конспекты / ---_-------_Excel (1)

11

Лист «Защита» дозволяє встановити:

захист на комірки, тобто заборонити зміну вмісту комірки;

не відображати формули.

4. Видалення, перенесення і копіювання кліток.

Зауваження: Всі операції застосовуються або до активної клітки, або до виділеного інтервалу кліток, якщо такий існує.

4.1. Видалення змісту кліток.

1.Виділити потрібний інтервал кліток.

2.Натиснути клавішу «Delete» або «Backspace».

4.2. Перенесення змісту кліток.

1.Виділити потрібний інтервал кліток.

2.Встановити курсор миші на межі виділеного інтервалу, при цьому курсор

повинен прийняти наступну форму: .

3. Переміщувати з натисненою лівою клавішею миші виділений блок на нове положення активної клітки, при цьому рядом в круглих дужках відображається поточний нової адреса активної клітки.

4.3. Копіювання змісту кліток.

1.Виділити потрібний інтервал кліток.

12

2.Натиснути кнопку копіювання на панелі інструментів або вибрати пункти меню «Правка»/ «Копировать» або з контекстного меню вибрати пункт «Копировать». Межа виділеного інтервалу представляється у вигляді пунктирної лінії, що біжить.

3.Виділити інтервал кліток, куди копіювати.

4.Натиснути клавішу «Enter».

Наступні випадки копіювання можливі:

1.одна клітка копіюється:

в одну клітку;

в будь-який інтервал кліток;

наприклад: клітину D4 можна копіювати в F2 або в інтервал B3:K9

в такий же інтервал кліток в одному стовпці;

в інтервал кліток з будь-яким числом стовпців, але з тим же числом рядків, що і в початковому інтервалі. Наприклад: інтервал C3:C6 можна копіювати в інтервал F2:F5 або в інтервал B4:K7

4.інтервал кліток з декількома рядками і стовпцями копіюється:

в такий же інтервал кліток.

Наприклад: інтервал A2:C5 можна копіювати в інтервал B3:D6.

Коректування формул при перенесенні або копіюванні інтервалів кліток.

Зауваження: Найчастіше операція копіювання використовується саме для копіювання кліток з формулами. Наприклад, при створенні розрахункових таблиць звичайно в стовпцях або рядках розташовуються формули, які виробляють однакові обчислення над числовими даними в інших стовпцях або рядках. Тому звичайно в одну клітку вводиться формула, а потім її вміст (формула) копіюється в інші клітки, але, якби формули копіювалися без коректування (без зміни), то оброблялися б ті ж дані, що і в початковій клітці. Наприклад: нехай формули, розташовані в стовпці З, повинні обробляти дані у відповідних клітках стовпця В і нехай формула з клітки C1 копіюється в клітки C2 без коректування і C3 з коректуванням.

Таким чином, якби копіювання виконувалося без коректування формул (клітка C2), то і обчислення б проводилися над даними з клітки B1, а повинні провестися над даними B2.

Будь-який табличний процесор при копіюванні і перенесенні кліток автоматично проводить коректування формул: на скільки стовпців і рядків зсувається клітка при

копіюванні або перенесенні, на стільки ж стовпців і рядків змінюються координати кліток в формулах. Наприклад, якщо клітка B2, що містить формулу 2 + C4, копіюється в клітку D5, тоді після коректування в клітці D5 буде формула 2+E7.

13

Зауваження: 1. Якщо при копіюванні або перенесенні клітки з формулами відбувається зсув вгору або праворуч, то це може приводити до помилок при коректуванні формул, так як правило коректування може зажадати неіснуючі імена стовпців або номери рядків.

2. За умовчанням в клітку завжди виводиться значення, обчислене по якій-небудь формулі. Якщо є необхідність бачити на екрані в клітках не значення, а формули, то необхідно:

вибрати наступні пункти меню «Сервис» / «Параметры»;

в діалоговому вікні, що з'явилося, вибрати закладення «Вид» та відмітити прапорець «Формулы».

3. Циклічні заслання. При копіюванні можлива поява зациклювання формул, так звані циклічні заслання, тобто якась формула в клітці напряму або через інші формули посилається на саму себе. Частіше за все це помилка і її необхідно виправляти. Відповідне попередження з'являється при виявленні циклічних посилань. Іноді циклічні заслання спеціально використовуються для проведення ітераційних обчислень.

