3.2. Вибір техніки проведення екскурсії

Ефективність екскурсії залежить не тільки від методики, але й від техніки її проведення. До техніки ведення пред'являється ряд вимог, у число яких входять: правильна організація екскурсантів при знайомстві із групою, розміщення групи в об'єкта, дотримання часу, відведеного на екскурсію. При транспортній екскурсії до цих вимог додаються організація виходу групи із транспортного засобу й повернення в нього, використання мікрофона, місце екскурсовода в автобусі.

Екскурсовод, увійшовши в автобус, знайомить із групою. Він здоровається із присутніми, називає своє прізвище, ім'я, по батькові, екскурсійну установу, що він представляє, знайомить екскурсантів з водієм автобуса, тобто починає екскурсію вступом.

Важливо, щоб із самого початку екскурсовод підкорив свої дії сталим правилам спілкування із групою. Він не відразу починає говорити. Виникає пауза, що триває десять - двадцять секунд. Відбувається перше знайомство, від нього багато в чому залежать подальші контакти екскурсовода із групою. Екскурсанти поступово з, всідаються, їхня увага перемикається на екскурсовода. Екскурсанти оцінюють, на що здатно екскурсовода, а останній, у свою чергу, думає про те, як зацікавити цих людей, як залучити їхня увага до теми.

При розробці екскурсії, як правило, визначається кілька варіантів розміщення групи для спостереження екскурсійного об'єкта. Робиться це на той випадок, коли обране місце зайняте іншою групою або коли, наприклад, сонце світить в очі, заважаючи оглядати об'єкт. Бувають й інші причини, що перешкоджають використанню рекомендованого місця. У жаркий час ураховуються можливості для розташування груп у тіні. На випадок дощу з варіант розміщення екскурсантів під дахом, під кроною дерев. В окремих випадках методика вимагає, щоб для огляду об'єкта було обрано кілька крапок: далека, якщо об'єкт показується разом з навколишнім середовищем або іншими об'єктами; ближня, якщо аналізуються окремі деталі будинку, спорудження, місцевості, об'єкта природи. Ці особливості відбиваються в графі "Організовані вказівки технологічної карти". Кожен екскурсовод уважно вивчає вказівки й до виходу із групою на маршрут уточнює питання, пов'язані з розміщенням групи для спостереження об'єктів. Варто також забезпечити безпека екскурсантів при огляді об'єктів і при переході через автомагістралі.

При одночасному розташуванні декількох груп в одного об'єкта між ними повинне бути збережене така відстань, щоб один екскурсовод своєю розповіддю не заважав іншому, щоб одна група не заслоняла інший об'єкт спостереження. Відомі труднощі при дотриманні цієї умови викликає розміщення груп для показу музейної експозиції.

Місце екскурсовода - у центрі групи, кілька людей ідуть спереду, трохи - поруч, інші - за. Важливо, щоб група не розтягувалася: відстань між її головною частиною й тими, хто йде останніми, не повинне перевищувати 5-7 метрів. Екскурсоводові необхідно домагатися, щоб при пересуванні групи на маршруті не порушувалася її цілісність. При розтягнутості групи не всі почують розповідь екскурсовода, його пояснення й логічних переходів, які викладаються в шляху. Досвідчені екскурсоводи вміло керують пересуванням на маршруті.

Темп руху групи залежить від її складу (діти, молодь, середній вік, люди похилого віку), від рельєфу місцевості (підйом у гору, неупорядженості дороги, подолання канав), наявності небезпечних зон (наприклад, у працюючих цехах і т.д.).

У пішохідній екскурсії темп руху екскурсантів повільний, неквапливий, тому що об'єкти показу розташовані поруч один з одним.

Більш складно встановити необхідний темп руху групи в автобусній екскурсії. Тут, уийшовши з автобуса, екскурсовод починає рух не відразу, особливо якщо об'єкт розташований на відстані. Він дає з більшості екскурсантів вийти з автобуса й потім, не кваплячись, але й не занадто повільно, на чолі групи направляється до мети. Підійшовши до об'єкта, він починає свою розповідь лише після того, як збереться вся група.

Екскурсовод керує пересуванням екскурсантів й у ході їхньої самостійної роботи на маршруті. Екскурсанти обходять навколо об'єкта, щоб самостійно прочитати напис на ньому, увійти усередину його, побачити своєрідні риси архітектури. Вони піднімаються на пагорб, щоб визначити його висоту, піднімаються на дзвіницю, мінарет, щоб переконатися в незвичайному "кроці" щаблів крутих сходів, спускаються в кріпосний рів для встановлення його глибини й т.д. Ці пересування екскурсантів збагачують їхньою додатковою інформацією й новими враженнями, дають можливість відчути неповторні риси об'єктів, особливості подій, яким присвячена екскурсія.

Крім питань, які задає екскурсовод у ході розповіді, в екскурсійній практиці існують питання екскурсантів. Саме ця група питань має відношення до техніки ведення екскурсій, інші пов'язані з методикою проведення.

