Історія України. Питання 1-49
.pdf11.Політична роздрібненістьКиївська Русь була однією з могутніх держав свого часу, що значно вплинула на розвиток європейської цивілізації, однак після смерті сина Володимира МономахаМстислава Володимировича (1132 р.) вона почала втрачати свою політичну єдність і розділилася на 15 князівств і земель. Серед них великими й впливовими були Київська, Чернігівська, Володимиро-Суздальська, Новгородська, Смоленська, Полоцька та Галицька землі й князівства. На початку XII ст. Київська Русь вступає у новий період свого розвитку – період роздробленості. Вона мала свої причини: економічні
– подальша феодалізація суспільства, розвиток натурального господарства, зростання боярських землеволодінь (вотчин), більший прибуток починає давати володіння землею, а не воєнні експедиції; геополітичні – великі розміри держави, що об'єднувала різні за рівнем розвитку племена і народи, переміщення торговельних шляхів з Дніпра та Чорного моря до Середземного моря; політичні – відсутність чіткого порядку наслідування державної влади. Якщо раніше Київ був осередком усього суспільно-економічного, політичного, культурного та ідеологічного життя країни, то із середини XII ст. з ним уже суперничали інші центри: старі - Новгород, Смоленськ, Полоцьк - і нові - Володимир-на-Клязьмі та Галич. Русь роздирали княжі усобиці, великі та малі війни, що постійно точилися між феодалами. Однак усупереч поширеній думці Давньоруська Держава не розпалася. Вона тільки змінила форму: на місце одноособовій монархії прийшламонархія федеративна, за якої Руссю спільно правила група найбільш впливових і сильних князів. Історики називають такий спосіб правління «колективним сюзеренітетом». Офіційною столицею залишався Київ, між князями йшли постійні суперечки й війни за право посісти київський престол, але центри політичного життя перемістилися в нові столиці князівств. Для України таким центром став Галич. У середині XIII ст. Галицько-Волинський князь Данило Галицький захопив Київ, але невдовзі столиця впала під натиском монголів і майже вся територія Київської Русі була захоплена ними. Значення Київської Русі полягає в наступному: а) Київська Русь стала першою державою в східних слов'ян, що прискорила переростання останньої стадії розвиткупервіснообщинного ладу в більшпрогресивний феодальний; цей процес створив сприятливі умови для розвитку господарства та культури; М. Грушевський стверджував: «Київська Русь є першою формою української державності»; б) утворення Київської Русі сприяло зміцненню обороноздатності східнослов'янського населення, запобігши його фізичному знищенню з боку кочівників (печенігів, половців тощо); в) сформувалася давньоруська народність на основі спільності території, мови, культури, психічного складу; г) Київська Русь піднесла авторитет східних слов'ян у Європі; міжнародне значення Київської. Русі полягає в тому, що вона впливала на політичні події та міжнародні відносини в Європі й Азії, на Близькому Сході; руські князі підтримували політичні, економічні, династичні зв'язки з Францією, Швецією, Англією, Польщею, Угорщиною, Норвегією, Візантією; д) Київська Русь започаткувала державність не тільки слов'янських, але й неслов'янських народів (угро-фінського населення Півночі та ін.); е) Київська Русь виступала східним форпостом європейського християнського світу; вона стримала просування орд степових кочівників, послабила їхній натиск на Візантію та країни Центральної Європи