4. Помилки в формулах. Якщо табличний процесор не може зробити обчислення формули через яку-небудь помилку, то в клітці замість результату з'являється повідомлення про помилку, що починається з символа #. Нижче приведена таблиця з переліком можливих помилок.

5.Помилка в даній клітці може бути «наведена», тобто помилка може бути в формулі не в даній клітці, а в клітці, на яку посилається формула даної клітки.

6.Відносна і абсолютна адресація. При копіюванні і перенесенні кліток відбувається автоматичне коректування координат кліток в формулах. Але іноді потрібно, щоб координата якої-небудь клітки не коректувалася при копіюванні або перенесенні (наприклад,

вформулах використовується який-небудь коефіцієнт, значення якого знаходиться в деякій клітці, тоді при копіюванні або перенесенні цих формул координата цієї клітки не повинна мінятися). Такі координати називаються абсолютними на відміну від відносних координат, які можуть коректуватися при копіюванні або перенесенні. Абсолютної можна зробити не тільки повну координату клітки (ім'я стовпця і номер рядка), але і окремо кожну частину (ім'я стовпця або номер рядка). Для цього досить поставити в формулі перед потрібною частиною координати (ім'ям стовпця або номером рядка) символ $. Наприклад,

B12 відносна координата клітки;

$B12 абсолютне ім'я стовпця і відносний номер рядка, тобто ім'я стовпця не буде коректуватися, а номер рядка буде коректуватися;

У$12 відносне ім'я стовпця і абсолютний номер рядка; $У$12 повністю абсолютні координати клітки.

14

5.Використання функцій.

Єнабір стандартних функцій, які можуть бути використані в формулах. Якщо користувачеві недостатньо цих стандартних функцій, то він має можливість задати власні нестандартні функції за допомогою вбудованої мови програмування Visual Basic.

5.1. Функція підсумовування.

Це є найчастіше використовуваема функція, що використовується для підведення підсумків по деяких стовпцях (рядкам) в розрахункових таблицях. На стандартній панелі

інструментом є відповідна кнопка . Наступні дії необхідно зробити для виконання підсумовування з використанням цієї кнопки:

зробити активною клітку, в яку вводиться підсумовування;

натиснути кнопку , при цьому Excel сам намагається визначити, які клітки необхідно підсумовувати, тобто в клітці з'являється формула:

СУММ(передбачуваний інтервал кліток підсумовування)

і цей інтервал на екрані виділяється пунктирним кордоном, що біжить;

натиснути клавішу «Enter», якщо інтервал, що пропонується задовольняє, або ввести свій інтервал кліток, що підсумовуються і натиснути клавішу«Enter».

5.2. Основні математичні функції:

ПИ() =3.14159265358979

величин а та x. Пусть значення величини а знаходиться в комірці А1, а значення величини х - в комірці B1. Формула =SIN(ПИ()*B1+A1)^3, введена, наприклад, в комірку С1 дозволяє набути в цій комірці значення вказаної функції.

5.3. Логічні вирази і функції

Логічний вираз - це вираз, що приймає одне з двох логічних значень: ИСТИНА або ЛОЖЬ.

Приклад: Якщо в комірки А2, В2 і С2 введені числа 1, 2 і 3 відповідно, то значенням логічного виразу А2 > В2 - С2 буде ИСТИНА, так як 1 > 2-3 = -1. Якщо ж в ці комірки введені числа 2, 3 і 1 відповідно, то значенням логічного виразу буде ЛОЖЬ, так як 2 не більше 3-1=2.

15

Основні логічні функції - це функції ЕСЛИ, И, ИЛИ, НЕ.

Логічні функції призначені для перевірки виконання умови або для перевірки декількох умов. Так, функція ЕСЛИ дозволяє визначити, чи виконується вказана умова, і повертає одне значення якщо умова істинна, і інше якщо вона помилкова.

Функція ЕСЛИ Загальний вигляд функції ЕСЛИ:

ЕСЛИ(лог_выраз; значення_якщо_істина; значення_якщо_брехня)

Лог_вираз - це будь-яке значення або вираз, яке при обчисленні дає значення ИСТИНА або ЛОЖЬ.

Значеніє_якщо_істіна - це значення, яке повертається, якщо лог_выраз має значення ИСТИНА. Якщо лог_выраз має значення ИСТИНА і значення_якщо_істина опущено, то повертається значення ИСТИНА. Значеніє_якщо_істіна може бути іншою формулою.

