Youth and Youth Policy - Demo Aspects (UA)

дівчат коефіцієнти інтенсивності міграцій помітно поступалися тим, що спостерігались у 17- і 22-річних, але порівняно з 25-річними вони були у 1,4–1,5 раза вищими. Після 22-річної вікової межі мобільність молоді знижується(рис. 5.6).

Рис. 5.6.

Статево-вікова піраміда міграційно активної молоді у віці 15–34 роки

в Україні у 2009 р. (усі потоки), % загального міграційногообороту

Джерело: дані Держкомстату

Навчальні міграції можна описати в термінах теорії «притяганнявиштовхування». Відсутність можливості отримати бажану професію у навчальних закладах за місцем проживання стає вагомим чинником «виштовхування» з нього молодих людей, які усвідомлюють важливість професійного вибору. Відповідно, поселення, навчальні заклади яких пропонують набір дисциплін для оволодіння тією чи іншою спеціальністю, «притягують» молодь після закінчення школи. Важливим є й те, що суспільство загально визнає і схвалює подібне вирішення проблемиздобуттяосвітийоволодінняпрофесією.

У міждержавному обороті частка мігрантів у віці 15–34 роки у 2009 р. була в 1,7 раза нижчою, ніж у внутрішньому, та ледве досягала 40%. Принагідно зауважимо, що частка зовнішніх міграцій у загальній структурі за всіма видами міграційних потоків становила не більше 5%. На відміну від внутрішньодержавної міграції, залучення до зовнішніх міграційних переміщень підвищується у молоді старше

181

21 року, досягає піку активності у 25–27-річних осіб, після чого поступово знижується. Статево-вікова піраміда зовнішніх мігрантів у віці 15–34 роки не має різких змін при переході від однієї річної вікової групидонаступної(рис. 5.7).

Рис. 5.7.

Статево-вікова піраміда міграційно активної молоді у віці 15–34 роки в Україні у 2009 р., міждержавна міграція, % міждержавного

міграційного обороту

Джерело: дані Держкомстату

«Вагомим чинником, який пожвавлює міграцію української молоді до більш розвинених країн, виступає бажання отримати високоякісну освіту у закордонних навчальних закладах, що дозволяє підвищити конкурентоспроможність на ринку праці»1. Для молодих людей це шанс поширити культурні горизонти. Бажання отримати рідкісну спеціальність або навчатися за спеціальною академічною програмою, що не впроваджена в жодному навчальному закладі в Україні, або мати доступ до незрівнянно більших, ніж в Україні, ресурсів закордонних університетів спонукає молодь шукати можливості виїхати в іншу країну на навчання. Кількість студентів з України, які навчаються за кордоном, поступово зростає. Якщо у 2004 р. Інститут статистики ЮНЕСКО у щорічному дайджесті вказав 25,2 тис. студентів–вихідців

1 Кизима І.С. Чинники зовнішньої трудової міграції населення України Збірник наукових праць Кіровоградського національного технічного університету Економічні науки В.15, 2009

182

з України, то у 2007 р. їх було вже 26,7 тисяч.2 Топ-п’ятірку країн, де, згідно з інформацією Інституту статистики ЮНЕСКО, навчається найбільше студентів з України складають Росія, Німеччина, Польща, США

йУгорщина. У 2007 р. кількість міжнародних мобільних студентів3, які

єпостійними мешканцями інших країн, але приїхали для навчання в Україну, становила 29,6 тис. осіб, що на 2,9 тис. перевищило кількість осіб, які на період навчання залишили Україну. Таким чином, сальдо міграцій міжнародних мобільних студентів було додатним. Майже 23% прибулих в Україну для навчання студентів – вихідці зі Східної Азії і Океанії, 21,2% – із Центральної і Східної Європи, 18,0% – із арабськихкраїн4.

Уцілому 82,1% вибулих з України до країн СНД і Балтії у 2009 р. становили мігранти, країною призначення яких була Росія. 8,5% цього потоку прийняла Білорусь, ще 4,3% – Молдова. З усіма країнами СНД і Балтії у 2009 р. Україна мала додатне сальдо міграцій. Найбільше перевищення прибулих над вибулими спостерігалось у потоках між Україною і Росією. Значний вклад у міграційний приріст зробили прибулі з Молдови, Узбекистану, Вірменії. На відміну від ситуації з країнами СНД і Балтії, прибуття в Україну з країн старого зарубіжжя не компенсувало вибуття до цих країн, у результаті чого міграційне сальдо за цією складовою було від’ємним. Найбільшим за обсягом був міграційний потік, спрямований до Німеччини (22,1% вибулих до країн старогозарубіжжя), Ізраїлю(18,6%), США(17,0%), Чехії(6,4%).

