5. Теорія мультиплікатора

У концепції макроекономічного регулювання важливе значення приділяється ефекту мультиплікатора. Він поширюється на зміни в усіх видах витрат: споживчих, приватних інвестиціях, державних, у чистому експорті. Мультиплікатор передбачає попереднє недовантаження потужностей і безробіття, отже, можливість швидкої реакції сукупної пропозиції на зміну будь-якого компонента сукупного попиту. Явище мультиплікатора ґрунтується на двох обставинах:

1. Виникаючі в однієї особи витрати на придбання споживчих або інвестиційних товарів породжує ланцюгову реакцію розширення сукупного попиту і відповідної сукупної пропозиції. Спостерігається множення початкової зміни в купівельних витратах даного об'єкта в результаті того, що ця вихідна зміна дає поштовх хвилі потоку прибутків і витрат багатьох інших суб'єктів.

2. По-друге, оскільки частина прибутку від реалізації будь-якого товару стає для продавця його прибутком, то він розпадається на споживчі витрати й особисті заощадження, у раніш характерних для нього пропорціях.

Мультиплікатор дорівнює оберненому розміру граничної схильності до заощадження.

Мультиплікатор = 1 / МРS, або мультиплікатор = 1/1 – МРС

У зв'язку з особливою рухливістю такого елемента ВНП, як приватні інвестиції, мультиплікатор звичайно розраховується щодо капіталовкладень. Мультиплікатор інвестицій показує зміну обсягу національного продукту, викликану зміною інвестиційних витрат. Мультиплікатор = Δ ВНП / Δ I

Проте не можна постійно збільшувати розмір мультиплікатора, тому що існують обернені наслідки мультиплікативного ефекту. Це так званий "парадокс ощадливості", суть якого полягає в тому, що будь-яке екзогенне зменшення сукупних витрат, зокрема інвестицій, призведе до багаторазових, помножених на мультиплікатор втрат для суспільства, тобто до зниження ЧНП. Спроби суспільства більше зберігати можуть фактично призвести до того ж або навіть меншого обсягу заощаджень. Тому для забезпечення стабільності економіки бажано мати оптимальний рівень мультиплікатора.

Ефект мультиплікатора може реалізовуватися тільки в умовах стабільності цін. Якщо ціни ростуть, то зростання загальних витрат на покупки іде не в збільшення реального виробництва, а в інфляцію. Коли ціни знижуються, тоді ефект мультиплікатора виявляється значнішим, ніж при постійних цінах, тому що більш дешеві товари збільшують обсяг покупок, а також знижують ставку відсотка, стимулюючи інвестиції.

Акселератор – це коефіцієнт, який визначає відношення приросту інвестицій до приросту національного доходу.

V = Δ I / Y t-1 – Y t-2, де t – час

Акселератор відображає відношення приросту продукції тільки індуційованих інвестицій, тобто до нового капіталу, утвореного внаслідок збільшення рівня споживчих витрат. Принцип акселерації полягає в тому, що збільшення або зменшення споживчих витрат викликає зміни в накопиченні капіталу. Збільшення споживчого попиту на товари викликає зростання виробничих потужностей. Зменшення споживчих витрат може скоротити прибуток, що викликає зниження обсягу інвестицій.

Мультиплікатор і акселератор пов'язані: зростання інвестицій множить прибуток; збільшення прибутку призводить до зростання виробництва і попиту на споживчі товари; останнє викликає зростання інвестицій у виробництво споживчих товарів (акселератор); результатом є збільшення прибутку.