Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Geodinam / GSTU_41_47_2004

.pdf
Скачиваний:
50
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
2.05 Mб
Скачать

ГСТУ 41 – 47 – 2004

8.8.1.5 Тектонічні фактори

Тектонічні порушення сприятливі для розміщення зруденіння (RGB 255, 0, 0): тектонічні порушення рудопідвідні та рудорозподільчі

тектонічні порушення рудовмісні

Складчасті та інші структури сприятливі для локалізації зруденіння (RGB 0, 255, 0):

o p

po

антикліналі (антиформи)

синкліналі (синформи)

флексури

граніто-гнейсові куполи

8.8.1.6 Геоморфологічні фактори

aH

Ділянка сучасної річкової долини, яка сприятлива для формування

 

монацитових розсипів

aP I

Ділянка похованої ранньонеоплейстоценової долини, яка сприятлива

для локалізації ільменіт-цирконових розсипів

 

aPII

Ділянка четвертої надзаплавної неоплейстоценової тераси, що

 

сприятлива для формування цирконових розсипів

Примітка. Прогнозні фактори першого роду (металотекти), що не виходять на поверхню, яка зображена на карті, якщо є потреба, обводяться контуром. Вони зафарбовуються тим же кольором, але в штриховому варіанті. При цьому при необхідності зображення на одній і тій же ділянці металотектів, що знаходяться на поверхні і на глибині, в штриховому варіанті використовують кольори обох металотектів.

Приклади

 

K2

 

 

 

 

Відклади туфів волинської серії з мідною мінералізацією під

V1 vl

 

верньокрейдовими відкладами

 

 

Г

Г

 

П2 bЭ

 

Вугленосні відклади бучацького регіояруса перекривають габроїди корсунь-

ВPR2 kn

новомиргородського комплексу з ільменітовим зруденінням

Г

Г

Г

71

ГСТУ 41 – 47 – 2004

8.8.2 Прогнозні фактори другого роду.

За прогнозні фактори другого роду приймаються різного плану об’єкти, що відображають прогнозно-пошукові передумови утворення родовищ корисних копалин.

Прогнозні фактори другого роду позначаються кольоровими лініями з бергштрихами

(табл.6.1).

8.8.2.1 Палеотектонічні фактори

Приклади

Локальні підняття (горстоподібні структури) на нижньокрейдовому зрізі (джерело зносу)

K1

Локальні зниження на палеогеновому зрізі (області накопичення)

П

Примітка. Колір контуру відповідає прийнятому для даних підрозділів на геологічній карті

(табл.6.1).

 

 

 

 

 

PR1

 

 

 

 

 

 

 

 

Тектоно-метасоматичні зони та індекс віку їх становлення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зони піднасувного меланжу та індекс віку їх становлення (обмежується

 

 

 

 

 

PR2

 

 

 

 

 

 

 

 

насувами)

8.8.2.2 Палеогеографічні фактори

 

 

 

 

 

 

Приклади

 

D D

 

 

D

D

 

 

 

D

 

D

 

 

D

 

D

 

 

 

D

D

 

D

 

D

D

D

D D

 

D

 

 

D

D

 

Лагунно-дельтові фації ранньокрейдової палеодолини, сприятливі для

 

D

D D

D

 

D

D

 

 

D

 

D

D

D

D

 

D

D

 

D

D D

 

D

D

 

D

D

D

D

 

D

D

D

D

 

D

 

 

 

 

 

D

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

D

D DDD

D

D

 

D

D

 

D

 

 

D

D D

D D

стратиформного зруденіння

 

D

 

D

 

КD D1D

D

DD D

 

D

D

 

D

 

sk

Древні конуси виносу скелеватської епохи осадконакопичення

 

 

Зони ізохімічних, гідробіохімічних бар‘єрів, сприятливі для осадження корисних

(Cu, Zn)

компонентів (мідь, цинк)

 

Контури похованих долин (підрозд. 7.2.2.4) із зазначенням віку їх утворення (ранній

неоплейстоцен - РІ)

PІ

ППоложення берегової лінії в палеогеновий період накопичення корисної копалини (штрихи в бік моря), що обумовлюють накопичення пляжних розсипів (підрозд. 7.3)

 

 

Зона розвитку біохімічних процесів, сприятливих для

 

Cu, Zn

накопичення в товщі порід міді і цинку (табл. 8.3)

 

 

0,4

 

Головний напрямок зносу і переносу рудоутворюючого матеріалу

0,2

 

Другорядний напрямок зносу і переносу рудоутворюючого матеріалу

72

ГСТУ 41 – 47 – 2004

8.8.2.3 Геодинамічні фактори

Примітка. Геодинамічні фактори, як правило, виносять на тектонічні карти (схеми) більш дрібного масштабу.

