Історія України. Питання 1-49

помітно в іконостасах,де поєднувалися живопис,архітектура й різьблення. У 17ст. У Львові створений іконостас П’ятницької церкви.З’явилася гравюравид мистецтва графіки, що полягає у ручній обробці дошок чи металевих пластин і друкування з них відбитків.Важливими історичними джерелами є книги «Вірші на жалосний погреб рицаря Петра КонашевичаСагайдачного» Касіяна Саковича,«Великий Требник»П.Могили. Готика –художній стиль європейського пізнього Середньовіччя,який найяскравіше виявився в архітектурі й характеризувався будівлями,стрімко спрямованими вгору. Бароко–стилістичний напрям у європейському мистецтві кінця 16-сер.17ст., що характеризувався примхливістю форм і декоративною пишністю.

25.ЛЮБЛІНСЬКА​ Передумови​ унії: 1. Литва в результаті війни з Московією втрачає частину земель, тому шукає союзника,Литва підтримує Лівонію,яка зазнає поразки. 2.Польща здавна прагне підкорити ВКЛ і об’єднати дві держави під владою одного монарха.3.В унії були зацікавлені укр.і і литовс. шляхтичі,які хотіли мати такі самі права як і поляки,покращити торгівлю з країнами Зх. Європи та налагодити оборону від нападів татар і турків.Для підписання унії,пол. король Сигізмунд ІІ Август скликав сейм у Любліні.В ході переговорів,сейм залишили лит. князь Радзівіл та укр. князь В.-К. Острозький(найбільший власник Р.П.).Острозький вважався одним із претендентів на польський престол,«некоронований король Русі», культурно-освітній діяч.Їх підтримали також укр.магнати: Чарторийський, Корецький, Вишневецький. Поляки за підтримки укр.дрібної шляхти оголосили про приєднання Підляшшя та Волині,а згодом Київщини та Брацлавщини до Польщі.Це змусило впливових магнатів підкоритися. 1липня 1569 р.укладено Люблінську унію,наслідки-Польща і Литва об’єдналися в єдину державу Р.П. з єдиним королем, сеймом, грошима (злотий),податками та зв. політикою;Литві залишалась обмежена автономія(військо), адміністрація,суд,скарбниця,руська мова і Литовські статути.До Польщі відходили укр. землі (Литві білор. та лит.); лит. польс. та укр. шляхти зрівнювалися у правах.Укр.землі,які повністю перейшли до Польщі були поділені на 6 воєводств: - Київське(Київ); Волинське(Луцьк); Подільське(Камянець); Брацлавське (Брацлав); Руське(Львів); Белзьке(Белз).У 17ст. утв.Чернігівське воєводство.Воєводства ділилися на повіти,очолювані старостами.Наслідки унії для України:Позитивні-у межах однієї держави об’єдналось більшість укр. земель,що ств. передумови перетворення українців у націю,розширилась мережа навч.закладів.Негативні-втрати для України державності,яка в обмеженому вигляді збереглась у ВКЛ,зросли повинності і податки для селян і міщан( кріпацтво),полонізація укр. князів і шляхти, національно-релігійні утиски,Польща не змогла захистити укр. землі від турецько-татарської агресії.

