Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Geodinam / GSTU_41_47_2004

.pdf
Скачиваний:
50
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
2.05 Mб
Скачать

6.2.12 Імпактні породи 6.2.12.1 Алохтонні (алогенні) породи

 

Брилові брекчії

 

DD

 

 

zv

 

 

 

 

Ý Ý

 

 

 

 

 

Щебеневі бречії

 

G G

 

 

im

 

 

 

G

 

 

 

2,0

 

b

Жорствяні брекчії

3,0

-

- -

 

-

-

 

 

 

 

 

Псамоалевритові (кластити та

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кластоліти) породи

 

 

 

ГСТУ 41 – 47 – 2004

Зювіти

Ударно-розплавлені породи (імпактити)

Імпактні породи нерозчленовані (у малих тілах)

6.2.12.2 Автохтонні (аутигенні) породи Вибухові брекчії

2,0

Катаклазити

2,0 X X X

X X

3,0 Ú Астроблема, що не виражена в масштабі карти

Примітка 1. Імпактні породи завжди позначаються на карті блакитним кольором

(RGB 51, 102, 255).

Примітка 2. Поле розвитку алохтонних вибухових брекчій та імпактитів зафарбовується у відповідності з віком астроблеми.

Примітка 3. Знаки автохтонних вибухових брекчій і катаклазитів наносяться на позначення (колір і крап) субстрату (цоколь).

Примітка 4. Літолого-петрографічні та інші особливості порід можуть відображатися доповненнями (ускладненнями) опорних знаків і символами (додатки Г та Д), ступінь дезінтеграції субстрату в автохтонних брекчіях – густотою штриховки.

Приклади

182, 242, 158

o bo

Щебеневі алохтонні брекчії крейдового віку

 

K2 o

 

254, 190, 83

DD

Дрібнопсамітові вітрокластичні зювіти палеогенового віку

zv

254, 198, 10

П2Ý Ý

Імпактити палеогенового віку

im

 

G G

 

 

П2kv G

 

188, 133, 105

D

Брилові автохтонні брекчії, що утворились за рахунок

 

девонських порід

Примітка. Розміри знаків порід та густоту штриховки можна варіювати в залежності від складності карт або схем.

31

ГСТУ 41 – 47 – 2004

6.3 Інші позначення

6.3.1Позначення геологічних границь і співвідношень геологічних підрозділів

6.3.1.1Геологічні границі

a

 

 

Границі стратиграфічних і нестратифікованих різновікових підрозділів: а –

 

б

достовірні, б – ймовірні

а

Ті ж границі, що поховані під вищезалягаючими утвореннями: а – достовірні,

б

б – ймовірні

а ………………..

Границі незгідного залягання стратиграфічних підрозділів (на картах):

 

 

 

б …. .… …. ….

а – достовірні, б – ймовірні

 

 

 

Границі між одновіковими утвореннями (фаціальні) усередині стратиграфічних і

 

 

 

нестратифікованих підрозділів

6.3.1.2 Границі змінених порід, фацій і зон метаморфізму

Ø В4 Ø Ø

Öсо Ö

Границі змінених порід (тектонітів, метасоматитів та ін.) показують відповідним кольором згідно з 6.2.8 та 6.2.9

Границі метаморфічних фацій та субфацій показують червоним кольором (RGB 255, 0, 0), символи метаморфічних фацій та субфацій (Додаток Ж) чорним кольором в розривах і ліній. Бергштрихи спрямовані в поле розвитку фації, субфації

Границі зон метаморфізму – ізогради індексмінералів; символи (Додаток В). Границі показують червоним кольором (RGB 255, 0, 0). Бергштрихи спрямовані в поле розвитку фації

Примітка 1. Границі змінених порід не показуються, якщо вони співпадають з геологічними границями і розломами.

Примітка 2. Границі змінених порід – зроговикованих, динамометаморфізованих, діафторованих – показуються в тих випадках, коли потрібно виділити на карті різновиди змінених порід або відобразити різкий перехід до незмінених порід.