Приклади

' '

' '

Колізійні обстановки. Структурно-формаційна зона склепінно-брилових магматогенних піднять. Габбро-лабрадорит – гранітна формація.

Габбро-анортозитова підформація сприятлива на апатит-ільменітове зруденіння (в габро, габро-норитах і їх корах вивітрювання)

Обстановки магматичних дуг активних континентальних окраїн. Флішоїдні товщі поблизу інтрузій монцодіоритової магми сприятливі для локалізації золотоносних кварцових жил.

Примітка. Металогенічні об’єкти, що приймаються за прогнозні фактори другого роду,

позначаються кольоровими лініями (відповідно до табл. 6.1) з бергштрихами і, за необхідністю, індексуються (кольоровими індексами). Контури поширення металогенічних факторів другого роду, які парагенетично пов‘язані з металотектами, що знаходяться на глибині, показуються крупною краповою лінією чорного кольору. При цьому, якщо зображення металотекту не є доцільним, зв‘язок між металогенічними факторами відображується показом (в середині пунктирного контуру) складу металотекта крупними кольоровими знаками.

Приклади

N1 np

 

PZ

C1

Стійка в палеозої додатня структура, у межах якої проявлені кільцеві і радіальні рудоконтролюючі розломи. Майже вся структура перекрита відкладами новопетрівської світи міоцену

R

R

Надінтрузивна зона гранітного масиву, сприятлива для локалізації

рідкіснометального зруденіння

 

 

 

 

 

8.9 Умовні позначення до схеми мінерагенічного районування та карти прогнозу корисних копалин

8.9.1 Родовища, що прогнозуються

Родовища, для яких прогнозується збільшення кількості корисних копалин (родовища, що збільшуються) з переводом у більш високу категорію за розмірами, а також прояви, для яких прогнозується виявлення родовищ, зображуються подвійними позначками. Для корінного родовища подвійне позначення складається із внутрішнього і зовнішнього знаків. Внутрішній знак відповідає розміру об’єкту на ККК, зовнішній відображує прогнозований розмір об’єкту і зображується пунктиром. Для розсипних родовищ подвійне позначення складається із лівого та правого символу корисної копалини. Лівий символ відповідає розміру розсипу на ККК, він береться в квадратні дужки; правий відображає розмір розсипу, що прогнозується. Родовище, що збільшується, для якого не прогнозується переведення у більш високу за розмірами категорію, позначається одинарним знаком – тим же, що й на ККК.

Примітка. Запаси родовища, що збільшується, позначаються дробом: у чисельнику – підраховані запаси, у знаменнику – ті, що прогнозуються (з урахуванням підрахованих). Для

73

ГСТУ 41 – 47 – 2004

виявленого родовища наводяться лише прогнозні ресурси. Позначення проставляються праворуч від символу корисної копалини.

Приклади

Pb

200

Крупне родовище свинцю, що прогнозується на відомому середньому родовищі.

200 – підраховані запаси (у тис. т); 800 – запаси, що прогнозуються з урахуванням

800

 

 

підрахованих

40Середнє родовище довгополуменевого кам’яного вугілля, що прогнозується на

Д300 відомому малому родовищі

 

сor

5

Мале родовище корунду, що прогнозується на місці відомого його прояву.

 

5 – прогнозні ресурси (у тис. т)

 

 

 

» Кл

20

Середнє родовище каоліну. Прогнозується приріст запасів на 60 тис. т

80

[Au] Au

1

 

 

6

 

 

Середній розсип золота, що прогнозується на відомому малому родовищі

8.9.2 Позначення встановлених та прогнозованих (потенційних) мінерагенічних підрозділів на мінерагенічних і прогнозних схемах (картах) наведені у таблиці 8.15.