13.МОНГОЛИ Вперше монголо-татарська навала з’явилася біля руських кордонів в 1223р., коли відбулася битва на річці Калка.Тоді половці звернулися по допомогу до русичів, а ті вирішили , що «краще ворога зустріти на чужій землі, ніж пустити на свою». У цій битві русичі з половцями зазнали поразки(через неузгодженість дій та їх міжусобиць руських воєначальників,згубної самопевності й недбалості). 1239 р.- монголо-татари знову з’явилися на руських землях під командуванням хана Батия і захопили Переяславське, а потім Чернігівське князівства. 1240 р.захопили Київ,обороною керував воєвода Дмитро. останнім пунктом оборони була Десятинна церква,яка завалилася,поховавши киян.З Києва Батий рушив на Волинь і Галичину,а згодом на територію Польщі та Хорватії. Тоді Батий повернув на Схід і на Нижній Волзі заснував Золоту Орду(столиця Сарай), у залежність якої потрапили всі руські князівства. Наслідки монголотатарських завоювань: - хани призначали руських князів, надавали їм ярлики; - жителі Русі сплачували податки, зокрема податок крові (маленьких хлопчиків навертали у мусульман); - хани втручалися в внутрішні справи князівства;- руські князі зобов’язувалися надавати військову допомогу монголо-татарам; - найбільшого спустошення зазнали Київське,Переяславське та Чернігово-Сіверське князівства. - завдяки сприятливому географічному положенню та політиці Данила залежність Галицько-Волинського князівства від Золотої Орди була значно меншою,ніж інших земель(воно не було переділене монголами на адміністративні округи;тут не було намісників-баскаків,а правили власні князі;не сплачувало данини,а залежність полягала в участі княжого війська в походах монгольської армії). - послабленням Русі намагалися скористатися сусіди: Польща, Угорщина, Тевтонський орден і Литва
14.ГАЛ -ВОЛ Вкінці Х ст. центром Волині і Підкарпаття стає місто Володимир, засноване і назване імям князя ВолодимираСвятославовича, а управління цим краєм вперше здійснював син великого князя Всеволод. Після Ярослава Мудрого княжа влада на Волині часто змінювалася, волинські землі перетворювалися у своєрідну федерацію дрібних князівств та їх володарів. Лише наполеглива обєднавча політика князя Романа Мстиславича з 1170 року забезпечила врешті едність Волинської землі. Волинська земля увійшла до складу Русі теж у період князя Володимира у кінці X століття. Основні міста Волинь, Володимир, Луцьк, Бужськ, Дорогобуж, Белз, Берестя, Червень. Особливістю обох князівств було те, що тут рано сформувалося боярство, яке мало великий вплив на політичне життя. – Дещо іншою була на той час історія Галичини. Тут, ще в 1084 р. утворилося три князівства, в яких правили брати Ростиславичі, правнуки Ярослава Мудрого : Рюрик – у Перемишльському князівстві, Василько – у Теребовлянському князівстві, Володар – у Звенигородському князівстві. Син Володаря /Володимирко/ обєднав Перемишльську, Теребовлянську та Звенигородську землі і в 1144 році робить своїм столичним містом – Галич на Дністрі. З того часу постає одна із багатьох українських столиць – Галич і Галицьке князівство. Найбільшої могутності Галицьке князівство досягло за правління Володимиркового сина Ярослава Осмомисла /1153-1187/,прославленого автором “Слова о полку Ігоревім”. Цікаво, що “Великопольська хроніка” кінця Х111 ст. називаєдержаву Ярослава Осмомисла королівством. В 1199 р. з’явилося нове державне об’єднання – Галицько-Волинське князівсво. Цей історичний акт здійснив волинський князь Роман Мстиславович. Він зумів підпорядкувати непокірні боярські угруповання в м. Галичі, здобув собі славу успішними походами на половців та литовських князів; підтримував добрі відносини з Візантією, Угорщиною, Ватиканом. В кінці свого князювання він утвердився і на київському престолі. Основною передумовою об’єднання Галицької та Волинської землі в одному князівстві були їх економічні та культурнізв’язки. Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяли наступні фактори: 1. Вдале географічне розташування: − віддаленість від центру послаблювала вплив київської влади; − князівство знаходилося на перехресті важливих торгових шляхів; − природні умови робили цю територію важкодоступною для кочівників.2.Спільність боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини, а згодом проти монгольського нашестя та іга. 3. Об’єднавча політика князів Романа Мстиславовича (1199–1205) та Данила Галицького (1238–1264 рр.) 4. Багаті родовища солі, що сприяло економічному зростанню та торгівлі князівств. 5. Спільність культурних традицій, звичаїв, обрядів.