Примітка 3. Якщо вік зонального та іншого метаморфізму відрізняється від віку порід, що його зазнали, і достатньо надійно встановлений, він може бути зображений символом в розриві контура фації (зони) метаморфізму після символа фації (індекс – мінерала) згідно з додатками В, И та К.

Приклад

ØB4, П3Ø Нижньокрейдові відклади, які метаморфізовані в олігоцені в фації зелених сланців

K1

6.3.1.3 Позначення характеру границь геологічних підрозділів в умовних позначеннях карт, на стратиграфічних колонках та схемах кореляції

Стратиграфічні згідні

Стратиграфічні незгідні з розмивом

Кутова незгідність

$Інтрузивні січні

Характер границь не визначений

Границі тектонічних відторженців і пластин (покривів) в покривно-насувних комплексах

?Невизначеність положення границь

Стратиграфічні перерви

32

ГСТУ 41 – 47 – 2004

6.3.2 Розривні порушення

а

б в

г

Розломи, що виходять на поверхню, які зображені на карті: а – достовірні, б –

 

 

 

 

 

 

ймовірні; поховані під вищезалягаючими утвореннями: в – достовірні, г – ймовірні

а б в

аб

1 5о

+ 0

.5

1

0

о

 

 

 

 

 

 

 

о

 

- 0.7

40

 

 

 

 

1.2

 

 

 

å

 

 

 

 

1.7

ä

 

 

 

Розломи головні (а), другорядні (б), локальні та оперяючі (в)

Глибинні розломи (тектонічні шви), що розділяють структурно-формаційні зони і мегаблоки: а – виражені, б – не виражені в масштабі карти

Фронтальні насуви тектонічних покривів (глибинних шар’яжів)

Насуви

Підкиди

Скиди

Правобічний зсув

Лівобічний зсув

+0.8

å

Підкидо-зсув (правобічний)

X

-0.4

50

Розсув

Підсув

Крутопадаючі розломи з неустановленими морфокінематичними характеристиками

о 80

o

Лістричний підкид

 

Генералізований напрямок тектонічного переміщення (на розрізах)

а

б

Дугові та кільцеві розломи, що виділені дистанційними методами: а –обмежуючі

 

 

 

склепіннеподібні та купольні структури, б – обмежуючі депресійні структури

 

 

(вулкано-тектонічні западини, палеокальдери обвалювання)

Розломи-обмеження вулкано-тектонічних структур (кальдер та ін.)

Примітка 1. На аркушах Донбаської серії розривні порушення зображуються червоним кольором (RGB 255, 0, 0).

Примітка 2. Напрямок падіння поверхні зміщувача показується рисочкою, кут нахилу в градусах – цифрами (без знака градуса). Відносне переміщення крила (блока) порушення показується знаками плюс (вверх) і мінус (вниз), які проставляються праворуч риски, що вказує напрямок падіння зміщувача. Амплітуда вертикального переміщення, якщо вона встановлена, наводиться в кілометрах і позначається цифрою, що проставляється після знака зміщення (плюс або мінус).

Примітка 3. Амплітуда горизонтального зміщення по зсувах наводиться в кілометрах і позначається цифрами біля стрілки, що вказує зміщення; у разі правого зсуву стрілка орієнтується праворуч, лівого – ліворуч.

Примітка 4. Під час встановлення віку утворення розривних порушень рекомендується вказувати нижню межу цього віку в розриві лінії порушення.

Примітка 5. Кінематичні і морфологічні різновиди розломів показуються шляхом комбінування відповідних умовних знаків, які наведені вище. Накладні знаки повинні бути повернуті в бік висячого крила. На розрізах накладні знаки не показуються.

Примітка 6. За необхідності виділити головні (першого порядку) розломи (структурні шви), вони показуються потовщеними (0.7 мм) лініями. У цьому випадку інші розломи позначаються “розломами другого порядку” або другорядні, “розломи третього порядку” або локальні та оперяючі.

33

ГСТУ 41 – 47 – 2004

Примітка 7. Розломи, що живуть довго (структурні шви) і мають складну, перемінну будову, можуть показуватись без морфокінематичних даних.