Таблиця 8.15

Межа (контур) мінерагенічних об’єктів і продуктивних площ

Встановлена

Прогнозована

Об’єкт

II Sn, Pb, Zn

II Sn, Pb, Zn

Мінерагенічні зони, продуктивні басейни

 

 

II.2 Sn, Pb

II.2 Sn, Pb

Рудні райони, частини басейнів

 

 

II.2.1

II.2.1

Рудні вузли, зони, продуктивні структури

II.2.1.2

II.2.1.2

Рудні поля (продуктивні поклади)

0.1

0.1

Рудні вузли поза мінерагенічної зони і рудного району

: 1,5

:

Площа родовищ

3,0

 

(на прикладі родовища кам’яного вугілля)

 

 

8.9.2.1Контури мінерагенічних підрозділів (мінерагенічні зони, рудні райони, вузли, поля, площі родовищ, продуктивні площі – басейни, частини басейнів, продуктивні – наприклад, вугленосні – структури та поклади) позначаються лініями – суцільними для встановлених об’єктів і пунктирними для потенційних (що прогнозуються).

8.9.2.2Колір лінії повинен відповідати кольору провідної корисної копалини або кольору комплекса корисних копалин (табл.8.3). Для неметалічних корисних копалин використовується чорний колір, для підземних вод – блакитний.

8.9.2.3У розриві ліній границь мінерагенічної зони або продуктивного басейну проставляється номер об’єкту за схемою мінерагенічного районування і символи провідного та одного-двох супутніх видів корисних копалин і віку мінералізації. В розриві контурів більш дрібних мінерагенічних підрозділів проставляються їх цифрові індекси (перша цифра

латинська - № мінерагенічної зони, друга - № рудного району в ній, третя - № рудного

74

ГСТУ 41 – 47 – 2004

вузла, для лінійно витягнутих об’єктів – зони, продуктивної структури, четверта - № рудного поля і т. ін. – див. приклади в підрозд. 8.9.3 і, при необхідності, символи корисних копалин.

8.9.2.4 За родовищами, проявами і пунктами мінералізації, що показані на схемі прогнозу, зберігається їх нумерація по ККК.

8.9.3 Позначення оцінки прогнозних ресурсів і рекомендованих видів геологорозвідувальних робіт

Категорія і оцінка (величина) прогнозних ресурсів позначається в верхній частині контуру перспективної ділянки (рудного вузла, поля тощо). Нижче в цьому контурі буквеними символами позначаються ступінь перспективності площі і надійність її визначення. Праворуч символу перспективності через тире можна вказати літерно-цифровим символом види робіт, що рекомендуються, і, за необхідністю, - у квадратних дужках – глибина вивчення об’єкту.

Приклад

 

V.0.2

 

Прогнозований рудний вузол (V – номер мінерагенічної зони, 0.2 – номер рудного

P2 - Sn - 30

вузла) високоперспективний (В), оцінка середньої надійності (С), прогнозні

Pb - 45, Zn - 5

ресурси олова (Sn), свинцю (Pb) і цинку (Zn) категорії Р2 і рекомендується

В/С – П І

проведення пошукових робіт І-ої черги (ПО І)

Якщо площа об’єкту не дозволяє розмістити в її межах указану інформацію, вона може бути розміщена поруч в овалі, що поєднаний покажчиком з контуром площі.

Приклад

 

ІІІ.1.2.4

Рудне поле (III – номер мінерагенічної зони, 1 – номер рудного району в ній,

Р1

2 – номер рудного вузла, 4 – номер рудного поля), середньої перспективності (С),

Sn - 15

оцінене, як цілком надійне (Ц), ресурси категорії Р1 олова і свинцю (Sn, Pb),

рекомендується проведення пошуково-оціночних робіт І-ої черги (ПО І), інтервал

Pb - 10

глибин вивчення об’єкту 100-180 м

С/Ц - ПО І

[100-180 м]

 

Стадії рекомендованих робіт можуть позначатися штриховкою площ об’єктів, що оцінюються.

Приклади

 

 

 

 

 

Глибинне геологічне картування

 

 

 

Пошуково-оціночні роботи.

ГГК-50

 

ПО І

 

масштабу 1: 50 000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І черга

 

 

 

 

 

Пошукові роботи І черги

 

 

 

 

Пошуково-оціночні роботи.

 

П І

 

 

 

 

 

ПО ІІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ черга

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пошукові роботи ІІ черги

 

 

 

Розвідувальні роботи (ПР –

 

 

 

 

 

 

 

 

П ІІ

 

 

ПР, Р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

попередня розвідка, Р – розвідка)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Примітка. Всередині контуру площі, на якій прогнозується виявлення нерозкритого родовища, у квадратних дужках можна вказати глибину вивчення об’єкту, що рекомендується.