Значеніє_якщо_брехня - це значення, яке повертається, якщо лог_выражение має значення ЛОЖЬ. Якщо лог_выражение має значення ЛОЖЬ і значение_если_ложь опущено, то повертається значення ЛОЖЬ. Значеніє_якщо_ложь може бути іншою формулою.

Зауваження:

·До 7 функцій ЕСЛИ можуть бути вкладені одина в одну як значення аргументів

значення_ якщо_істіна і значення_якщо_брехня, щоб конструювати більш складні перевірки.

·Функція ЕСЛИ завжди повертає значення, що повертається обчисленим аргументом

значення_якщо_істіна або значення_якщо_брехня.

Приклади:

1. У наступному прикладі, якщо значення комірки A10 дорівнює 100, то лог_выраз має значення ИСТИНА і обчислюється сума для комірок B5:B15. У іншому випадку лог_выраз має значення ЛОЖЬ і повертається пустий текст (""), що очищає комірку, яка містить функцію ЕСЛИ.

ЕСЛИ(A10=100;СУМ(B5:B15);"")

2. Передбачимо, що в комірку А1 вводиться середній бал і треба вивести текстову оцінку введенному числу. Оцінки приведені в наступній таблиці.

16

Тоді можна використати вкладені функції ЕСЛИ:

ЕСЛИ(A1>89; "Відмінно"; ЕСЛИ(А1>79; "Дуже добре"; ЕСЛИ(А1>69; "Добре"; ЕСЛИ(А1>59; "Задовільно"; "Погано"))))

У цьому прикладі друга пропозиція ЕСЛИ є в той же час аргументом значення_якщо_брехня для першої пропозиції ЕСЛИ. Аналогічно, третя пропозиція ЕСЛИ є аргументом значення_якщо_брехня для другої пропозиції ЕСЛИ. Наприклад, якщо перше лог_выраз (А1>89) має значення ИСТИНА, то повертається значення "Відмінно". Якщо перше лог_выраз має значення ЛОЖЬ, то обчислюється друга пропозиція ЕСЛИ і так далі.

Функція И

Загальний вигляд функції:

И(лог._значення1; лог._значення2; ...)

Дія: Повертає значення ИСТИНА, якщо всі аргументи мають значення ИСТИНА; повертає значення ЛОЖЬ, якщо хоч би один аргумент має значення ЛОЖЬ.

Лог._значення1, лог._значення2,. .. - це від 1 до 30 умов, що перевіряються, які можуть мати значення або ИСТИНА, або ЛОЖЬ.

Зауваження:

·Аргументи повинні бути логічними значеннями або посиланнями, які містять логічні значення.

·Якщо вказаний інтервал не містить логічних значень, то И повертає значення помилки #ЗНАЧ!.

Приклади:

И(ИСТИНА;ИСТИНА) дорівнює ИСТИНА И(ИСТИНА; ЛОЖЬ) дорівнює ЛОЖЬ

Якщо комірка B4 містить число між 1 і 100, то И(1<B4; B4<100) дорівнює ИСТИНА

Функція ИЛИ

Загальний вигляд функції:

ИЛИ(лог._значення1;лог._значення2; ...)

Дія: Повертає ИСТИНА, якщо хоч би один з аргументів має значення ИСТИНА; повертає ЛОЖЬ, якщо всі аргументи мають значення ЛОЖЬ.

Логичеськоє_значеніє1, логическое_значение2,. .. - це від 1 до 30 умов, що перевіряються, які можуть мати значення або ИСТИНА, або ЛОЖЬ.

Зауваження:

·Аргументи повинні бути виражені логічними значеннями або посиланнями, які містять логічні значення.

·Якщо заданий інтервал не містить логічних значень, то функція ИЛИ повертає значення помилки #ЗНАЧ!.

Приклади:

ИЛИ(ИСТИНА) дорівнює ИСТИНА ИЛИ(1+1=1;2+2=5) дорівнює ЛОЖЬ

Якщо комірки A1:A3 містять значення ИСТИНА, ЛОЖЬ і ИСТИНА, то ИЛИ(A1:A3) дорівнює ИСТИНА

18

клітки з найменуванням стовпців і рядків розрахункової таблиці, щоб ці найменування були включені майстром в діаграму.

6.1. Запуск Майстра діаграм:

або за допомогою кнопки на панелі інструментів;

або через пункти меню «Вставка» / «Диаграммы».

