Rg9C60YBfMjAxMy5wZGY=

водопостачання, газопостачання, адміністративних, громадських та житлових будинків,

виробничих та комунально-складських об'єктів різного призначення.

Такі нормативні вимоги цивільного захисту (цивільної оборони), які торкаються містобудування.

2. Вимоги інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) до проектування й побудови промислових підприємств, будинків та споруд (далі об'єктів).

Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) виконують одночасно три суміжні задачі.

По-перше, вони підвищують захищеність об'єкта який проектується, його виробничі фонди, технологічні процеси, адміністративні та жилі будинки, а також працівників,

службовців та населення на прилеглих територіях від дій природних, техногенних та воєнних загроз.

По-друге, зменшують небезпеку та наслідки таких дій на населення і територію у районі майбутнього об'єкту, можливі утрати людей та матеріальні збитки, терміни виконання аварійно-рятувальних та інших робіт і витрати на них.

По-третє, ці заходи в тій чи іншій формі підвищують надійність повсякденної експлуатації проектуємого підприємства.

Нові промислові підприємства (об'єкти) повинні будуватися з врахуванням вимог,

виконання яких сприяє підвищенню стійкості інженерно-технічного комплексу об'єкту.

2.1) будівлі і споруди на об'єкті необхідно розміщувати розосереджено. Відстань між будівлями повинна забезпечувати протипожежні розриви. При забезпеченні таких розривів виключається можливість перенесення вогню з однієї будівлі на іншу навіть, якщо гасіння пожежі не проводиться. Ширина протипожежного розриву Lp, м, визначається за формулою:

Lp=H1 + H2 +15 м, де Н1 і Н2 - висота сусідніх будинків;

2.2) будівлі адміністративно-господарського і обслуговуючого призначення повинні розміщуватись окремо від основних цехів;

2.3) найбільш важливі виробничі споруди треба будувати заглибленими або пониженої висоти, прямокутної форми в плані. Це зменшить парусність будівлі і збільшить її опір ударній хвилі будь-якого вибуху. Висока стійкість до дії ударної хвилі властива залізобетонній будівлі з металевими каркасами в бетонній опалубці;

2.4) для підвищення стійкості до пожеж в будинках повинні застосовуватись вогнестійкі конструкції, а також вогнезахисна обробка горючих елементів будівлі. В

кам'яних будинках, перекриття повинно бути виготовлене з армованого бетону або з бетонних плит. Велика за розмірами будівля повинна поділятись на секції незгоряючими стінами;

41

2.5) в ряді випадків при проектуванні і будівництві промислових будівель і споруд

повинна бути передбачена можливість герметизації приміщень від проникнення радіоактивного забруднення. Це особливо важливо для підприємств харчової промисловості і продовольчих складів;

2.6) в складських приміщеннях повинно бути якомога менше вікон та дверей. Складські приміщення для зберігання легкозаймистих речовин (бензин, нафта, мазут та ін.) повинні розміщуватись в окремих блоках заглибленого або напівзаглибленого типу біля кордонів об'єкту або за його межами.

2.7) деякі унікальні види технологічного устаткування потрібно розміщувати в більш міцних спорудах (підвалах, підземних спорудах) або будівлях з легких незгоряючих конструкцій павільйонного типу, під навісами або відкрито. Це обумовлюється тим, що в багатьох випадках устаткування може витримати набагато більший надлишковий тиск ударної хвилі, ніж будівля, в якій воно знаходиться. При зруйнуванні будівлі внаслідок падіння конструкцій розміщене в них устаткування буде виходити з ладу;

2.8) на підприємствах, які виготовляють або споживають сильнодіючі отруйні і вибухонебезпечні речовини, при будівництві чи реконструкції необхідно передбачати захист ємностей і комунікацій від зруйнування ударною хвилею або падаючими конструкціями, а

також заходи, які виключають розливання отруйних і вибухонебезпечних речовин;

2.9) душові приміщення необхідно проектувати з врахуванням використання їх для санітарної обробки людей, а місця для миття машин - з врахуванням використання їх для знезаражування автотранспорту;

2.10) дороги на території об'єкту повинні бути з твердим покриттям і забезпечувати зручний і найкоротший шлях між виробничими будівлями, спорудами і складами; в'їздів на територію об'єкту повинно бути не менше, ніж два з різних напрямків;

2.11) внутрішні залізниці повинні забезпечувати найпростішу схему руху, займати мінімальну площу території об'єкту і мати обгінні ділянки. Вводи залізниці в цехи повинні бути, як правило, тупикові.