15.ГАЛИЦЬКИЙ Після смерті гал.-вол.князя Романа у1205 в князівстві розгорнулася 33-річна боротьба між місцевим боярством, що мало велику силу, та синами Романа. Ситуація ускладнилася вторгненням поляків та угорців. Боротьба закінчилася перемогою князя Данила Романовича в 1238 році – він вигнав з Галича чернігівських князів і сів на батьківський престол. У цьому ж році він розбив німецьких рицарів під Дорогочином, у 1240 р. захопив Київщину, а в 1245 р. він остаточно переміг місцевих бояр і вигнав угорське військо. З цього часу він став повноправним володарем Галицько-Волинської держави. Данило був мудрим і вмілим правителем, за часів його правління було побудовано нові міста, в тому числі Львів (на честь старшого сина Лева), фортеці, церкви, монастирі; князь сприяв розвитку культури. Він дещо зменшив гноблення соціальних низів, розширив права ремісників і купців. Данило успішно воював з польськими й литовськими феодалами, створив небачену до того регулярну піхоту. Головною метою свого життя він вважав боротьбу проти татаро-монгольських загарбників. Намагаючися захистити свою державу від монголів й знайти в Європі союзників для боротьби з ними, Данило уклав союз з Папою Римським і був урочисто коронований у Дорогочині в 1253 році. Він став першим укр. королем. Він розбив у 1254 р. татарського воєводу Куремсу, однак протистояти військам хана Бурундая не зміг. Татари примусили Данила Галицького зруйнувати укріплення Львова, Володимира, Луцька, лише хитрістю вдалося зберегти Холм. Звільнити свої землі від татаромонголів йому не вдалося і 1264 р. Данило Галицький помер у Холмі. Проте татарам теж не вдалося зруйнувати ГалицькоВолинську державу. 16.НАСТУПНИКИ Після смерті Данила влада переходить до Василька Романовича(1264-70),якому не вдалося зберегти ні централізованої влади,ні територіально-пол. цілісності королівства.Гал.-Вол. держава розпалася і поновилася удільна система. Сини Данила отримали:Лев - Галицьку і Перемишльську землі, Мстислав – Луцьк зі Сх.Волинню і Теребовлянщину, Белзьку землі та Чорну Русь.На Волині після смерті Василька,правив Володимир Василькович«великий книжник і філософ». Найактивнішим був ЛевІ(12701301).Столицю переніс до Львова,приєднав Закарпаття,центр у Мукачеві.Син Лева Юрій І (1301-08)відновив Г.-В. державу, утворив окрему Гал.митрополію,переніс столицю до Володимира, мав титул «король Русі та князь Володимирії».1308-23правили сини Юрія-Андрій і Лев ІІ – останні князі династії Романовичів(полягли у бою з монголами). Згодом до влади прийшли бояри, які обрали главою держави поляка Болеслава (племінник Андрія і Лева ІІ) з династії Тройдена. Він приймає православ’я і ім’я Юрій ІІ Болеслав.1340бояри отруїли Юрія ІІ «через те,що він примножив число латинників та їхню віру»),а Г.-В. держава розпалася на 2частини-боярську республіку Галичина і князівство Волинь. Довідавшись про смерть Юрія ІІ,польський король Казимир ІІІ у союзі з угорцями вчинив напад на Львів та інші міста(але змушений був визнати владу боярина Дмитра Дедька). Волинські бояри запросили на престол сина великого князя литовського – Любарта Гедиміновича,одруженого з дочкою Андрія Юрійовича.сер.40 14ст.Казимир ІІІ захопив Сяноцьку землю,1349рзаволодів Галичиною й більшою Волинню.Г.-В.держава втратила незалежність. Внутрішні чвари й завойовницька політика Польщі, Литви та Угорщини спричинили загибель Галицько-Волинської держави