Обстеження міграційної активності населення виявили, що молоді люди у віці до 28 років «частіше намагаються знайти роботу в Польщі і Чехії, тоді як особи старше 28 років віддають перевагу праці вРосії»5.

2Global Education Digest 2006: Comparing Education Statistics Across the World. – UNESCO Institute for Statistics. – Montreal, 2006. – Р. 132 www.uis.unesco.org/TEMPLATE/pdf/ged/2006/GED2006.pdf

Global Education Digest 2009: Comparing Education Statistics Across the World. – UNESCO Institute for Statistics. – Montreal, 2009. – Р. 143 www.uis.unesco.org/template/pdf/ged/2009/GED_2009_EN.pdf

3Інститут статистики ЮНЕСКО застосовує термін «міжнародні мобільні студенти» і визначає їх як таких, які навчаютьсявзакордоннійдержаві, девонинеєпостійнимижителями. Цезнаменуєвідхідвідтрадиційногорозуміння «іноземний студент», що, як правило, ґрунтується на критерії громадянства.

4Global Education Digest 2009: Comparing Education Statistics Across the World. – UNESCO Institute for Statistics. – Montreal, 2009. – Р. 138-139 www.uis.unesco.org/template/pdf/ged/2009/GED_2009_EN.pdf

5Зовнішні трудові міграції населення України/ За ред.. Лібанової Е,М., Позняка О.В. – К.; РВПС України НАН України, 2002. – 206 с. (С. 90)

183

У загальному міграційному потоці більша частка належить жінкам: 54,0% серед мігрантів усіх вікових груп та 55,7% серед молодих мігрантів. Аналіз статевої диспропорції у різних міграційних потоках виявив, що зі збільшенням відстані міграційного пересування у них збільшується частка чоловіків. Так, якщо у внутрішньорегіональних пересуваннях частка молодих жінок становить майже 58%, то у міграціях молоді до старого зарубіжжя чоловікам належить безперечне лідерство: 61,4% (табл. 5.2).

Джерело: розрахунки за даними Держкомстату

Міграційним процесам у молодіжному середовищі притаманні певні особливості: у загальних потоках для молодих жінок характерна більш висока, порівняно з чоловіками-однолітками, мобільність; особливо відчутною ця різниця виявилась у вікових однолітніх групах від 17 до 23 років. Починаючи з 25-річної вікової межі, інтенсивності міграційних процесів чоловіків і жінок поступово зрівнюються. Зазначена властивість притаманна міграціям молоді як у міських поселеннях, так і у сільській місцевості. Більше того, у селах міграційна активність дівчат набагато вища, ніж юнаків. Так, мобільність 19-річних селянок у 2008 р. у 1,8 раза перевищувала мобільність юнаків-однолітків, тоді якумістаханалогічнеперевищеннябуломеншим(1,4 раза) (табл. 5.3).

184

Джерело: розрахунки за даними Держкомстату

Існує міжпоселенська диференціація міграційних характеристик, яку не завжди виявляє аналіз лише загальних показників. Наприклад, коефіцієнт міграційного обороту (інтенсивність міграцій) усього населення міських поселень у 2008 р. несуттєво перевищував аналогічній показник для сільської місцевості. Однак розходження у показниках було вражаючим у віковій групі 15–19 років, де інтенсивність міграційних пересувань городян у 1,3 раза перевищувала мобільність сільськоїмолоді(рис. 5.8).

Рис. 5.8.

Інтенсивність міграцій населення за віком, статтю та типом поселення

у 2009 р., ‰

Джерело: дані Держкомстату

185

У ринкових умовах господарювання підвищуються вимоги до професійно-кваліфікаційногорівняпрацівників, що, усвоючергу, ставить перед юнаками і дівчатами завдання здобути якісну освіту, оволодіти цікавою, необхідною спеціальністю з високим попитом на ринку праці. Важливим фактором збереження міграційної активності міської молоді є її більш високі, порівняно з селянами, вимоги до отримання вищої освіти, до оволодіння конкретною спеціальністю. В умовах зростання вимог до якості освіти і за незмінності територіальної організації освітньоїсистемирольнавчальнихміграційвУкраїніпосилюватиметься.