Після запуску майстра діаграм необхідно виконати наступні кроки:

Крок 1: необхідно вибрати:

вкладку для створення Стандартної або Нестандартної діаграми (звичайно вибирають Стандартну діаграму);

тип діаграми, наприклад, для стандартної діаграми існують: гістограма, лінійчата, графік, кругова і т.д.;

вигляд вибраного типу діаграми (плоский, об'ємний, з накопиченням і т.д.).

Крок 2: необхідно уточнити джерело даних діаграми; є дві вкладки:

Діапазон даних; тут можна:

Ряд; тут можна:

якщо ці дані були виділені неправильно перед запуском майстра.

Крок 3: необхідно уточнити параметри діаграми; є наступні вкладки:

Заголовки; тут можна ввести заголовки для:

Осі; тут можна:

осей.

Підписи даних; тут можна вибрати виведення для значень на діаграмах.

Таблиця даних; тут можна вибрати виведення даних під діаграмою.

Легенда; тут можна вибрати виведення (позначення для рядів даних в діаграмі) і місце розташування її.

Крок 4: необхідно вибрати розміщення діаграми:

на окремому листі;

на тому ж листі.

19

Після того, як діаграма створена, вона є окремим елементом в робочому полі табличного процесора. Щоб виконувати які-небудь дії з діаграмою, необхідно її зробити активною. Для цього досить клацнути мишею на ній, тоді вона буде обмежена прямокутником. У кутах цього прямокутника і на сторонах його розташовані чорні квадратики. Переміщуючи ці квадратики за допомогою миші, можна змінювати розміри діаграми. Можна переміщувати діаграму в інше місце, коли курсор миші знаходиться всередині діаграми.

Будь-яка створена діаграма складається з різних елементів, тобто основних частин діаграми, з якими можна виконувати різні дії.

6.2. Виділення окремого елемента діаграми.

1- ий спосіб:

зробити активною діаграму;

встановити курсор миші на потрібний елемент діаграми, при цьому затримка курсора миші на цьому елементі приводить до появи найменування елемента;

клацнути лівою клавішею миші, тоді вибраний елемент повинен виділитися прямокутною рамкою з квадратиками по кутах і сторонах.

2- ой спосіб:

зробити активною діаграму;

переміщення курсора за допомогою клавіш клавіатури приводить до переміщення і вибору елементів діаграми послідовно.

6.3. Загальні дії з вибраним елементом діаграми.

З вибраним елементом діаграми можна виконувати наступні дії:

1.Переміщувати елемент в інше місце діаграми.

2.Змінювати розміри.

3.Коректувати (змінювати):

викликати контекстне меню;

вибрати пункти меню «Формат» / «"имя_элемента"», тоді з'являється відповідне діалогове вікно для коректування.

Нижче приведена таблиця з переліком імен основних елементів діаграми

20

6.4. Додання і зміна легенди.

Додання легенди:

1.Зробити активною діаграму.

2.Вибрати потрібний ряд даних.

3.У контекстному меню вибрати пункт «форматирование рядов данных».

4.У діалоговому вікні, що з'явилося вибрати вкладку «Значение».

5.У полі імен ввести текст або координату клітки, в якій міститься ім'я ряду даних.

Зміна легенди. Повторюються всі попередні дії, тільки в останньому пункті вводиться або інший текст, або інша координата.

6.5. Заміна ряду даних.

Така необхідність виникає, коли змінюється таблиця або користувач бажає замінити даний ряд іншим.

1.Зробити активною діаграму.

2.Вибрати потрібний ряд даних.

3.У контекстному меню вибрати пункт «Исходные данные».

4.У діалоговому вікні, що з'явилося змінити діапазон даних.

6.6. Вставка координатної сітки.

1.Зробити активною діаграму.

2.У контекстному меню вибрати пункт «Параметры диаграммы».

3.У діалоговому вікні вибрати вкладку «Линии сетки».

4.Встановити виведення вздовж осей і вибрати або основні лінії, або проміжні.

6.7. Зміна координатної сітки.

1.Зробити активною діаграму.

2.Вибрати елемент «Линии сетки».

3.У контекстному меню можна вибрати пункти:

або очистити;

або форматувати.

4. Якщо вибраний пункт «форматувати», то з'являється діалогове вікно із вкладками:

" Вид "

" Шкала сетки ".

6.8. Зміна типу діаграми.

1.Зробити активною діаграму.

2.У контекстному меню вибрати пункт «Тип диаграммы».

3.Вибрати потрібний тип.

6.9. Обертання трьохмірної діаграми.

У трьохмірних діаграмах одні стовпчики можуть закривати інші. Щоб побачити їх можна повернути діаграму.