Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Geodinam / GSTU_41_47_2004

.pdf
Скачиваний:
50
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
2.05 Mб
Скачать

 

ГСТУ 41 – 47 – 2004

непромисловий

до 500 г/м3

Крупний розсип золота. Є ділянки з високим, звичайним, низьким і непромисловим вмістом. За межами розсипу в окремих шурфах відібрані проби з підвищенним вмістом золота

Примітка 9. Цифра перед символом корисної копалини відображає номер розсипу на карті і за списком. Після символу корисної копалини можна відображати: в чисельнику глибину залягання пласта в м, в знаменнику – середню потужність пласта в м, поряд з дробом – вміст (в) корисної копалини (золото, платина - г/м3, алмази – карат/м3, інші - кг/м3). Глибину залягання пласта корисної копалини можна показувати також ізопахітами відкладів, що його перекривають.

Примітка 10. Для похованих розсипів в знаменнику показується віковий індекс, наприклад

Ti/N1.

8.3 Позначення тіл корисних копалин

8.3.1 Форма рудних тіл, зображених поза масштабом

(для багатоколірного варіанту карт)

 

Прості жили

Поклади стратифіковані

Системи зближених жил (зони) і

Мінералізовані зони розсланцювання

складні жили

 

Перисті жили

Мінералізовані зони дроблення

Сідловидні жили

Лінзи, чотки, сочевиці

Рубцьові й камерні жили

Штокверки

Пластові жили

Штоки, стовпи, гнізда, кишені

Пластові тіла, пласти

Примітка 1. Морфологія показується лише для металічних корисних копалин крупних родовищ.

Примітка 2. Орієнтування знака, що вказує на морфологію родовища, повинно відповідати домінуючому простяганню тіл корисної копалини.

8.3.2 Лінійні тіла корисних копалин

Виражені в масштабі карти лінійно-витягнуті тіла металічних корисних копалин можуть бути показані кольоровими (відповідно кольору металу за табл.8.3) лініями, неметалічних корисних копалин – такими же лініями чорного кольору. В розриві лінії проставляється знак відповідного родовища з його номером (ліворуч) і символами корисних копалин (праворуч).

Приклади

8

Zn, Pb

Середнє свинцево-цинкове родовище, що представлене мінералізованою

OM

зоною протяжністю 2 км

Z

 

 

Fe

6

I

Крупне родовище заліза, яке представлене двома горизонтами залізистих

?

кварцитів

 

 

61

ГСТУ 41 – 47 – 2004

14 0

Д(50)

Середнє родовище довгополуменевого кам’яного вугілля, яке представлене

 

k6

шостим вугільним пластом (k6) ісаєвської світи, що залягає на глибині 50 м

8.3.3. Площі родовищ і поклади корисних копалин, що зображуються у масштабі

карти

Площа родовища

Поклад корисної копалини

Примітка 1. Контур покладу або площі родовища металічних корисних копалин показується кольором відповідної корисної копалини чи підземних вод (табл.8.3).

Примітка 2. У розриві контуру покладу або родовища корисної копалини (бажано зліва вгорі) проставляється знак родовища з його номером (ліворуч) та символом металічних корисних копалин (праворуч) згідно табл. 8.3 та Додатку Н.

Приклади

6 RВ-цс

Площа крупного за запасами родовища вапняків (цементна сировина)

2 +

 

Середнє за запасами родовище нафти, представлене одним покладом

 

 

8

Cu

Поклад пластової форми мідної руди малого за запасами родовища міді

 

 

Примітка 3. Ймовірний поклад оконтурюється пунктирною лінією.

Примітка 4. Непростежений поклад позначається пунктирною лінією зі знаком прояву корисної копалини в розриві лінії (таблиці 8.1 – 8.7, Додаток Н).