27.БЕРЕСТЕЙСЬКА​ 1054​ р.розкол християнської церкви на католицьку і православну. У 16ст.із входженням укр.земель до складуР.П. розпочалося суперництво православних і католиків,переросло в релігійну і культурну війну.Православ’я в Україні переживало кризу,а захоплений турками Константинополь не зміг надати їй допомоги України.Приводом до загострення церковного протистояння стала календарна реформа у 1582 за ініціативи Папи Рим.Григорія ХІІІ (Григоріанський календар).Православні не сприйняли і дотримуються Юліанського.1589 р.проголошено самостійність Московс. патріарху,главі надано титул Патріарха Московс.та всієї Русі.Це занепокоїло українців, бо Московія прагне укр. землі.Вище духовенство,укр. магнати,шляхта все більше схиляються до ідеї з католиками.1595 р.поїздка до Риму єпископів Іпатія Потія і Кирила Терлецького,було укладено статті унії з 33 унктів.10.1596р.Берестейський церковний собор,який запропонував унію з Римом і започаткував утв. укр.греко-католицької церкви: нова церква підпорядковувалася Папі Римському,було визнано Догмат католиків про походження Святого Духа від Отця і Сина,залишився Юліанський календар,мова богослужінь церковнослов’янська,церковні обряди, свята, таїнства залиш. православними;греко-католицьке духівництво звільнялося від податків,а уніатська шляхта претендувала на державні посади.Антиуніатський рух очолили В.-К. Острозький і 2 єпископи-Г.Балабан і М.Копистянський.Греко-католицькі митрополити: М.Рогоза,І.Потій,Й.Рутський(підтримував ідею обєднання уніатської та православної церков та ств.єдиного Київського патріархату).Відразу після унії розпочався рух за відновлення незалежної православної церкви. 1620 р.за ініціативи Сагайдачного було відновлено православну ієрархію:-єрусалимський патріарх Феофан висвятив на київс. православного митрополита Іова Борецького,1632-1647 київським православним митрополитом був Петро Могила.Обов’язковим стало проголошення проповідей у неділю та свята. Добився від польського короля офіційного визнання православної церкви.Вся українська церква підпорядковувалася лише йому.За життя П.Могили митрополія Київська,Галицька й усієї Русі стала найавторитетнішою серед православних церков,а Київ повернув славу нац.-реліг.центру.1632 р.польський король прийняв «Статті для заспокоєння руського народу»,за якими православним дозволялося мати свого митрополита,засновувати школи,друкарні,братства,церкви; Петро Могила заснував Києво-Могилянську колегію.

26.КУЛЬТУРА​ 14-15СТВідбувався​ у складних умовах. Поділені між Литовським,Московським князівствоМ,Польщею та ін.державами,укр. землі опинилися під різними культурними впливами.Поширення католицької культури в західному регіоні ств.певні труднощі для розвитку тут православних традицій. Постійні спустошливі напади татар завдавали шкоди матеріальній культурі. Спостерігалося помітне відставання рівня розвитку від країн Центр. та Зх.Європи.Багато молодих українців виїжджало на навчання до Польщі,Німеччини,Італії,Чехії,поверталися на Батьківщину,поширюючи тут ідеї гуманізму.Місцеве населення Півдня зазнавало на собі вплив золотоординської культури. Освіта​ Протягом​ 2пол.14-15ст. збільшується кількість шкіл при церквах і монастирях,вчителями-дяки.У містах при католицьких костьолах засновуються нові школи – латинські(кафедральні).Основні предмети: латинська граматика,риторика,діалектика,арифметика,геометрія,музика,астрономія; учні знайомилися з католиць.обрядами,вивчали богослов’я.Найбільш відомими серед шкіл були кафедральні у Львові,Перемишлі,,Красноставі,Києві.Зростає кількість вихідців з України,які навчалися в європейських університетах.У Празькому та Краківському університетах засновуються бурси для укр. та білор.студентів.Юрій Дрогобич(Котермак) закінчив Краківський і Болонський університети.Здобув ступінь доктора,викладав астрономію і медицину,був ректором Болонського університету. Перша укр. друкарня з’явилася наприкінці 15ст. у Кракові(Швайпольт Фіоль). Книги до 14 ст. писали на пергаменті,а в 15ст.пергамент замінив папір. З 15ст. відомий Литовс.-Білор. літопис,скл. із кількох окремих творів.Цікавими памятками укр.літописання є Короткий Київський та Волинський літописи(15-16ст.)

