Geodinam / GSTU_41_47_2004
.pdf
ГСТУ 41 – 47 – 2004
Приклади
íM |
Mo, W |
í Mo, W |
(Bi, Re) |
|
(Bi, Re) |
Примітка 3. Якщо у районі робіт родовища (прояви) якого-небудь металу різняться мінеральними типами руд, то ці відмінності можуть бути відображені за допомогою тонкої штриховки всередині знака. У цьому випадку умовний знак родовища (прояву) у легенді карти повинен супроводжуватися назвою мінерального типу руд.
Приклади
Руди:
магнетитові |
халькопіритові |
|
гематитові та мартитові |
борнітові |
лімонітові |
Група ІІІ Неметалічні копалини Таблиця 8.4 - Позначення неметалічних корисних копалин
|
|
|
Позначення |
|
Підгрупа |
|
|
неметалічних |
|
|
|
їх назв та сфери |
||
|
Призначення |
Вид корисної копалини |
копалин і |
|
|
символів, |
|||
|
|
|
||
|
|
|
застосування |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
Високоглиноземисті вогнетривкі (кіаніт |
, kу |
|
|
|
- kу, силіманіт - si, ставроліт – st) |
||
|
|
|
|
|
|
|
Глина |
|
Г-вт |
|
|
Доломіт |
. Дл-вт |
|
металургії |
|
Каолін вторинний |
0 |
КлВ |
Сировина |
Кварцит |
6 |
К |
|
|
вогнетривка |
Магнезит |
# mg |
|
|
|
|||
для |
|
Пісок |
1 Пс-вт |
|
|
Пісковик |
¤ Пк |
||
нерудна |
|
|||
|
Форстеритові породи вогнетривкі (дуніт |
" ТМ |
||
|
|
Талькомагнезит |
||
Сировина |
|
– Дн), серпентиніт – Ср) |
! Дн |
|
|
|
|
||
|
Доломіт |
/ |
Дл-ф |
|
|
Сировина |
Вапняк |
- |
В-ф |
|
|
|
|
|
1. |
флюсова |
Плавиковий шпат (флюорит) |
¢ fl-ф |
|
|
||||
|
|
|||
|
Сировина |
Бентоніт |
¡ Б-фр |
|
|
формувальна |
|||
|
|
|
|
|
|
та для |
Глина |
|
Г-фр |
|
огрудкування |
|
||
|
залізорудних |
Пісок |
1 Пс-фр |
|
|
концентратів |
|||
51
ГСТУ 41 – 47 – 2004
Продовження таблиці 8.4
1 |
2 |
3 |
|
4 |
|
|
Алуніт |
¬ at |
|
|
|
Барит (ba) і вітерит (wr) |
ª ba |
|
|
|
Боросилікати |
® bs |
|
|
Сировина |
Вапняк |
² B-x |
|
|
|
à dws |
||
|
хімічна |
Давсоніт |
||
|
|
Крейда |
$ Kp |
|
|
|
Плавиковий шпат (флюорит) |
© fl |
|
сировина |
|
Сірка |
¨ s |
|
|
Стронціаніт (str), целестин (сt) |
« str |
||
|
|
|||
Гірничохімічна2. |
Сировина |
Апатит |
± ap |
|
хімічних |
Гажа |
& Гж |
||
|
агрохімічна |
Фосфорити |
² Ф |
|
|
Сировина для |
Вапняк |
² В-ас |
|
|
|
|
|
|
|
меліорантів |
Гіпс |
' g |
|
|
грунтів |
|||
|
|
|
|
|
|
|
Сапропель |
% Cп |
|
|
Сировина для |
Глауконіт |
³ gc-фб |
|
|
|
|
|
|
|
мінеральних |
Глина фарбова |
|
Г-фб |
|
пігментів |
Руди чорних та кольорових металів |
* фб |
|
|
|
|||
|
Сировина |
|
|
|
|
карбонатна для |
Вапняк |
² В-цк |
|
|
цукрової |
|||
|
промисловості |
|
|
|
|
|
Алмаз (діамант) технічний |
7 di-т |
|
|
|
Гранат |
: gr |
|
Гірничорудна сировина |
Сировина |
Корунд |
9 соr |
|
|
Пемза |