2.12) системи побутової і виробничої каналізації повинні мати не менше двох випусків в міську каналізаційну мережу і пристосування для аварійних викидів в підготовлені для цього місця.

3. Вимоги інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) до будівництва комунально-енергетичних систем.

3.1) вимоги ІТЗ ЦО до систем електрозабезпечення. Електрозабезпечення є основою будь-якого виробництва. Порушення нормальної подачі електроенергії на об'єкт або окремі ділянки виробництва може призвести до повної зупинки роботи об'єкту. Для надійного

42

електрозабезпечення в умовах надзвичайних ситуації при його проектуванні і будівництві повинні бути враховані основні вимоги, які випливають з завдань цивільної оборони.

Електрозабезпечення повинно здійснюватись від енергосистем, до складу яких входять електростанції, що працюють на різних видах палива. Великі електростанції потрібно розташовувати одну від одної і від великих міст на відстані, не меншій двох радіусів зон можливих зруйнувань.

Районні понижуючі станції, диспетчерські пункти енергосистем і мережі електропередач належить розташовувати за межами зон можливих сильних зруйнувань.

Постачання електроенергією великих міст і об'єктів, які не перестають працювати в надзвичайних умовах, необхідно передбачати від двох незалежних джерел. При електропостачанні об'єкту від одного джерела повинно бути не менше двох вводів з різних напрямів.

Трансформаторні підстанції необхідно надійно захищати, їх стійкість повинна бути не нижчою від стійкості самого об'єкту.

Електроенергію на ділянки виробництва належить подавати по належних електрокабелях, прокладених в землі на глибині 0,8-1,2 м.

Крім цього, необхідно створювати автономні резервні джерела електропостачання. Для цього можна використовувати пересувні електростанції на залізничних платформах,

автопричепах і інші електростанції, які не включені в енергосистему. В містах, розміщених на берегах морів та річок, необхідно створювати берегові пристрої для прийому електроенергії з корабельних електроустановок.

Система енергопостачання повинна мати захист від впливу електромагнітного імпульсу ядерного вибуху;

3.2) вимоги ІТЗ ЦО до систем водопостачання. Нормальна робота багатьох підприємств залежить від безперервного їх забезпечення технічною і питною водою. Потреба промислових підприємств у воді порівняно велика. Так, витрати води на виробництво тонни хімічного волокна становлять близько 2000 м3.

Порушення у постачанні водою промислових об'єктів може призвести до їх зупинки і викликати труднощі в проведенні рятувальних робіт в районі стихійного лиха, аварії,

катастрофи або застосування сучасної зброї.

Для підвищення стійкості постачання об'єктів водою необхідно, щоб система водопостачання здійснювалась не менше, ніж від двох незалежних джерел, одне з яких бажано влаштовувати підземним.

В містах і на об'єктах трубопроводи водопостачання у всіх випадках ПОВИННІ бути закільцьовані. Водопровідне кільце об'єкту повинне наповнюватись від двох різних міських

43

магістралей. Крім того, в містах і, зокрема, на промислових підприємствах належить споруджувати герметизовані артезіанські колодязі.

Новоспоруджені системи слід наповнювати водою, якщо це можливо, від підземних джерел. Постачання об'єктів водою з відкритих водойм (рік, озер) повинно виконуватись системою головних споруд, розташованих поза зоною можливих сильних зруйнувань.

Артезіанські свердловини, резервуари чистої води і шахтні криниці повинні бути пристосовані для розливання води в пересувну тару. Резервуари чистої води треба устаткувати герметичними люками і вентиляцією з очисткою повітря від пороху.

Стійкість мережі водопостачання підвищується при заглибленні в грунт всіх ліній водопроводу і розташування належних гідрантів і відключаючих пристроїв на території, яка не може бути заваленою, а також пристроїв перемичок, які дозволяють відключити пошкоджені ланки і споруди.