17.КУЛЬТУРА РУСІКиївська Русь була під впливом Візантії, а Галицько-Волинське князівство – Західної Європи. Писемність існувала ще до запровадження християнства , про це свідчать берестяні грамоти. Після запровадження християнства, у Русі утворилося кириличне письмо в ІХ ст. братами Кирилом і Мефодієм. Графіті –написи видряпані на стінах. Надзвичайно цінним джерелом є графіті Софіївського собору. Першу школу заснував В.Великий. Першу школу для дівчат збудувала внучка Я.Мудрого Янка, при Андріївському монастирі. «Слово про закон і благодать» Іларіона(найдавніша пам’ятка оригінальної творчості) Найдавнішою датованою книгою є Остромирове Євангеліє (1056 - 1057) вміщено книжкову мініатюру із зображенням євангеліста Луки.1073 р. – ізборник Святослава Ярославича(вміщена родина князя Святослава Ярославича). 1096р. «Повчання дітям» Володимира Мономаха.1113 р. – «Повість минулих літ»,написана ченцем Києво-Печерського монастиря Нестером.ХІІ ст. –Київський літопис( продовжує «Повість минулих літ) ХІІст.-Києво-печерський патерик (описи з життя ченців) 1187р.- «Слово о полку Ігоревім» ХІІІ ст. галицько-волинський літопис. Архітектура Архітектура міста забудовувалися за принципом:в центрі дитинець (укріплена частина міста стінами,валами й ровами,де розміщувалися князівський палац,боярські двори,церкви), а довкола нього посад (торгово-ремісничий район міста,також оточений укріпленням).Київ Однією із перших кам’яних споруд була Десятинна церква (989р)В.Великим. 1037 р. Софіївський собор і Золоті ворота, Я.Мудрий. ХІ ст. – Успенський собор Києво-Печерського монастиря на кошти Ярослава Святославина,підірваний німцями у 1941 р. ХІІ ст. – Михайлівський Золотоверхий собор . Чернігів Спасо -Преображенський собор(1036р.),Борисоглібовський собор і П’ятницька церква(ХІІХІІІст). Галицько-Волинська державаУспенський собор у Володимирі(ХІІст.) і храм Пантелеймона у Галичі(ІІпол.ХІІст.).Розвиток архітектури відбувався на основі місцевих традицій із застосуванням надбань європейської будівної справи.Будівничі споруджували храми і палаци з місцевого каменю-вапняка.У ХІІІст на Західній Волині з’явився новий тип оборонних споруд – великі оборонні вежідонжони,побудовані з каменю або цегли. Мистецтво Мистецтво вирізняється монументальним живописом (фреска і мозаїка), іконописом та книжковими мініатюрами.Алімпій-перший відомий художник Русі, виконав мозаїчні роботи для Михайлівського Золотоверхого собору. Збереглася мозаїка зображення Богородиці Оранти на куполі Софії Київської (177 кольорових відтінків).Пам’ятками Галицького живопису є ікони Богородиці з Успенської церкви на Волині.Розвивалася музика.На міських майданах,у княжих дворах виступали скоморохи(були музикантами та акторами). Археологи знаходять такі музичні інструменти як гуслі,сопілки,гудки. Мозаїка-техніка прикрашення підлоги та стін,за якою на цемент викладаються кольорові шматочки каменю або скла.Фреска-малюнок на вогкій штукатурці.