Примітка 5. При наявності на родовищі кількох нафтових (газових) покладів одного або декількох продуктивних пластів, площа кожного з них оконтурюється лінією, у розриві якої виставляється індекс за прийнятою індексацією. Знак родовища проставляється в розриві лінії “верхнього” (північного) покладу. Знак родовища проставляється в розриві лінії “верхнього” (північного) покладу.

Примітка 6. Поклади, що роз’єднані, одного родовища можуть поєднуватись покажчиками, на перетині яких позначається родовище. Якщо поклад розташований більше ніж у 2 см (по карті) від інших покладів родовища, він не поєднується покажчиком, а в розриві контуру покладу проставляється знак родовища з тим же номером.

Примітка 7. На площі поширення пологозалягаючого похованого тіла корисної копалини проводяться чорним кольором ізолінії глибини залягання покрівлі тіла або ізопахіт вищезалягаючих утворень.

62

ГСТУ 41 – 47 – 2004

Приклади

3 9

С1

7+М-Н

2 !М

а1

а3

а2

b

24 +

b

24

+

 

 

 

b

48 .ф

 

 

 

 

3

4

 

0

 

2

0

 

1

1

 

0

0

0

 

2

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

Ймовірний поклад малого родовища вуглеводневого горючого газу представлений газоносним пластом з індексом С1

Середнє родовище метано-нафтенової нафти (табл.8.2). Поклад не простежений

Велике родовище метанової нафти, яке представлене трьома покладами в різних нафтоносних пластах (а1, а2, а3), які не співпадають в плані

Середнє родовище нафти, яке складається з трьох відокремлених один від одного покладів у нафтоносному пласті (b)

Велике родовище фосфоритів, що представлене двома промисловими покладами, які перекриті більш молодими відкладами. Проведені ізопахіти перекриваючих відкладів в метрах

Примітка 8. Площі поширення підземних вод (водоносні горизонти і комплекси) показують контуром синього (блакитного) кольору, для термальних вод – червоного. У розриві синього контуру проставляється знак або джерела, або свердловини і глибина залягання водоносного горизонту або комплексу в метрах; у розриві червоного контуру – температуру вод і бажано індекс віку водоносного горизонту. Імовірні межі показуються пунктиром.

8.4Позначення генетичних і формаційних типів родовищ (на прикладі металічних корисних копалин)

Магматичні

Стратиформні (телетермальні)

Пегматитові

Осадові хемогенні

Карбонатитові

Осадові біохімічні

Грейзенові та альбітитові

Осадові не розділені

Скарнові

Залишкові

Гідротермально-метасоматичні

Вулканогенно-осадові

Гідротермальні плутоногенні

Метаморфогенні

Гідротермальні вулканогенні

Метаморфізовані

Гідротермальні амагматичні

Техногенні

63

ГСТУ 41 – 47 – 2004

Гідротермальні не розділені

Нез’ясованного генезису та

полігенні

 

Колчеданні

Примітка. Формаційна належність родовищ позначається цифрою в дужках поряд з латинською назвою основного рудного елементу (колір позначення та індекс наведені в табл. 8.3).

Приклади

Sn (1)

Каситеритова сульфідна формація олова

 

 

Sn (2)

Каситеритова кварцово-грейзенова формація олова

 

Sn (3)

Каситеритова пегматитова формація олова

 

 

Pb, Zn

Свинцево-цинково-баритова карбонатна формація свинцю

 

8.5 Позначення вивченості та освоєності родовищ і проявів

 

(на прикладі металічних копалин)

 

 

8.5.1 Вивченість

 

 

Родовища розвідані з промисловими запасами

 

O

Родовища розвідані з забалансовими запасами

 

 

Родовища недостатньо вивчені, розміри яких визначаються за

7

геологічними даними або оперативним підрахунком запасів

Прояви оцінені перспективні

 

å

Прояви оцінені неперспективні

 

O

Прояви недостатньо вивчені з нез’ясованими перспективами

M

8.5.2 Промислова освоєність родовищ

 