; |
Пм |
|
|
абразивна |
Кремінь |
|
Км |
|
|
= Мш |
||
|
|
Маршаліт |
||
3. |
|
Пісок |
|
Пс |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
Сировина |
Ісландський шпат |
£ са-о |
|
|
оптична та |
Кварц (моріон) |
¤ q-o |
|
|
п’єзооптична |
Флюорит |
¥ fl-o |
|
|
|
|||
52
1
3. Гірничорудна сировина
|
|
ГСТУ 41 – 47 – 2004 |
|
|
|
Продовження таблиці 8.4 |
|
2 |
3 |
4 |
|
|
Азбест |
Ä asb |
|
|
Графіт |
É gр |
|
Електрота |
Мусковіт |
Å mu |
|
|
Ê Oз |
|
|
радіотехнічна |
Озокерит |
|
|
сировина |
Пірофіліт |
> pр |
|
|
|
||
|
Тальк |
B t |
|
|
Флогопіт |
Ç phl |
|
|
Бентоніт (Б), глина бентонітова (ГБ), |
y Б |
|
|
палигорскіт (plg) |
|
|
Сировина |
Вермікуліт (vr), гідробіотит (h) |
Æ vr |
|
Діатоміт (Дт), опока(Оп), |
@ Дт |
|
|
адсорбційна |
спонголіт(Сн), трепел (Тп) |
|
|
|
Сапоніт |
A sp |
|
|
Цеоліти |
Ë zeo |
|
Сировина |
Алмаз |
Ì di |
|
ювелірна |
Берил (bе), аметист (аm), топаз (top), |
F be |
|
(дорогоцінне |
кришталь гірський (crr) та ін. |
|
|
каміння) |
Бурштин |
E amb |
|
|
|
||
|
Агат |
Í agt |
|
|
Арагоніт |
G arn |
|
|
Гематит (кровавик) |
H hm |
|
|
Котяче око (ce), тигрове око (te), |
I ce |
|
Сировина |
соколине око (he) |
|
|
Лабрадор (тавусит) |
Î lab |
|
|
ювелірно- |
|
||
виробна |
Онікс мармуровий |
Ï onm |
|
(напівдорого- |
Опал |
J op |
|
цінне каміння) |
|
||
|
Родоніт |
K rh |
|
|
Халцедон (c), сердолік (car) |
L c |
|
|
Шпати польові іризуючі |
M fЮ |
|
|
Яшма |
N jЮ |
|
53
ГСТУ 41 – 47 – 2004
Продовження таблиці 8.4
1 |
2 |
Сировина
виробна
3. Гірничорудна сировина
Сировина для облицювальних матеріалів (декоративне каміння)
54
3 |
|
4 |
|
Алуніт |
|
at |
|
Волиніт |
O |
Во |
|
Гагат |
Q |
gg |
|
Гіпс візерунчастий |
R |
gВ |
|
Дерево скам’яніле |
S |
ДС |
|
Джеспіліт |
T |
Дж |
|
Егіриніт |
U |
Ег |
|
Епідозит (унакіт) |
V |
Еп |
|
Кварцит кольоровий |
W |
КК |
|
Кремінь візерунчастий |
X |
Км |
|
Маріуполіт |
Y |
Мр |
|
Мармур кольоровий |
Z |
МК |
|
Обсидіан |
|
Об |
|
Пегматит графічний |
|
ПГ |
|
Піролюзит (агальматоліт) |
|
ps |
|
Порфірит |
a |
Пф |
|
Селеніт |
b |
sel |
|
Туф кольоровий |
c |
ТК |
|
Флюорит кольоровий |
e |
flk |
|
Хлоропал (унгварит) |
d |
ср |
|
Анортозит |
j Ан |
||
Вапняк (В), вапняк мармуризований |
f В |
||
(ВМ) |
|||
|
|
||
Габро (Гб), габро-норит (ГН) |
k Гб |
||
Гіпс |
g g |
||
Граніт |
i Гр |
||
Діорит (Д), гранодіорит (ГД) |
n Д |
||
Кальцифір |
|
Кц |
|
|
|
|
|
|
|
|
ГСТУ 41 – 47 – 2004 |
||
|
|
|
Продовження таблиці 8.4 |
||
1 |
2 |
3 |
|
4 |
|
|
|
Кварцит |
l К |
|
|
|
|
Лабрадорит |
p Лб |
|
|
|
Сировина для |
Мармур |
q М |
|
|
|
|
r Сн |
|
||
|
облицювальних |
Сієніт (Сн), граносієніт (ГС) |
|
