3.2. Історія сворення насаджень на староорних землях

В межах України дуб звичайний в природних насадженнях не зустрічається, тільки в безлісному Степу. У свіжих дібровах України дуб звичайний починає плодоносити з 10-12 років, якщо дерева його ростуть на вільному місці або на узліссі, і з 20-25 років – у насадженнях. Рясні врожаї в цих умовах спостерігаються через 3-5 років. У цей проміжок часу жолудів іноді зовсім немає. У змішаних насадженнях дуб має прямий, добре очищений від сучків стовбур і компактну крону [2, 19].

В ХІХ ст. лісові культури дуба закладаються на великих площах. З 1818 по 1853 р. (за 36 років) В.П. Скаржинський в помісті Трикрати біля м. Вознесенськ Херсонської губернії у відкритому степу заклав 400 га культур. Він організував лісовий розсадник і розробив технологію вирощування посадкового матеріалу в степових умовах. Скаржинський В.П. по праву вважається піонером степового лісорозведення. З 1841 р. почали висівати жолуді на ріллі в Тульських засіках. В 1843 р. було закладено Великоанадольське, а трьома роками пізніше Бердянське лісництво. У Великоанадольському лісництві за 23 роки (1843-1866) під керівництвом В.Є. Граффа у відкритому степу було закладено 140 десятин культур. З 1870 р почали закладати культури в околицях Умані. В 1871 р. Було організоване Міуське, а в 1878 р. – Донське лісництво в області війська Донского. В Донському лісництві за 9 років під керівництвом Ф.Ф. Тіханова закладено 600 десятин культур.

До кінця ХІХ ст. уже накопичився значний досвід по закладці лісових культур на відкритих територіях. В другій половині ХІХ ст. були зменшені затрати на їх виробництво.

Таким чином за 290 років з початку закладки культур дуба був накопичений значний досвід по створенню і вирощуванню дубових насаджень, який базувався на великій кількості практичних досліджень За цей період створено багато високопродуктивних насаджень, частина яких збереглася і на даний час [5].

3.3. Агротехніка створення лісових насаджень на староорних землях

Технологія вирощування лісових культур — це система агротехнічних, лісівничих, біологічних, санітарно-захисних та інших заходів, спрямованих на створення та вирощування, лісових культур з використанням машин, механізмів, матеріалів, та організація їх виконання.

Агротехнічні прийоми створення лісових культур визначаються характером рельєфу, типом лісорослинних умов, категорією лісокультурної площі, лісівничі — формуванням насадження відповідно до його цільового призначення, біологічні — використанням засобів боротьби зі шкідниками, санітарно-захисні — проведенням санітарно-вибірковкх рубок та інших заходів для оздоровлення лісових насаджень .

Обробіток ґрунту – це дія механічними або ручними знаряддями на грунт, що сприяє поліпшенню його фізичних, хімічних, біохімічних властивостей, водного і теплового режиму, активізації діяльності ґрунтової фауни, нейтралізації шкідливого впливу трав'яної рослинності з метою створення сприятливих умов для кореневого живлення деревних і чагарникових рослин. Обробіток ґрунту є однією з основних умов успішного приживлення, збереження і росту штучних лісових насаджень [8].

На розкорчованих лісосіках після тимчасового сільськогосподарського користування фізичні властивості і родючість ґрунтів (зокрема, сірих лісових) знижуються [9]. Дослідження, проведені Червоно-Тростянецькою лісовою дослідною станцією, свідчать, що лісові культури, створені на площі після тимчасового сільськогосподарського користування в умовах лівобережного Лісостепу, мали набагато гірші показники росту, ніж такі самі культури на не розкорчованій лісосіці. Хоч у молодому віці (до 15 років) вони росли інтенсивно, у 25-річному віці показники росту значно сповільнилися, а у 35 років приріст по висоті вже був удвічі меншим, ніж у культурах на не розкорчованих лісосіках [5]. Негативний вплив сільськогосподарського користування у дібровах перестає відчуватися лише через 70-80 років, коли порушений ґрунт відновлює свою родючість [12].

З метою знищення підорного корененепробивного горизонту важкопрохідного для коріння дуба звичайного потрібно використовувати ґрунтопоглиблювачі РН-60 та РН-80. Також необхідно проводити підготовку ґрунту під посадку лісових культур суцільною оранкою, оскільки завдяки цьому розрихлюється орний шар ґрунту і кореням саджанця легше поширюватися в цьому шарі [20].