Павло Русин-поет,мислитель доби Відродження,закінчив університет у Німеччині та Краківську академію.Творча спадщина-близько 4000творів. Містобудування і архітектура​У 2пол.14-15ст.міста розбудовувались на основі давньоруських традицій. Із поширенням магдеб.права в містобудуванні утверджуються західноєвропейські норми.Територія міста поділялися на квартали.Головні вулиці вели до ринкового майдану,який став центром адміністративного,економічного й духовного життя(розміщувалася ратуша та головний храм). Захисну функцію виконували мури,рова та вали,що ними обносили місто.З сер.14ст. споруджувалося дедалі більше фортець.Муровані замки споруджуються в Кам’янці–Подільському,Острозі,Хотині,Мукачевому.Найбільше мурованих-на Поділлі та Волині.Найвизначніша пам’ятка-Верхній замок(Любарта) у Луцьку,однією з найнеприступнішою фортець була Камянець-Подільська на р.Смотрич.З к.14ст від часів князювання Ф.Коріятовича на Закарпатті веде свою історію Мукачівський замок.

У 2пол.15ст.-перубудова Хотинської фортеці.Однією із найпотужніших оборонних споруд була Білгород-Дністровська(Акерманська фортеця). Нові тенденції з’явилися у спорудженні храмів та монастирів.Важливою пам’яткою мурованого будівництва виступає Вірменський собор Успіння Богородиці(Львів. На Поділлі храми зводилися водночас як культові й оборонні будівлі. Унікальною пам’яткою 15ст. є Покровська церква на Поділлі.На сер.15ст. поряд з традиційними кам’яними спорудами поширюються деревяні.

Кількість будівель у готичному стилі зростає з поширенням католицизму-парафіяльний костел та костьоли монастирів домініканців та францисканців у Львові,костьоли у Дрогобичі,Острозі,Кам’янці-Подільському,Берегові,Хусті. Ханський палац у Бахчисараї-пам’ятка мусульманського світу.Мистецтво​ малярство​ залишалося провідним жанром образ.мистецтва. Найвідомішим малярським осередком був Перемишль. До сер.16ст.розвивалося монументальне мистецтво-фрески.Митці з укр.земель уславилися роботами у

Польщі-розписували храми і палаци у Кракові,Люблені.15-1пол.16ст.активно розвивався іконопис.Найстарішою пам’яткою іконопису цього періоду є ікона Богородиці Одигітрії з Волині.У 15ст.сформувався український іконостас,розвивалася укр. графіка,яка існувала у вигляді книжкової мініатюри та окремих елементів оздоблення книги.Вершиною книжкової мініатюри є Київський псалтир,що його переписав дяк Спиридон(Київ).З поширенням католицизму поширюється скульптура.Статуями святих прикрашаються католицькі храми.Розвивається орнаментальне різьблення.Поширюються геометричні фігури.

29.ПОВСТАННЯ​ КІНЦЯ 16Намагання​ польської влади взяти під контроль козаків привело до активного протесту проти існуючого режиму. Перша хвиля повстань була короткою (15911596 рр.), а друга - тривалою (1625-1638 рр.). Головною рушійною силою народних виступів стало козацтво. Повстання Криштофа Косинського (1591-1593 рр.) стало одним із перших великих селянсько-козацьких виступів. Козаки оволоділи всією Брацлавщиною, Київщиною та іншими землями. Косинський титулував себе гетьманом і змушував людей присягати козацькій владі замість шляхетської. Біля м. П'ятки на початку 1593 р. відбулась вирішальна битва між козаками і поляками після якої завершується перший етап цієї хвилі повстань. Не минуло й року, як в Україні спалахнуло нове грізне повстання 1694— 1596 pp., яке очолив Северин Наливайко. Наступне повстання очолив Северин Наливайко (1594-1596рр.). Треба звернути увагу нате, що повстання, незважаючи на досить велику територію, яку вони охоплювали, не були масовими (це стосується і повстання під проводом Наливайка). В них брали участь від 2 до 10 тисяч селян і козаків. Та й чітко визначених цілей ні повстанці, ні їх лідери не мали. Допомогу Наливайкові надали запорожці. Серед невиразно сформованих цілей повстанців було й утворення в Україні землі, якою б правили самі козаки. Наливайко пройшов через усю Галичину, Волинь та Білорусь, закликаючи до повстання селян і сіючи жах серед шляхти. Однак, усвідомлюючи перевагу поляків, навесні 1596 р. повстанці об'єднали свої сили й стали відходити на схід, сподіваючись знайти захист у Московії. Згодом старшини та заможні козаки, видали Наливайка полякам, а повстанців переконали скласти зброю. Цю ситуацію використали поляки, вони вдерлися до табору і вирізали більшість повстанців. Самого Наливайка відвезли до Варшави і там стратили, відрубавши голову, а потім четвертували.