 

Родовища, що розробляються

ø

 

O

 

Родовища, що знаходяться у стадії розвідки

ù

 

O

 

Законсервовані родовища

ú

 

O

 

Відпрацьовані родовища

û

 

O

 

Родовища, що не розробляються

O

 

64

ГСТУ 41 – 47 – 2004

Приклади зображення на карті родовищ корисних копалин наведені у таблиці 8.8: Таблиця 8.8

Характеристика родовища

Для чорно-білого

Для кольорового

варіанту карти

варіанту карти

 

Крупне родовище мідно-нікелевих руд,

 

ø

 

ø

представлене лінзоподібними тілами,

3

# Ni, Cu

3

Ni, Cu

розробляється.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середнє свинцево-цинкове родовище,

 

û

 

û

представлене складними жилами,

2

, Zn, Pb

2

Zn, Pb

відпрацьоване

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Крупне родовище кам’яного вугілля

 

 

 

 

(жирне), законсервоване

 

ú

 

ú

10

& Ж

10

& Ж

 

 

 

 

 

 

Дрібне молібденове родовище

 

ù

 

ù

штокверкового типу, формація молібден-

1 8Мо

 

1 Mo

порфірова, знаходиться в розвідці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Позначення об’єкта корисної копалини

 

 

 

 

при неможливості розміщення його знаку

 

 

 

 

в точці на карті

 

9 ,Pb

 

9 C?Pb

 

 

 

 

 

Приклади зображення на карті проявів корисних копалин і джерел підземних вод, що розкриті свердловинами наведені у таблиці 8.9:

Таблиця 8.9

Характеристика родовища

 

Для чорно-білого варіанту

Для кольорового варіанту

 

карти

 

 

 

карти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Один об’єкт у свердловині (чисельник

16

B Mo

 

 

 

16

 

 

 

 

 

– його номер по карті, знаменник –

 

 

 

 

 

Mo

глибина залягання, у м)

21

 

 

21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20

 

 

 

 

 

 

 

20

 

Два і більше об’єктів на свердловину

19

 

42 B Mo

19

 

 

 

 

 

42

Oé Mo

(чисельники – їх номери по карті,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20,5 Ç

 

 

20,5 Ç

 

 

 

 

 

 

знаменники – глибина залягання, у м)

Â

 

 

 

Â

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклади зображення на

 

карті родовищ корисних

копалин, що повністю

перекривають одне одного та комплексних родовищ наведені у таблиці 8.10:

 

 

 

 

 

 

Таблиця 8.10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика родовища

 

Для чорно-білого варіанту

Для кольорового варіанту

 

карти

 

 

 

карти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

7 ,Pb

7

 

Pb

 

 

 

 

?

 

ú

Різних видів корисних копалин

 

 

 

 

 

 

 

K

 

8

 

 

 

6 ¬ba

ú

 

6¬ba

 

 

 

 

#fta

 

 

 

8 #fta

 

 

 

 

 

 

 

Одного виду корисної копалини

 

12-14 ) Au

 

 

12-14 B Au

 

 

 

 

Позначення комплексного родовища,

 

15

+Fe

15

 

 

 

K

що вміщує декілька типів руд (приклад –

 

 

 

 

?Fe

комплексне родовище заліза, верміку-

 

L

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ævr

 

 

 

 

 

Ævr

літу і основних інтрузивних порід)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

65

ГСТУ 41 – 47 – 2004

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.6 Позначення прямих пошукових ознак

 

 

 

 

 

 

 

 

8.6.1 Літохімічні, гідрохімічні, біохімічні та атмохімічні аномалії

 

 

 

Таблиця 8.11 - Позначення літохімічних аномалій

 

 

 

 

 

 

-

 

В корінній породі

 

 

 

 

В пухкій породі

 

 

Концент

рація

 

 

 

 

 

 

Площова

Точкова

 

Площова

 

Лінійна (потік

Точкова

 