6.3.3 Плікативні порушення

a

10

 

È

 

È

5

 

б

á

à

 

á

#

 

á

%

 

Осі складок (а – синформних, б –антиформних), кут та напрямок (в бік позначення) занурення шарніра складки

Форми складок

нормальна

гребеневидна

ізоклінальна

Елементи залягання (характер та кут падіння) осьових площин складок

 

á

 

á

Ó

60

 

20

вертикальне

нахилене

перевернуте

Примітка. Плікативні порушення та форми складок зображуються зеленим кольором

(RGB 51, 204, 51).

10 Ú 70

10 Ú 70

Синклінальна складка

Антиклінальна складка

75 Флексура

Примітка. Цифрами показуються кути нахилу осьових поверхонь складок.

34

ГСТУ 41 – 47 – 2004

6.3.4 Площинні та лінійні структурні елементи Позначення площинних та лінійних структурних елементів наведені у таблиці 6.15:

Таблиця 6.15

 

З а л я г а н н я

 

Структурний елемент

горизонтальне

нахилене

вертикальне

 

 

 

 

 

 

S

 

 

÷

Площинний

 

43

Залягання шарів

 

Ó

 

Ì

Ô37

Ý

Дзеркала складчастості

 

 

Í

 

42

Þ

Площинні структури течії

 

Õ

 

 

Î

70

ß

Кліваж

 

Ö

 

 

Ï

Ø58

à

Кристалізаційна сланцюватість

 

 

 

 

 

Метаморфічна смугастість,

Ð

Ù16

á

гнейсуватість

 

 

 

 

Ú

 

ë

Лінійний

Ñ

61

Орієнтованість шарнірів малих складок

ë

 

 

 

 

і лінійність перетину

Ò

Û

52

¨

Мінеральна лінійність і лінійні

 

 

 

¨

структури течії

 

 

 

 

 

Примітка 1. Серед лінійних структур можуть бути виділені різновікові елементи.

Приклад

а Úö â

б

ö Úö

ë

ë

в

6 Ú

ë ë

Шарніри 1-ої (а), 2-ої (б),. 3-ої (в) генерацій

Примітка 2. За необхідності на карті і в легенді до неї може бути наведена більш дрібна класифікація структурних елементів.

Приклад

ä80

Перевернене залягання шаруватості

Примітка 3. Площинні й лінійні структурні елементи, що виміряні на одній ділянці (відслоненні), відображаються комбінованим знаком.

Приклад

ÕÛ

42

12

Сполучення площинних та лінійних структур течії

35

ГСТУ 41 – 47 – 2004

6.3.5 Позначення вулканів,трубок вибуху, стратотипів, петротипів та ін.

5,0Þ

 

Кратери згаслих вулканів

3,0

¨

Згаслі паразитичні конуси

3,0

§

Вулканічні апарати, позамасштабні, згаслі

3,0

w

Екструзивні тіла

3,0

«

Шлаковий конус

4,0

¬

Маари, воронки вибуху

4,0

ª 2,0

Грязьовий вулкан

 

 

Ареали грязьових вулканів

 

 

Трубки вибуху виражені в масштабі карти

3,0 ¯

Трубки вибуху не виражені в масштабі карти

 

Примітка 1. Позначення трубок вибуху, що виражені в масштабі карти, заштриховуються кольором у відповідності зі складом порід згідно табл. 6.4. Індекс віку трубки вибуху ставиться праворуч.

Примітка 2. Позначення трубок вибуху кімберлітів, субвулканічних тіл, що не виражені в масштабі карти, зафарбовуються кольором у відповідності зі складом порід згідно табл. 6.4. Індекс віку трубки вибуху ставиться праворуч.

Приклади

D

3,0 ¸

2,5 B U

J Трубка вибуху юрського віку основного складу

КТрубка вибуху крейдового віку основного складу

Кімберлітові трубки (позамасштабні)

Позамасштабне субвулканічне тіло (колір зафарбування обумовлюється складом порід)

Розташування стратотипового розрізу регіонального або місцевого стратиграфічного підрозділу

Примітка 3. Позначення розташування стратотипового розрізу регіонального та місцевого стратиграфічних підрозділів зображують чорним кольором. Точка ставиться в основі розрізу. Вік і ранг місцевого підрозділу зчитується з геологічної карти, а регіонального підрозділу – підписується біля лінії розрізу (праворуч). Номер на карті й за списком ставиться ліворуч.