28.КУЛЬТУРА​ 17-18Культура​ України 2пол.17ст-1пол.18ст.розвивалася в умовах боротьби укр.народу за свою незалежність і державність.Повалення польсько-шляхетської влади,утв.козацької республіки з демократичною формою правління,вільним населенням сприяло піднесенню національно-культурних процесів.З іншого боку,наступ Росії та Польщі на українську автономію супроводжувався утисками укр.культури.Наука​ Центром культурно-освітнього життя України цього періоду була Києво-Могилянськаакадемія.За часів Мазепи досягла найбільшого розквіту.На поч.18ст.у ній навчалося 2000студентів,також з інших православних країн. В академії працювали видатні вчені,митці Л.Баранович,Ф.Прокопович,С.Полоцький та інші.На зах.-укр.ВНЗ став Львівс.університет,1661р.Після загарбання Сх.Галичини Австрією викладання в університеті велося нім.мовою.Середню освіту в Україні давали колегіуми у Чернігові,Ніжині,Переяславі,Харкові.Ревізійні полкові книги показують,що в 1740-1748 на території Гетьманщини було 866 шкіл,тобто на кожну тисячу населення-по одній школі.З ліквідацією Гетьманщини кількість шкіл поступово зменшилася.Засновані Катериною II народні училища започаткували насадження чужих за духом навчальних закладів.Відбуваються суттєві зрушення в розвитку історичних знань.У 1674р.Лаврська друкарня "Синопсис"-1ий короткий нарис історії України від найдавніших часів до ост.чверті18ст.Набувають розквіту козацькі літописи.Цінним джерелом для дослідження історії України є"Літопис Самовидця", Грабянки та Величка,де головна увага приділяється історії козацтва, Б.Хмельницькому як полководцеві і державному діячеві. Література​ У 2пол.17ст. провідною темою дум та історичних пісень була визвольна війна 17ст.її герої та поводирі.Великого розвитку набув український театр, зокрема шкільна драма.Викладач Києво-Могилянської академії Ф.Прокопович склав теорію трагедії, комедії і трагікомедії.Цікавим явищем в історії українського театру був ляльковий народний театр-вертеп.Для лялькової вистави використовувалася скринька у вигляді двоповерхового будиночка:у верхній частині-сцени на біблійні сюжети, у нижній - народно-побутові.У 18ст. виникає таке цікаве літературне явище,як творчість мандрівних дяків-учнів духовних шкіл,вірші яких носили бурлескний характер:сміх і гумор поєднувалися з серйозною соц.тематикою.Поширюється громадянська та любовна лірика-романси,сентиментальні пісні.Багато таких творів приписують Марусі Чурай.На розвитку укр.літ.негативно позначилася політика русифікації,яку проводив царський уряд(вплинула і на становище поліграфічної справи в Україні).1721р.засновано Друкарську контору,яка переслідувала українську книгу та українське слово.Українським архієреям було наказано відбирати по всій Україні церковні книги,які колись видавалися в українських друкарнях і заміняти їх московськими. Мистецтво​ В​ укр.архітектурі XVIІст.утверджується бароко,справжній розквіт якого припадає на добу І.Мазепи.На землях України цей італійський стиль набрав нових мистецьких форм та національного колориту і дістав назву укр.або козац. бароко.Заходами Мазепи споруджено Спаську церкву на Полтавщині,церкву Всіх Святих у Києво-Печерській Лаврі-справжню перлину між усіма церквами українського бароко.За наказом Мазепи перебудовано Софійський собор, Успенську церкву Лаври та Михайлівську церкву Видубицького монастиря.По всій Лівобережній Україні у

