Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Григорій Косинка. «В житах».docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
31.25 Кб
Скачать

Ііі. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу.

1. Евристична бесіда

- Хто такий дезертир?

- Назвіть ймовірні причини дезертирства?

- Якою людиною може бути дезертир?

Уявіть собі, що ваш товариш, призваний до лав армії, раптом стає дезертиром. Змоделюйте ситуацію зустрічі з ним.

2. «Мозковий штурм». Схема подій

Герой

Мета

Суперник

Помічник

Корній Дізіка - дезертир, який разом з бандою приблукав до рідного села.

Знайти пристанище, їжу, але не попастися на очі односельчан.

Гострий. Хто він? Бандит чи командир? У чому його схожість із доктором Тагабатом М. Хвильового?

Розстріляний комуніст Матвій Киянчук. Молодець! А може Уляна?

Протагоніст. Уляна – його кохана. Вона любить..

Бути щасливою із коханою людиною.

Дзюба - багач.

Корній, який її теж любить і щасливим може бути тільки з нею. Його життєві обставини не дають йому повністю віддатись коханій.

3. Підсумок

Кільце замкнуте, бо для кожного з них мета має різний рівень досяжності: Уляна мріє про велике щастя, а Корній мріє про те, як би задовольнити свої потреби сьогодні.

І тільки після зустрічі в полі з коханою задумується над спільною для них обох метою.

4. Дослідження ситуації

Як умовна ситуація показує нам героя?

Чи викликає він у нас відчуження?

Як допомагає природа показати його стан?

Які зорові образи постають перед нами? (Степ. Жита. Сонце. Чорногуз)

Які слухові образи з’являються в новелі? (Бджола тріпоче крилом. Слово. Сміх. Нерви дзвенять. Степ дзвонить косами)

Які почуття викликає герой?

Що ми думаємо про зустріч його з Уляною?

Чи зможуть вони бути щасливими?

5. Словникова робота.

Імпресіонізм — художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Сформувався у Франції в другій половині ХІХ ст., насамперед у малярстві.

Визначення походить від назви картини Клода Моне «Враження. Схід сонця» («Іmpression. Soleil levaht», 1873). Наприкінці ХІХ ст. імпресіонізм поширився в європейському письменстві.

Засновниками літературного імпресіонізму вважаються брати Конкури. Виявився він також у творчості Ґі де Мопассана, М. Пруста, К. Гамсуна, О. Уайльда, Р. Л. Стівенсона, А. Шніцлера, А. Чехова, І. Буніна, А. Анненського та ін.

Визначальні риси імпресіонізму:

  • зображується не сам предмет, а враження від нього («Бачити, відчувати, виражати — в цьому все мистецтво», — проголошували Едмонд і Жуль Конкури);

  • імпресіоністи орієнтуються на почуття, а не на розум;

  • відмова від ідеалізації: ставлячи перед собою завдання зафіксувати реальні моменти, імпресіоністі найчастіше заперечували поняття ідеалізації й ідеалу, адже ідеал відсутній у конкретній реальності;

  • часопростір ущільнюється й подрібнюється, предметом мистецької зацікавленості стає не послідовна зміна подій і явищ (фабула), не соціальний, логічно впорядкований історичний відрізок або період життя героя, а уривчасті фрагменти, відбиті у свідомості персонажа;

  • герой імпресіоністичного твору цікавий не так своєю актив­ністю, спрямованою на перетворення зовнішнього світу, як саме «пасивною» здатністю сприймати, реагувати на зовнішні збудники, бути носієм, навіть колекціонером вражень;

Найпоширенішим жанром імпресіонізму стає новела. Український імпресіонізм на тлі західноєвропейського мав яскравіше лірико-романтичне забарвлення, що зближувало його (а нерідко й змішувало зовсім) з неоромантизмом та символізмом. Поетика імпресіонізму відбилася у творчості М. Коцюбинського, В. Стефаника, М. Черемшини, частково О. Кобилянської, а також Г. Михайличенка, М. Хвильового, Є. Плужника та ін.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]