
- •Роль бюрізноманіття, його стан та загрози
- •Сутність бюрізноманіття та критерії його збереження
- •Флора україни: стан і заходи її збереження
- •Фауна україни: стан і заходи її збереження
- •Раритетна фауна
- •Cites та біологічне забруднення
- •Фауна на територіях спеціального призначення
- •Спелеофауни як унікальні складові біорізноманіття
- •Заходи щодо охорони мігруючих видів Мігруючі види тварин та конвенції щодо їх охорони
- •Забезпечення охорони мігруючих видів тварин
- •Першочергові заходи щодо охорони мігруючих птахів
- •Спеціальні міжнародні угоди та інші заходи
- •Природно-заповідний фонд україни: аналіз та заходи реорганізації
- •Методологія управління екомережею та пов'язаними з нею територіями пзф
- •Стан фіторесурсів та основи їх невиснажливого використання
- •Лісові ресурси України: стан, шляхи переходу на принципи невиснажливого лісокористування, збереження ландшафтного та біорізноманіття
- •Стан і основи невиснажливого використання та збереження недеревних рослинних ресурсів
- •Збереження і невиснажливе використання ресурсів очерету південного (Phragmites australis) в Україні
- •Державний кадастр рослинного світу україни
- •Стратегія збереження та невиснажливого використання бюрізноманіття водно-болотних угідь україни
- •Соціальне значення водно-болотних угідь
- •Економічна оцінка природних ресурсів водно-болотних угідь
- •Інституційні засади збереження та використання водно-болотних угідь
- •Відновлення степів україни: проблеми, інституційні можливості та потреби
- •Чорнобильська зона відчуження та зона
- •Безумовного (обов'язкового) відселення:
- •Аналіз стану та пропозиції щодо
- •Збереження бюрізноманіття
- •Сучасна роль та потенційні можливості ботанічних садів як осередків збереження та відновлення вразливих компонентів біорізноманіття.
- •Типи ботанічних садів та напрями їх досліджень
- •Участь ботанічних садів України у збереженні рослинного світу
- •Проблеми, недоліки, шляхи їх усунення та перспективи розширення участі ботанічних садів України у вирішенні питань збереження біорізноманіття
- •Значення зоопарків як осередків відновлення видів, що знаходяться під загрозою зникнення
- •Заключення
- •Замість післямови
Соціальне значення водно-болотних угідь
Соціальна цінність водно-болотних угідь визначається їх утилітарною значущістю для людини. Серед найважливіших її критеріїв є ресурсний, науковий, культурно-естетичний, етнічний, релігійний та ін.
Ресурсна цінність водно-болотних угідь зумовлена високою продуктивністю біотичних компонентів, що визначає значний ступінь диверсифікації їх використання у народному господарстві (промислове риболовство і мисливство, кормовиробництво, заготівля лікарських видів рослин і дикорослих ягід, заготівля соломи очерету та камки морської для технічних цілей, добування торфу, піску, черепашнику, сапропелю, лікувальних грязей, детриту, грунту донних відкладів тощо).
Не менша цінність водно-болотних угідь як об'єкта рекреації і ресурсу стабілізації екорівноваги довкілля. Краса і мальовничість, привабливість їх пейзажів є потужним природним ресурсом збереження психічного здоров'я та відпочинку людини. На території водно-болотних угідь відбуваються активні фізико-хімічні процеси, внаслідок яких формуються нові поклади детриту (водно-болотні угіддя морські і внутрішні), торфу, сапропелю (водно-болотні угіддя внутрішні), відбувається накопичення і консервування рідких вуглеводнів (водно-болотні угіддя морські, Сиваш).
Наукова цінність водно-болотних угідь зумовлена своєрідністю розвитку їх біотичних компонентів, який відбувається в умовах трьох природних середовищ - водного, наземного і повітряного. Це, в свою чергу, визначає специфіку проходження адаптивно-еволюційних процесів і, відповідно, структурно-функціональної організації біорізноманіття зазначених екосистем. Останнє зумовлює високу біотичне різноманіття водно-болотних угідь, зокрема б-різноманітність (ступінь видової різноманітності певної території), в-різноманітність (ступінь диференційованості розподілу видів за градієнтом місцезнаходжень - для водно-болотних угідь характеризується як вертикальним, так і горизонтальним градієнтами), г-різноманітність (ступінь різноманітності на ландшафтному рівні). їх з'ясування та вивчення дозволяє отримати принципово нові знання про закономірності поширення, формування, функціонування, ступеня надійності, стійкості тощо біорізноманіття.
Культурно-естетична цінність водно-болотних угідь визначається їх унікальністю як яскравого об'єкта і предмета творчості та натхнення, які служать вихованню глибокої екологічної культури, екофільного світогляду і мислення, біоетики, та сприяють розвитку емоційної сфери і вдосконаленню естетичних уявлень.
Матеріальне і духовне життя кожного етносу тісно пов'язано з природними умовами його проживання. Останні здійснюють значний вплив на форму його суспільної свідомості як систему відображення істотних характеристик навколишнього світу. Саме цим визначається етнічна значущість водно-болотних угідь як елемента природного оточуючого середовища і їх визначальний вплив на стереотипи поведінки, зокрема природну заданість символів у образотворчому мистецтві, фоносемантичні особливості мови, обрядовість, особливості асоціативних реакцій тощо і на етногенетичні процеси в цілому.
Серед екологічних детермінантів релігійних уявлень як форми суспільної свідомості і одночасно національної культури та етнічної психології водно-болотні угіддя або їх компоненти відіграють важливу функціональну роль. Релігійні уявлення, відбиваючи історичні умови природного середовища та формування і розвитку етносу, визначають через систему обрядів (водохрещення), обмежень і заборон (святість джерел, гріх забруднення джерел тощо) бережливе ставлення до них.