2пол17ст-1пол.18ст.було споруджено ряд монастирів з храмами, дзвіницями, оборонними мурами і баштами.Архітетура​ Найвизначнішим​ архітектором на зах.-укр. землях був Бернард Меретин-Львівський собор св. Юра,де зх.-європейські риси гармонійно поєднані з національними.Українське барокко знайшло відображення у творчості видатного київс.архітектора І.Григоровича-Барського(реставрація Кирилівської церкви).Подальша діяльність характеризується підготовкою архітектури класицизму.Цей архітектурний стиль поширюється з кін.18ст. Провідне місце посідає містобудування.В укр.образотворчому мистецтві 2пол.17ст.значне місце посідає іконопис,що розвивається в ренесансно-барокових формах.Велику роль відіграла діяльність Лаврської іконописної майстерні.Портрет мав особливість:він зберіг тісний зв'язок з іконописом.Монументальними були портрети Хмельницького і визначних козацьких старшин.Зах.-укр. митці малювали львівських братчиків у представницьких позах,із жезлом,гербами та ін.Друкарні розвивали графічне мистецтво,сформувалася художня школа українського граверства,основоположник О.Тарасовича.Його майстерність не поступалася перед мистецтвом кращих західноєвропейських граверів того часу.

31.ППП​ 17СТ РЕВОЛЮЦІЯ 1648​ р. в Україні розпочалася Національно-визвольна війна українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Вона мала певні загальні​причини:​релігійний гніт: переслідування польським католицьким урядом прав православного населення; національний гніт: обмеження прав українців; соціальний гніт з боку польської шляхти та уряду: зростання панщини, податків, свавілля магнатів та шляхти.Перший​ період​війни ознаменувався перемогами (1648-1649 pp.) під Жовтими Водами і Корсунем, битвами під Пилявцями, облогою Львова і Зборівським договором. Другий​ період​(1650-1653 pp.), незважаючи на кровопролитну боротьбу повсталих і поляків, жодній із сторін успіху неприніс. Третій​ період (1654​ —1655pp.) визначився допомогою Україні Росією в боротьбі з Польщею. Четвертий​ період​(1656-1657pp.) — укладенням союзу між Україною і Семигородським князівством, а також спільними діями козацтва і шведської армії проти Польщі. 32.ЗБОРІВСЬКИЙ​ 5​-6 травня 1648 р. – перша битва на Жовтих Водах - Б. Хмельницький переміг поляків; - 15-16 травня 1648 р. – битва під Корсунем - зустрілися основні головні сили, Хмельницький майже зовсім розбив поляків, були звільнені території правобережної країни – Брацлавське, Київське, Подільське воєводства. До козаків приєдналось багато селян та війна набуває рис селянського характеру; - 12-14 вересня 1648 р. – битва під Пилявцями - Хмельницький переміг, 80-тис військо поляків зазнало поразки. Хмельницький дійшов до Львова, але Львів не взяв, замість нього – 200 тис. золотих; - влітку 1649 25-тис. польське військо, яке очолив сам король, виступило на Волинь. 15 серпня поляки зазнали величезних втрат під час військових дій. Але кримський хан вступив у переговори з польським королем й поставив ультиматум Хмельницькому. 18 серпня 1649 р. – підписано Зборівський мир. За цим договором Хмельницький отримував 3 воєводства;вирівнювалась у правах католицька та православна церкви; хан міг збирати податки на території Укр., брати в полон українців. Договір тривав до 1650р.