18.ЛИТОВСЬКЕ Занепад Галицько-Волинського князівства призвів до епохальних змін У 1340 р. помер останній князь Галицько-Волинської держави Юрій II. Інтенсивне зростання Литовської держави почалося за часів правління великого князя Гедиміна (1316-1341). Після його смерті син Ольгерд (13451377), який посів батьківський престол, рішуче проголосив, що "вся Русь просто повинна належати литовцям". Під керівництвом Ольгерда в 40- 50-х роках XIV ст. почалася литовська експансія в Україну. Його зусиллями до Литовської держави на початку другої половини XIV ст. була приєднана вся західна частина Сіверщини по річках Сожі, Снову та Десні. Щоб продовжити свої походи на південь від Чернігівщини, Ольгерду довелося побороти татар, які не хотіли уступати литовцям своїх володінь. Під впливом Великого князівства Литовського (далі - ВКЛ) опинилася Волинська, Подільська, Київська (разом з Переяславщиною) та ЧерніговоСіверська землі. Литва проводила досить лояльну політику щодо місцевого населення, зберігши, по-суті, автономність руських князів. ВКЛ стало федерацією земелькнязівств, в тому числі і руських: Київщини, Чернігово-Сіверщини, Волині, Поділля. Тут сиділи князі з литовської династії Гедеміновичів. В руських землях збереглася стара система управління. Лишилися в силі руські закони і звичаї, за боярами-воїнам и закріплювалися родові землі. Об’єднавшись з Білорусією, захопивши Україну, Литва перетворилася на багатоетнічну державу, в якій більшість становили слов'яни. Тому руська (українсько-білоруська) мова стала державною, закони – Литовські статути – грунтувалися на «Руській правді». Державною релігією стало християнство. Тому Литву цього періоду історики часто називають Литовсько-Руською державою. Взагалі, влада литовських князів для місцевого населення була більш прийнятною, ніж панування монголів. Соціальна структура населення України за часів перебування у складі Литви схожа з структурою населення інших європейських країн часів пізнього Середньовіччя. Литовські статути знали дві нерівноправні групи: феодалів (магнатів – великих землевласників та шляхту
– дрібних і середніх власників, духовенство) і залежне населення – селян-кріпаків і міщан. Владу мали феодали, від них залежали навіть Великі князі. Вони не платили податків, на відміну від селян і міщан. Православна церква України, що втратила свого голову – Київського митрополита у часи татаро-монгольського нашестя, переживала скрутні часи, хоча більшість українців належали саме до неї. Київський митрополит був змушений виїхати до Москви. На Україні діяла велика кількість православних церков, монастирів, населення платила обов'язкову десятину (десяту частину доходів на церкву). Ситуація ускладнилася у 1453 p., коли Візантійська імперія – центр православ'я була підкорена Османською імперією.
20.СОЦ УСТРІЙ 14-15 Основними соціальними верствами населення України були:• князі (титулована знать, до якої належали нащадки удільних князів);• магнати (великі земельні власники);• шляхта (дрібні земельні власники);• духовенство (священнослужителі);• міщани (мешканці міста — купці, ремісники,представники верств населення, які платили податки);• селяни (сільські мешканці, які залежали від феодалів).Господарство залишалося натуральним. Основними галузями економіки були: сільське господарство (землеробство, скотарство, садівництво,городництво), промисли (рибальство, мисливство,бджільництво, млинарство),ремесла (близько 200 ремісничих спеціальностей), торгівля (щотижневі торги, ярмарки).Міста поділялися на великокнязівські та приватновласницькі, залежно від того, на чиїй землі вони стояли. Деякі міста (Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк, Київ) отримали Магдебурзьке право (право на самоврядування),що звільняло їх від управління та суду феодалів.Запроваджувалося міське самоврядування-магістрат,члени якого обиралися з-поміж заможної верхівки.Поділявся на 2 колегії-лаву(суд у кримінальних справах)та раду(адміністративний орган і суд у цивільних справах). Очолював міську адміністрацію війт.Магістрат засідав у ратуші. Магдеб.право в укр. містах мало обмежений характер:берігалась залежність від власників міст,інколи магістрат не поділявся на колегії;у Галичині,Зах.Поділлі й Закарпатті при зайнятті адміністративних посад пільги надавалися католикам. Київ отримав магдебурзьке право лише в 1497.