||
|
матеріалів |
Пісковик |
h Пк |
|
|
сировина |
(декоративне |
|
|||
каміння) |
Травертин |
s Тв |
|
||
|
|
||||
|
|
|
|||
Гірничорудна3. |
|
Туф |
t Т |
|
|
|
Ліпарит |
¾ |
Лп |
|
|
|
|
Чарнокіт |
u |
Ч |
|
|
|
Каолін первинний (КлП), каолін |
5 |
|
|
|
|
вторинний (КлВ), каолін лужний |
КлП |
|
|
|
|
(КлЛ) |
|
|
|
|
Сировина |
|
8 |
|
|
|
скляна та |
Нефелін |
ne |
|
|
|
фарфоро- |
Пегматит керамічний |
º |
ПК |
|
|
фаянсова |
|
|||
|
|
Польовий шпат |
¹ |
fЮ |
|
|
|
Пісок кварцовий (ПсК) і кварц (q) |
2 |
ПсК-с |
|
|
|
скляні (с) та керамічні (фф) |
|
|
|
|
|
Вапняк |
Ø В-цс |
|
|
|
|
Гіпс (g), ангідрит (a) |
ê g-цс |
|
|
|
Сировина |
Глина |
|
Г-цс |
|
|
Діатоміт (Дт), опока (Оп), спонголіт |
ö Дт-цс |
|
||
|
цементна |
(Сн), трепел (Тп) |
|
||
|
Ú Кр-цс |
|
|||
|
|
Крейда |
|
||
будівельна |
|
Мергель |
Û цс |
|
|
|
Трас, туфи |
Ö цс |
|
||
|
|
|
|||
|
Сировина для |
Вапняк |
Ø В-пм |
|
|
Сировина4. |
пиляних |
Мергель |
Û Мр-пм |
|
|
|
Основні породи |
Ò |
пт |
|
|
|
стінових |
Туф вулканічний |
Ö |
пм |
|
|
матеріалів |
Опока (Оп) |
ö пм |
|
|
|
Сировина |
Аргіліт |
ô Ар-пт |
|
|
|
петрургійна та |
Вермікуліт (vr), гідробіотит (hbt), |
Õ пт |
|
|
|
для легких |
перліт (пт) |
|
||
|
наповнювачів |
|
|
|
|
|
бетону |
Глини керамзитові |
|
Г-кр |
|
|
|
Сланець |
ò пт |
|
|
|
|
|
|
55 |
|
ГСТУ 41 – 47 – 2004
Закінчення таблиці 8.4
1 |
2 |
|
3 |
|
|
Сировина для |
Асфальтити |
|
|
|
покриття доріг |
Бітуми |
|
|
|
Сировина для |
Вапняк |
|
|
|
будівельного |
Гіпс (g), ангідрит (a) |
||
|
вапна та гіпсу |
Крейда |
|
|
|
|
Інтрузивні та |
|
Кислі (граніт та ін.) |
|
|
|
||
|
|
ультрамета- |
|
Середні (діорит та ін.) |
|
|
морфічні |
|
|
|
|
|
Основні та ультраосновні |
|
|
|
породи |
|
|
|
|
Ефузивні |
|
Кислі та середні |
|
|
|
Основні |
|
|
Сировина для |
породи |
|
|
|
|
Туфи |
||
будівельна |
бутового |
|
|
|
каменю |
Метаморфічні |
|
Гнейси |
|
(щебеню) |
породи |
|
Кристалічні сланці |
|
|
|
|||
|
Карбонатні |
|
Вапняк |
|
Сировина |
|
породи |
|
Доломіт |
|
Теригенні |
|
Пісковик |
|
|
породи |
|
Кварцит |
|
|
Галька, гравій |
|
|
|
4. |
|
|
|
|
Сировина |
Пісок |
|
|
|
|
|
|
||
|
піщано- |
Піщано-гальковий матеріал |
||
|
гравійна |
|||
|
|
|
|
|
|
|
Ракуша |
|
|
|
|
Алеврит, лес, суглинок, супісок |
||
|
|
Алевроліт |
|
|
|
Сировина |
Аргіліт |
|
|
|
цегельно- |
Сланці |
|
|
|
черепична |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Глина |
|
|
Пісок (спіснювач)
4
ûАс
ü Бі
Ø В-бв
êg-бв
ÚКр-бв
Ð
Ñ
Ò
Ó
Ô
Ö
ã
ä
Ø
Ù
é
ì
å
è
æ
÷
øцч
õцч
ôцч
òцч
цч
èцч
Примітка. Перелік символів назв неметалічних копалин і сфери їх застосування наданий у Додатку В (табл.В.3 та В.4).