На підприємствах треба передбачити оборотне використання води для технічних цілей,

що зменшує загальну потребу у воді і відповідно, підвищує стійкість водо забезпечення;

3.3) вимоги ІТЗ ЦО до систем газопостачання. На багатьох виробничих об'єктах газ використовується як паливо, а на хімічних підприємствах - і як вихідна сировина.

При порушенні мережі газ може стати причиною вибуху, пожежі. Для більш надійного постачання газ повинен подаватися в місто і на промислові об'єкти по двох незалежних газопроводах.

Газорозподільні станції необхідно розташовувати за межами міста з різних сторін.

Газова мережа закільцьовується і прокладається під землею на глибині 0,6-1,7 м. На газовій мережі у визначених місцях повинні бути встановлені автоматичні відключаючи пристрої, які спрацьовують від надлишкового тиску ударної хвилі. Крім того, на газопроводах слід встановлювати відключаючу арматуру з дистанційним управлінням і крани, які автоматично перекривають подачу газу при розриві труб, що дозволяє відключити газові мережі певних ділянок і районів міста.

Увага, треба запам’ятати!

Виконання вимог норм проектування, інженерно-технічних заходів цивільного захисту

(цивільної оборони) сприяє нормальному функціонуванню міст, промислових підприємств і життєзабезпеченню робітників, службовців не тільки в надзвичайних умовах мирного і воєнного часу, а і покращує умови праці і проживання людей.

Кожний об'єкт (місто), в залежності від особливостей його (виробництва і інших характеристик), має свою специфіку. Але об'єкти (міста) мають багато спільного:

44

виробничий процес здійснюється, як правило, в середині споруд і будівель, самі споруди в більшості випадків виконані з уніфікованих елементів, територія об'єкту (міста) насичена інженерними, комунальними і енергетичними лініями, густота забудови по багатьох об'єктах

(містах) становить 50-60%.

Все це дає підставу вважати, що для всіх виробничих об'єктів (міст), незалежно від профілю виробництва і призначення, характерні загальні фактори, які впливають на підготовку об'єкта (міста) в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

До цих факторів належать:

район розміщення міста (об'єкту);

внутрішнє планування і забудова території міста (об'єкту);

системи енергопостачання, водопостачання, газопостачання міста (об'єкту);

технологічний процес об'єкту;

виробничий зв'язок міста (об'єкту);

системи управління міста (об'єкту);

підготовленість міста (об'єкту) до відбудови.

45

ДОДАТОК 1 (лекція 1)

СПЕЦИФІКА ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

Одним із напрямів державної політики у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру являється підготовка і реалізація превентивних заходів, які направлені на попередження надзвичайних ситуацій або зменшення їх масштабів.

Вітчизняний досвід показує, що витрати на проекти щодо попередження надзвичайних ситуацій значно нижче можливих збитків від них.

Попередження надзвичайних ситуацій забезпечується завчасним проведенням органами управління, силами та засобами центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, у повноваження яких входить вирішення питань щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, комплексу заходів (превентивних), які направлені на максимально можливе зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій,

а також на збереження здоров'я людей, зменшення розмірів збитків, нанесеного навколишньому природному середовищу, і матеріальних збитків у випадку їх виникнення.

Заходи захисту населення і територій, які проводяться при загрозі виникнення техногенних та природних небезпек. Виходячи зі ступеню готовності у цей період здійснюються наступні заходи:

у режимі повсякденного функціонування - спостереження і контроль за станом навколишнього природного середовища та обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах,

підготовка органів управління, сил та засобів до дій у надзвичайних ситуаціях, створення резервів фінансових і матеріально-технічних ресурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій;

у режимі підвищеної готовності - посилене спостереження за станом навколишнього природного середовища і обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах; прогнозування можливих масштабів надзвичайних ситуацій; підсилення чергово-диспетчерських служб;

формування при необхідності оперативних груп для оцінки обстановки в районі можливої надзвичайної ситуації; уточнення планів дій сил та їх висування в передбачені райони дій;

у режимі надзвичайної ситуації - захист населення від дії вражаючих факторів джерела надзвичайних ситуацій; організація робіт з ліквідації надзвичайної ситуації; проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт; евакуація населення.