21.КОЗАЦТВО УXV-XVI ст. в Україні – спочатку в складі Литви, а пізніше – Польщі виникає нова верства суспільства – козацтво. Перші згадки про козаків датуються кінцем XV ст. – 1489, 1492 роки. З посиленням польського панування, збільшення панщини українці, що не хотіли миритися з цим, тікали на вільні місця в нижньому Подніпров'ї, об'єднувалися в збройні ватаги – ставали козаками. Крім того появі козацтва сприяв розвиток уходництва – полювання на звіра, риболовство, збирання меду диких бджіл. Уходники походили з міщан, селян, бояр. Головним джерелом творення козацтва можна вважати саме уходників. з часом козацтво перетворилося у військовий стан. Тікали на нижнє Подніпров'я і збіднілі шляхтичі, які втрачали землю і не могли собі знайти заняття при королівському дворі чи у війську. «Козак» з тюркського – «вільна людина», «воїн-вершник». Козаки обирали собі отаманів, будували укріплені табори – січі. Козаки займалися, головним чином, різними промислами і здійснювали походи проти татар. Основою січового господарства був зимівник (хутір). Панівною галуззю – скотарство, поширилося конярство, землеробство. Розвивалося бджільництво, мисливство, рибальство, промисли, ремісництво – на Січі були свої ковалі, зброярі, кораблебудівники. Значне місце займала торгівля хлібом, медом, шкурами, рибою, воском, худобою. Купували ж запоріжці зброю, боєприпаси, сукно, папір, через територію Січі проходили важливі торговельні шляхи, що давало змогу козакам отримувати мито.
19.14 -15СТ В СКЛАДІ ІНШИХПольща1340 р.польський король Казимир
ІІІ вторгнувся в Галичину під прикриттям гасла «захисту католиків Галичини від схизматиків»(привід-отруєння Юрія ІІ).Казимир пограбував Львів,але львів’яни підняли повстання на чолі з Д.Дедьком і король змушений залишити Галичину. 1340-1349 рр.правління боярина Дедька в Галичині.1349 р. 2 похід Казимира ІІІ(захоплено Галичину і частину Волині (Холм).1370-1387 р.Галичина перебуває під владою Угорщини,бо Казимир не мав спадкоємців. Намісником Галичини був В.Опольський.1385р.-Кревська унія-державно-політичний союз між Литвою та Польщею(привід-наступ Тевтонського ордену на землі Литви та Польщі).Умови:-до Польщі приєднується Лит.князівство та повертає їй захоплені землі;-литва приймає католицизм;-лит.князь Ягайло одружується з польс.королевою Ядвігою і стає польським королем під іменем Владислав(початок династії Яггелонів).1387 р.Галичина остаточно приєднана до Польщі королевою Ядвігою.В результаті Кревської унії Литва втрачає незалежність, тому розпочинається боротьба за відновлення прав Литви, яку очолює двоюрідний брат Ягайла Вітовт.Московське князівства,з сер.14ст.володарі цілеспрямовано проводять політику створення централізованої держави.
У сер.80х р.15ст. в середовищі московської еліти зароджується ідея поширення влади московс. князя на всі землі,що раніше входили до складу Київської Русі. Великий князь Іван ІІІ почав титулуватися «государем і великим князем усієї Русі», а білорус.та укр.землі розглядалися як споконвічна «отчина» московських князів. В результаті московсько-литовських воїн на поч.17ст.ЧерніговоСіверщина була приєднана до Московської держави. Угорщина сер.11ст. – Закарпаття захопила Угорщина. Наприкінці 14ст. угорський король призначив управителем Ф.Коріятовича(до того правив на Поділлі).У 16 ст. Угорщина як самостійна держава перестала існувати. Зах.частина Закарпаття увійшла до складу Австрії,а Сх.до Семигорського князівства, яке перебувало в залежності від Туреччини.В 16ст. в Закарпатті відбувалося повстання селян та міщан під проводом Дердя Дожа.З 14ст. Буковина (Шипинська земля) входила до Молдавс.князівства на правах автономії. У 15ст. зі скасуванням автономії Шипинської землі зникає її назва і виникає «Буковина».На цих землях були створені Чернівецькі та Хотинські повіти.У сер. 16ст.Буковина разом з Молдавс.князівством потрапляє в залежність до Туреччини. Крим Удавнину Крим називали Таврікою(бо проживали там таври ).У 13ст. Крим стає улусом Золотої Орди.В результаті розпаду З.О.на півдні України утв. Кримське ханство(1449-1783).Столиця-Бахчисарай.Перший правитель-хан Хаджі Гірей.1475р.-Туреччина створює провінцію Кафський санджак,захопивши Пн.Причорноморя.З 1478 р.Крим визнав залежність від Османської імперії (Туреччина). 1482 р.хан Менглі Гірей здійснив перший напад на Київ. У Кримськ.ханстві була поширена работоргівля. Кафа-найбільший невільничий ринок. Основним джерелом невільників стали напади на землі України, Москви, Молдови і Польщі з метою захоплення ясиру(полонених).
