- •1. Предмет, категорії педагогіки вищої школи.
- •2. Місце педагогіки вищої школи в системі педагогічних наук.
- •3. Зв’язок педагогіки вищої школи з іншими науками.
- •4. Розкрийте сутність поняття вікові особливості.
- •5. Охарактеризуйте психологічних особливостей юнацького віку.
- •6. Розкрийте сутність професійно-педагогічної культури викладача вищої школи.
- •7. В чому полягає готовність до педагогічної діяльності?
- •8. Розкрийте сутність професійної усталеності викладача вищої школи.
- •9. Розкрийте сутність педагогічної техніки та надайте її характеристику.
- •10. Розкрийте сутність мети вищої освіти.
- •11. Охарактеризуйте основні принципи вищої освіти в Україні.
- •12. Напрямки діяльності внз, головні завдання діяльності.
- •13. Охарактеризуйте види вищих навчальних закладів.
- •14. В чому полягає сутність реформування вищої світи?
- •15. Організація навчально-виховного процесу.
- •16. Визначення принципів навчання у внз.
- •17. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •18. Методи навчання залежно від типу пізнавальної діяльності та за логікою передачі інформації.
- •19. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •20. Методи стимулювання обов’язку і відповідальності.
- •21. Лекції та методика їх проведення
- •22. Охарактеризуйте функції лекції.
- •23. Розкрийте етапи лекції.
- •24. Розкрийте сутність оцінки якості лекції.
- •25. В чому полягає сутність семінарських, лабораторних, практичних занять?
- •26. Охарактеризуйте функції семінару.
- •27. Визначте критерії оцінювання якості семінарського заняття.
- •28. Охарактеризуйте класифікацію інтерактивних методів навчання.
- •29. Розкрийте сутність проблемного навчання.
29. Розкрийте сутність проблемного навчання.
Проблема навчання - це така організація процесу навчання, сутність якої полягає в утворенні в навчальному процесі проблемних ситуацій, вирізненні і вирішенні студентами проблем.
Проблемна ситуація в навчанні - це пізнавальна трудність, для подолання якої студенти повинні здобути нові знання або прикласти інтелектуальних зусиль. Проблемна ситуація, що усвідомлюється та приймається студентами до розв'язання, перетворюється у проблему.
Проблема, в якій зазначено параметри та умови розв'язання, переходить у проблемну задачу чи проблемне завдання.
Проблемні завдання принципово відрізняються від тренувальних. Мета останніх - це пошук нового способу розв'язання, а закріплення відомого студентам методу. Тому проблемним можна назвати навчання розв'язанню нестандартних задач, у ході якого студенти засвоюють нові знання, здобувають нові уміння та навички.
Проблемне навчання вимагає широкого застосування проблемних методів навчання.
Натрапляючи на нову, незрозумілу проблему, людське мислення проходить за схемою: висунення гіпотез, їх обґрунтовування та перевірка, що є необхідною складовою саме творчого мислення. Змістовний аспект проблемного навчання відображає об’єктивні суперечності, що закономірно виникають у процесі наукового знання, навчальної чи будь-якої іншої діяльності. Ці суперечності й являють собою джерело руху та розвитку в будь-якій сфері.
Особливістю проблемного навчання є також те, що воно змінює мотивацію пізнавальної діяльності: провідними стають мотиви пізнавально-спонукальні (інтелектуальні). Інтерес до навчання виникає у зв’язку з проблемою і розгортається у процесі розумової праці, пов’язаної з пошуками та знаходженням рішення проблемного завдання або сукупності завдань. На цих засадах виникає внутрішня зацікавленість, що перетворюється у чинник активізації навчального процесу та ефективності навчання. Пізнавальна мотивація спонукає людину розвивати свої схильності та можливості.
Натомість, формування мотивів – лише одне із завдань проблемного навчання, успішність його визначається логікою та змістом діяльності студентів.