(ореол)

(поодинока проба)

(ореол)

 

розсіювання)

(поодинока проба)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

висока

 

0,5

 

 

 

 

0,5

 

0,5

 

 

 

 

3,0

 

 

 

 

 

 

 

3,0

é

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

середня

 

0,3

 

 

 

 

0,3

 

0,3

 

 

 

 

3,0

 

 

 

 

 

 

 

3,0

é

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

низька

 

0,2

 

 

 

 

0,2

 

0,2

 

 

 

 

2,0

 

 

 

 

 

 

 

2,0

é

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Примітка 1. Для зображення аномалії використовується колір, закріплений за хімічним

елементом (Табл 8.3). Для комплексної аномалії це колір провідного елемента.

 

 

 

 

 

Примітка 2. Символи елементів (для комплексної аномалії не більше трьох) та їх вміст

(максимальний, у відсотках) позначаються чорним кольором. Послідовність компонентів

визначається їх значимістю в комплексній аномалії. Символи елементів, концентрації провідного

елемента беруться в дужки (нижче на одну градацію – дужки квадратні, на дві градації – дужки

круглі).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Примітка 3. Ореоли в похованих відкладах відображуються аналогічно тим, що знаходяться

на поверхні. Індексами і цифрами в кружечках помічаються вік вміщуючих порід і глибина (у метрах)

їх залягання. Кружечок поміщається всередині ореолу або поряд з ним і в останньому випадку

поєднується з ореолом покажчиком. Поодинокі проби з підвищеним вмістом корисних компонентів,

що виявлені по керну свердловин, показуються поряд зі свердловинами й поєднуються з ними

покажчиком. Під номером проби – у знаменнику індексом і цифрою позначаються вік вміщуючої

породи і глибина її залягання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Позначення гідрохімічних, біохімічних та атмохімічних аномалій наведені в

таблиці 8.12:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 8.12

Гідрохімічна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

 

 

 

 

 

Біохімічна

 

Атмохімічна

Концент

рація

(у поверхневих та підземних водах)

 

 

 

 

Точкова

 

Точкова

Площова

Лінійна (потік

Точкова

Площова

Площова

(поодинока

(поодинока

(поодинока

(ореол)

розсіювання)

(ореол)

(ореол)

 

 

 

 

 

проба)

 

 

проба)

 

проба)

висока

4.0

 

0.5

 

 

4.0

0.5

 

 

5.0

 

 

0.5

10,0

3,0

ë

 

3,0

ì

0.5

3,0

í

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

середня

0.3

 

0.3

3,0

 

 

0.3

3,0

 

0.3

3,0

 

 

10,0

ë

 

 

ì

 

í

 

 

 

 

4,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

низька

0.2

 

0.2

2,0

ë

 

0.2

2,0

ì

0.2

2,0

í

 

10,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

66

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклади

Sn - 0.01, [w] - 0.0001,

(Mo) - 0.0005

Cu - 0.005

Pb - 0.05, Zn - 0.08

Be - 0.005, (Li) - 0.001

D1

80

Fe - 7.2

ë As – 0.002

ГСТУ 41 – 47 – 2004

Літохімічний ореол олова високої концентрації, вольфраму середньої концентрації, молібдену низької концентрації у корінних породах на поверхні

Літохімічні ореоли свинцю і цинку високої концентрації та міді низької концентрації у пухких відкладах на поверхні

Літохімічний потік розсіювання берилію високої концентрації та літію низької концентрації у пухких відкладах на поверхні

Літохімічний ореол заліза середньої концентрації в нижньодевонських породах, похований на глибині 30 м

Гідрохімічна поодинока проба миш’яку середньої концентрації

8.6.2 Результати шліхового опробування Таблиця 8.13 Позначення результатів шліхового опробування

Концентрація

Висока

Середня

Низька

Вміст ваговий

Вміст в знаках

 

 

 

Ореол

Потік розсіювання

Окрема проба з

аномальним вмістом

 

 

0.5

0.5

3,0

è

 

 

 

0.3

3,0

è

 

 

0.2

0.2

2,0

 

 

è

 

 

0.2

0.2

 

 

 

2,0

H

 

 

Примітка 1. Для зображення аномалії використовується колір, закріплений за хімічним елементом (табл. 8.3) або за групою мінералів – неметалічних корисних копалин (Дод. В).