Забезпечення готовності захисту населення від небезпечних наслідків воєнного

характеру здійснюється шляхом проведення системи завчасно розроблених та спланованих

46

заходів у рамках загального переводу системи цивільної оборони (органів управління, сил та засобів цивільної оборони) з мирного на воєнний час у відповідності із планами цивільної оборони.

Основними заходами є:

оцінка стану наявних захисних споруд цивільної оборони та приведення їх у готовність до використання за призначенням (звільнення приміщень від сторонніх предметів та речей,

приведення у робочий стан систем життєзабезпечення, закладення запасів продовольства,

води, медикаментів тощо);

прискорене будівництво захисних споруд цивільної оборони, які швидко будуються зі спрощеним обладнанням, а також будівництво простіших укриттів, які швидко будуються;

накопичення запасів засобів індивідуального захисту та підготовка до видачі їх населенню;

підготовка до роботи системи інформування та оповіщення населення; підготовка до проведення евакозаходів (збір евакозаходів, уточнення планів евакуації населення,

підготовка до розгортання збірних евакопунктів, пунктів посадки на транспорт, проміжних пунктів евакуації, підготовка районів для розміщення евакуйованого населення);

закладка запасів матеріально-технічних, продовольчих, медичних та інших засобів, які створюються в інтересах цивільної оборони згідно встановленій номенклатурі для першочергового забезпечення потерпілого населення у воєнний час;

підготовка до роботи в умовах воєнного часу об'єктів економіки та інфраструктури, які забезпечують життєдіяльність населення, зниження небезпеки на них повторних факторів ураження;

підготовка лікувальних закладів до функціонування у воєнний час, проведення профілактичних заходів у тваринництві та рослинництві;

інші необхідні заходи по підготовці захисту населення у воєнний час, передбачені та які планується проводити у відповідності із планами цивільної оборони, виходячи з умов якщо складаються.

Загальними особливостями організації захисту населення у воєнний час є: масштабність заходів, до виконання яких залучаються усі органи виконавчої влади, керівники підприємств та організацій, органи управління і сили цивільної оборони;

обов'язкове виконання усіма громадянами вимог органів, спеціально уповноважених вирішувати задачі у сфері цивільної оборони;

можливість примусового (у відповідності із законами воєнного часу) залучення населення до участі в організації заходів по його захисту;

47

наявність загрожуючого періоду, протягом якого нарощуються заходи по забезпеченню захисту населення;

використання усього наявного матеріально-технічного фонду МНС та цивільної оборони в інтересах захисту населення;

можливість залучення встановленим порядком майна, особистого транспорту і транспорту організацій, незалежно від форм власності та відомчої належності, в інтересах захисту населення;

забезпечення захисту населення не тільки від прямої дії вражаючих факторів сучасних видів зброї, але і від можливих повторних факторів ураження, викликаних руйнуванням потенційно небезпечних об'єктів, а також від негативних факторів, викликаних порушенням середовища проживання людини;

поєднання заходів захисту населення із заходами щодо його життєзабезпечення.

Специфіка організації захисту населення в умовах воєнних конфліктів із залученням звичайної високоточної зброї визначає наступні характерні особливості:

першочергова увага приділяється захисту персоналу особливо важливих та потенційно небезпечних об'єктів, які являються можливими цілями для ураження, а також населення, яке проживає навколо цих об'єктів;

основним способом захисту населення є укриття його в захисних спорудах цивільної оборони, як на роботі так і у місці проживання;

проведення евакуації населення (при необхідності) із зон бойових дій та з небезпечних районів, які можуть зазнати нападу;

особлива увага приділяється організації постійного інформування населенні про обстановку, яка склалася, та визначення порядку його дій, а також підтримання на певному рівні морально-психологічного стану населення;

аварійно-рятувальні роботи ведуться, як правило, мобільними рятувальним!

формуваннями та підрозділами, які закріплені за певними районами;

визначальною має стати робота системи оповіщення населення про повітряну;

небезпеку;

непрацююче та не зайняте у виробництві населення, при необхідності, вивозиться з великих міст у безпечні райони (організовано або особистим порядком)

проводяться спеціальні заходи щодо комплексного маскування особливо важливих об'єктів;

у випадку порушення умов життєдіяльності населення, проводяться термінові заходи щодо забезпечення його необхідними засобами для виживання з; нормами воєнного часу;

48

управління заходами захисту населення здійснюється з міських захищених пункті]

управління (на позаміські пункти управління направляються оперативні групи);

у випадку виникнення неорганізованих потоків біженців приймаються заході щодо їх прийому, розміщенню та забезпеченню;

з метою забезпечення організованого проведення заходів цивільної оборони; жилих районах створюються групи самозахисту із числа проживаючих у них: мешканців.

