73

Змістовий модуль 1//Психологія – наука про психіку, психічні явища і процеси

Тема 1. Предмет психологїї, її завдання та методи. Основні галузі психологїї

Психологія (від грецьк. «псюхе» - душа і «логос» - наука) – наука, що вивчає закономірності розвитку та функціонування психіки (термін ввів у мовний вжиток Х.Вольф у 17 ст.).

Психіка – властивість мозку відображувати об’єктивний світ, вибудовувати його суб’єктивну картину і на її підставі регулювати поведінку та діяльність людини. Психіка виявляє себе у психічних явищах. По-перше, це психічні процеси, з їхньою допомогою людина пізнає світ. Тому їх часто називають пізнавальними процесами (відчуття, сприйняття, увага, пам’ять, мислення, уява, мовлення). Виокремлюють також емоційно-вольові процеси (воля, емоції, почуття). По-друге, це психічні властивості (упертість, обдарованість, працездатність, організованість, егоїзм) та психічні стани (збудження, інтерес, меланхолія, потреба, мотивація). Вони регулюють спілкування людини з іншими людьми, керують її діями тощо. Психічні процеси, властивості, стани людини, її спілкування та діяльність, становлять єдине ціле, яке називають життєдіяльністю.

Предмет дослідження психології становлять факти психічного життя, механізми та закономірності психіки (показати на прикладі емоції «гнів»).

Психологія, як і будь-яка інша наука, досліджує чітко окреслене коло питань. Ось деякі з них:

- як людина орієнтується у навколишньому світі (дослідження сприйняття);

- як впливає на неї набутий досвід (дослідження процесу опанування знань та навичок);

- як вона запам’ятовує та відтворює те, що запам’ятала (дослідження пам’яті);

- як розв’язує життєві завдання (дослідження мислення та інтелектуальних здібностей);

- як переживає власне ставлення до певних об’єктів, до процесу задоволення актуальних потреб (дослідження почуттів та емоцій);

- як керує власною психікою та поведінкою (дослідження процесів саморегуляції);

- чому спрямовує деятельность на певні об’єкти (дослідження мотивації) тощо.

Завдання психології. Сучасна психологія розв’язує дві групи завдань. Перша – завдання теоретичні. Їхнє розв’язання передбачає поглиблення, розширення, інтеграцію (об’єднання) та систематизацію (приведення у систему) існуючих знань про психіку. Друга – завдання практичні. До них належить розв’язання повсякденних психологічних проблем у різних галузях людської діяльності (освіта, медицина, спорт, бізнес тощо). Психологічні знання необхідні людині, по-перше, для успішного пристосування до швидкоплинних змін у природному та соціальному середовищі; по-друге, для більш глибокого розуміння себе та оточуючих, встановлення оптимальних взаємин із ними, по-третє, для самовдосконалення, оптимального використання особистісного потенціалу, підвищення ефективності професійної діяльності, налагодження успішної взаємодії зі складною сучасною технікою тощо.

Методи психологічних досліджень. Метод – це спосіб пізнання, дослідження певного кола явищ. У психологічних дослідженнях використовуються наступні методи.

Спостереження. Спостереження – цілеспрямоване сприйняття тих або інших психічних явищ, яке не передбачає будь-якого втручання в їхній перебіг.

Перед початком процедури спостереження визначають що спостерігати, як спостерігати, у який спосіб фіксувати результати спостереження, як їх оцінювати, розуміти, і на цій підставі робити правильні висновки. Спостереження, що відповідає цим вимогам, називається стандартизованим. Крім стандартизованого існують наступні види спостереження: вільне (не має попередньо встановлених меж, протилежне стандартизованному), зовнішнє (спосіб сбору психологічній інформації стосовно людини шляхом прямого спостереження за нею зовні), внутрішнє (самоспостереження) (дослідження психічних явищ, що виникають у свідомості самого психолога-дослідника або тих, хто проводить дослідження за його завданням), включене (дослідник є одним з участників процессу, що спостерігається), невключене (не передбачає особистої участі спостерігача у процесі, що досліджується), фронтальне (спостереження за групою), індивідуальне (спостереження за окремими членами групи) (приклади різних видів спостереження під час написання курсової роботи із психології).

Умови спостереження.

1. Точність спостереження зовнішніх проявів (дії, рухи, мовлення, міміка); 2. Правильне тлумачення явищ, що спостерігаються;

3. Систематичність спостереження.

Способи реєстрації даних спостереження: протокол, записи у щоденнику (приклади).

