Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
умзпс.docx
Скачиваний:
1398
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
192.33 Кб
Скачать

24.Особливості використання прикметників та займенників у професійному мовленні. Використання форм ступенів порівняння прикметників. Вживання присвійних прикметників.

1. Перевага надається прикметникам книжного походження: автобіографічний, балансовий, валютний, гарантійний, ґрунтовний, дезорієнтований, еквівалентний, єретичний, зоологічний, ідеальний, конфіденційний, легітимний, маршрутний, нейтральний, організаційний, парламентський, регіональний та ін. Отже, треба уникати вживання прикметників із розмовної, зниженої лексики, двозначним змістом, суфіксами збільшеності, зменшеності й пестливого забарвлення, стягнених повних та усічених форм, замінюючи їх однозначними, неемоційними прикметниками або розгорнутими пояснювальними конструкціями з інших частин мови.

2. Прикметник двосторонній уживається тільки тоді, коли стосується двох сторін у значенні – особа, група осіб, організація, яка представляється в певному відношенні іншій особі, особам, організації. Поєднується зі словами: договір, угода, домовленість, співробітництво, відносини, взаємини, стосунки, зустрічі, зв’язки, обов’язки, переговори.

3. Уникають уживання прикметників, що походять від географічних назв з додатковим роз’яснюючим іменником: житель м. Біла Церква, а не „білоцерківський житель”. Але усталеним є вживання подібних прикметників, які означають географічні назви, що походять:  від топонімів та інших географічних назв: Харківська область, Київський проспект.

4 Усі прикметники (у ролі означень), що вживаються у сполуках із числівниками два, три, чотири, стоять у Н. та 3. відмінках множини й мають переважно закінчення -і, а не -их. Це ж стосується і прикметника останній із числівником п’ять і більше: Чотири великі контейнери; За останні вісімдесят років.

5. У формах М. відмінка однини чоловічого та середнього роду слід використовувати закінчення -ому: на старому обладнанні, а не „на старім обладнанні”.

1. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників перевага надається аналітичним формам, які утворюються за допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш та ін.: менш вдалий, а не „невдаліший”.

2. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою прислівників: більш, найбільш, менш, найменш, але слід уникати вживання суфікса -іш-: менш оптимальний, а не „менш оптимальніший”.

3. Слово „самий” на означення вищого ступеня ніколи не вживається із прикметниками. Його заступає частка най-: найвищий, а не „самий високий”. Уникають уживання присвійних прикметників, замінюючи їх іменниками або відповідними прикметниковими формами. Якщо потрібне точне означення, іменник-прізвище (посада, звання тощо) ставлять у Р. відмінку, це ж стосується тих випадків, коли є кілька однорідних членів: досягнення студента, студентські досягнення, а не „студентові досягнення”. Але усталеним є вживання присвійних прикметників:  у термінологічних словосполученнях: адамове яблуко, архімедова спіраль, базедова хвороба, бертолетова сіль, вейєрштрассова сигма-функція;  у крилатих висловах: аріаднина нитка, авгієві стайні, езопівська мова;  у географічних назвах: Соломонові острови, Маґелланова протока.. 25.Правопис та відмінювання імен та імен по батькові.Типи прізвищ та особливості їх словозміни

Складні випадки написання українських прізвищ

* Деякі прізвища функціонують як юридично-правові одиниці у своїх орфографічних і фонетичних варіантах,які передаються за традицією вживання як різні за джерелом походження:

Бондарук –Боднарук

Герасименко – Гарасименко

Задорожний –Задорожній

Панасенко – Опанасенко

Олексієнко –Алексієнко

 * Нормативним є написання прізвищ на –иченко : Калиниченко, Михайличенко, Мірошниченко,Удовиченко

* Не подвоюються приголосні у прізвищах: Криленко, Комісар, Комісаренко, Поліський, Савенко , Філіпенко, Чекраський

И пишеться :

- у переважній більшості після к : Кикоть, Кищук, Кизим;

- у суфіксах –их(а): Зубиха, Павлиха;

- у суфіксах – инськ(ий), -ицьк(ий) : Крапинський, Мотовицький, Петрицький

* Іпишеться в суфіксі –ій під наголосом: Бабій, Журбій, Завалій, Мокрій, Яцій

* У практиці написання складних прізвищ традиційно значна частина форм уживається без закономірного переходу О в І в закритому складі: Біловол, Довгонос, Лисогор, Чорновол

* голосні о,е чергуються з нульовим звуком (випадають): Вітер –Вітра, Кравець - Кравця

* однак не відбувається чергування у прізвищах: Кисиль – Кисіля, Куліш – Кулішеві, Чіп -Чіпом

* Відмінюються обидві частини складних прізвищ, якщо перша частина може бути самостійним прізвищем: Квітка-, Гулак-, Карпенко-, Нечуй-…

Квітка-Основ’яненко – Івана Квітки –Основн’яненка , Марії Квітки-Основ’яненко

* Не відмінюються: Бонч-,Дольд-, Кос-, Кара- тощо.

* Паралельні форми існують і відповідно відмінюються

 

Тверда група

М’яка група

Задорожний – Задорожного Зарудний –Зарудного

Задорожній – Задорожнього Зарудній - Заруднього

 Правопис імен

* Подвоєння приголосних іменах

Не подвоюються приголосні в іменах : Агрипина, Інеса, Інокентій, Іполит, Кирило, Сава

* Не пишеться знак м’якшення після м’яких приголосних перед я,ю в іменах: Омелян, Тетяна, Уляна, але Люсьєна, Жульєн

* Не пишеться апостроф, коли я,ю означають а, у в сполученні з пом’якшеним приголосним : Зорян, Катря.

 

 

Особливості творення та відмінювання форм імен по батькові

 

Чоловічі

Приклад

Жіночі

Приклад

Андрій Володимир   Ілля Кузьма

- ович -іч- -ич-

Андрійович Володимирович Ілліч Кузьмич

- ївн (а) -ївн(а)

Андріївна Володимирівна   Іллівна Кузьмівна