30.КОЗЦ​ ПОВСТ 20-30 17СТПерших​ 2десятиліття 17ст. доба «героїчних походів» козаків проти турків. Розпочав добу Самійло Кішка.1620-Військо Запорозьке вступає до Київс.православного братства; відновленоправославнуієрархію.1620-1621Хотинська війна між Р.П. і Туреччиною,козаки допомагають полякам.1620-битва під Цецорою, поразка поляків(Сагайдачний не бере участі)1621-битва під Хотином.Турки зазнають поразки, козаки із Сагайдачним здобули визнання в Європі як хоробрі воїни.Сагайдачний поранений,в 1622 помер у Києві,майно заповів дружині і Київс.та Львівс. братським школам.Однак уряд Р.П. не виплатив козакам належну плату й грошову винагороду за Хотинську війну.За угодою з Туреччиною Польща мала заборонити козакам здійснювати морські походи.Після смерті Сагайдачного козаки далі здійснювали морські походи проти турків.Стурбована цими діями,Польща вдалася до сили. У 2пол.літа 1625в Україну прибуло польс.військо з Конецпольським.Поляки вирушили з Бара на Подніпровя.1625-повстання під проводом Жмайла.Козаки зустріли поляків під Каневом.Великих втрат зазнали біля о.Куруково,підписано Куруківську угоду:реєстр піднято до 6тис.Під час повстання усунули від влади Жмайла і обрали М.Дорошенка,за нього Військо Запороз. поділено на 6 полків по 1 тис.(встановлювався чіткий устрій реєстрового козацтва за територіальним принципом): Білоцерківський; Канівський; Чигиринський;Корсунський;Переяславський; Черкаський.Угода також передбачала спалення козац.човнів і припинення морських походів,заборону розпочинати війни та укладати угоди з сусідн.державами,остаточно розєднала козацтво на не- і реєстрових. 1630-повстання під проводом нереєстрового козака Федоровича(Трясила).Загін запорожців викрав реєстрового гетьмана Г.Чорного,доставив на Січ,де судили і стратили.Це стало початком повстання.Повстанці розгромили«золоту роту»яка охороняла штаб гетьмана Конецпольського.Підписано Переяславську угоду,піднято реєстр до 8 тис.передбачалася амністія для учасників повстання та реєстрових козаків.Ці події описані в поемі Шевченка«Тарасова ніч».1635повстання Сулими,зруйнував фортецю Кодак.1637-38Національно-визвольне повстання під проводом Павлюка, Острянина, Гуні.1637 перший етап повстань під проводом Павлюка. Привід-перегляд урядом реєстру Війс. Запороз.вилучення з нього не благонадійних козаків.Основна битва під Кумейками,зазнали поразки,Павлюк загинув.1638польський сейм ухвалив«Ординацію Війська Запорозького Реєстрового»:реєстрове військо до 6тис. чоловік,козаки позбавляються права обирати старшину і мати свій суд,за втечу на Січ,карали смертю,замість гетьмана-комісар-шляхтич.

33.КОЗЦ​ ДЕРЖВ​результаті перших переможних битв створилася козацька держава – Військо Запорозьке,яке складалося з трьох воєводств:Київського,Брацлавського та Чернігівського і становило майже 200тис. кв.км. Територія держави ділилася на 16 полків (на Правобережжі – 9, на Лівобережжі - 7), полки ділилися на сотні (10-20), очолювані сотниками. Столиця – місто Чигирин. В містах залишили магдебурзьке право (самоуправління). У селах справами відали старости, існували полкові і сотенні суди. Запорізька Січ була окремою адміністративною одиницею. Найвищим законодавчим органом була Генеральна рада (збори всіх козаків), але з часом її перестали скликати, а її роль перебрала Старшинська Рада (полковники, генеральна старшина, представники міст, шляхта і духівництво),яка вирішувала основні питання внутрішньої та зовнішньої політики Гетьманщини. Виконавча і судова влада була зосереджена в руках гетьмана.Б.Х. належала законодавча,виконавча й судова влади.Він скликав генеральну і старшинську раду. Найвищою державною адміністративною установою був уряд – Генеральна військова канцелярія (генеральна старшина): - генеральний писар (канцелярія); - генеральний обозний (артилерія); - два осавули (військові питання); - два генеральних судді; - генеральний підскарбій (фінанси); - генеральний хорунжий (охоронець); - генеральний бунчужний (охорона клейнод). Військо організовувалось за полково-сотенним принципом. Ядро армії – це реєстрове і низове (запорожці) козацтво.Основу козацького війська становила піхота.Істотні зміни відбулися в судочинстві.Припинили існування земські,підкоморські,гродські й панські суди.Замість них запровадили генеральний,полкові й сотенні.Найвищим судовим органом був Генеральний військовий суд.Він розглядав апеляції на рішення нижчих судів,справи генеральних і полкових старшин і справи про державні злочини.Повноваження верховного судді мав гетьман. Національно-визвольна війна докорінно змінила соціально-економічні відносини в українському суспільстві.Було ліквідовано землеволодіння польських магнатів,шляхти та католицької церкви.Провідне місце в суспільстві здобув козацький стан.До нього увійшли запорожці,реєстрові козаки,селяни,міщани,дрібні православні шляхтичі.За виконання військового обов’язку вони звільнялися від податків,мали право на землю.Селяниздобули особисту свободу(скасовано панщину),стали вільними власниками землі. 34.1650​ -53 Серпень​ 1650 — вересень 1651. Козаки зазнали перших військових поразок. Укладення перемир'я під Замостям (листопад 1048 p.) було наслідком взаємодії комплексу чинників. Найголовніші з них — прогресуюча втрата боєздатності козацького війська, послаблення підтримки з боку татар, реальність поповнення польської армії збройними формуваннями Литви та Австрії, вихід військ повстанців на етнографічні кордони України, захист старшиною власних вузькостанових інтересів, відсутність чіткої програми подальших дій, обстоювання гетьманом та його прибічниками ідеї «козацького автономізму», нездатність козацької еліти побачити реальність перспектив створення незалежної української держави. битва під Берестечком (червень 1651 p.)- найбільша битва, в якій Хмельницький отримав поразки, жертви – 30 тис. козаків. Б.Хмельницький потрапив в полон на 10 днів, тимчасово військом командував І.Богун. В цей час Януш Радзивіл захопив Київ.У битві 150—200-тисячному польському