Приклад

ІІІ.2.4.1

Р2 W - 15 Sn - 10

[ 50-300м]]

У межах рудного поля рекомендується проведення пошукових робіт І черги на вольфрам і олово (в інтервалі глибин 50-300 м)

75

ГСТУ 41 – 47 – 2004

8.10 Додаткові умовні позначення до спеціалізованої геологопрогнозної карти

Першорядні, другорядні і третьорядні прогнозні фактори першого і другого роду відображуються відповідно фіолетовим (RGB 204, 153, 255), синім (RGB 0, 0 255) і зеленим (RGB 51, 204, 51) кольорами (фонове забарвлення, штрихування, крап, контури) [3]. Для рудоконтролюючих або сприятливих для локалізації корисних копалин прогнозних факторів (стратиграфічних, магматичних, метаморфічних, і літолого-фаціальних) застосовуються ті ж засоби зображення, що і на геологічній карті.

Першорядні, другорядні і третьорядні пошукові ознаки зображуються відповідно червоним, оранжевим і коричневим кольорами [3]. Графічне (знакове) відображення прогнозних факторів і пошукових ознак виконується в авторському варіанті з урахуванням умовних позначень для карти корисних копалин та закономірностей їх розміщення та карти прогнозу.

8.10.1Прогнозні фактори першого роду

8.10.1.1Структурно – тектонічні фактори:

Приклади

Осередкові плутоно-купольні структури – «генератори» золотого і рідкіснометального зруденіння

Осередково-купольні тектоно-магматичні структури середнього-основного складу – рудоконтролюючі для золотого зруденіння

Рудномагматичні канали в вузлах перетину крупних розломів

Осьові частини мінералізованих зон розривних порушень

8.10.2Прогнозні фактори другого роду

Приклади

D D DD D D D D D D D

D D D D DD D D

D D D

D D D D

D D D D

D D D D

DD

Поховані тектоно-магматичні структури високощільних магнітних порід (основного складу) – ймовірні рудогенеруючі та рудоконтролюючі для розміщення золотого зруденіння

Площі похованих розущільнених порід, які пов’язані з локальною гранітизацією та рудним метасоматозом

8.10.3 Пошукові ознаки

Приклади

Ділянка контрастного пошукового сигналу з вмістом золота (>0.1 г/т)

A

u

 

76

ГСТУ 41 – 47 – 2004

 

 

 

 

r

 

 

 

y

 

 

,p

 

 

p

 

 

h

 

 

 

a r, p y,c

 

 

 

 

Шліхові ореоли сприятливої (для золота) асоціації мінералів – арсенопірит (ar), пірит (py), халькопірит (chp), піротин (pyr)

 

Комплексні геохімічні ореоли елементів-супутників золота по первинних

, Pb, Mo

ореолах розсіювання (мідь, свинець, молібден)

Cu

 

9 Типові умовні позначення до карти комплексної геологічної інтерпретації геофізичних матеріалів

9.1 Позначення петрота літофізичних підрозділів

Петроабо літофізичні підрозділи (класи), що виділені за результатами комплексної інтерпретації геофізичних даних, позначаються кольором ймовірного (передбачуваного) стратиграфічного або петрографічного підрозділу і стилізованим крапом ймовірного речовинного складу, згідно до умовних позначень наведених у розділі 6.

9.2 Позначення структурно-тектонічних елементів

 

а

б

Структурно-тектонічні лінеаменти, що виділені за комплексом

1

ГСЗ

Д

геолого-геофізичних ознак (а – достовірні, б – ймовірні) за даними

2

М, Г

Г

глибинного сейсмозондування (ГСЗ),

магніторозвідки (М),

гравірозвідки (Г), електророзвідки (Е), дешифрування МАКЗ (Д),

Г

3

 

що відповідають: зонам глибинних

розломів мантійного

Е

 

4

 

закладення (1), зонам глибинних розломів корового закладення

 

 

(2), головним розривним порушенням (3), другорядним (4).

Примітка 1. За достовірні структурно-тектонічні лінеаменти приймаються ті, які виділені при наявності вказаних ознак для двох та більше структурних поверхів.

Примітка 2. За ймовірні структурно-тектонічні лінеаменти приймаються ті, які виділені при наявності вказаних ознак лише за одним структурним зрізом.

