Hist of Uk 5 cllas / Hist of UK

Оголошення:

Урок 1

Тема. Історія — як навчальний предмет і наука

Мета: розкрити суть поняття «історія» як окремої науки, про минуле; ознайомити учнів з постатями відомих істориків; розвивати вміння на основі тексту стисло розповідати про історичну постать; знаходити слова-історизми та витлумачувати їх на основі тексту; користуватися підручником (орієнтуватися в його структурі, користуватися методичним апаратом тощо); застосовувати поняття «історія»; сприяти формуванню глибокої зацікавленості учнів у вивченні минулого українського народу.

Тип уроку: повідомлення нових знань.

Обладнання: Власов В., Данилевська О . Вступ до історії У країни. — К .: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії У країни. — К .: Ґенеза, 2005; карта «Політико-адміністративний устрій України», роздавальний матеріал, портрет М . Грушевського.

Поняття: «історія».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь.

Історія — самостійна наука. Наука про минуле людства. Слово «історія» з грецької означає «дослідження», «повідомлення», «оповідь про події». Історію називають вчителькою життя.

(Учитель пропонує учням висловити свої думки про те, як вони розуміють цей вислів.)

Історія не тільки цікава, але й одна з найскладніших наук. Вивчати цю науку нам допоможе підручник. (Учитель пропонує ознайомитись з підручником, його умовними позначками,

структурою.)

Слово «історія» може вживатися в різних значеннях. З’ясуємо, в якому значенні вжито слово «історія» у таких реченнях:

а) історія про капітана Гранта багата на пригоди;

б) терниста історія нашого народу;

в) «Знаєш, друже, зі мною сталась дивовижна історія»;

г) історія досліджує, яким було життя людей у минулому.

У ч и т е л ь.

Історія відповідає на запитання: Де? Коли? Як жили? Що робили люди?

Працюємо з текстом підручника

Прочитайте текст у підручнику В. Власова, О. Данилевської (§ 1–2 на С. 9 (1, 2 абзац) або текст у підручнику В. Мисана (§ 1 на с. 12, частина 2) і виконайте такі завдання:

1. Передайте сутність прочитаного трьома нескладними реченнями.

2. Знайдіть нові для себе слова (історія, літопис).

Працюємо з поняттями

Запишіть визначення понять у зошити.

Історія — наука про минуле людства.

Літопис — записи найважливіших подій за роками.

У ч и т е л ь.

Давньоруський літописець, чернець Києво-Печерського монастиря Нестор уклав «Повість минулих літ» — один із найдавніших літописів. У своїй праці він розповів про давню історію нашої Батьківщини, описав події з 860 до 1111 року.

Складаємо історичний портрет

Знайомство з біографією М. Грушевського (коментоване читання с. 10 підручника В. Власова, О. Данилевської).

У ч и т е л ь.

Михайло Грушевський — видатний український учений-історик, державний діяч. Він був автором понад 2 тисяч праць, серед яких десятитомна «Історія України–Русі» (показати портрет М. Грушевського).

Він народився в учительській сім’ї, де йому прищепили жагу до знань та смак до слова. Та головне, чого навчили майбутнього вченого його батьки, — любов до рідної землі. Власне, тому, зростаючи далеко від України, він цікавився всім українським (показати на карті кордони України).

Навчався М. Грушевський у Київському університеті (показати на карті м. Київ), де вже на третьому курсі навчання були відзначені його здібності. За своє дослідження він отримав золоту медаль. Знав шість мов, читав твори зарубіжних учених.

Після закінчення університету М. Грушевський, молодий професор історії, став викладачем Львівського університету. Він пише наукові праці, сприяє друкові сотень українських книг, створює науковий студентський гурток, очолює Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка.

ІV. Осмислення нових знань

1. Дайте визначення поняття «історія».

2. На які питання дає відповідь історія?

3. Яких давніх істориків ви знаєте?

