лб-токсикологія / Лаб. роб. № Пил
.docЛабораторна робота № 6
Тема: Визначення токсичності пилу та фітонцидна активність.
Мета роботи: ознайомитися з методами визначення забруднення оточуючого середовища пилом за його накопиченням на листкових пластинках, навчитись будувати карти забруднення території пилом та оцінювати його токсичність.
Матеріали та реактиви: ваги, термостат, калька, вата, пінцети, фільтрувальний папір, лінійки, карта частини міста, садовий секатор, мікроскоп, чашки для випарювання, предметні скельця з лункою.
Питання для самоконтролю:
Хід роботи
Проба з найпростішими. Для дослідів беруть культуру найпростіших, приготовлену заздалегідь.
1. Висячу краплю культури найпростіших розміщують над склом годинника з суспензією чи витяжкою досліджуваного матеріалу так, щоб вони не доторкалися один одного і, спостерігаючи в мікроскоп при збільшенні 300-600 (в залежності від мети), відмітьте за секундоміром час припинення руху найпростіших. Фітонцидну активність (А) виражають в одиницях, розрахованих за формулою:
А = 100 / Т,
де Т − час.
Картина загибелі найпростіших під впливом різних суспензій рослин різна. Це розчинення (лізіс), утворення опуклостей та бульбашок, зморщування, припинення руху і т.д.
2. У краплю культуральної рідини з найпростішими в середині скла годинника додають меншу краплю витяжки рослин з сильною фітонцидною активністю. Спостерігають спочатку прискорення руху, потім уникнення найпростішими фітонцидної витяжки (розміщення по краях), далі рух зменшується та повністю припиняється. Через деякий час можна побачити й морфологічні зміни.
Для запобігання розтіканню краплі витяжки її місце можна обмежити, зробивши попередньо на предметному склі петлю з волосини.
Виготовлення культури мікроорганізмів.
1. Сильно подрібнене сіно (краще листя, ніж суцвітгя) заливають теплою водою (не більше +25 °С), настоюється в термостаті 1-2 доби при температурі +24 − 25 °С.
2. Листки капусти відварюють 5-10 хвилин, відвар зливається, охолоджується, в нього розміщується невеликий шматок ґрунту, витримується в термостаті 1-2 доби.
3. Шматочок ґрунту розмішується з водою в великій посудині, нещільно накривається листком паперу, витримується в термостаті 1-2 доби.
Приготування суспензій та настоїв. Дрібно нарізане листя швидко розтирають у ступці і одразу розміщують на скло годинника. Якщо листя недостатньо зволожене в ступку додають невелику кількість води. При розтиранні твердого листя (тополі) в ступку додають подрібнене скло (1-2 мм діаметром,) або крупний річковий пісок.
Для приготування настоїв рослини подрібнюють, до розміру 1-5 мм, заливають окропом, кип'ятять на слабкому вогні 3-5 хвилин, настоюють 1-2 доби в термостаті.
Проба з комахами. Використовують кашицю з розтертого листя. В пробірки, на дні яких знаходиться кашиця, вміщують мурах, кімнатних мух, плодову мушку дрозофілу та за швидкістю їх загибелі роблять висновок про фітонцидну активність рослини.
"Підводна проба" на протимікробні речовини вищих рослин. Непошкоджене листя вміщують в скляні склянки (або банки на 100 мл) з різним об'ємом дистильованої води, до якої додається 0,1 частина води з озера чи водосховища. Посудини залишають в теплому затемненому місці на 1-2 тижні. На протязі цього часу нестійке до бактеріального розкладу листя розкладається. При сильній бактеріальній забрудненості природних вод та проведенні дослідів в жарку погоду отримання результатів значно прискорюється та іноді спостереження потрібно проводити кожні 2 години або в 2 рази збільшити розбавлення води.
Література: