33

Лекція 1.

Специфіка викладання зрубіжної літератури в старших классах План.

1. Основні етапи вивчення зарубіжної літератури в школі. Їх відмінності.

2. Структура курсу зарубіжної літератури в старших класах.

3. Методика вивчення зарубіжної літератури в старших класах.

   0. Монографічна тема.

      0. Структура монографічної теми.

      1. Принципи вивчення біографії письменника на уроках зарубіжної літератури в старших класах.

      2. Аналіз художніх творів як основний етап вивчення монографічної теми.

   1. Оглядова тема.

Література

• Методика преподавания литературы / Под редакцией З.Я.Рез. – Изд. доп. – М.,1985.

• Мірошниченко Л.Ф.Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник для студентів-філологів. К.: Ленвіт, 2000.

• Активные формы преподавания литературы / Сост. Р.И. Альбеткова. – М.,1991.

• Гуревич С.А.Организация чтения учащихся в старших классов, _ М., 1984.

• Дробот В.Н.Изучение биографии писателя в школе. – К., 1988.

• Преподавание литературы в старших класах. – М.: Прсвещение, 1964.

Курс ЗЛ складається з двох етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого 5-8 кл.) та систематичного (9-12 кл.)

Головним об’єктом вивчення на уроках зарубiжноїлiтературиєтексти лiтературних творiв. Звичайно, це не применшуєважливостi засвоєння школярами певного обсягу вiдомостей про життя письменникiв, добу написання творiв, художнi системи, до яких вони належать. Аледля навчального процесу важливішим залишаєтьсяаналiз та iнтерпретацiя ХТ, умiння бачити художнi деталi, розумiти творчий задум письменника та оцiнювати особливостi йогореалiзацiї, насолоджуватися самим поцесом читання, немов “переживаючи” подiїтвору. Саме така робота допоможе школярам сприйняти лiтературу як мистецтво слова.

Крiм того, це євiдповiддю на нагальну вимогу сучасностi: формувати школяра не як пасивного споживачапевного обсягу раз i назавжди даноїiнформацiї(яка чимдалi частiше застарiваємайже одночасно з виходом пiдручникiв у свiт), а як особистiсть, здатну самостiйно й здобувати, поновлювати, коригувати та iнтерпретуватипротягом усього свого життя. Адже будь-який, зокрема художнiй, текстєголовною одиницею передачi iнформацiї, тому робота саме з повним твором (передовсiм великообсяговим) вчитиме школярiв«приборкувати» значний обсяг iнформацiї, тим самим готуючи молодь до вiдповiдi на “запит ХХI столiтгя”, комп’ютеризованого iнформацiйного суспiльства”, щоєнеобхiдним для кожноїсучасноїлюдини.

Ще один важливий аспект пiдготовки учня — надання йому в процесi вивчення зарубiжноїлiтератури не лише лiтературної, алей мовноїосвiти. Адже жоднi лiнгвiстичнi вправи не замiнять навичок користування мовою, тобто розвитку мовлення. Курс лiтератури, особливо в старших класах, може дати для реальноїмовноїкомпетенцiїучнiв не менше, а навiть бiльше, нiж власне мовнi дисциплiни. Так, донедвна в старших класах мова майже не вивчалася, а мовна грамотнiсть населення України була значно вищою, нiж тепер.

У програмi широко представленi рiзнi нацiональнi лiтератури свiту. Тому використання на уроках зарубiжноi лiтератури оригiнальних текстiв (творiвДж. Байрона — англiйською, В. Гюго — французькою, А. Мiцкевича — польською, Ф. Достосвського—росiйською та iн.) сприятиме опануванню школярами iноземного мовлення, що тежєважливою потребою вiдкритогоєвропейського суспiльства, яке будуєУкраiна.

У програмi, на вiдмiну вiд попереднiх, мiнiмiзована кiлькiсть нового навчального матерiалу, яким мають оволодiти учнi 12 класу, оскiльки, з одного боку, випускники в другому семестрi вже переймаються проблемами вступу до ВНЗi працевлаштування, з другого —їм необхiдно повторити й узагальнити навчальний матерiал, засвоєний пiд час попереднього навчання.

Говоря о системе изучения курса на историко-литературной основе, остановимся прежде всего на особенностях монографических тем. В центре монографической темы — писатель и его произведения: одно или несколько произведений изучаются текстуально.

