- •1. Поява людини й первісні форми співжиття в Україні. Трипільська культура.
- •2. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях. Грецька колонія Північного Причорномор’я.
- •3. Східні слов’яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток і культура. Початки державності.
- •4.Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку.
- •5. Політичний і суспільний устрій Русі-України.
- •8. Причини та наслідки занепаду Київської Русі.
- •9.Формування Галицько-Волинського князівства. Суспільні відносини в державі.
- •10. Діяльність князів Романа та Данила. Розквіт Галицько-Волинської держави.
- •11. Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави.
- •12. Українські землі під владою іноземних держав (хіv - XV ст.)
- •13. Політичний лад україни в литовсько-польській добі Еволюція українських земель в XV-XVI століттях
- •15. Кревська унія.
- •16. Укр. Землі в складі Речі Посполитої.
- •17. Соц.-економ. Розвиток в Україні в 2-ій половині 16- поч. 17 ст. Посилення феодальної експансії Польщі.
- •18. Берестейська церковна унія та її наслідки.
- •20-21. Виникнення українського козацтва. Політико-соціальний та військовий устрій Січі
- •22. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі.
- •23. Укр. Козацтво в 2ій половині 16 ст. У першій половині 17.Ст.
- •24. Козацько-селянські рухи кінця хvі - першої половини хvіі ст.
- •25. Культура України хvі - першої половини хvіі ст.
- •27. Зборівський договір 1649
- •29. Переяславська Рада 8 січня 1654 року
- •31. Початок війни. Б.Хмельницький
- •32. Україна за часів руїни.
- •35. Культура України другої половини хvіі - хvііі ст.
- •36. Гетьманщина на початку 18 ст. Гетьман Іван Мазепа.
- •37. Наступ царизму на автономію України. Кінець гетьманщині та козацького устрою.
- •38. П.Орлик та його конституція 1710р.
- •України у 18 ст. Юридичне оформлення кріпосного права.
- •40. Розвиток економіки на правобережжі та західноукраїнських землях у 18 ст. Захоплення західноукраїнських земель Австрією.
- •41. Культура України другої половини хvіі - хvііі ст.
- •42. Політичне становище і соціально-економічний розвиток східноукраїнських земель у першій половині 19 ст. Колоніальна політика царизму щодо України.
- •44. Відродження української національної свідомості у першій половині 19 ст. Історичне значення творчості т.Г.Шевченка. Кирило-Мефодіївське братство.
- •45. Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 - першій половині 19ст.
- •46. Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях в першій половині 19 ст. Гурток ,,Руська Трійця ,,
- •47. Реформи в Російській імперії в 60 - 70-х рр. 19 ст. Та впровадження на Україні.
- •48. Український соціально-політичний рух у другій половині 19 ст.
- •49. Українська культура другої половини хіх ст.
- •50. Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині 19 - на початку 20 ст.
- •51. . Економічний розвиток і суспільно-політичний рух на початку хх ст.
- •52. Українські партії на початку 20 ст., їх програми, стратегія, тактика.
- •53. Україна в роки і с.В.
- •54. . Політичне становище в Україні після повалення царського режиму. Організація і діяльність Центральної ради. Проголошення Української Народної Республіки.
- •55. Гетьманський переворот. Павло Скоропадський. Гетьманський уряд та його політика.
- •56. Кінець гетьманату, утворення уряду Директорії та його діяльність.
- •57. Зовнішня політика унр. Берестейській договір та його наслідки.
- •58. Зх. Укр. Землі в 1918 р. Утворення зунр. Петрушевич.
- •59. Похід військ унр та зунр на Київ і війна з Денікіном
- •62. Відновлення радянської влади в Україні в 1919р. Селянсько-повстанський рух.
- •63. Перехід до нової економічної політики та її здійснення в Україні.
- •64. Утворення срср. Статус України в складі Радянського союзу.
- •65. Політика українізації та коренізації: суть, причини, наслідки.
- •67. Проведення сталінської політики воєнного-комуністичного штурму в Україні: результати, наслідки.
- •68. Причини та наслідки голоду в Україні 1932-1933 рр.
- •71. Заснування організації українських націоналістів оун. Розкол в оун. А.Мельник, с.Бандера.
- •72. Українське питання в міжнародних стосунках напередодні Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа і українські землі. Похід червоної армії в західну Україну.
- •74. Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні. Радянський партизанський рух і більшовицьке підпілля.
- •75. Україна під час другої світової війни.
- •76. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Політичні наслідки Другої світової війни та українське питання.
- •77. Україна після 2 с.В.. Перехід до мирного будівництва.
- •78. Повоєнний сталінський режим в Україні, репресії 40-50 рр.
- •81. Україна в умовах десталінізації (1956-1964 рр.).
4.Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку.