війську протистояло 100 тис. війська повстанців, до яких приєдналися 50 тис. татар. З огляду на цю статистику цілком зрозуміло, у яке катастрофічне становище поставили повстанців татари, які, не витримавши артилерійського обстрілу, у вирішальний момент покинули поле бою. Коли ж Б. Хмельницький зробив спробу зупинити відступаючих, то сам опинився в татарському полоні, з якого визволився лише через деякий час,- 28 вересня 1651 р. – Білоцерківський мир, за яким Хмельницькому залишалось тільки Київське воєводство, реєстр – 20 тис. козаків, гетьман підпорядковувався королю, заборонялось мати зносини з іншими державами; - 1 травня 1652 р. – битва під Батогом - перемога козаків, 30 тис. військо поляків зазнало поразки. Московський цар не поспішав з допомогою, тоді Хмельницький підписав угоду з Молдовією. Тимоша Хмельницького було поранено й він загинув – це була велика драма для Богдана Хмельницького. - У серпні 1653р. Ян Казимір з 30 тис. військом виступив проти Б.Х. – битва під Жванцем У грудні військові дії припинились. Воєнні успіхи Хмельницького і його полковників на протязі перших двох років були такі значні, що вразили як короля Яна Казиміра, так і канцлера Юрія Оссолінського та привели до складення Зборівської умови 19 серпня 1649 р.

35.МОСК​ .ДОГОВІР На​ другому етапі Визвольної війни (1649-1654 pp.) боротьба йшла з перемінним успіхом.Після того, як козацькі полки були розбиті під Берестечком у червні 1651 р. і відступили під тиском литовської армії, Хмельницький підписав Білоцерківський договір (вересень 1651 р.).У 1652 р. польське військо було розбите під Батогом, а в 1653 р. через новузраду кримського хана, Хмельницький не зміг розгромити основні сили польської армії. Оскільки козаки були знесилені численними битвами, Хмельницький розпочав пошуки воєнного союзника. Єдиним можливим союзником за цих умов булоМосковське царство. В жовтні 1653 р. Земський собор у Москві прийняв рішення про прийняття України «під високу руку» московського царя. 8 січня 1654 р. в Переяславі відбулася козацька рада, де було вирішене питання про союз України та Московії. Московський цар став «протектором» України. Після переговорів у Москві в березні-квітні 1654 р. підписано «Березневі статті». Суть : підтвердження привілей та прав Війська Запорізького на маєтки й землі; встановлення 60-тисячного реєстру; гетьманський уряд за статтями мав контролювати фінанси й податки; залишалися недоторканними права органів влади, Київського митрополита. За договором Московія зобов'язувалася надати воєнну допомогу Україні. Права гетьмана обмежувалися лише в зносинах з Кримом і Туреччиною. Фактично Україна увійшла під протекторат Росії на правах широкої автономії. Спочатку і Москва ставилась до України як до вільної держави. Україну відокремлювали від Москви державний кордон і митниці. Але Московська держава за своєю природою була унітарною, абсолютистською, кріпосницькою, для неї Українська держава була своєрідним викликом. Отже, рано чи пізно царизм мав почати наступ на автономію України.

