задається параметрично

 

x = '(t);

 

 

 

 

½ y = Ã(t); t 2 [®; ¯];

 

 

 

де ' i à – неперервно диференцiйовнi функцiї. Нехай

 

 

 

T : ® = t0 < t1 < ¢ ¢ ¢ < tn = ¯; xi = '(ti); yi = Ã(ti); Mi = (xi; yi);

 

= q

 

:

 

 

¢xi2 + ¢yi2

jM1Mij = (xi ¡ x1)2 + (yi ¡ y1)2

Згiдно з теоремою Лаґранжа,p

 

 

 

¢xi = '(ti) ¡ '(t1) = '0(¿i)(ti ¡ t1) = '0(citi;

де ci 2 [t1; ti].

Аналогiчно знайдуться точки d0i 2 [t1; ti] такi, що ¢yi = Ã0(diti. Тодi

n

n

Xi

Xp

 

 

P (T ) = jM1Mij =

 

('0(ci))2 + (Ã0(di))2¢ti =

=1

i=1

Xn p

=('0(ci))2 + (Ã0(ci))2¢ti+

 

+ i=1 ³

 

 

 

 

 

i=1

 

 

¡ ('0(ci))2 + (Ã0(ci))2´¢ti = ¾1 + ¾2:

 

 

 

('0(ci))2 + (Ã0(di))2

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскiльки ¾1 – iнтегральна сума функцiї

 

 

 

 

 

 

 

 

, яка неперервна, а значить,

 

('

(t))2 + (Ã

(t))2

iнтегровна на вiдрiзку [®; ¯]. Тому

¯

 

p

 

 

0

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

®

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

2 + (Ã

(t))2dt:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim ¾

 

=

(

'

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¸0!0

 

1

 

Z

 

 

( ))

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо ¾2. Оскiльки для a; b; b1 ¸ 0 виконується нерiвнiсть

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

jb2 ¡ b12j

 

 

 

jb ¡ b1j(b + b1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ b12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a2

+ b2

 

a2

j

=

 

 

 

 

·

=

b

¡

b1

j

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

pa2 + b2 + a2 + b12

j

 

¡ q

 

 

 

 

 

 

(b + b1)

j

 

 

 

то

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2j ·

Xi

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j ('0(ci))2 + (Ã0(ci))2 ¡ ('0(ci))2 + (Ã0(di))2j¢ti ·

 

 

 

 

 

 

 

 

=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

· Xn 0(ci) ¡ Ã0(di)j¢ti:

i=1

Функцiя Ã0(t) неперервна, а значить, рiвномiрно неперервна на [®; ¯], тому для довiльного

" > 0 iснує таке ± > 0, що 0(t0) ¡ Ã0(t00)j <

 

 

 

"

 

при jt0

¡ t00j < ±.

 

 

 

 

 

 

 

¯

¡

®

 

 

 

Ã0

 

 

 

Нехай

¸0

 

 

 

. Тодi оскiльки

 

 

i 2

 

 

 

 

 

 

¡

 

ij ·

 

 

·

¸0

 

. Тому j

 

 

¡

< ±

c

; d

[t

; t ]

 

 

c

d

¢t

i

< ±

(c

)

 

 

"

 

 

i

 

1

 

 

i

, то j i

 

 

 

 

 

i

 

Ã0(di)j <

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¯

¡

®

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¡

 

 

n

 

 

 

 

 

 

¡

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Xi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2j ·

"

 

¢ti =

 

"

(¯ ¡ ®) = ":

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¯ ®

 

¯

®

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, lim ¾2 = 0. Таким чином, lim P (T ) = lim ¾1. Тому

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¸0!0

 

 

 

 

 

¸0!0

 

 

 

 

 

¸0!0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z¯ p

s = ('0(t))2 + (Ã0(t))2dt:

®

1.3.Довжина дуги, заданої явною формулою чи в полярних координатах.

²Нехай крива задається явно, тобто y = f(x), де x 2 [a; b] i f неперервно диференцiйовна. Параметризуємо криву наступним чином

½ x = t;

y = f(t); t 2 [a; b]:

Тодi

Zb p

s = 1 + (f0(x))2dx:

a

²Нехай крива ` задається в полярних координатах r = r('), де ' 2 [®; ¯] i r – неперервно диференцiйовна функцiя. Параметризуємо криву `, використовуючи вiдомий зв’язок мiж системами координат:

½x = r cos '; y = r sin ':

Отже,

 

 

 

 

x = r(') cos ';

Тодi

½ y = r(') sin ':

x0(') = r0(') cos ' ¡ r(') sin ';

 

 

y0(') = r0(') sin ' + r(') cos ';

 

(x0('))2 + (y0('))2 = (r0('))2 + (r('))2:

Маємо

 

 

 

 

s = Z¯ p

 

d':

 

(r('))2 + (r0('))2

®

4

^

1.4. Довжина просторової дуги. Нехай в просторi задана просторова крива AB:

 

 

 

 

 

 

 

x = Ã(t);

 

 

 

 

 

 

 

8 y = '(t);

 

'

 

Ã

 

Â

 

< z = Â(t); t 2 [®; ¯];

де

 

,

 

i

 

– неперервно

:

Аналогiчно вводиться поняття спрямної кривої i доводиться наступна формула для об-

^

числення її довжини s(AB):

Z¯ p

s = ('0(t))2 + (Ã0(t))2 + (Â0(t))2dt:

®

Соседние файлы в папке ІІ модуль