Найбільш прийнятною, на наш погляд, є теорія взаємовпливу багатьох факторів, включаючи варязький і хозарський, у процесі становлення ранньофеодальної держави - Київської Русі. Основними ознаками будь-якої середньовічної держави, в тому числі Київської Русі, були: розміщення населення не за національним принципом, а за територіальним, поява влади, не пов'язаної з волевиявленням народу, збирання данини для утримання цієї влади, династичний (спадковий) характер влади вождя.
Початок формування державності на території України тісно пов'язаний з перетворенням Києва на основний політичний і культурний центр руських племен. Саме навколо нього наприкінці VІІІ - на початку ІХ ст. відбувається об'єднання територій між Чорним і Балтійським морями. Правили тоді останні представники династії давньоруських князів Дір та Аскольд, спадкоємці першого господаря Києва - князя Кия. Князь Аскольд, проводячи виважену і активну зовнішню політику, зміцнив Київську Русь, поставивши її нарівні з Візантією та Хазарією. Закріпившись на узбережжі Чорного моря, Аскольд здійснив декілька вдалих походів на Візантію (860, 863, 865, 874 рр.), в результаті яких було підписано вигідні для русів угоди.
До часів правління Аскольда вчені відносять і першу спробу введення християнства як офіційної релігії у Київській Русі. І саме це, згідно з однією з історичних версій, стало причиною заколоту, ініціаторами котрого виступили місцеві волхви та бояри. Для реалізації своїх планів вони звернулися до Новгорода, де з 870 р. утвердилося правління запрошеного варяга - Рюрика. В 879 році Рюрик помирає і залишає свого малолітнього сина Ігоря під контролем фактичного регента Олега, який у 882 році захоплює Київ і вбиває Аскольда.
В 907 році Олег рушив походом на Візантію і змусив її підписати торговельну угоду, яка відкривала широкі можливості для руських купців. Нову, не менш вигідну угоду було укладено в 911 р.
Після смерті Олега (912 р.) київським князем став Ігор Рюрикович. Посиливши централізовану владу у боротьбі з волелюбними древлянами, він виступив проти печенізьких орд, які нападали на Русь. А у 941 і 944 роках здійснив не дуже вдалі походи на Візантію. У 945 році, намагаючись двічі поспіль зібрати данину з древлян, князь Ігор був вбитий.
Влада перейшла до вдови Ігоря - княгині Ольгі. Вона жорстко помстилася древлянам за смерть чоловіка, спаливши їхню столицю Іскоростень разом з частиною городян.. За часів Ольги зміцнила економічна могутність Київської держави, піднісся її міжнародний авторитет. У 957 р. відбулася дипломатична місія Ольги до Константинополя, де вона охрестилася.
У 957 р. син Ігоря та Ольги Святослав досяг повноліття і став фактично великим київським князем. Проте Ольга до самої смерті (964 р.) залишалася радницею свого сина. Святослав ще більше зміцнив позиції Київської держави, розгромивши Хозарський каганат, Волзьку Булгарію, приєднавши в'ятичів, придунайські міста, Тьмутаракань, Прикубання, здійснивши вдалий похід на Болгарію.
Задля зміцнення влади київських князів на землях племінних князівств Святослав провів адміністративну реформу.
У 968 р. Святослав знову спробував посилити свій вплив на Балканах, організувавши другий болгарський похід. Але на цей раз йому не поталанило. Після тримісячної оборони у м. Доростолі Святослав був змушений підписати мир з Візантією, зрікшися своїх володінь на Балканах. Повертаючись на батьківщину (972 р.), на острові Хортиця князівське військо натрапило на печенізьку засідку і цілком загинуло.
Після його смерті починається жорстока боротьба за владу. Ярополк прагнув підкорити братів і одноосібне правити Руссю. В 977 р. він повів дружину на Овруч і розбив Олега. Володимир, не чекаючи зіткнення зі старшим братом, біжить до Скандинавії, де наймає професійне варязьке військо. У 978 р. він розбиває Ярополка і стає великим київським князем.Проводить військову реформу.Було проведено хрещення Русі у 882 р.
Наприкінці правління Володимира Святославича виникла реальна загроза єдності Київської Русі. Проти нього відкрито виступив прийманий син Святополк, а рідний син, новгородський князь Ярослав, відмовився платити Києву данину. Володимир готувався до походу на Новгород, але у 1015 р. помер.Кривава боротьба за владу між синами.
У 1026 р. Ярослав і Мстислав уклали мирну угоду та поділили Русь: Ярослав залишився княжити в Києві, а Мстислав - у Чернігові до своєї смерті у 1036 р.Проводив активну зовнішню політику, стараючись закріпити зв’язки, за допомогою своїх синів і дочок.Ярослав Мудрий помирає у 1054 р.
Після 1054 р. в Київській Русі встановлюється форма правління, яку називають тріумвіратом Ярославичів - Ізяслава, Святослава та Всеволода. У 1113 р., під час повстання в Києві бояри й купці звернулися до переяславського князя Володимира Мономаха (онука Ярослава Мудрого) з проханням посісти київський стіл. Придушивши повстання, Володимир Мономах став київським князем на 12 років.