§3. Мережі з вузькосмуговою нвч-передачею

Терміном вузькосмугова НВЧ-передача (narrowband microwave) позначають використання для передачі сигналу смуги надвисоких частот при відносно вузькій смузі - широкої рівно настільки, наскільки потрібно для вміщення сигналу [5]. До недавнього часу всі локальні продукти мереж з вузькосмуговою НВЧ-передачею використовували НВЧ-діапазон, що вимагає отримання ліцензії. Потім один постачальник виробив продукт, призначений для смуги ISM.

Ліцензовані вузькосмугові системи

НВЧ, які використовуються для передачі мови, даних і відео, потребують отримання ліцензії, і їх використання координується, що дозволяє уникнути потенційної інтерференції між системами. У США ліцензування контролює Федеральна комісія по засобам зв'язку. Кожна географічна область має радіус 28 км, і в ній можуть видаватися до п'яти ліцензій, причому кожна ліцензія видається на дві частоти. Motorola має 600 ліцензій (1200 частот) у смузі 18 ГГц, які дозволяють охопити всі області з населенням понад 30 000 чоловік.

У вузьсмуговій схемі зазвичай використовується конфігурація, представлена на рис. 2. Сусідні комірки використовують діапазони частот які не перекриваються в межах загальної смуги 18 ГГц. Оскільки Motorola контролює розподіл своїх частот, ця компанія може гарантувати, що близько розташовані незалежні локальні мережі не будуть заважати один одному. Відзначимо також, що для захисту від підслуховування все передачі шифруються [2].

Однією з переваг ліцензованих вузьсмугових локальних мереж є гарантована зв'язок без інтерференції. На відміну від використання неліцензованого спектра, такого, як діапазон ISM, власник ліцензії має легальне право на створення каналу передачі даних без інтерференції. Передачі користувачів локальних мереж, що функціонують в діапазоні ISM, можуть пошкоджуватись внаслідок інтерференції з передачами інших користувачів і перешкодити цьому законним способом не можна.

Неліцензовані вузькосмугові системи

У 1995 році компанія RadioLAN стала першим постачальником продуктів для локальних бездротових мереж з використанням неліцензіруемой смуги частот ISM, яка може застосовуватися для малопотужної (<0,5 Вт) вузькосмугової передачі. Продукти RadioLAN забезпечують швидкість передачі 10 Мбіт / с і працюють у смузі 5,8 ГГц. Область дії продуктів обмежена відстанню 50 м в напіввідкритому офісі і 100 м у відкритому офісі.

Продукти RadioLAN призначені для однорангової конфігурації, але з однією особливістю. Замість стаціонарного концентратора в мережі автоматично вибирається одна динамічна ведуча станція (Dynamic Master), причому вибір грунтується на параметрах станції, таких, як розташування, наявність інтерференції та інтенсивність сигналу. При зміні умов ведуча станція також може змінюватися. Ще однією особливістю даних мереж є наявність функції динамічної ретрансляції, яка дозволяє кожній станції виступати як ретранслятор при передачі даних станцій, які знаходяться поза межами досяжності.

Висновки:

1. Усі сучасні продукти ринку локальних мереж відносяться до однієї з наступних категорій:

• Інфрачервоні (infrared - IR) локальні мережі.

• Локальні мережі з розширеним спектром.

• Вузькосмугова НВЧ-передача.

2. Останнім часом все більша увага приділяється використанню інфрачервоних технологій для створення бездротових локальних мереж.

3. В даний час найбільш популярні бездротові локальні мережі використовують технологію розширеного спектру.

Використана література:

1. Вишневский В., Ляхов А., Портной С, Шахнович И. Широкополосные беспроводные сети передачи информации М.: Эко-Трендз, 2005, 592 с.

2. Рошан П., Лиэри Дж. Основы построения беспроводных локальных сетей стандарта 802.11 М.: Издательский дом "Вильямс", 2004, 304 с.

3. Столлингс В. Беспроводные линии связи и сети М.: Издательский дом "Вильямс", 2003, 640 с.

4. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Основы сетей передачи данных. Интернет-университет информационных технологий – НТУИТ-ру, 2005.

5. Пролетарский А.В., Баскаков И.В., Чирков Д.Н., Федотов Р.А., Бобков А.В., Платонов В.А. Беспроводные сети Wi-Fi. БИНОМ. Лаборатория знаний, Интернет-университет информационных технологий - ИНТУИТ.ру, 2007.