56
ГСТУ 41 – 47 – 2004
Група ІV Солі
Таблиця 8.5 - Позначення солей
|
|
|
|
Вид солі |
|
|
|
|
Позначення та |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
символ |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Солі натрієві (галіт) |
|
|
|
|
|
|
e hl |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Солі калієві (сильвін та ін.) |
|
|
|
|
|
|
e sy |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Солі магнієві (карналіт – crl, бішофіт – bft та ін.) |
|
|
|
e crl |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
Сульфати натрію (мірабіліт – mb, тенардит - trd та ін.) |
|
f mb |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сода |
|
|
|
|
|
|
|
g na |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Селітри (калієві й натрієві) |
|
|
|
|
|
|
e ni |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Борати – b, бром - Br, йод - J |
|
|
|
|
e b |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
розміри |
||||
|
|
Примітка 1. Символи назв мінералів солей наведені у |
Додатку В (табл. В.1), |
|||||||||
позначень солей наведені ву Додатку Н. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
Приклади позначення солей змішаного складу: |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
fhl, mb |
Солі натрієві та сульфати натрію |
|
|
|
|
||||
|
|
|
uhl, sy |
Солі натрієві й калієві |
|
|
|
|
|
|
||
|
Примітка 2. Знаки для родовищ викопних солей |
e |
|
|
|
|
||||||
|
Примітка 3. Знаки для солоних озер |
|
|
¬ |
|
|
|
|
||||
|
Примітка 4. Знаки для глибинних розсолів |
|
|
¨ |
|
|
|
|
||||
|
|
Група V Води |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 8.6 - Позначення вод |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
Підгрупа |
Класифікація |
|
Тип води |
|
Позначення та |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
вод |
|
за ДСТУ 878, |
ГСТУ 42.10-02 |
|
символ типу води |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
|
|
3 |
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
Борна |
|
|
|
|
a Б |
|
|
|
|
Підземніводи |
Мінеральні |
|
Бромна |
|
|
|
|
a Бр |
|
|
|
|
|
Вуглекисла |
|
|
|
|
a В |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
Вуглекисла борна |
|
|
a ВБ |
|
|||
|
|
|
|
|
Вуглекисла залізиста |
|
a ВЗ |
|
||||
|
|
|
|
|
Вуглекисла йодно-бромна |
|
a ВЙБр |
|
||||
57
ГСТУ 41 – 47 – 2004
Продовження таблиці 8.6
1 |
2 |
|
3 |
|
|
|
Вуглекисла кремниста |
|
|
|
Вуглекисла миш’яковиста |
|
|
|
З підвищеною концентрацією |
|
|
|
органічних речовин |
|
|
|
Залізиста |
|
|
|
Йодна |
|
Мінеральні |
|
Йодно-бромна |
|
|
Йодно-бромна борна |
|
|
|
|
|
|
|
|
Кислі (галунові, купороносні та інші) |
|
|
|
Кремениста |
и |
|
|
Радонова |
в о д |
|
|
Сірководнева |
|
|
|
|
н і |
|
|
Сірководнева вуглекисла |
і д з ем |
|
|
|
|
|
Без розділу за складом |
|
П |
Прісні |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
Борна |
|
|
|
|
|
Промислові |
|
Бромна |
|
|
Йодна |
|
|
|
|
|
|
|
|
Йодно-борна |
|
|
|
Йодно-бромна |
|
|
|
Хлорно-натрієва |
|
Термальні |
|
Вода тепла (20° – 37°С) |
|
|
Вода гаряча (37° – 50°С) |
|
|
|
|
|
|
|
|
Вода дуже гаряча (50° – 100°С) |
|
|
|
Вода перегріта (більше ніж 100°С) |
|
|
|
|
58
4
a ВК
aВМ
aО
aЗ
aЙ
aЙБр
aЙБрБ
aК
aКр
aР
aС
aСВ
a
ÊП
±B
±Br
±J
±JB
±JBr
±Cl-Na
Ê30
Ê45
Ì80
Ì101
1 |
2 |
Поверхневі води |
Ропа |
|
|
Мінеральна грязь та мули
ГСТУ 41 – 47 – 2004
3 |
Закінчення таблиці 8.6 |
||
|
4 |
|
|
Лікувальна |
|
â Л |
|
Промислова |
|
â П |
|
Грязь лікувальна |
|
2,0 Ð |
|
|
|
4,0 |
|
|
|
|
|
Діючі водозабори з підрахованими запасами: ГПВ – господарчо-питне водопостачання, ВТВ – виробничо-технічне водопостачання.