36.ВИГОВС​ Причини​ громадянської війни:​боротьба за гетьманську владу,розкол у середовищі козацької еліти через суперечності питання зв. і вн.політики,прагнення іноземних держав встановити панування на укр.землях.Ще за життя,Б.Х.прагнув успадкувати владу,тому гетьманом обрано 16річного Ю.Хмельницького,але він іде на навчання в Києво-Могилянську академію).​Гетьманування Івана Виговського(1657-59) Виговський-один із соратників Б.Х.,був генеральним писарем,призначений порадником Ю.Х.Обраний гетьманом на Корсунській раді,укладено договір між Україною і Швецією про ств. військово-політичного союзу,що гарантував незалежність і територіальну цілісність України(існував недовго).Виговський підтримував привілейовані верстви населення та старшинську верхівку,вважав,що народні маси вже відіграли свою роль. Щедро роздавав землі козац.старшині та правосл.монастирям.1657-58 заколот підбурених Москвою запорожців і козаків Полтавського полку проти Виговського на чолі з Барабашем(кошовий отаман З.Січі)та Пушкарем(полтавський полковник). Виговський розгромив заколотників під Полтавою. 09.1658-Гадяцький договір з Р.П.:Україна-ВеликеКнязівствоРуське в межах Київського,Чернігівського, Брацлавського воєводств утв. федерацію з Польщею і Литвою.Законод.влада належить депутатам від усіх земель.Викон.владу зосереджував у своїх руках гетьман ( він мав обиратися довічно й затверджувався королем).Скасовувалася Берестейська унія, православні з католиками,ств. 30тисячне козацьке військо.Києво-Могилянський колегіум отримував статус академії, дозволялося заснувати ще 1університет,також колегіуми,гімназії та друкарні.Визнавалися усі права і вольності Війс.Запороз.:судочинство,фінансова система,ств.власна скарбниця. Усі державні й адміністративні посади могли засновувати лише українці. "Для підтвердження і більшої певності цього договору Гетьман Військ Руських до кінця свого життя має бути Гетьманом Військ Руських і першим сенатором воєводства Київського,Брацлавського і Чернігівського..." Гадяцький договір спричинив московсько-українську війну (1658 – 1659 рр.).Понад 100тисячна московська армія під проводом князів Трубецького,Ромодановського й Пожарського виступила з Путивля на завоювання України. Її просування зупинив ніжинський полковник Г.Гуляницький. Вирішальна битва відбулася під Конотопом (червень 1659 р.), у якій українсько-польсько- татарська армія під керівництвом Виговського розбила російську армію під командуванням Трубецького, але Виговський не зміг скористатися перемогою, бо проти нього знову виступаютьзапорожці. Він зрікається булави і тікає до Польщі. Гетьманування Юрія Хмельницького (1659 – 1663 рр.). 1659 р. – укладає з Московією Переяславські статті , які для України є нерівноправними. Українська держава втрачає незалежність , перетворюючись на автономію: - козакам забороняється вести війни без згоди царя; - московські воєводи мають право перебувати в Києві і в п’яти великих містах (Переяславі , Ніжині, Чернігові, Брацлаві та Умані ); - заборонялося обрання гетьмана , генеральної старшини, полковників без схвалення Москви. З метою визволення західноукраїнських земель з-під влади Польщі, Ю. Х. на чолі українськогомосковського війська розпочав похід на Західну Україну. Під час польсько-російської битви під Чудновим на Волині (Чуднівська кампанія 1660 року) були оточені російські війська під командуванням Шереметьєва.