Головне правило роботи з питаннями екскурсантів - не слід переривати розповідь і давати негайна відповідь на них. Це розсіює увагу й відволікає від сприйняття теми, тому що не всіх у групі хвилюють дані питання. Відповідати на питання краще по закінченні екскурсії. Зміст відповідей не повинне носити дискусійний характер, тобто викликати в екскурсантів бажання посперечатися, продовжити тему, порушену в питанні.

Проінформувати екскурсантів про порядок роботи з їхніми питаннями треба обов'язково на початку екскурсії, у вступному слові.

Останнім часом під впливом західних технологій виникає новий вид екскурсій, у яких є певна тема, але відсутній заздалегідь підготовлений текст, вся вона будується на відповідях на питання. Ефективні вони лише в тому випадку, коли група дуже однорідна по своєму складі: люди одного віку, однієї професії, соціального стану, національності. Від екскурсовода при цьому потрібне зроблене володіння матеріалом.

Екскурсовод не може й не повинен говорити безупинно. Між окремими частинами розповіді, розповіддю й екскурсійною довідкою в шляху існують паузи:

значеннєві, коли час перерв використається людьми для обмірковування того, що вони почули від екскурсовода й побачили, для закріплення фактичного матеріалу в пам'яті, формулювання своїх висновків. Важливо, щоб у кожного об'єкта екскурсанти мали вільне від показу й розповіді час для самостійного огляду;

для короткочасного відпочинку екскурсовода й екскурсантів.

При використанні технічних засобів обов'язковою умовою є наявність і справність відтворюючої техніки. У сучасних автобусах є всі умови для цього, не говорячи про музеї. Важливо заздалегідь перевірити справність апаратур, наявність необхідних записів, забезпечити чутність для всіх учасників екскурсії. Екскурсовод повинен уміти користуватися даними апаратурами.

При виготовленні образотворчих наочних приладдя потрібно дотримувати певних вимог. Вони повинні бути чіткими, ясними, акуратно виконаними. Їхні розміри повинні становити 18?24 або 24?30 див, для того щоб екскурсанти, не встаючи зі своїх місць (якщо показ іде в автобусі), могли розглянути їх без зусиль.

Використання природних експонатів добре доповнює, наприклад, природознавчі екскурсії. Так, у Ялті на екскурсії в Никитский ботанічний сад, даючи характеристику рідких порід дерев, екскурсовод показує спилы, на яких добре видний колір і гарний малюнок деревини. Говорячи про те, що самшит дуже повільно росте, пропонує екскурсантам підрахувати річні кільця, які зливаються в єдине ціле. Це підтверджує розповідь екскурсовода, роблячи його більше яскравим, переконливим. Можна даний прийом використати й для активізації екскурсантів.

При проведенні екскурсій категорично забороняється рвати рослини, які необхідні під час бесіди. Весь матеріал потрібно підібрати заздалегідь, а на екскурсії тільки демонструвати його.

Експонати "портфеля екскурсовода" можна передати в руки екскурсантів для більше докладного ознайомлення. Однак спочатку екскурсовод показує експонат всій групі. Робити це потрібно, тримаючи експонат на рівні голови в піднятій руці. При цьому не можна розглядати його, щоб в екскурсантів не створилося враження, що екскурсовод сам уперше бачить його.

Для зручності кожен експонат нумерується. Номер визначає послідовність демонстрації. Кількість наочних приладдя не повинне бути більшим, їхній показ необхідно органічно сполучати з розповіддю й показом.

Помилкою багатьох починаючих екскурсоводів є прагнення помістити в "портфель екскурсовода" якнайбільше експонатів. Этого не варто робити, тому що варто включати тільки ті наочні приладдя, на яких зображені втрачені будинки, спорудження або фотографії.

Уміння укластися у відведений час приходить до екскурсовода з досвідом. Для цього потрібні тренування, у тому числі й проведення екскурсії з годинниками в руках. Корисно, якщо при цьому буде ще один учасник. Хронометраж з урахуванням зауважень що прослуховує допомагає екскурсоводові забрати з екскурсії все зайве й укластися в часі.

Нерідко тривалість екскурсії скорочується по не залежним від екскурсовода причинам: несвоєчасно поданий групі сніданок, запізнення автобуса. У таких ситуаціях варто зберегти все головне, скорочуючи другорядні підтеми. Зміст основної підтеми необхідно давати в повному обсязі.

При проведенні транспортної екскурсії, особливо автобусної, дуже важливо знайти загальну мову з водієм. Під час руху й на стоянках він виконує вказівки екскурсовода, якщо вони не суперечать правилам дорожнього руху й програмі маршруту. Екскурсовод повинен знати ці правила.

У випадку виникнення в екскурсовода й водія спірних питань, вони повинні вирішуватися без участі екскурсантів. Забороняється робити зауваження водієві в присутності туристів, а також давати вказівки через мікрофон.