Опитування. Цей метод базується на припущенні про те, що потрібні відомості стосовно психологічних особливостей людини цілком можливо отримати, аналізуючи письмові або усні відповіді на серію стандартних, спеціально створених запитань.

Анкетування (письмове опитування) – досліджуваний не тільки відповідає на запитання, але й повідомляє певні відомості про себе (вік, стать, фах, рівень освіти, місце роботи, сімейне становище тощо). Опитувальник – метод, в якому досліджуваному зазвичай ставлять низку письмових запитань двох типів: «закриті» та «відкриті». Закритий опитувальник – питання передбачають стандартизовані відповіді, з яких досліджуваний повинен обрати ту, що найбільше відповідає його думці (так, ні, не знаю, згоден, не згоден, важко сказати). Приклад: Чи часто ви відчуваєте стан тривоги? (Так, ні, іноді, не знаю). У відкритому опитувальнику відповіді надаються у вільній формі. Приклад: Розкажіть про ситуації, в яких ви відчуваєте стан тривоги. Зустрічаються також опитувальники змішаного типу (частина запитань «закриті», частина «відкриті»). Письмове опитування дозволяє охопити порівняно велику кількість досліджуваних.

Усне опитування має дві форми. Перша - бесіда. Бесіда може проходити у вільній формі. Заздалегідь визначається тільки її тема та основні питання, на які повинен відповісти досліджуваний. Під час бесіди можлива зміна теми, поява нових запитань. У цьому випадку необхідна імпровізація дослідника.

Умови успішної бесіди:

1. Встановити емоційний контакт із досліджуваним (ми), підтримувати доброзичливу атмосферу розмови.

2. Обрати, а в разі необхідності, створити для неї неформальні умови.

3. Починати бесіду потрібно з теми, яка цікавить досліджуваного, а потім переходити до тої, що цікавить дослідника.

4. Віддавати перевагу не прямим запитанням. Приклади бесіди.

Друга форма усного опитування – це інтерв’ю. Вона відрізняється від першої тим, що запитання, поставлені під час бесіди та їхня послідовність, жорстко визначені. Результати усного опитування після його закінчення обов’язково записуються дослідником.

Тестування. Тест (від англ. test – «проба») – набір стандартизованих завдань, результат виконання яких дозволяє визначити ті або інші психологічні характеристики досліджуваного (рівень інтелекту, тип темпераменту, риси характеру). Результат тестування – це, у більшості випадків, кількісні показники, які порівнюють з раніше встановленими нормами й стандартами.

Види тестів.

1. Тести інтелекту (діагностика пізнавальних процесів, розумових здібностей).

2. Особистісні опитувальники (дослідження властивостей особистості).

3. Проективні методики (дослідження особистості за допомогою принципу психологічної проекції). Вони ґрунтуються на гіпотезі про те, що будь-який прояв людської поведінки є відбитком (проекцією) її особистості. Проективні методики – це сукупність процедур, в яких використовуються неоднозначні, невизначені стимули, які досліджуваний повинен конструювати, розвивати, доповнювати, інтерпретувати. Приклади тестів.

Мета тестування – первинний, попередній діагноз. Воно потребує спеціальної підготовки дослідника, володіння процедурами математичної обробки даних, їхньої психологічної інтерпретації.

Аналіз результатів (продуктів) діяльності. Одним з його найпоширеніших варіантів є контент-аналіз (від англ. content – «зміст»). Під час цієї процедури змістовому аналізу за попередньо складеною схемою підлягають письмові тексти досліджуваних (вірші, шкільні твори на вільну тему, записи в особистому щоденнику, листи и т.п.). Завдання полягає в тому, щоб, виокремивши в них слова, словосполучення, теми, використання яких свідчить про ті, або інші прояви психіки (наприклад, висока тривожність, агресивність, схильність до самогубства), поставити відповідний психологічний діагноз. Так, соліст відомого рок-гурту «Нірвана»» Курт Кобейн, який покінчив життя самогубством у 27 років, у своїй творчості постійно звертався до теми смерті.

Метод експертних оцінок. Експертами можуть бути компетентні особи, які є фахівцями у певній царині діяльності (вчителі, класні керівники) і добре знають досліджуваних (школярів). Експерти кількісно оцінюють вираження того або іншого явища (інтелект, музичні, хореографічні здібності), а дослідник узагальнює оцінки. Приклад: оцінювання основних музичних здібностей (слух, пам’ять, почуття ритму) за 10 бальною системою. Бажано, щоб кількість експертів дорівнювала не менш, ніж трьом.

Експеримент. Цей метод передбачає цілеспрямоване й ретельно сплановане створення ситуації, в якій виявляють себе і можуть бути оцінені певні психологічні властивості досліджуваних.