Таким чином, в Україні, починаючи з 2005 р. – для усього загалу населення та з 2006 р. – для молоді у віці 15–34 роки, має місце додатне міграційне сальдо. Молоді притаманна більша міграційна активність, ніж іншим віковим групам населення: у 2009 р. майже дві третини загального міграційного обороту припадало на зазначений контингент молодих людей. У внутрішніх міграційних потоках найбільшою мобільністю характеризуються особи віком від 17 до 23 років, що пов’язано з переміщеннями до місць навчання та працевлаштуванням після набуття освіти. У зовнішніх переміщеннях міграційна активність підвищується у молоді старше 21 року і досягає піку у 25–27-річних осіб. За результатами багатьох обстежень зовнішніх міграцій це значною мірою пов’язано із пошуком місць працевлаштування за кордоном, де, на думку молодих людей, які вже оволоділи певною професією і мають досвід роботи на батьківщині, існують більші можливості для отримання гідної заробітної плати за свою працю. Водночас, як свідчить аналіз статистичних даних ЮНЕСКО, вагомим чинником зовнішніх міграцій української молоді також є бажання отримати високоякісну освітуунавчальнихзакладахзакордоном.

5.2. Міграційніустановкимолодихлюдей

Зважаючи на значний вплив (прямий і опосередкований) міграційних процесів майже на усі сфери життєдіяльності суспільства та високу частку молоді, яка бере участь у цих процесах, в обстеженні

186

«Молодь України, 2010» був відведений блок запитань для з’ясування міграційних намірів молодих людей. Цінність подібних спеціальних обстежень полягає у тому, що їх результати не лише дають змогу отримати інформацію не розроблювану офіційною статистикою, а й уможливлюють окреслення характеристик потенційного явища, дозволяючи, наприклад: виявити рушійні сили не лише вже здійснених міграцій, а й тих, рішення про які тільки формується у респондентів; описати соціально-демографічний портрет потенційних мігрантів; оцінити вплив міграційних процесів на окремі параметри демографічного розвитку; проаналізувати зв’язок міграційної активності та взаємовідносин у сім’ї; сформулювати гіпотези щодо подальшого розвитку міграційних процесівзметоюїхурахуванняудемографічнихпрогнозах.

Близько 57% молодих респондентів повідомили, що у них немає бажання навчатися за кордоном навіть за наявності такої можливості. Ще 11% не змогли дати чітку відповідь на поставлене запитання. Майже третина опитаних мала намір поїхати за кордон на навчання, якщо у них виникне така можливість. Існує певна залежність частки позитивних відповідей від віку респондентів: чим старшими були опитувані, тим рідше вони виявляли бажання їхати за кордон на навчання. Так, серед респондентів віком до 20 років кожний другий хотів би навчатися за кордоном, серед опитаних у віці 20–24 роки таке бажання висловлював кожний третій, серед 25–29-річних осіб – кожний четвертий, а серед тих, хто перетнув 30-річну вікову межу, але згідно з існуючим законодавством належить до молоді, – кожний п’ятий. Найбільші відмінності між установками на навчання за кордоном міської та сільської молоді простежуються у респондентів віком до20 років(рис. 5.9).

На бажання респондента навчатися за кордоном певною мірою впливає його діяльність на момент опитування, зокрема навчається він зараз чи ні. Враховуючи нерівномірність розподілу відповідей щодо навчання за кордоном у опитаних різного віку, залежність бажання поїхатизметоюнавчаннязакордонвідтого, навчаєтьсязаразреспондент чи ні, була розглянута лише для сукупності опитаних у віці 15–24 роки.

187

Рис. 5.9.