V. Систематизація й узагальнення знань

Гра «Оплески»

Учитель називає поняття, терміни, прізвища. Якщо поняття або термін використовувались на уроці, учні підтверджують це оплесками, якщо ні — мовчанням: історія-наука, історія капітана Гранта, літопис, математика, М. Грушевський, зірка, народ, літописець,

оповідь про події, квітка, Нестор Літописець, визначні постаті.

VІ. Домашнє завдання

Читати й переповідати текст підручника (Власов В., Данилевська

О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005.— § 1–2, С. 9–13; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005.— § 1, С. 11–13).

Оголошення:

Урок 2

Тема. Відлік часу в історії. Знайомство з історичною картою

Мета: формувати початкові знання про історичний час, історичний простір та одиниці його вимірювання; знайомити учнів у загальному вигляді з поняттями хронологія, дата, лінія часу, легенда карти; розвивати хронологічні просторові вміння; формувати історичну свідомість, прищеплювати відчуття причетності до минулого України, бажання більше дізнатися про нього.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Обладнання: Власов В., Д анилевська О. Вступ до історії У країни. — К .: Ґенеза, 2005; М исан В. Вступ до історії У країни. — К .: Ґенеза, 2005; роздавальний матеріал, атлас «Історія України. 5 клас».

Поняття: «хронологія», «дата», «лінія часу», «легенда карти».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація знань учнів

Назвіть, на які питання дає відповідь історія.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Щоб зрозуміти, як давно і де саме сталася та чи інша подія, ми повинні навчитися працювати з історичною картою та стрічкою часу.

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу

Працюємо з поняттями

У ч и т е л ь.

Досліджуючи минувшину, завжди відповідаєш на запитання: коли сталася та чи інша подія? Дізнатися про це дозволяє хронологія — наука про час. (Записати визначення поняття в зошити.)

Які одиниці виміру часу ви знаєте? (Доба, тиждень, місяць, рік)

У ч и т е л ь.

Оскільки хронологія — наука про час, то основою цієї науки є конкретні дати. Дата — це точний час певної події. (Записати визначення поняття в зошити.) Назвіть по одній даті зі свого життя.

Лічба років від певної події — літочислення або ера. (Записати визначення поняття в зошити.) Великі проміжки часу лічать століттями — 100 років, тисячоліттями — 1000 років.

Наша ера бере свій початок від дати народження Ісуса Христа. Отже, зараз 2012 рік від Різдва Христового, 2012 рік нашої ери.

Працюємо зі стрічкою часу

Показуємо 0 від початку нашої ери.

Наголошуємо на тому, що 100, 200 — останні роки століття, 101, 201 — перші роки наступного століття.

Роздаємо картки з датами кожному з учнів (100 р. до н. е., 359, 782, 814). Учні мають визначити століття, до якого належать запропоновані дати.

Учитель записує на дошці слова «тисячоліття», «ера», «століття», «десятиліття». Учні мають розташувати у зростаючому порядку відрізки часу: тисячоліття, ера, десятиліття, століття.

Розвиваємо просторові вміння

Починаючи працювати з історичною картою, необхідно пам’ятати такі правила:

1. За кольорами відрізняють одну територію від іншої.

2. Штриховкою позначають події та явища, що пов’язані з певною територією. Приміром, перехід району від однієї держави до іншої.

3. Місця битв позначають перехрещеною зброєю.

4. Стрілками позначають пересування військ і народів.

5. Кордони держав, інші межі позначають кольоровими лініями.

6. Міста позначають кружечками, квадратиками або малюнками.

Завдання

1. Знайдіть кордони держав.

2. Що означає колір на історичній карті?

3. Як позначаються міста, столиці, річки, рух військ?

ІV. Підбиття підсумків уроку

Запитання та завдання

1. Що таке хронологія?

2. Зобразіть стрічку часу. Позначте умовний початок нашої ери цифрою нуль.

3. Розташуйте у зростаючому порядку дати народження своїх рідних та власний день народження. Прокоментуйте зроблене.

V. Домашнє завдання

Читати, переповідати текст підручника, підготувати одне запитання до теми (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 1–2, С. 11–13; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 1, С. 14; § 6, С. 33–34).