До монографічної теми входять: вступне заняття, біографія письменника та його творчий шлях, аналіз художніх творів, що увійшли до програми, оцінка творчості письменника, висновки.

Вступне заняття дає загальний настрій для подальшої роботи, визначає структуру, план і основні етапи вивчення теми, випереджальні завдання і можливе попереднє комплексне коментування. На цьому занятті розглядаються жанрові особливості творів, які будуть вивчатися, визначається їх місце в історичному та літературному контексті епохи, в житті письменника тощо. Такими чином, призначення вступного заняття – пробудити аналітичну думку та уяву старшокласника, створити загальний емоційний фон, підготувати їх до вивчення біографії письменника, до повного та глибокого сприйняття ХТ.

Мета вивчення біографії письменника – розкрити еволюцію світогляду письменника, висвітлити характер та умови його діяльності, визначити його місце в історії всесвітньої літератури, розкрити значення духовної спадщини класика літератури для нащадків. В методиці існує декілька шляхів вивчення біографії письменника. Існують три види жанрової організації біографічних матеріалів: короткі біографічні відомості, нарис життя і творчості, життєвий та творчий шлях.

При вивченні біографії письменника в ст.. кл., для здійснення її взаємозв’язку з творчістю рекомендується використати дидактичний принцип лінійності, при якому осягнення особистості митця розглядається в органічній єдності на протязі всіх уроків з вивчення монографічної теми. Це означає, по-перше, що життєвий та творчий шлях письменника аналізується послідовно; по-друге, його біографія вивчається в тісному взаємозв’язку з творчістю, і цей взаємозв’язок буде реалізовуватися з врахуванням названих вище аспектів; по-третє, вивчення життя митця здійснюється з тою повнотою та глибиною , які необхідні для осягнення особистості письменника та його творчості.

На уроках з вивчення біографії необхідно використовувати прийоми активізації навчальної діяльності учнів. Серед них: постановка проблемних запитань, доповіді, фільми, відвідування музеїв, використання телебачення. Серед видів діяльності учнів – робота з картою, складання хронологічної та синхроністичної таблиць, розповідь біографії з вибором фактів, робота з портретами митця, твори: «Один день із життя..», «Лист із…до..».

Що стосується основного етапу вивчення монографічної теми – вивчення ХТ, про це мова піде у наступній лекції.

Звернімось до лекції оглядової. Одним із головних завдань викладання ЗЛ в ст.. кл. є розкриття літературних явищ в їх історичному розвитку, у тісному зв’язку із суспільним життям, а також один з одним. В здійсненні цього завдання важлива роль належить оглядовим темам. У школі неможливо однаково вивчати всі теми, для текстуального аналізу відібрані найбільш цінні твори. Інші відомості – про основні особливості літ. Епохи, про журнали, про окремих письменників тощо – можуть бути повідомлено тільки оглядово. Саме в цих тема конкретно проглядається історико-літературна основа, і саме ці теми стають одним із засобів створення цієї основи.

Оглядові теми включають окремі твори в загальний процес розвитку літератури і дозволяють об’єднати окремі факти, що вивчаються в монографічних темах. Вивчення оглядових тем допомагає сприймати наступні монографічні теми, скеровує подальше їх вивчення.

Умовно можна виділити два тип оглядових тем: саме оглядові ті оглядове вивчення творчості письменника.

В оглядову тему в повному її обсязі входять історична та суспільно-політична х-ка періоду, дані про розвиток мистецтва та науки, про літ процес (літературні товариства, журналістика, літературні течії, основні проблеми, пануючі жанри тощо), х-ка творчості окремих письменників і аналіз деяких творів. Ця схема в процесі роботи змінюється в залежності від х-ру самого літ. матеріалу і від типу теми, які можуть мати самостійне значення, або йти після або перед монографічної теми.

Існує типова схема традиційно складенної послідовності вивчання оглядових тем:

1. Назва теми. Визначення її хронологічних меж.

2. Короткий історичний вступ.

3. Основні події в суспільно-політичному, культурному житті, що обумовили особливості літературного періоду.

4. Загальна х-ка літературного періоду:

• головні літ. течіїї, літ. журнали, об’єднання;

• основні теми та проблеми періоду;

• нові герої, зміни у відношенні до героїв попередніх епох;

• визначні митці, їх основні твори;

• літературний стиль епохи.