Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОД. МОВИ.doc
Скачиваний:
368
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
3.3 Mб
Скачать

Перше читання твору і перевірка сприймання прочитаного

Не треба доводити, що читання твору вчителем повинно бути зразковим. Це вимагає попередньої підготовки до виразного, розміре­ного читання. Мета такого читання — донести до свідо­мості дітей ідею твору, його змісті справити емоційний вплив на їхні почуття. Учитель повинен не тільки показати взірець дохідливого читання, а й бути зразком декламатора й опо­відача. Перефразовуючи слова О. С. Пушкіна, про вчителя можна сказати, що його приклад — наука іншим, тобто учням. Методика рекомендує: вірші, байки не читати за читанкою, а декламувати напам'ять, казки не тільки читати, а й переказувати близько до тексту. Ідеться ж бо про таке ознайомлення дітей з таким жанром народної творчості, який захоплює їх задумом, подіями, художністю. Для цього придатна і розповідь, і декламація.

Твір читається повністю для створення у слухача ці­лісності сприймання. Ця вимога має особливе значення при читанні художніх творів. На основі повністю прослу­ханого твору учні створюють цілісне уявлення про змальо­вану картину. Тільки в тому випадку, коли розмір твору не вкладається у межі уроку, як-от оповідання «Перебите крило» Є. Гуцала, «Солдатський син» Ч. Айтматова, читан­ня їх припустимо розривати. Доцільно робити це на тому місці, яке викличе у дітей інтерес до його подальшого слу­хання.

Первинне сприймання твору піддається перевірці запитанням які можуть бути різного характеру, зокрема й такі: Про що ведеться розповідь у творі? Що нового ми дізналися з прочитаного? Що вас зацікавило в творі? Чи сподобався вам герой твору? Немає потреби ставити одразу всі запитання. Одного запитання іноді достатньо, щоб учи­тель зрозумів, як йому будувати подальшу розмову. Можна ставити запитання, якими перевіряється розуміння тво­ру. Так, після слухання тексту оповідання В. Чухліба «Золотий дощ» правомірно звернутися до класу так: «Які події змальовані в оповіданні?»

Щоб не перевтомлювати учнів, не слід захоплюватися великою кількістю запитань.

При першому ознайомленні з твором припустимо вда­ватися до мовчазного читання. Його запроваджують, по­чинаючи з 2 класу. У цьому випадку незмінною залиша­ється методична вимога — перевірка того, як діти спри­йняли прочитане. Ефективним прийомом збудження інтересу Дітей до твору стають нескладні завдання, які оголошуються перед читанням і за якими після прочитування пере­віряється ступінь свідомого сприйняття тексту. Непогано зорієнтувати учнів на те, щоб вони звернули увагу на опис природи, чи на змалювання зовнішності героя, чи на пове­дінку того або іншого персонажа. Як правило, учитель сам встановлює завдання відповідно до теми, ідеї і художніх особливостей твору. Але не виключається можливість після ознайомлюючого читання перевірити ступінь сприймання прочитаного тими запитаннями, які містить «Читанка» у кінці твору. Таку можливість дають, зокрема, запитання, що супроводжують оповідання А.Давидова «Колиска серед снігу». Перше із запитань сформульоване так: «Що вас здивувало, коли ви слухали цю розповідь?» Вдалі запитан­ня містяться після тексту оповідання О. Донченка «Малий помічник», їх можна використати для бесіди з класом після першого читання твору.

Щоб переконатися в тому, що учні сприйняли зміст твору правильно, слід дізнатися, чи немає у них запитань до прочитаного, чи всі слова і вирази їм зрозумілі. Якщо такі запитання виникають, відповіді на них дає або вчитель, або учні, які залучаються до активної участі в обговоренні твору.

Читання статей, значних за обсягом (для певного класу), різноманітних за матеріалом (а тому розбитих на частини), рекомендується проводити за частинами. По закінченні — аналізувати зміст кожної з них. Після ознайомлення з усіма частинами проводиться узагальнюючий розбір про­читаного. Так, статтю «Піонер й герої» А. Михєєвої слід читати частинами — окремо про кожного з героїв. Кожний із прочитаних текстів може стати предметом окремої роз­мови.

Як і при опрацюванні художніх творів, при роботі над науково-пізнавальними статтями слід давати завдання-настанови, включати аналіз незрозумілих слів, добиватися усвідомлення прочитаного.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]