Урок 3 Тема. Історичні джерела. Археологія про життя найдавніших людей

Оголошення:

Урок 3

Тема. Історичні джерела. Археологія про життя найдавніших людей

Мета: ознайомити учнів із різними видами історичних джерел — писемними, усними, речовими, наголосити на їх значущості під час вивчення курсу; подати початкові відомості про допоміжну для історії науку — археологію, дати визначення понять «археологія», «історичні джерела», визначити, хто такі трипільці, коли вони жили; розвивати вміння свідомо читати адаптований історичний текст, переповідати його основний зміст, відрізняти художній та науково-популярний історичні тексти; на елементарному рівні отримувати певну інформацію, що міститься в історичних джерелах; робити найпростіші висновки, узагальнення; виховувати інтерес до історії.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: Власов В., Д анилевська О . Вступ до історії України. — К .: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії У країни. — К .: Ґенеза, 2005; роздавальний матеріал, атлас «Історія України. 5 клас».

Поняття: «історичні джерела», «археологія», «музей», «архів».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ . Актуалізація знань учнів

Розвиток хронологічних вмінь

На дошці висить паперове дерево, на ньому кріпляться у вигляді листя папірці, що клеяться. На них маркером написані різноманітні дати.

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Гра «Листопад»

Учні по черзі підходять до дошки, знімають по одному папірцю і прикріплюють його на стрічку часу, визначаючи століття. (Виконання цієї гри може здійснюватись за інших умов.)

Робота в парах

Учні ставлять одне одному запитання з попередньої теми.

У ч и т е л ь. Звідки історики отримують інформацію про події, які відбувались сотні, тисячі років тому? Хто приносить їм звістку з давнини?

(Вислуховуємо 2–3 відповіді учнів)

ІV. Вивчення нового матеріалу

Працюємо з текстом підручника

Учні мають прочитати уривок тексту про історичні джерела й відповісти на запитання (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 10–11; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 15–16).

1. Звідки історики дізнаються про історичне минуле?

2. Про які групи історичних джерел ви дізналися?

Працюємо з поняттями

Складання таблиці «Історичні джерела» в зошитах та на дошці одним учнем.

Речові

Писемні

Усні

Учитель піднімає картки, на яких написані приклади історичних джерел. Учні відносять їх до певної групи.

Наприклад, перекази, малюнки, легенди, зброя, уламки глечика, берестяні грамоти, написи на каменях, листи, монети і т. ін.

Картки кріпляться у стовпчик під назвою тієї групи історичних джерел, до якої належать.

У ч и т е л ь.

Пошуком різних історичних джерел займається археолог.

Археологія — наука, що вивчає минуле за історичними джерелами.

(Учні записують визначення понять в зошити.)

Працюємо з текстом підручника

1. Учні мають прочитати текст у підручнику про роботу археологів (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005, С. 17–18; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005, С. 16).

2. На основі тексту рубрики «Жива історія» (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005, С. 14; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005, С. 19) розповісти про життя давніх людей і дати відповідь на запитання.

• Як ви вважаєте, де зберігаються речові джерела? (Очікувана відповідь: в музеї)

3. Розглянути ілюстрації про музеї (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 18–19; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 17).

4. Учні мають прочитати адаптований історичний текст «Лист із Чернігова» (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 20–21), віднайти художню та історичну частину й відповісти на запитання.

• Укажіть художню та історичну частину тексту.

• Про кого ви дізналися в історичній частині?

• Хто такі трипільці і коли вони жили на українських землях?

• На основі оповідання та ілюстрацій розкажіть, якими були трипільські поселення.

V. Перевірка засвоєння знань

Гра «Ланцюг»

Кожен учень по черзі згадує одне поняття, термін, речення, що стосуються теми уроку. Виграє той ряд, що правильно створить ланцюг.

VІ. Домашнє завдання

1. Читати, переповідати текст підручника ( Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005, С. 10–11, 17–19; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005, § 2. С.15–17, 19–20).

2. Скласти 1–2 запитання до теми.

12345

Категорія: Конспекти уроків Вступу до історії України 5 клас | Додав: uthitel (14.06.2012)

Урок 4 Тема. Нумізматика, сфрагістика та геральдика в історичній науці. Скіфські племена.

