лб-токсикологія / Лаб. роб. № Мед

Лабораторна робота № 8

Тема. Біологічні та екологічні особливості бджіл. Використання бджіл як екологічних індикаторів.

Мета роботи: ознайомитися з методами біоіндикації на основі продуктивності бджільництва.

Матеріали: пробірки, проби меду, вода дистильована, мірні циліндри (10 мл), скляні палички, розчин йоду (5%), оцтова та соляна кислоти, етиловий спирт, AgNO₃, 10%-ний розчин меду, ефір, резорцин (1%), НСl (конц.), ложечки, шпателі, хімічний олівець, фільтр, папір, лійки, покривні й предметні скельця, розчин гліцерину з желатином, основний фуксин, рахункова камера, мікроскоп.

Питання для самоконтролю:

1. Чому бджола може бути екологічним індикатором?

2. Що таке екологічний індикатор?

3. Що таке біотестування: тест-об^’єкт, тест-реакція, тест-функція, критерій токсичності? Які є види біотестів? Які критерії їх виділення?

Хід роботи:

1. Визначте домішки у меді інших тіл.

В пробірку налийте пробу меду (2 мл), доливайте дистильовану воду (5 мл). Мед розчиняється, а домішки осідають на дно або спливають на поверхню.

2. Визначте домішки борошна або крохмалю.

У пробірку (див. завд. 1) додайте краплями 5%-ну йодну настойку. За наявності] домішок борошна або крохмалю розчин забарвлюється в синій колір.

3. Визначте домішки крейди.

До водного розчину меду додайте кілька крапель кислоти або оцту. За наявності крейди зразок спінюється (виділяється СО₂).

4. Визначте домішки крохмальної патоки. До водного розчину меду (1:2 чи 1:3) додайте 96%-го етилового спирту − за наявності домішок патоки розчин стає молочно-білого кольору, а після відстоювання на дні утворюється напіврідка маса (декстрин).

За відсутності патоки розчин стає прозорим, а на межі меду зі спиртом утворюється невелика каламуть, що при збовтуванні зникає.

5. Визначте домішки цукрового сиропу.

До 5-10% водного розчину меду додайте AgNО₃ (або ляпіс). Білий осад свідчить про наявність домішок.

6. Визначте домішки інвертованого цукру (реакція Саліванова).

До 5 г меду долийте ефір (для зникнення фруктози). Ефірний розчин профільтруйте у фарфорову чашку, випаріть і до залишків додайте 1%-ний розчин (свіжопри-готовлений) резорцину в концентрованій НСl (питома вага 1,125). Утворення оранжево-вишнево-червоного забарвлення свідчить про наявність інвертованого цукру.

7. Визначте зрілість меду.

Наберіть на ложечку мед і покрутіть. Зрілий мед намотується на ложечку і стікає з неї безперервними нитками. Незрілий мед просто стікає з ложечки. Визначення слід проводити при 20 °С, бо температура впливає на густину меду.

8. Визначте вологість меду (до 21,5% за стандартом).

Капніть мед на папір і опустіть в нього хімічний олівець. Якщо утворюється чорнильна пляма, то вологість меду велика, якщо ж ні − то мед добрий.

9. Зробіть аналіз пилку.

В 10 г меду розчиніть у 20-30 мл дистильованої води, 10 хвилин перемішуйте за допомогою центрифуги. Одержаний осад промийте і знову центрифугуйте. Для дослідження візьміть осад, нанесіть на предметне скельце, залийте гліцерин-желатиновим і розчином. Накрийте покривнім скельцем і подивіться під мікроскопом.

Нанесені на предметне скло осади забарвлювати основним фуксином.

За допомогою рахункової камери підрахуйте кількість пилкових зерен у певному об'ємі і перерахуйте на 10 г меду.

Література: