Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Тестові завдання з курсу

.docx
Скачиваний:
86
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
49.26 Кб
Скачать

Тест № 9: Найбільш впливовий в Україні прозаїк –Сергій Жадан. Його громадська позиція в непростій сучасній ситуації в Україні повністю узгоджується з наголошення на відповідальності письменника перед своїм народом. Але перш за все Жадан - унікальний письменник, одночасно близький масам і улюблений інтелектуалами. Він вміло поєднує гадану простоту і вишуканість закладених в текст смислів у розкритті домінуючих тем «моє покоління» і «наша епоха». Один з найвідоміших письменників сучасної української літератури. Автор 12 збірок віршів і 7 книжок прози, зокрема романів «Депеш Мод», «Ворошиловград», «Месопотамія». Дворазовий переможець конкурсу «Книга року Бі-бі-сі», лауреат премії ім. Конрада. Коли Жадан ще не досяг тридцятиріччя, його вже вважали першим поетом України, тепер він – на вершині й у прозі. Активний учасник Помаранчевої революції та Євромайдану. Регулярно виступає у провідних ЗМІ як публіцист. Організатор і активний учасник літературних фестивалів в Україні та за кордоном. Гастролює з концертами в супроводі музичного гурту «Собаки в космосі». Експерти називають Жадана «народним літератором» і «людиною, яка відвоювала Харків для України», зазначають, що його творчість близька як витонченим інтелектуалам, так і екзальтованій молоді, і вважають, що він найяскравіший виразник «духу кризового часу». Віра Балдинюк:«Активістська діяльність Сергія Жадана, на щастя, не залишає в його творчості слідів шаблонного мислення та гасел, але робить його письменницьку позицію чесною. Голос східної України, який однаково добре сприймають по всій країні. Жадану завжди є що сказати як публіцистові». Одним з найважливіших досягнень письменника є популяризація сучасної української літератури.

Тест № 8:  Василь Герасим'юк один з найбільш значущих поетів в сучасній українській літературі. Василь Герасим’юк — «не мораліст, моралістичний пафос здебільшого чужий йому, як і всякий інший. Натомість у нього переважає трагічне переживання колізій давньої і недавньої історії, "оприлюднення" потаємних кривд совісті або лиходійств, ПОХОВІ напластуванням узвичаеності». (Дзюба)        Вершини свого самовираження — свободи самовираження Герасим'юк сягнув у збірку «Поет у повітрі» (2002), відзначену Національною премією України ім. Т.Шевченка (2003). Поет дедалі більше тяжіє до «епічного» розгортання своїх візій, що відповідало б суприсутності в його самопочуваннях багатьох часових і подійних зрізів буття, масштабам його асоціативного поля, просторові уяви. «Поет у повітрі - це метафора витіснення культури в постсучасному світі. Задумаймося: постсучасний - це тоді, коли поет у повітрі. Недарма в часи поголовної верлібризації Василь Герасим’юк структурною основою своєї книжки робить “архаїчний” жанр сонета. Ні, формально вільного вірша поет теж не цурається, але жанрово ці тексти я означив би як медитації, а не просто верлібри. Це теж, мабуть, не зовсім точно, але значно більше відповідає суті їхньої енергетичної наснаженості.»(Іван Андрусяк) Поет — головний образ всієї збірки. Вперше Герасим'юк так широко і спонтанно розгорнув своє розуміння і своє переживання місії поета в світі людей. І в цій місії професійний, операційний аспект покликаності (уділеність словом від Бога) — не єдиний і, може, не головний; головне — дар повноти людського буття в собі, мука відповідальності за гідність цього буття. Ще з дитинства міфи й символи Гуцульщини ввійшли в плоть і кров поета. І це часто міфи й символи загальноукраїнські або їхні локальні варіації. А також загальнохристиянські в конкретному місцевому побутуванні. Ці останні не тільки мирно співіснують з дохристиянськими (поганськими), а часто й перегукуються в своїй поетичній функції або постають симбіотично. Поетика гуцульських обрядів, замовлянь, заклинань, легенд, узвичаєнь, усього естетизованого, як мало де інде, побуту й поводження — все це аспект світогляду, поважна частина свідомості Герасим'юка. Василь Герасим’юк — непростий поет. Вірші його нерідко мають кілька прочитань, глибинні смислові пласти іноді асоціативного характеру, натяки, алюзії, символи. Часто їх легше відчути, ніж зрозуміти. Вірші Герасим’юка — тривожний гімн древньому полонинському духу, культурі та історії.