Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДЛЯ СТУД, ММВ бакалаврат / Танц. абетка і тв..doc
Скачиваний:
32
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
142.34 Кб
Скачать

"Плавні рухи рук"

"Вітерець" - перехресні рухи рук над головою. У роботі беруть участь плече, передпліччя, кисть.

"Стрічки" - попереміні пластичні рухи правою і лівою руками вверх - вниз, перед собою.

"Хвиля" - плавний рух уверх і вниз однією рукою. Вона може бути відведена в сторону чи витягнута впе­ред. "Хвиля" створюється за рахунок пластичного руху плеча, передпліччя, кисті. Може плавно переходити від однієї руки до другої.

"Крила" - плавні махові рухи руками розведеними в сторони. Слід пам'ятати, що при підніманні рук кисті опущені, а при опускані рук лікті трохи зігнуті, кисті ви­разно підняті вверх.

"Руки, що співають" - з положення руки в сторону м'яким рухом кисті направляють руки назустріч одна одній, немовби "збираючи" перед собою пружне повітря. Такими ж пластичними рухами руки треба зно­ву розвести в сторону. Корпус при цьому сприяє вираз­ності руху, злегка нахиляючись уперед і від кидаючись назад.

"Дзвінкі долоні"

"Дзвони" - активне плескання в долоні, піднявши руки над головою. Рух яскравий, з великим розмахом злегка зігнутих у ліктях і ненапружених рук.

"Дзвіночки" - мілкі плескання прямими пальцями однієї руки у долоню другої. Рух легкий, по силі не голо­сний. Руки можуть бути зігнути в ліктях, випрямлені чи підняті в сторону - вверх (вправо чи вліво).

"Тарілки" - ковзне плескання. Одна рука з розмаху рухається зверху вниз, друга - знизу вверх.

"Ловлю комариків" - легкі, дзвінкі оплески прями­ми долонями справа і зліва від корпуса, вверху і внизу із зігнутими в ліктях руками.

"Бубон" - плескання долонею однієї руки у нерухо­му розкриту долоню другої. Плескання може бути голо­сним чи тихим, залежно від динаміки музичного образу.

"Веселі каблучки"

(Рухи для ніг)

Притуп - один із основних рухів танцю, що відповідають веселій, танцювальній музиці й переда­ють її ритмічний малюнок. При енергійних, сильних при-тупах ногу треба піднімати вище і швидше, а опускати -трохи тихіше. Коліно опорної ноги повинно злегка пру­жинити.

"Я наполеглива"-притуп однією ногою. Необхідно стежити за тим, щоб притупувати, не виносячи ногу да­леко вперед. Руки тримати на поясі, що допоможе збе­регти осанку.

"Дрібушечки" - притупи обома ногами почергово -це швидкі кроки з притупуванням на місці або з просу­ванням.

"Я веселий" - поперемінні притупи, які виконують то однією, то другою ногою (на "раз" - притуп попереду себе, "два" - притуп, приставляючи ногу).

"Кокетка" - повороти корпусу (вправо, вліво) з лег­ким підніманням плечей. Погляд спрямований поперед собе, підборіддя підняте.

"Стрибаю, як м'яч" - великий чи малий відскок від підлоги може бути використаний залежно від характеру музично-рухового образу. У будь-якому випадку при­землюватися слід безшумно, м'яко згинаючи коліна. Корпус завжди має залишатися прямим. Стрибки мо­жуть мати варіанти: на двох ногах, на одній, попе-ремінно, чергування стрибків на двох ногах зі стрибка­ми на одній нозі.

"Стрімка" - боковий галоп.

"Я легка" - крок польки.

Танцювальні елементи українського танцю

"Зальотний"-звичайний крок із носка (хороводний). "Човганець" - перемінний фок. "Гуцулка" - приставний крок. "Бігунець", "Тинок", "Вірьовочка", "Вихиляс", "Го­лубці" та інші.

У своїй роботі ми розрізняємо два види творчості в танці: виконавську і композиційну, що базується на по­зиції, прийнятій в мистецтвознавстві.

Дитячою виконавською творчістю в танці нази­вається виразність, індивідуальна манера виконання музично-пластичних, танцювальних образів.

Композиційною творчістю в танці може назива­тися створення нових музично-пластичних, танцюваль­них образів, які втілюються засобами мови, рухів і є більш чи менш завершеними танцювальними компо­зиціями.

Показниками творчості можуть бути вдалий підбір рухів, що сприяє втіленню музично-пластичного, тан­цювального образу, оригінальність поєднання, комбіну­вання, варіювання відомих рухів, своєрідність виразної пластики.

Усі дитячі танці можна поділити на декілька типів: танці наслідування, які є однією з форм організованого дитячого танцю. Масовість і відсутність попередньої підготовки обумовлює і побудову танцю: проста, до­ступна, яка легко сприймається. Наслідувальний та­нець дає поштовх до розгортання вільного (творчого) танцю дітей. Педагог мусить знайти слушний момент для переходу до творчого танцю і сприяти розвитку ініціативи дітей. Творчий (вільний) танець сприяє роз­витку уяви, фантазії, творчих здібностей молодших школярів.

Хотілося б звернути увагу педагогів на те, що не слід заохочувати одних і тих же дітей, оскільки це стри­мує ініціативу інших; деякі діти, відчуваючи перевагу інших, соромляться проявити себе, тому потрібно вміло залучати до вільного танцю поступово всіх дітей, іноді використовувати на занятті такі завдання, де всім доводиться танцювати одночасно, невелики­ми групами, по черзі.

Фіксований танець (танець-постановка) пропо­нується дітям у завершеній, чітко зафіксованій формі, де всі рухи та їх порядок не змінюються, а чергуються відповідно до музики. Педагогічні цілі у фіксованому танці можуть бути різними - від цього залежатиме їх об­раз, форма і зміст, але головна вимога до кожного тан­цю постановки - це відповідність рухів музиці.

Якість виконання, швидкість і легкість сприймання досягаються силою художнього та емоційного впливу показу, якістю і підбором рухів, доступних і приємних дітям, красою побудови. Гарний художній показ навіть найпростішого танцю збуджує естетичне почуття дити­ни і стимулює її до кращого виконання.

Стає очевидним, що завдання з формування у мо­лодших школярів танцювальної творчості неможливо вирішити, якщо в дітей не буде свідомого ставлення до виразних рухів, розуміння їх образного значення, якщо вони не оволодіють виразною мовою пантоміми і тан­цювальних рухів.

У зв'язку з цим треба зробити висновок: навчання молодших школярів мові рухів (пантомімних і танцю­вальних), оволодіння деякими способами їх сполучен­ня, образним перевтіленням, варіювання, виразне ви­конання і прийоми композиції танцю створює умови для формування танцювальної творчості дґгей.