Приклад
å ГПВ
Група VІ Інертні гази
Таблиця 8.7 - Умовні позначення для інертних газів
Тип інертного газу |
Аргон |
Гелій |
Криптон |
Неон |
Для чорнобілого та багатоколірного |
|
|
|
|
варіантів карт |
А |
Г |
К |
Н |
|
|
|
|
|
Примітка 1. Розмір родовищ підземних вод та їх освоєність показується згідно Додатку Н та підрозділу 8.5.
Примітка 2. Для промислових мінеральних вод комплексного складу поряд зі знаком пишеться їх індекс (наприклад: J, Br, K).
Примітка 3. Для мінеральних лікувальних вод замість вищенаведених символів їх типів можна показати хімічні компоненти, що визначають склад вод в більш повному обсязі.
Примітка 4. Холодні підземні води зображуються знаком синього кольору (RGB 0, 0, 255), термальні – знаком червоного кольору (RGB 255, 0, 0).
У разі необхідності та за наявності даних, додатковими позначеннями синім (червоним) кольором показують ступінь мінералізації підземних вод за наступною градацією:
a Прісні (вміст солей до 1 г/дм3) |
|
Слабі розсоли (75 – 140 г/дм3) |
Солонуваті (1 – 3 г/дм3) |
|
Сильні розсоли (140 – 270 г/дм3) |
Слабо солоні (3 – 10 г/дм3) |
|
Досить сильні розсоли (270 – 350 г/дм3) |
Сильно солоні (10 – 35 г/дм3) |
` |
Занадто сильні розсоли (більше 350 г/дм3) |
Дуже слабі розсоли (35 – 75 г/дм3) |
|
|
59
ГСТУ 41 – 47 – 2004
8.2 Позначення розсипів
у масштабі карти
8,0 мм
2,0 мм |
поза масштабом |
|
Примітка 1. Вид корисної копалини позначається кольором і символом, прийнятими для нього (для металічних – символ елемента, для неметалічних – символ мінерала – Дод. В). Супутні копалини позначаються відповідними символами після основного компонента.
Примітка 2. Генезис позначається буквеними символами відповідно Додатку М. Для розсипів нез’ясованого генезису відомості не наводяться.
Примітка 3. Тип розсипу позначається курсивною рядковою українською літерою, що відповідає першій літері назви типу.
Приклад
|
|
Типи алювіальних (а) розсипів: |
|
||
р |
русловий |
д |
долинний |
о |
опущеної річкової мережі |
к |
косовий |
т |
терасовий |
п |
припіднятої річкової мережі |
Примітка 4. Проба (у десятках одиниць, тільки для розвіданих розсипів) і крупність (у міліметрах) золота позначається цифрами в рамці (у контурі розсипу або поза ним).
Приклад
Au, Sn
ap |
Алювіальний (а) русловий (р) крупний розсип золота зі супутнім |
оловом (каситеритом). Проба золота висока – 900 (90 – у десятках |
|
90 |
одиниць), середня крупність золотин – 4 мм |
4 |
|
Примітка 5. За значущістю виділяються непромислові й промислові розсипи, серед останніх за розміром – крупні, середні й дрібні. Ці градації позначаються різними засобами підкреслювання символа провідного компонента.
Приклади
TR – непромисловий; TR – дрібний; TR – середній; TR - крупний
Примітка 6. Вміст і розподіл провідного корисного компонента в розсипах відображується особливостями заповнення контуру.
Примітка 7. Поза контуром розсипу показуються пройдені там розвідувальні лінії й гірничі виробки з підвищеним вмістом корисного компонента. Останнє позначається буквено-цифровим символом біля знака шліхової проби (Табл. 8.13).
Примітка 8. За наявності лише окремих перетинів перспективної площі (поодинокі лінії гірничих виробок) вміст корисного компонента показується кольоровою смугою (“струменем”) шириною 2 мм по обидва боки лінії з вказівкою вмісту компонента.
Приклади
Вміст золота: |
Вміст каситериту: |
|
високий |
понад 1000 г/м3 |
|
звичайний |
800 |
– 1000 г/м3 |
низький |
500 |
– 800 г/м3 |
60