Зупинки в шляху визначені маршрутом. Екскурсовод може призначити додаткові зупинки по проханнях екскурсантів тільки в особливих випадках (стало погано комусь із екскурсантів). Потрібно стежити за дисципліною в автобусі, щоб екскурсанти не відволікали водія розмовами під час руху, не заважали відпочинку водія, вільного від роботи, і не займали місць, відведених для відпочинку.

Одним з питань, що вимагають особливої уваги екскурсовода, є вихід групи із транспортного засобу, зокрема автобуса. Екскурсантів до виходу потрібно готовити заздалегідь. У тих випадках, коли ця вимога не виконується, значна частина групи залишається в автобусі, тим самим гублячи можливість особистого знайомства з об'єктом.

Кількість зупинок з виходом групи рекомендується назвати у вступному слові. При цьому варто зацікавити екскурсантів екзотичністю, незвичайністю об'єктів.

На зупинках, де передбачений вихід групи, екскурсовод виходить першим, визначаючи напрямок подальшого руху до об'єкта. У випадках, коли зупинки роблять із іншими цілями (санітарні, для покупки сувенірів), екскурсовод повідомляє точний час (година й хвилини) відправлення. Необхідно вимагати від екскурсантів дотримання регламенту проведення екскурсії. Якщо час стоянки в заміській екскурсії з якихось причин скорочується або збільшується, екскурсовод сповіщає про це всім екскурсантам.

Під час пересування групи її очолює екскурсовод. Техніка пересування до об'єкта й розміщення групи однакова для всіх видів екскурсій. При посадці групи в автобус екскурсовод коштує праворуч від входу й непомітно перераховує екскурсантів. Переконавшись, що зібралися всі учасники екскурсії, він входить в автобус і подає сигнал водієві про початок руху. Не слід перераховувати екскурсантів в автобусі, це вносить непотрібну нервозність.

Екскурсовод в автобусі повинен займати місце, звідки йому будуть видні й об'єкти, про які мова йде, і екскурсанти. Як правило, це спеціально відведене переднє сидіння поруч із водієм (крісло за водієм призначено для іншого шофера). Під час руху автобуса стояти екскурсоводові, так само як й екскурсантам, заборонено з метою безпеки.

Розповідь під час руху в автобусі повинен вестися через мікрофон. Якщо встаткування відсутнє або несправне, екскурсовод дає необхідні пояснення перед початком руху, а потім лише повідомляє назви об'єктів. Без мікрофона розповідь по ходу руху буде чутний тільки найближчим екскурсантам, це приведе до ослаблення уваги групи й утоми екскурсовода. При наявності важливих об'єктів припустимо, за попереднім договором з водієм, зупинити автобус і тільки тоді давати пояснення.

Забезпечення безпеки екскурсантів є однієї з обов'язків екскурсовода. Для цього він повинен вживати певних заходів.

На самому початку екскурсії, після знайомства із групою, у вступному слові екскурсовод пояснює правила поведінки екскурсантів. На будь-яких маршрутах (пішохідна й транспортних) головна вимога до екскурсантів - проходження вказівкам екскурсовода.

Програма й маршрут екскурсії складаються заздалегідь (найчастіше творчою групою), затверджуються в певному порядку. Як правило, при цьому виключається можливість відвідування аварійних будинків або небезпечних ділянок.

Забезпечити безпека екскурсантів найбільше складно на транспортних екскурсіях, тому вони вимагають особливого підходу. Всі зупинки, у тому числі й санітарні, необхідно робити в безпечних, спеціально відведених місцях; перед виходом екскурсантів із транспортного засобу варто нагадати правила дорожнього руху. Транспортний засіб повинне відповідати вимогам безпеки: бути справною, укомплектованою аптечкою й вогнегасником.

В автобусі не повинні перебувати сторонні особи, що не входять у групу, за винятком уписаних у шляховий аркуш або що перевіряє, котрому туристська організація видає письмову вказівку.

Категорично забороняється зупинятися в шляху на прохання сторонніх осіб, не уповноважених на це, а тим більше виконувати їхнє прохання "підвезти по шляху". Небезпечні ситуації в транспортній екскурсії можуть виникнути й під час руху транспортного засобу, і під час пересування до об'єкта й у процесі його огляду.

Екскурсовод зобов'язаний проінформувати екскурсантів, де перебувають аварійні виходи, аптечка. При екскурсіях з використанням водного й повітряного транспорту ці дії повинні виконуватися з особливою старанністю.

У випадку виникнення надзвичайної ситуації завдання й обов'язок екскурсовода - не піддаватися паніці й зробити так, щоб заспокоїти людей, адже відомо, що в небезпечних ситуаціях більше 75 % трагічних випадків пов'язані з розгубленістю, невмінням застосувати знання.

Евакуацію людей (із транспортного засобу або будинку спорудження) потрібно проводити швидко, але чітко, без паніки. При цьому в першу чергу евакуюють дітей, жінок, людей похилого віку, інвалідів.

Екскурсовод повинен уміти користуватися вогнегасником, надати першу медичну допомогу.