При посадці культур слід вносити органічні добрива (торф – 8 т∙га^-1 у посадкову щілину, або 40 т∙га^-1 у рів, з подальшим його загортанням ґрунтом). Мінеральні добрива доцільно вносити на 3–4-й рік після створення культур, оскільки в посушливі періоди вони адсорбують вологу і при недостатньо розвиненій кореневій системі відчувається її нестача. Як наслідок всмоктуючі корінці можуть всихати, що надалі може негативно впливати на саму рослину [13, 17]. Тому мінеральні добрива вносять тільки у разі наявності добре розвиненої кореневої системи. З метою заселення та розмноження ґрунтових безхребетних, які властиві лісовим ґрунтам, лісову підстилку із стиглого лісу в культури на староорних землях доцільно вносити купами в 5–7-річному віці, у вологі періоди року (весна, осінь), під стовбури дерев, щоб вона не пересихала [11].

Культури створюються звичайно садінням сіянців, іноді — саджанців. Дуб можна вводити і висіванням жолудів, але лише в місцях, де нема кабанів і гризунів. Посадкою сіянців полегшується створення культур, оскільки вони вже мають певні розміри надземної частини і кореневої системи. В перші роки життя такі рослини легше конкурують з трав’янистою рослинністю за поживні речовини. Тому за останні 70-80 років в зонах з достатньою кількістю вологи культури дуба створюють посадкою сіянців на постійне місце. Але важливою умовою при цьому є підрізування кореневої системи сіянців під час вирощування в розсадниках, що дуже рідко проводиться [4].

Сіянці дуба, як відомо, в перші роки життя інтенсивно розвивають стрижневий корінь, довжина якого значно перевищує розміри наземної частини.

Посадка культур здійснюється вручну під меч Колесова, Використовувати лише якісний і стандартний садивний матеріал, замочуючи його перед посадкою у розчині гумісолу концентрацією 1:5 протягом 24 годин. Не застосовувати при вмочуванні коренів сіянців в'язку бовтанку із домішкою глини, яка спричинює злипання всіх дрібних корінців в один щільний пучок. Замість глини рекомендуємо застосовувати як добавку до бовтанки біогумус. Біогумус добавляти у бовтанку у співвідношенні до інших компонентів – 1:3 [3].

Доповнення в створених лісових культурах проводиться вручну стандартними сіянцями, при відпаді культур більше 15 відсотків.

Основна мета доглядів за лісовими культурами – створення сприятливих умов для їх росту, скорочення строків зімкнення й переведення в покриту лісом площу, усунення негативного впливу трав'яної рослинності й порослі малоцінних порід. Завдяки проведенню агротехнічних та лісівничих доглядів поліпшуються водний і тепловий режими, а також режими живлення й освітлення. Культури, в яких грунт задернілий, ростуть погано. Основна маса коріння трав'яних рослин розміщується у верхніх, найбільш родючих горизонтах.

Догляд за культурами на початковій стадії їх росту шляхом механічного знищення трав’яних рослин застосовується давно. Ще в середині минулого століття М. Є. Ткаченко і В. М. Сукачов звертали увагу лісівників на необхідність вивчення живого ґрунтового покриву, який може впливати на продуктивність деревостанів. Проте досі в дослідженнях увага приділяється головним чином розвитку трав’яної рослинності в культурах під час проведення догляду за ґрунтом до змикання крон.

Найбільш негативний вплив трав’яних рослин проявляється у надмірному висушуванні ґрунту та пригніченні росту кореневих систем деревних порід.

Для формування біологічно стійких та високопродуктивних насаджень особливої уваги необхідно приділити агротехніці обробітку ґрунту при створенні культур та догляду за ними до змикання крон, тому що на поверхні ґрунту всіх категорій лісокультурних площ знаходиться велика кількість насіння трав'яних рослин, які за сприятливих умов можуть прорости протягом вегетаційного періоду [16, 21].

Використовувані при догляді за культурами в рядах і захисних зонах механізми (КРЛ-1А, КБЛ-1А, ПРО-1) повинні задовільно видаляти трав'яну рослинність з рядів і захисних зон культур, не пошкоджувати надземні частини і кореневі системи деревних порід. При обробітку міжрядь культур, середньо- і сильнозарослих трав'яною рослинністю, використовують дискові культиватори (ДЛКН-6(8)) дискові борони (БДН-1.3А, БДН-2,0(3,0), БДНТ-2,2 (3,5), БДТ-3,0 та ін.). Важкі дискові борони доцільно використовувати лише на площах зі сильно ущільненими грунтами. На більш легких грунтах краще застосовувати польові та садові борони.

Родючість ґрунтів, в яких недостатньо поживних речовин, впливає на розвиток рослин лише на голих, не задернілих або слабко задернілих пісках з малим вмістом фізичної глини та й то не в перші роки їх життя. Ріст культур у ранній період залежить, насамперед, від рівня зволоження верхніх шарів ґрунту впродовж вегетаційного періоду. Якщо в ґрунті не вистачає поживних речовин і продуктивної вологи, умови для росту деревних рослин різко погіршуються. У цей період дерева починають відрізнятися за висотою, що супроводжується відпаданням значної кількості ослаблених особин [9].