Оголошення:

Урок 4

Тема. Нумізматика, сфрагістика та геральдика в історичній науці. Скіфські племена.

Античні міста — держави Причорномор’я.

Мета: ознайомити учнів з допоміжними для історії науками — нумізматикою, сфрагістикою та геральдикою, пояснювати походження тризуба; засобами художнього твору розкрити специфіку життя скіфських племен, своєрідність їх побуту; формувати уявлення про розмаїття історичних джерел та про науки, пов’язані з історією; формувати вміння на основі тексту стисло розповідати про історичну подію, свідомо читати адаптований історичний текст; розвивати історичну свідомість; розуміти поняття «міста-держави», визначати особливості міст-держав Північного Причорномор’я.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: В. Власов, О . Д анилевська Вступ до історії У країни. — К .: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії У країни. — К .: Ґенеза, 2005; ілюстрації, дидактичний, роздавальний матеріал, атлас «Історія У країни. 5 клас».

Поняття: «нумізматика», «сфрагістика», «геральдика», «тризуб», «пектораль», «скіфи», «кочівники».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація знань учнів

1. Робота біля дошки з деревом дат: взяти з дерева папірець з датою, визначити століття й прикріпити на лінії часу.

2. Робота біля дошки: відтворити схему «Історичні джерела».

3. Хто такі трипільці і чим вони займались?

4. Робота в парах: поставити одне одному 1–2 питання до попередньої теми.

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми та мети уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. Сьогодні, діти, ми познайомимося з новими допоміжними для історії науками: нумізматикою, сфрагістикою, геральдикою.

Працюємо з поняттями

1. Поділити клас на групи по 4 чоловіки (по дві сусідні парти). Кожна група отримує тему дослідження — нумізматику, сфрагістику, геральдику. У кожній групі учні розподіляють між собою ролі:

• відповідач;

• організатор;

• доповнювач;

• той, хто стежить за часом.

Визначити правила роботи в групах: поважати одне одного, уважно слухати, роботу починати й закінчувати за командою вчителя.

Прочитати в підручниках інформацію про певні науки, скласти стислу розповідь у 5–6 речень.

• 1-а група «Нумізматика»: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 22–23; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 26–27.

• 2-а група «Геральдика»: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 23–24; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 29–30.

• 3-я група «Сфрагістика»: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 29; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 31–32.

Кожна група по черзі представляє свою роботу.

Учні самостійно оцінюють виступи одне одного, визначають, яка група була кращою. Учитель повинен звернути увагу учнів на те, що їх оцінювання повинно бути об’єктивним, починатися зі слів: «На мою думку,...; мені здається...»

Визначення понять «нумізматика», «геральдика», «сфрагістика» записати в зошити.

Нумізматика — наука, що займається дослідженням монет.

Геральдика — наука, що вивчає герби.

Сфрагістика — наука, що вивчає печатки.

Учні записують визначення поняття в зошит.

2. На дошці у таблиці написані назви наук.

Нумізматика

Геральдика

Сфрагістика

До цих наук потрібно підібрати таблички з допоміжними словами: герб, сургуч, печатка, монета, тризуб, карбування, монетарня, штамп, гроші.

Формуємо просторові уміння

У ч и т е л ь.

Одним з давніх народів, що мешкав на території України і за часів своєї могутності мав власну монету, були скіфи.

Вони прийшли на наші землі понад дві з половиною тисяч років тому й оселилися у Північному Причорномор’ї.

Скіфи були кочівниками. Кочівники — племена, які постійно переходили з місця на місце в пошуках нових пасовиськ для своєї худоби.

Завдання

1. За допомогою карти атласа визначте межі розселення скіфських племен.

2. За допомогою карти атласа знайти грецькі назви, що збереглися до нашого часу.

V. Домашнє завдання

1. Читати й переповідати текст підручника (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 4, С. 22– 25, 28–29; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 4, С. 26–27; § 5 С. 29–30, 31–32).

2. Вивчити визначення нових понять.