22.ЗАПОРІЗЬКА СІЧ Приблизно 1550 р. на острові Мала Хортиця черкаський староста– князь Дмитро Вишневецький-Байда заснував фортецю, що поклала початок Запорізькій Січі. Запорізька – оскільки перебувала за порогами Дніпра (великими каменями, що залишилися з часів льодовика і перекривали течію річки), Січ – тому, що огорожа складалася з закопаних у землю дерев'яних стовпів, засічених угорі. Запорізькі козаки створили струнку військову організацію: козацтво поділялося на полки по 500-1000 чол. на чолі з полковниками, полки ділилися на сотні на чолі з сотниками, сотні – на курені на чолі з курінними отаманами. Все запорізьке військо очолював кошовий отаман, пізніше – гетьман. Всі посади у Січі були виборними, головні питання вирішувалися на козацькій раді. Жінок у Січ не пускали, а одружені козаки проживали на хуторах – зимівниках. У 1593 р. засновано другу Січ на острові Базавлук. Влада запорожців поширв.не тільки на острів, де вони перебували, а й на округи, де жили одружені козаки, розташовувалися запорозькі зимівники. Вся територія «Вольностей Війська Запорозького» (територія, що контролюв. козаками) поділялася на адміністративні одиниці – паланки. Кількість їх у різні часи змінювалася. Фактично козаки контролювали все нижнє Подніпров'я, суміжні з кримськими татарами землі Дикого Поля.23 .ПРОТИ ТУР. І КРИМУОднією з головних причин зародження козацтва була турецько-татарська експансія, що ставила під загрозу саме існування українців як нації. Ситуація ускладнювалася тим, що Україна не мала власної державності, а заходи урядів Литви та Польщі, пізніше Речі Посполитої, спрямовані на відсіч
агресорам, були малоефективними. Кримське ханство як держава існувало у1449-1783 на землях Кримського півострова, пониззя Дніпра, ІІриазов'я та Прикубання.До певної міри Кримське ханство виконувало роль провідника турецької політики у Східній Європі. Його зовнішньополітичні акції зводилися до грабіжницьких набігів, у результаті яких найбільше страждали українські землі. Татари майже щороку, а інколи й по кілька разів на рік нападали на Україну, вбиваючи та захоплюючи в неволю місцеве населення, спустошуючи міста і села.Грабіжницькі промисли були для татар економічно необхідними,бо скотарське господарство було примітивним і не могло задовольнити нагальних потреб, тоді як торгівля людьми, здебільшого у Кафі, давала значні прибутки.Живим муром від нападів турків і татар для України стало козацтво, яке вважало боротьбу проти "бусурманів" священним обов'язком. Спершу воно відбивало турецько-татарські напади, а зміцнівши й саме розгорнуло наступ на володіння Туреччини та її васала — Кримського ханства, де визволяло бранців, руйнувало фортеці, захоплювало значну здобич. Спершу переважали сухопутні походи, які набрали значних масштабів і стали регулярними. З часом запорожці активізують і чорноморські експедиції. кінець16-поч.17.козацький флот зріс до кількох сотень одиниць і, не вагаючись, нападав на турецькі фортеці й міста.Гучна слава про запорізьких козаків ширилася по всій Європі, адже тодішня військова могутність Туреччини вважалася нездоланною. Значною мірою козацькі успіхи були пов'язані з талановитим керівництвом гетьмана Петра Cагайдачного,який, за підрахунками дослідників, провів 60 боїв на суходолі та на морі й жодного не програв.З ним на чолі козацтво остаточно перетворилося на окремий стан, а його збройні сили були реформовані у регулярну дисципліновану армію.