У випадку виникнення реальної загрози застосування засобів ураження. у терміновому порядку приймається комплекс додаткових заходів, які направлені на збереження функціонування життєзабезпечуючих систем (енерговодо постачання та ін.), зменшення можливих втрат серед населення та надання не обхідної допомоги потерпілим.

До таких заходів відносяться:

проведення (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України) загальної евакуації населення з міст та інших населених пунктів, віднесених до груп із цивільної оборони; із населених пунктів, які мають організації, віднесені до відповідних категорій із цивільної оборони, залізничних станцій першої категорії, населених пунктів, які розташовані у зонах можливого катастрофічного затоплення; межах 4-годинного досягнення хвилі прориву при руйнуванні гідротехнічних споруд, а також розосередження працівників організацій, які продовжують у воєнний час виробничу діяльність у вказаних містах і населених пунктах;

приведення у готовність усіх наявних захисних споруд цивільної оборони, при мішень підземного простору, які можуть бути пристосовані під захисні споруд та використані для укриття населення;

будівництво, у короткі терміни, сховищ які швидко будуються та укриттів, а також простіших захисних споруд по усій території держави;

розгортання і приведення у повну готовність установ комунального господарства для проведення дезактиваційних робіт та санітарної обробки людей;

організація моніторингу та спостереження за радіаційною, хімічною та біологічною обстановкою на території всієї держави;

приведення у готовність діючих та створення додаткових рятувальних формувань у сільських районах, які можуть залучатися для рятувальних робіт в осередках ураження;

створення угрупування сил (із залученням усіх сил і засобів незалежно від відомчої належності та форм власності) для проведення великомасштабних рятувальних робіт в осередках масового ураження;

розгортання у максимально можливому об'ємі широкої мережі лікувальних установ

(незалежно від їх відомчої належності та форм власності) для надання медичної допомоги

потерпілим;

49

підготовка та проведення комплексу заходів щодо психологічної реабілітації населення;

управління заходами цивільної оборони здійснюється з позаміських та рухомих пунктів управління.

При організації захисту населення від терористичних проявів проводяться наступні заходи:

виявлення та визначення переліку об'єктів, які можуть бути цілями для терористів,

включаючи місця масового перебування людей;

прогнозування можливих наслідків терористичних актів на особливо небезпечних об'єктах та підготовка необхідних сил та засобів ліквідації можливих наслідків;

організація передачі інформації щодо захоплення об'єктів терористами або про безпосередню терористичну загрозу та порядок поведінки населення в обстановці яка склалася;

розгортання в місцях масового перебування людей автоматизованих систем виявлення й контролю за можливими речовинами та засобами здійснення терористичних актів;

підготовка спеціальних груп розвідки для виявлення та ідентифікації небезпечних речовин, найбільш ймовірних при терористичних актах;

визначення переліку та підготовка спеціальних заходів для виявлення і знешкодження засобів ураження (технологічних актів);

здійснення комплексу організаційних та інженерно-технічних заходів захисту потенційно небезпечних об'єктів та населення від терористичних проявів;

розробка та реалізація додаткових заходів щодо посилення перепускного режиму і охорони радіаційно, хімічно і біологічно небезпечних об'єктів;

навчання населення особливостям дій на випадок застосування терористами небезпечних радіоактивних, хімічних та біологічних речовин.

Органи виконавчої влади і місцевого самоврядування з метою запобігання НС здійснюють наступні заходи:

визначають найважливіші напрями у сфері запобігання НС, які вимагають розробки нормативно-правових та інших актів, а також внесення змін і доповнень до діючих документів;

організовують моніторинг і прогнозування НС, аналіз та управління ризиком НС природного та техногенного характеру, розробку паспортів безпеки територій, потенційно небезпечних об'єктів і організацій;

створюють і здійснюють підготовку та утримання в готовності органів управління, сил і засобів до дій у НС;

50