Приклади

8

U

 

12

U

 

П2bЭ

Розташування стратотипового розрізу бучацького регіоярусу cереднього палеогену

Розташування стратотипового розрізу місцевого стратиграфічного підрозділу

36

ГСТУ 41 – 47 – 2004

7 Æ 5,0

Петротиповий (еталонний) масив інтрузивного (І), ультраметаморфічного (УМ),

або метаморфічного (М) комплексу. Знак ставиться всередині масиву в південно-

західній частині. Цифра ліворучномер на карті й за списком

Контури інтрузивних (ультраметаморфічних) тіл, які не виходять на поверхню, що картується, встановлені за геофізичними даними; цифри – ймовірна глибина залягання поверхні масива в км; в дужках – індекс ймовірного комплексу (внизу)

S

2

S

(УPR2 ks)

1

íí

(мPR@ лы)

4 ±3,5

1968

5 ² 2,0

1968

 

0

4

2

 

Приклади

Гранітоїди (RGB 255, 0, 0)

Габроїди (RGB 0, 255, 0)

Епіцентри землетрусів (поперечні хвилі) (RGB 255, 0, 0)

Епіцентри землетрусів (повздовжні хвилі) (RGB 255, 0, 0)

Ізогіпси рельєфу похованої поверхні, стратоізогіпси опорних горизонтів

(RGB 0, 255, 0)

ÌÌ Ì

ÌÌ

70

Знаки, що рекомендуються для тектонічних схем

Зони широкого розвитку дрібних складок

Синкліналі

70

70

70

Антикліналі

Синформи (RGB 255, 0, 0)

Антиформи (RGB 255, 0, 0)

Примітка. Цифрами показуються кути нахилу осьових поверхонь складок, колір складок: чорний для осадових порід, червоний для порід фундаменту.

Брахісинкліналі і мульди в чохлі

Індекс і колір відповідають віку структур згідно табл. 6.1

Брахіантикліналі і куполи в чохлі

Приклади

D

D

Брахісинкліналі і мульди девонського віку

Брахіантикліналі і куполи девонського віку

37

ГСТУ 41 – 47 – 2004

Соляні куполи, що виходять:

на дочетвертинну поверхню докайнозойську поверхню домезозойську поверхню

Примітка. Соляні куполи зображуються синім кольором (RGB 0, 0, 208)

Рифи (індекс і колір контуру відповідають віку утворень згідно табл. 6.1)

Приклад

K Риф крейдового віку

Вулкано-тектонічні структури

Олістоліти і олістоплаки, тектонічні відторженці, їх геологічний вік:

Приклади

J Олістоліти і олістоплаки, тектонічні відторженці юрського віку виражені в масштабі

JОлістоліти і олістоплаки, тектонічні відторженці юрського віку не виражені в масштабі

6.3.6Позначення пам’яток природи та стародавніх культур

6.3.6.1Стратиграфічні

6,0

Відслонення природні і штучні, що є типовими розрізами різних підрозділів і

 

типами границь

Опорні відслонені розрізи міжнародного значення систем, відділів, ярусів, стратотипи та еталони границь між ними

6.3.6.2 Геохронологічні

Відслонення або свердловини, в яких визначено реперні дати геологічних підрозділів

6.3.6.3 Палеонтологічні

 

 

Відслонення з унікальними або характерними скупченнями викопних решток:

5,0

Ò

тварин і біогліфів

 

5,0

 

6,0

Ó

рослин

6.3.6.4 Тектонічні

Відслонення природні та штучні, в яких виявлені результати впливу тектонічних та неотектонічних процесів:

3,5 Õ

складчасті структури

38

ГСТУ 41 – 47 – 2004

 

 

4,0Ö

 

 