Примітка 2. Символи мінералів (Дод. В) та їх вміст в г/м3 позначаються чорним кольором. Число, що відповідає вмісту в знаках, береться в дужки. У комплексних аномаліях супутні мінерали вказуються в дужках під індексом провідного мінералу.

Приклади

au - 0.7

(w - 10, css - 5)

H au (2)

Комплексний шліховий ореол з високою концентрацією золота (7 г/м3), з супутніми вольфрамітом (10 г/м3), каситеритом (5 г/м3)

Шліхова проба з двома знаками золота

67

68

 

8.6.3 Перспективні геофізичні аномалії

 

 

 

 

 

 

 

ГСТУ

 

Позначення типів геофізичних аномалій за ступенем перспективності наведена в таблиці 8.14:

 

 

 

Таблиця 8.14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– 41

Ступінь

 

Знак

 

 

 

 

Т и п а н о м а л і ї

 

 

 

перспек-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– 47

 

аномалії

 

 

площова

 

лінійна

точкова

зона градієнтів

тивності

 

 

 

 

 

Високоперспективні

Позитивні

40îМ, ГР

50îМ, ГР

50îМ, ГР

10ïГР

 

2004

 

 

 

 

Fe

Fe

 

 

Fe

 

Ni

ГР

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Li

Li

М, ГР

 

Ta

 

Be

 

 

 

 

40

М, ГР

50

30

ГР

10

ГР, М

 

 

Негативні

î

î

î

ï

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15

ВП, СЕП

 

 

 

 

Позитивні

30

ГР

20îГР

20

ВП

ï

 

 

 

Перспективні

 

 

î

 

 

î

Au

 

 

 

 

 

Ni

Ni

 

 

Cu

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М

 

 

 

 

Ta, Nb

Ta

Ta

Li

 

 

 

 

 

 

 

М

40

М

 

 

 

 

 

 

 

 

Негативні

30î

î

40îМ

10ïМ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Примітка. Праворуч від знака аномалії розміщується літерне позначення геофізичного методу, ліворуч – розрахункова глибина верхньої кромки

 

збурюючого об’єкту, знизу або зверху – символ ймовірної корисної копалини

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 0

ВП,

СЕП

Комплексна лінійна геофізична аномалія, що виявлена методами викликаної поляризації й суміщеного електропрофілювання,

 

ï

 

перспективна на золото. Розрахункова глибина верхньої кромки аномального об’єкту – 50 м.

 

 

 

 

 

A u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ГСТУ 41 – 47 – 2004

8.7 Позначення непрямих пошукових ознак

8.7.1 Вторинні породи і процеси

а

б

в

d

sk

gr

г

д

е

W vk W

mt

fn

W

 

 

є

ж

з

ag

br

p

а) діафторити та діафторовані породи, б) скарни та скарновані породи, в) грейзени та грейзенізовані породи,

г) вторинні кварцити та окварцовані породи, д) метасоматити нерозчленовані, е) феніти та фенітизовані породи, є) аргілізити та аргілізовані породи, ж) березити, з) пропіліти

Примітка. Всі породи, які були змінені внаслідок процесів метасоматозу, зображуються на карті позначеннями та штриховкою помаранчевого кольору згідно підрозд. 6.2.9 (RGB 255, 102, 0), а породи, що змінені внаслідок процесів діафторезу – позначеннями фіолетового кольору згідно підрозд. 6.2.10 (RGB 176, 96, 255).