аб

 

 

2b

 

o

 

 

h

Ó50

 

 

 

 

 

в

 

 

 

г

 

 

 

 

 

 

ì ü

 

 

 

 

 

70о

E

Структурно-морфологічні та кінематичні характеристики геологічних об’єктів за результатами інтерпретації геологогеофізичних даних: а) у чисельнику – горизонтальна потужність на рівні досліджуваного зрізу, у знаменнику – глибина залягання верхньої кромки; б) напрямок та кут падіння; в) напрямок горизонтального зсуву; г) відносні вертикальні переміщення: + додатні (піднятий блок, крило); – від’ємні (опущений блок, крило).

Простягання осей складок з позначенням напрямку та кута падіння крилей за геофізичними даними

Валоподібні структури позитивного знаку, що виділяються в розрізі платформного чохла по тотожній поведінці опорного геоелектричного горизонту

Лінійно витягнуті зони співпадання знижених значень магнітного і гравітаційного полів та уявних опорів – тектонічні зони підвищеної тріщинуватості й розущільнення

77

ГСТУ 41 – 47 – 2004

9.3 Позначення елементів прогнозу родовищ корисних копалин

 

,

Е

,

Г

 

М

 

 

Перспективні геофізичні аномалії ймовірної рудогенної природи: М – магнітні, Г – гравіметричні; Е – електричні (Рум та ВП)

Приклади

ЗСБ

5 0 0

40 20

ВП

 

6 0

4

 

 

2

ВП

 

1 8 0

.5

1

Au

1

Cu

Локальні площові геофізичні аномалії пошукового значення показуються, як аномальні фрагменти геофізичних полів з позначенням у вигляді дробу, де у чисельнику показаний геофізичний метод, що застосований, у знаменнику – глибина аномалеутворюючого об’єкту в м

а) крупні аномалії поздовжньої провідності (Sτ) інтенсивністю більше 40 Сим – ознака мінералізованих вод у базальних горизонтах осадового чохла;

б) малі аномалії підвищеної поляризованості (ηк) інтенсивністю більше 4% – ознака площової сульфідної мінералізації в зоні контакту карбонатних (зверху) і теригенних відкладів досліджуваної товщі;

в) крупні слабоінтенсивні (до 2%) аномалії поляризованості – ознаки розсіяної мінералізації (розсіяного вуглистого матеріалу) в нижній частині досліджуваної товщі

Контур позитивного прогнозу за даними автоматизованої пошукової системи “Регіон”. У розриві – символ перспективного елементу чи мінералу

Перспективні на пошуки корисних копалин ділянки, що виділені за геофізичними даними (цифрою на контурній межі вказана рекомендована черговість їх завірки при ГЗР, в контурі символ корисної копалини, що прогнозується)

9.4 Інші позначення

а б

Границі петрофізичних підрозділів (класів): а – достовірні; б – ймовірні

Приклад

В

1,5

Передбачувані за геофізичними даними контури геологічних тіл, які не виходять на поверхню основного досліджуваного горизонту. У розривах – символ родини порід та глибина залягання об’єкта в км

Тіло габроїдів, що залягає на глибині 1,5 км

Z157

Свердловини та їх номери

78

A 1

a

Ä

6036 A

2,72

 

 

 

 

601

 

A

 

 

 

 

 

A

 

 

4

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

Ä

б

1

 

Ä

 

160

 

 

ГСТУ 41 – 47 – 2004

Структурні свердловини, що розкривають основний горизонт геологічного вивчення; їх номер; у чисельнику – середньозважена щільність порід у г/см3; у знаменнику – середньозважена магнітна сприйнятливість у n · 4ћ · 10-6

A 5 Лінія геолого-геофізичного розрізу

Рекомендовані за геофізичними ознаками для буріння на стадії ГЗР: а) профілі картувальних свердловин; б) окремі свердловини структурнопошукового призначення.

9.5 Додаткові умовні позначення до геолого-геофізичних розрізів

a

б

К2 в

в' г

а

Ga б

Тa

7.6

 

-0.6

Н = 18 км

Геолого-геофізичні границі за даними: а) електророзвідки; б) сейсморозвідки МВХ-ЗГТ; в) сейсмометрії ГСЗ, у т.ч. у

протофундаменті (в) і границя Мохоровичича (в'), г) гравірозвідки

Ізолінії геофізичних полів: а) аномалій сили тяжіння в мГал; б) магнітної складової ∆Та (∆Za) у нТл та інші.