Види експерименту:

1. Природний експеримент – організується і проводиться у звичних для досліджуваного життєвих умовах. При цьому экспериментатор мінімально втручається у хід подій, намагається спостерігати й фіксувати їх у «природному вигляді». Наприклад, дослідника цікавить оцінка такої риси особистості, як «тривожність» (властивість постійно перебувати у стані підвищеного неспокою, відчувати страх й тривогу). З метою проведення експерименту для досліджуваного створюють ситуацію, пов’язану зі складанням іспиту або необхідністю виконати складну роботу в умовах дефіциту часу і суворої оцінки її результатів. Під час виконання відповідних завдань за досліджуваним можна спостерігати, фіксуючи ознаки тривожної поведінки (приклади). Якщо подібних ознак буде багато, досліджуваний є високо тривожним, якщо не буде зовсім – тривожність відсутня, якщо їх помірна кількість – у нього середній рівень тривожності.

2. Лабораторний експеримент. Він передбачає створення штучних, «нежиттєвих» умов, в яких можливо якнайкраще дослідити певну властивість або процес. Лабораторний експеримент проходить у спеціально обладнаних лабораторіях, що дає змогу забезпечити максимальний контроль за його перебігом та результатами. Наприклад: эксперимент з метою дослідження «сенсорного голоду» (довготривалої, більш менш повної ізоляції людини від інформації, яку надають відчуття та сприйняття). Її вплив вивчається шляхом занурення у воду досліджуваного, який знаходиться у спеціальному, ізольованому від інформації апараті. Поступово людина починає відчувати сенсорний та емоційний голод. При цьому в неї починає активно працювати уява, виникають яскраві образи, потім з’являється загальмованість, депресія, апатія, які на короткий час змінюються на ейфорію, роздратованість. У подальшому спостерігаються стійкі порушення уваги, пам’яті, мислення, з’являються галюцинації. Подібний експеримент використовується при підготовці фахівців з екстремальних видів професійної діяльності.

Перелічені методи психологічного дослідження бажано застосовувати у комплексі, так, щоб дані, отримані за допомогою одного з них, не тільки доповнювали, але й допомагали перевіряти дані інших методів.

Здійснюючи психологічні дослідження, наприклад, під час виконанні курсової роботи, слід також пам’ятати про деякі етичні правила. У психології, як і в медицині, діє відомий моральний закон: «Не нароби шкоди», тому:

1. Методи і прийоми отримання даних, самі дані, рекомендації, що розроблені на їхній підставі тощо, ні в якому разі не повинні завдати будь-якої психологічної чи фізичної шкоди досліджуваним.

2. Досліджувані повинні, на скільки це можливо, знати про мету та завдання дослідження, в якому приймають участь.

3. Не слід повідомляти третім особам прізвища та імена досліджуваних. У тексті курсової роботи треба наводити їх у зашифрованому вигляді.

4. Небажано передавати будь-кому матеріали дослідження. Виключення може скласти професійний психолог, який працює у закладі освіти, на базі якого написана робота.

Основні галузі психології. Структуру сучасної психологічної науки складають наступні дисципліни:

- загальна психологія – фундаментальна дисципліна, яка досліджує сутність та загальні закономірності виникнення, функціонування та розвитку психіки. Становить основу для розвитку низки прикладних (спеціальних) дисциплін.

До них, зокрема, належать :

- вікова психологія (досліджує розвиток психіки упродовж життя людини, від її виникнення в дородовому періоді);

- педагогічна психологія (досліджує психологічні основи навчання, виховання та педагогічної діяльності);

- соціальна психологія (досліджує взаємини, що виникають під час спілкування та взаємодії людей, які знаходяться в різних групах (сім’я, шкільний клас, музичний, хореографічний колектив тощо);

- психологія особистості (досліджує психологічні особливості особистості);

- психогенетика (досліджує взаємодію факторів спадковості та середовища у формуванні психіки людини);

- диференційна психологія (досліджує індивідуальні відмінності у психіці);

- психодіагностика (розробляє теорію, принципи та інструменти оцінки та вимірювання індивідуально-психологічних особливостей особистості);

- спеціальна психологія (досліджує різні відхилення у розвитку психіки);

- порівняльна психологія (зоопсихологія) (досліджує психіку тварин);

- музична психологія (досліджує психічні явища, що породжені музикою, а також особливості особистості та професійної діяльності музикантів).

У наш час також успішно розвиваються психологія творчості, психологія бізнесу, психологія спорту, військова, юридична, медична психологія та інші галузі психологічної науки, пов’язані з різними видами діяльності людини.