8.7.2 Ореоли і потоки розсіювання мінералів-супутників

Приклади

di

Ореол піропу (ро - 10 знаків) і хромшпінелі (crsp - 5 знаків). У

контурі – символ мінералу, супутником якого вони є

pо - (10), crsp - (5)

 

 

 

оrр- 6, rg - 15

ar - (10) py - (5)

8.7.3 Геофізичні аномалії

Потік розсіювання мінералів – супутників золота: аурипігмент (orp - 6 знаків), реальгар (rg - 15 знаків), арсенопірит (ar - 10 знаків), пірит

(py - 5 знаків)

mt

R 200ГР R

Площі втрати кореляції елементів магнітного поля, що ймовірно ототожнюються з розвитком метасоматичних процесів

Від’ємна гравітаційна аномалія, що ототожнюється з надінтрузивною зоною гранітного масиву, що сприятлива для локалізації рідкіснометального зруденіння. У чисельнику – геофізичний метод, а в знаменнику – глибина залягання нижньої кромки аномалієутворюючого об’єкту

69

ГСТУ 41 – 47 – 2004

8.8 Позначення прогнозних факторів

8.8.1 Прогнозні фактори першого роду (металотекти)

За прогнозні фактори першого роду приймаються картуємі геологічні підрозділи, тіла і структури, що контролюють утворення і локалізацію корисних копалин. Серед них виділяють стратиграфічні, літологічні, магматичні та інші фактори. Ті геологічні об’єкти, що приймаються за прогнозні фактори, і виходять на поверхню (зображення на геологічній карті), показуються за допомогою символів, фонових фарб, кольорових і чорних знаків, які використовуються для зображення тих же об’єктів на геологічній карті (розділи 6, 7, Додатки А, Ж, Л), не потребують додаткових умовних позначень. Розривні порушення, що контролюють розміщення корисних копалин, позначаються червоним кольором

(RGB 255, 0, 0).

8.8.1.1 Стратиграфічні фактори

 

 

 

 

 

 

 

Приклади

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Піщано-спонголітова товща (ps) сеноману, нижня частина якої сприятлива для

 

K2 ps

 

 

 

 

 

відкладів фосфоритів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Карбонатні утворення хощевато-заваллівської світи верхнього архею, сприятливі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AR3

 

hz

 

 

 

 

 

 

для локалізації марганцевої руди

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.8.1.2 Літологічні фактори

 

 

 

 

 

 

 

Приклади

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

D

D

 

 

 

 

D

D

D

D

D

 

 

 

 

D

D

D

D

D

D

 

 

Піски руслової фації р.Чорної, з якими пов’язані розсипи монациту

 

D D

DD

D

D

 

 

 

D

 

D

 

D

D

 

 

 

 

D

D

DD

 

D

D

 

 

 

 

 

D

 

D

 

 

 

B

B

 

B

Гнейси графіт-біотитові дністровсько-бузької серії нижнього архею, сприятливі для виявлення родовищ графіту

8.8.1.3 Магматичні фактори

Приклади

Лужні граніти, спеціалізовані на рідкіснометальне, оловорудне з ніобієм, танталом та вольфрамом зруденіння

 

 

 

 

 

 

 

Габроїди малих розшарованих інтрузій, спеціалізованих на сінта епігенетичне мідно-

 

í

 

В

 

í

 

 

 

 

 

нікелеве зруденіння

í

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.8.1.4 Метаморфічні фактори

Приклад

D

 

D

D

D

 

D

D

D

D

D D

Мусковіт – роговикова фація низького тиску, сприятлива для розвитку рудоносних

 

D

D

D

А

 

D D

D

 

D

 

 

D

D

D

D D

3

D D

D

D

 

 

грейзенів, слюдитів (Дод. Ж, підрозд. 6.2.7.3, 8.7.1, в).

D

D

D

 

 

D

D

D

D

D

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

70

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.