Позитивні відповіді респондентів на запитання «Чи хотіли б Ви, за наявності такої можливості, навчатися за кордоном?»,

% відповідей відповідної групи

Джерело: соціально-демографічне обстеження «Молодь України, 2010»

Більшеніжполовинареспондентів, зайнятихнавчанням(унавчальному закладі, на курсах тощо), задекларували бажання навчатися за кордоном, тоді як серед тих, хто на момент обстеження ніде не навчався, лише чверть опитаних дали позитивну відповідь, а частка тих, хто твердо відмовився б від такої пропозиції, якщо б вона поступила, становила 64,2%. Респонденти, які зараз навчаються, частіше вагалися дати точну відповідь щодо навчання за кордоном (рис. 5.10). Серед опитаних, які на момент обстеження навчались і повідомили про бажання продовжити навчання за кордоном, найбільшу частку становили студенти вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації (42,2%). Принагідно зауважимо, що учні загальноосвітніх середніх шкіл також частовиказувалипрагненняпоїхатизакордон, щобтамнавчатися.

Серед тих, хто планує поїхати на навчання за кордон (у загалі респондентів їх виявилося 19,7%, а серед бажаючих за наявної можли-

вості навчатися за кордоном – 61,7%), отримати диплом бакалавра чи магістра одного із закордонних університетів було метою для 16,3%

респондентів. З такою ж частотою респонденти вказували, що планують поїхати за кордон для того, щоб набути досвіду навчання у закордонному університеті, та для того, щоб з’ясувати можливості

188

майбутнього працевлаштування за кордоном. Найбільш популярною метою поїздки за кордон на навчання було прагнення в такий спосіб

познайомитись з іншими країнами, їхньою культурою (18,7%). Близько

7% респондентів серед тих, хто повідомив про свої плани навчатися за межами України, мали намір відвідати закордонні учбові заклади для того, щобпрослухатиокремінавчальнікурси, лекціївідомихнауковців.

Рис. 5.10.

Розподіл відповідей респондентів у віці 15–24 роки на запитання «Чи хотіли б Ви, за наявності такої можливості, навчатися за

кордоном?», залежно від того, навчаються вони зараз чи ні, %

Джерело: соціально-демографічне обстеження «Молодь України, 2010»

Незначною за обсягом виявилася сукупність опитаних, які плану-

ють у найближчі три роки виїхати за кордон на навчання (5,2%) (рис. 5.11). У повіковому розподілі таких респондентів найбільшою була частка осіб у віці до 20 років – 37,0% (і майже 10% серед усіх респондентів у цьому віці); частка 20–24-річних молодих людей, які мають намір у найближчі три роки приступити до навчання у закордонному університеті, хоча й була нижчою за таку в попередній віковій групі, але не істотно (34,0%). З віком актуальність питання щодо здобуття освіти поступово втрачається, хоча повністю не зникає, на що вказує наявність респондентів у віці 30–34 роки, які планують у найближчий час на період їхнього навчання покинути Україну. Молоді чоловіки дещо більш охоче, ніж жінки, говорили про плани навчатися за кор-

189

дономунайближчийперспективі.

Рис. 5.11.

Позитивні відповіді респондентів на запитання щодо їх намірів

у найближчі три рокипоїхати за кордон, % усіх опитаних

Джерело: соціально-демографічне обстеження «Молодь України, 2010»

У групі опитаних, налаштованих на закордонну поїздку з метою навчання, 58,7% повідомили також про намір тимчасової роботи за кордоном. Однак залишається нез’ясованим, чи планують вони поєднувати навчання і роботу, чи намагатимуться працевлаштуватися після навчання у країні, куди вони виїжджають, чи розглядають тимчасову роботу як «запасний» варіант у випадку неможливості навчатися в обраному навчальному закладі. При цьому 23,8% респондентів зазначеної групі планують не лише поїхати на навчання до іншої країни, алейзмінитимісцепостійногопроживання.

Молодим респондентам було запропоновано назвати країну, до якої вони планують поїхати на навчання у найближчі три роки. Найбільш популярними виявились Англія (майже чверть опитаних вказали саме цю країну), Сполучені Штати Америки (21,0%), Німеччина (11,7%) (табл. 5.4). Дві останні країни також увійшли до топ-п’ятірки країн, де, згідно з інформацією Інституту статистики ЮНЕСКО за 2007 р., навчалося найбільше студентів з України. Перше місце серед країн топ-п’ятірки посіла Росія. У 2007/2008 навчальному році в навчальних закладах цієї держави здобувало освіту майже 27% студентів, які

190