Ізосейсти поширення сейсмічних хвиль за даними ГСЗ

Каротажні репери, що відображають границі ритмів в німих осадових товщах

Переріз гравітаційних (магнітних) аномалієутворюючих об’єктів з позначенням надлишкової кількості (інтенсивності намагнічення) і глибини залягання (Н) нижньої кромки об’єкту

Передбачувані ділянки вкорінення основної магми за даними ГСЗ

Примітка 1. Для характеристики конкретної геологічної ситуації наведені умовні позначення можуть бути ускладнені або розроблені нові.

Примітка 2. Дані фізико-математичного моделювання обов‘язково наводяться лише у випадках підготовки випереджуючих геофізичних основ.

79

80

Додаток А

(обов’язковий)

Символи родин вулканічних і субвулканічних порід

Символи родин вулканічних і субвулканічних порід наведені в таблиці А.1: Таблиця А.1

Петрохімічний ряд

нормальний

сублужний

лужний

Група ультраосновних порід

 

 

 

 

ο

Ультраосновні фоїдити (анальциміт,

 

 

 

 

(омікрон

лейцитит, нефелінініт, олівіновий

 

 

 

 

рядк.)

нефелінініт)

 

 

 

 

М

Мелілітити (мелілітит,

ω

 

 

 

(мю проп.)

безпіроксеновий мелілітит)

Пікрити (пікрит, меймечит)

τω

Сублужні пікрити

Τω

Лужні пікрити (меліліт-піроксе-новий,

(омега рядк.)

Коматіїти

(тау, омега

(тау проп.,

фельдшпатоїдний пікрити)

 

рядк.)

 

омега рядк.)

 

 

Група основних порід

 

 

ωβ

Пікробазальти – магнезіальні базальти

 

 

χ

Основні фоїдити (польовошпатові

(пікробазальт, комати-базальт,

 

Магнезіальні трахібазальти

(омега, бета рядк.)

 

(каппа рядк.)

анальциміт, нефелініт, лейцитит)

магнезіальний базальт)

 

 

β

Піжонітові базальти (олівіновий базальт,

τβ

Трахібазальти (трахібазальт, гаваїт,

Тβ

Лужні базальтоїди (тефрит,

(бета рядк.)

базальт)

(тау, бета

(тау проп.,

лейцитовий тефрит, нефеліновий

муджієрит, абсарокіт)

 

Гіперстенові базальти

рядк.)

бета рядк.)

трахібазальт, лейцитовий трахібазальт)

 

 

 

 

ψ

Основні фоноліти (основні

 

 

 

 

(псі рядк.)

нефеліновий, лейцитовий фоноліти)

 

 

Група середніх порід

 

 

 

Магнезіальні андезибазальти (маріаніт,

 

 

 

 

αβ

бонініт)

ταβ

 

 

 

Андезибазальти (андезибазальт)

Трахібазальти-латити (трахіандези-

 

 

(альфа, бета

(тау, альфа,

 

 

базальт, шошоніт, латит)

φ

Фоноліти (фоноліт, лейцитовий

рядк.)

 

бета рядк.)

α

Андезити (магнезіальний андезит,

τα

Трахіандезити-кварцові латити

(фі рядк.)

фоноліт)

(альфа рядк.)

андезит, ісландит)

(тау, альфа рядк.)

(трахіандезит, банакіт, кварцовий латит)

 

 

 

 

τ

Трахіти (трахіт, кварцовий трахіт)

Т

Лужні трахіти

 

 

(тау рядк.)

(тау проп.)

 

 

 

 

 

 

 

Група кислих порід

 

 

ζ

Дацити (плагіодацит, дацит)

τζ

Трахідацити

Τζ

Лужні трахідацити

(тау, дзета

(тау проп., дзета

(дзета рядк.)

 

рядк.)

 

рядк.)

 

 

 

 

 

λζ

Ріодацити (плагіоріодацит, ріодацит)

Τλζ

Трахіріодацити (лужнопольовошпатовий

Τλζ

Пантелерити

(ламда, дзета

(тау, ламда,

трахідацит, онгоніт, трахіріодацит)

(тау проп., ламда,

рядк.)

 

дзета рядк.)

 

дзета рядк.)

 

λ

Ріоліти (плагіоріоліт, ріоліт)

τλ

Трахіріоліти (лужнопольовошпатовий

Τλ

Комендити

(тау, ламда

(тау проп., ламда

(ламда рядк.)

трахіріоліт, онгоріоліт, трахіріоліт)

 

рядк.)

рядк.)

 

 

 

 

 

2004 – 47 – 41 ГСТУ

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.