 

розривні порушення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

×

магматичні структури

4,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

солянокупольні структури

4,0

Ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сейсмодислокації

4,0

Ù

 

 

 

 

 

 

 

гравігенні та інші екзотектонічні структури

4,0

 

 

 

6.3.6.5 Мінералогічні

4,0Ú

Місцезнаходження мінералів, що мають науковий і пізнавальний інтерес (буквенні

позначення мінералів за Додатком В)

 

6.3.6.6 Петрологічні

Місцезнаходження гірських порід, що мають науковий і пізнавальний інтерес

6.3.6.7 Вулканічні

 

 

 

 

Місцезнаходження палеовулканів і продуктів їх діяльності

4,0

ä

 

 

 

 

6.3.6.8 Космогенні

 

 

 

 

Місцезнаходження геологічних утворень, походження яких зумовлено космічними

4,0

ì

 

 

 

 

факторами – метеоритні кратери, позакратерні утворення

6.3.6.9 Геоморфологічні

3,5 Û

6,0

5,0Ü

5,0

4,0 Ý

6,0

5,0 à

5,0

2,0 á

7,0

5,0ã

5,0

5,0 å

6,0

4,0 éм

6,0

éо

5,0è7,0

5,0 ü

ë

7,0

Окремі форми рельєфу та їх комплекси:

останці вивітрювання об’єкти акумулятивного еолового рельєфу (дюни, бархани тощо)

річкові, озерні, морські тераси та їх комплекси об’єкти абразійного берега об’єкти акумулятивного берега зсувний рельєф

грязьові вулкани, ділянки поширення грязьових вулканів Льодовикові утворення:

морени

ози баранячі лоби

водоспади, висячі долини наскрізні долини

39

ГСТУ 41 – 47 – 2004

6.3.6.10 Спелеологічні

 

 

 

 

Місцезнаходження підземних порожнин природного походження:

 

 

 

 

карстові воронки, пол’я

Þ

 

 

 

5,0

 

 

 

 

 

карстові печери

4,0 ß

 

 

 

 

 

6.3.6.11 Ландшафтні

Місцезнаходження типових і унікальних ландшафтів, що відображають результати взаємодії ендогенних і екзогенних процесів

6.3.6.12 Гідролого-гідрогеологічні

 

 

 

 

Місцезнаходження унікальних виходів підземних вод, резервуарів поверхневих і

 

 

 

 

підземних вод:

 

 

 

 

джерела з великим дебітом

5,0 ñ

 

 

 

 

джерела мінеральних вод

 

3,8ò

 

 

óджерела термальних вод

 

4,0

 

õ

озера з особливим гідрологічним режимом

 

7,0

 

öсолоні озера

6.3.6.13 Мальовничі (естетичні)

Місцезнаходження геологічних тіл, що не мають особливого наукового або пізнавального інтересу, але цікавих з естетичної точки зору

6.3.6.14 Пам’ятки стародавньої культури

 

5,0

ø

 

 

 

Археологічні

 

 

 

 

2,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6,0ù

 

наскельні письмена, малюнки

5,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Г,

давні гірничі виробки (Г) і сліди металургійних об’єктів (М) – плавильні, шлаки

5,0ú

 

 

 

 

 

 

6,0

 

М

тощо

 

 

 

 

 

 

 

 

5,0

 

û

 

давні поховання, стели тощо

 

 

 

 

 

 

 

 

6,0

 

 

Примітка 1. Знаки цього додатку застосовуються тільки на схемі пам’яток природи. Примітка 2. Для позначення пам’яток природи і культури, які не передбачені в переліку, мо-

жуть бути використані відповідні по значенню знаки (розділи 6.2.12, 6.3.1, 6.3.2, 6.3.3, 7.2, 7.3 та інші) запропоновані авторами звіту чи підготовленої до видання карти, а для конкретизації змісту пам’яток біля позначок рекомендується проставляти буквенні символи, в т.ч. згідно з додатками А, В, Л.

Наприклад, в об’єктах еолового рельєфу: Д – дюни, Б – бархани і т.ін.

40

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.