Hist of Uk 5 cllas / 19_5-23__

Дата___________________ Урок 23

Історія України 5 клас

Тема. Наш край у ХVI–XVIII ст.

Мета: дати учням початкові відомості з історії рідного краю ХVII–XVIII ст., визначити, як події в У країні були пов’язані з подіями у нашому краї; розвивати вміння «читати» історичну карту, складати розповідь, інформаційну таблицю; виховувати в учнів повагу до історії й культури свого народу.

Обладнання: карта області,

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу

Урок можна побудувати за повідомленнями учнів. Домашнім завданням було підготувати повідомлення за темою «Наш край».

1. Розглянути карту 2. Прослухати невелику розповідь про адміністративно-територіальний устрій, органи влади. 3. Визначити, під владою якої держави знаходилося Закарпаття. 4. Скласти за розповідями учнів інформаційну таблицю.

Місцевість
Заняття жителів
Розвиток культури

Розповідь учителя:

У першій половині XVI ст. Закарпаття разом з частиною Угорщини пере­йшло під панування австрійських Габсбургів, які вели постійні війни з Ту­реччиною. Рівнинні райони Закарпатської Русі зазнавали постійних руйні­вних нападів татар та турків. Після поразки у 1526 р. під Могачем Угорщину було поділено між Туреччиною, Австрією та Семигородом. З 1699 р. Закар­патська Україна потрапила до складу Австрії. Територія Закарпаття була поділена на жупи, які в свою чергу складалися з доміній. Усі адміністрати­вні органи краю були підпорядковані Братиславському намісницькому управ­лінню. Українське населення зазнавало нещадного національного гніту і тому активно підтримувало національно-визвольну боротьбу угорського на­роду, особливо під час повстання 1703—1711 рр. Після його придушення австрійський уряд змушений був провести ряд обмежуючих феодальні по­винності селян реформ, ініціаторами яких були Марія Терезія та Йосиф II.

У XVI—XIX ст. на Закарпатті тривало повстання учасників народного повстанського руху — опришків — проти польської, угорської та австрійської шляхти. Уперше опришки згадуються у 1529 р. Вони користувалися під­тримкою народу, їх невеликі загони (до 50 чол.) переховувалися в Карпатах. Цей рух був відповіддю українців на посилення національного та кріпосни­цького гніту. У гори тікали збіднілі селяни та міщани, наймити. У роки Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького кількість опришків знач­но зросла. У 1648 р. їм вдалося здобути королівський замок у Новотанці, Саноцький замок. Серед учасників молдовського походу Б. Хмельницько­го у 1653 р. були 2 тис. опришків. Найбільш відомими ватажками оприш­ків були І. Винник, М. Скребета, І. Бордюк та ін. Найбільшого піднесення опришківський рух досяг у 1739—1759 рр., коли на чолі опришківських загонів стояли О. Довбуш, В. Баюрак, І. Бойчук. Повстання охопило землі Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Захоплене у панів, лихварів, купців майно Довбуш роздавав бідним. Загинув Довбуш від руки зрадника у 1745 р. у м. Космачі.

Складною була ситуація на Закарпатті не тільки в економічній, соціаль­ній, але й у духовній сфері. На початку XVII ст. на Закарпатті активізу­ються прагнення до укладення церковної унії між католицькою та право­славною церквами. У 1631 р., злякавшись розмаху селянського повстання під проводом П. Цісаря, шляхта, що розкололася на релігійному ґрунті, об'єдналася і спільними зусиллями перемогла повстанців. У 1646 р. в Ужгороді відбувся церковний Собор, що схвалив укладення унії. Остаточ­но ж унію було запроваджено на Закарпатті у 1721 р. У результаті право­славне духовенство, яке не визнало унії, було позбавлене маєтностей, зрі­вняне в правах з селянами, мусило відбувати панщину,-за непослух могло бути забите у кайдани.

IV. Домашнє завдання

Підготуватися до уроку узагальнення знань. Повторити пройдений матеріал.