Тема 3. Темперамент

Поняття про темперамент.

Темперамент (лат. temperamentum – відповідне співвідношення рис) характеризує індивіда з боку динамічних особливостей його психічної діяльності, тобто, за показниками темпу, швидкості, ритму, інтенсивності, енергійності, емоційності дій. Темперамент людини переважно залежить від генетично детермінованих особливостей нервової системи.

Головні компоненти темпераменту – це: 1) загальна активність людини (міра взаємодії із зовнішньою дійсністю); 2) моторика (швидкість, сила, різкість, ритм, амплітуда різноманітних рухів, в тому числі, пов’язаних з мовленням); 3) емоційність (особливості виникнення, перебігу і згасання емоційних переживань).

Найдавнішу теорію темпераменту створив давньогрецький лікар Гіппократ. Він назвав його «красісом» і зв’язав типи темпераменту з гуморальним фактором – співвідношенням між чотирма рідинами, які циркулюють у людському організмі. Це кров (сангвіс), жовч (холе), чорна жовч (мелайне холе), слиз (флегма). На думку Гіппократа, якщо в організмі домінує кров, це сангвінічний темперамент, жовч – холеричний, чорна жовч – меланхолійний, слиз – флегматичний.

Властивості темпераменту.

Сучасні дослідники темпераменту пов’язують його властивості, насамперед, з особливостями вищої нервової діяльності. На цій підставі І.П.Павлов виділив три основні властивості темпераменту – силу, врівноваженість і рухливість нервової системи, збуджувального та гальмівного нервових процесів. За його даними, чотири основні комбінації цих властивостей збігаються з класифікацією Гіппократа. Так, сильний, врівноважений, рухливий тип відповідає темпераменту сангвініка, сильний, врівноважений, інертний – темпераменту флегматика, сильний, неврівноважений, рухливий – темпераменту холерика, слабкий – темпераменту меланхоліка. Властивості темпераменту однаково проявляються в різних життєвих ситуаціях і протягом життя залишаються практично незмінними. Але іноді спостерігаються протилежні випадки. Приклад. Через серйозну хворобу холерик може набути флегматичних рис тощо.

Типи темпераментів та їхні психологічні ознаки.

Тип темпераменту	Психологічні ознаки
Холеричний	Високий рівень нервово-психічної активності та енергії дій, різкі рухи, а також сила, імпульсивність, і яскрава виразність емоційних переживань. Якщо немає правильного виховання, холерику можуть бути притаманні таки риси, як нестриманість, гарячковість, нездатність до самоконтролю в умовах стресу.Приклад: О.С.Пушкін. О.В.Суворов.
Сангвінічний	Висока нервово-психічна активність, різноманітність та багатство міміки і рухів, емоційність, вразливість і рухливість. Водночас, переживання сангвініка неглибокі, а його рухливість при негативних впливах призводить до втрати необхідної зосередженості, до поспіху, а іноді і поверховості. Приклад: Ю.О.Гагарін.
Меланхолійний	Низький рівень нервово-психічної активності, стриманість та приглушеність моторики й мовлення, значна емоційна реактивність, глибина і стійкість почуттів при слабкому зовнішньому їх виявленні. Тому за недостатнього виховного впливу в меланхоліка можуть розвинутися підвищена емоційна вразливість, замкненість і відчуженість, схильність до тяжких внутрішніх переживань, які не відповідають об’єктивній дійсності. Приклад: В.А.Моцарт, Н.Паганіні, М.В.Гоголь, Е.Гілельс.
Флегматичний	Низький рівень активності та невміння переключатися, повільність і спокій у діях, міміці та мовленні, рівність, сталість, глибина почуттів і настроїв. При неадекватному вихованні у флегматика можуть розвинутися такі негативні риси, як млявість, збідненість та слабкість емоцій, схильність лише до звичайних дій. Приклад: Наполеон Бонапарт, Г.К.Жуков.

Жодний з типів практично не існує в «чистому вигляді». Здебільшого реальний темперамент людини включає риси, що притаманні різним його типам. Приклад.

Немає «гарних» або «поганих» темпераментів. Приклад: підвищена чутливість музикантів, з одного боку, створює певні проблеми в повсякденному житті, з другого, дозволяє краще опановувати свою професію.

Темперамент та індивідуальний стиль діяльності педагога.

Пошук ефективних способів професійної придатності, зокрема, в музиці та хореографії, передбачає виділення індивідуальних прийомів і засобів успішного виконання діяльності. Різні люди можуть досягати успіху у різний спосіб завдяки індивідуальному стилю діяльності (ІСД). Останній визначається як стійке поєднання особливостей виконання різних видів діяльності однією людиною. Приклади.

Темперамент відіграє важливу роль в професійній діяльності педагога і має бути врахований в процесі вироблення індивідуального стилю його діяльності. Приклад. До кожного уроку вчитель-флегматик ретельно готує завдання на розкладній дошці, відповідні ілюстрації, таблиці, систему запитань, намагається передбачити запитання учнів, продумує відповіді, готує завдання на той випадок, якщо залишиться незайнятий час тощо.

Вивчення та урахування індивідуальних особливостей темпераменту учнів на заняттях музикою та хореографією.

Вивчення особливостей темпераменту може бути здійснене за допомогою Тесту-опитувальника Г.Айзенка (див. 6, с. 19 – 23). Відомості стосовно урахування індивідуальних особливостей темпераменту на заняттях хореографією можна знайти в публікації: Кох Г.О., Черножук Ю.Г. Психологічні портрети танцюристів із різними типами ВНД // Актуальні проблеми сучасної психології. Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції 25 – 26 квітня 2008 року. – Одеса: СМИЛ, 2008. – с. 29 – 32.