24.КУЛЬТУРА 16-17Вцей час існувало біля 30 братських шкіл. 1ша школа була заснована у Львові(1586р.),ректор-Іов Борецький. «Порядок шкільний»-статут Львівської братської школи. Першим укр.ВНЗ стала Острозька слов‘яно-греко-латинська школа (заснована Острозьким,1578). Перший ректор-Герасим Смотрицький.В Острозі викладали предмети «тривіуму»(граматику,риторику,діалектику) і «квадрі уму»(арифметику,геометрію,музику,астрономію).1632 р.-Петром Могилою заснована Києво-Могилянська колегія. Впродовж тривалого часу була єдиним ВНЗ для всіх станів України і Сх.Європи. Укр. навчальні посібники: «Граматика» Мелетія Смотрицького (за нею навчалися майже 200 років),«Лексис»-1ий укр.друкований словник(1000слів), скл.Лаврентієм Зизанієм,«Требник» і «Анфологія»-збірники молитов і повчань, укладених Могилою.Літописи Короткий Київс.літопис(17ст.),Густинський літопис(Іпол.17ст.)Львівс. літопис,Остроз. літопис.КнигодрукуванняПерші книги церковнослов’янською мовою надрукували Швайпольт Фіоль у Кракові та Франциск Скорина в Празі.В Україні поштовх до розвитку книгодрукування дав І.Федоров. Зазнавши переслідувань у Московії прибув до Львова.1574 р.у Львівській друкарні видав «Апостол» і «Буквар»(перші друковані книги).Згодом був запрошений до К.Острозького в Острог,де надрукував «Буквар» (1578р.) та Остроз. Біблію(1581р.). В 1пол.17ст.найбільшим центром книгодрукування в Україні стала друкарня Києво-Печерської лаври(заснув. Єлесей Плетенецький,1615 році).Література Станіслав Оріховський-називали «рутенським поетом»,писав філософ.,публіц.,істр.твори. Себастьян Кленович-поема «Роксоланія».В 16ст. з’явилася полемічна література (суперечка навколо релігійного питання).Поштовхом стала книга Петра Скарги «Про єдність церкви Божої»(1577), у якій обґрунтовував необхідність переходу українців до католицизму.Полеміку започаткував Г.Смотрицький у книзі «Ключ Царства Небесного» та «Календар римський новий».М.Смотрицький-автор полемічного твору «Тренос»(плач). І.Вишенський-монах Афонського монастиря,автор творів,послань у яких є критика про життя тогочасних магнатів, вищого духівництва, засуджував Берестейську унію. Написав «Послання до єпископів».на 1пол.17ст.припадає розквіт українських пісень і дум.Думи виникають у козацьк.середовищі(виконуються у супроводі бандури,кобзи). Театр На поч.17ст.поширена шкільна драма.Інтермедії-сценки,ставилися в антрактах між діями спектаклів.Вертеп-мандрівний ляльковий театр.В Україні вертеп перетворився на різдвяну драму,в якій акторами були ляльки у великій деревяній скрині.
Архітектура Містобудування в 1пол.17ст зазнало впливу європейського Відродження. Зразком ренесансного будівництва є ансамбль львівських споруд: Успенська церква; Каплиця Трьох Святителів; Вежа Корнякта.В цей час з’явилися чорні кам’янці. Особливість містобудування-регулярна забудова,центр. частина міста-площа з ратушею посередині. Винаходом цих часів були бастіонні укріплення оборонних споруд (вежі,що виносилися вперед)-Луцький замок і Кам’янець-Подільська фортеця.Архітектори:Павло Римлянин, Петро Барбон.Мистецтво Вцей час з’являється монументальна скульптура, скульптурний портрет, портретний живопис.Образотворче мистецтво в 1 пол.17ст. характерне розвитком у напрямі бароко,що особливо