Rg9C60YBfMjAxMy5wZGY=
.pdf
Кількість повітря, яке необхідно для подачі в сховища ЦЗ (ЦО), визначається виходячи з допустимих параметрів тепловлажностного режиму і газового складу в середині споруди
(табл.. 6).
Таблиця 6. Норми подачі повітря у сховище
Розрахункові параметри зовнішнього повітря |
Кількість повітря на одну людину, м /г |
|||
Температура, |
Тепловиділення, ккал/г |
При режимі чистої |
При режимі |
|
вентиляції |
фільтровентиляції |
|||
|
|
|||
До 20 |
До 10,5 |
7 |
2 |
|
20-25 |
10,5-12,5 |
10 |
2 |
|
25-30 |
12,5-14 |
14 |
Розрахунком (до 8) |
|
Більше 30 |
Більше 14 |
20 |
||
|
||||
Система вентиляції сховищ повинна забезпечувати нормальну її роботу з режиму чистої вентиляції на протягом 48 годин і в режимі фільтровентиляції - 12 годин.
У сховищах, що розташовані в зонах можливих масових пожеж або сильної загазованості території шкідливими речовинами від вторинних факторів, передбачено режим повної ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря з розрахунковою тривалістю режиму протягом 6 годин.
Системи повітропостачання, як правило, працюють за двома режимами: чистої вентиляції і фільтровентиляції. Якщо сховище ЦЗ (ЦО) розташоване в пожежонебезпечному районі, додатково передбачають регенерацію внутрішнього повітря.
Мал. 9. Показана принципова схема системи фільтровентиляції сховища ЦЗ (ЦО)
111
У фільтровентиляційному приміщенні розміщується фільтровентиляційний агрегат,
який вентилює приміщення й очищає зовнішнє повітря від РР, хімічних речовин і бактеріальних засобів.
Розміри цих приміщень диктуються габаритами внутрішнього обладнання, зручністю його монтажу та експлуатації.
У фильтровентиляционной камері розміщується фільтровентиляційний агрегат ФВА-49 (ФВК-1, ФВК-2) (мал. 10), що забезпечує вентиляцію приміщень сховища ЦЗ (ЦО) та очищення зовнішнього повітря від радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів.
Мал..10 Фільтровентиляційний агрегат ФВА-49 (ФВК-1, ФВК-2)
Фільтровентиляційна система може працювати у двох режимах: чистої вентиляції і фільтровентиляції. Режими вентиляції сховища:
1 - режим. Режим чистої вентиляції. Зовнішнє повітря очищається від пилу, в тому числі радіоактивного. (використовуються фільтри ФЯР, передфільтри ПФП-1000)
2 - режим. Режим фільтровентиляції. Зовнішнє повітря очищається від радіоактивного пилу, отруйних речовин і бактеріальних засобів. (використовуються фільтри-поглиначі ФП
(табл.. 7))
3 - режим. Режим повної ізоляції з регенерацією повітря. Застосовується при масових пожежах (захист від СО) і смертельних концентраціях АХОВ. (використовується регенеративна установка РУ-150/6 і фільтр ФГ-70 від СО)
112
Таблиця 7. Основні характеристики фільтрів-поглиначів
Характеристика |
Фільтри-поглиначі |
|
|||
|
|
|
|
||
ФП-00У |
ФП-00/50 |
ФП-300-69 |
ФПУ-200 |
||
|
|||||
|
|
|
|
|
|
Продуктивність за |
|
|
|
|
|
|
100 |
100 |
300 |
100 |
|
повітрям, м3/г |
|
|
|
|
|
Аеродинамічний опір, мм вод. ст. |
50 |
55 |
85 |
55 |
|
|
|
|
|
|
|
Діаметр корпусу, мм |
550 |
445 |
580 |
455 |
|
|
|
|
|
|
|
Висота корпусу, мм |
550 |
445 |
580 |
455 |
|
|
|
|
|
|
|
Діаметр вхідних отворів, мм |
100 |
100 |
200 |
125 |
|
|
|
|
|
|
|
На повітрозабірних і витяжних каналах необхідна установка противибухових пристроїв МЗС (малогабаритна захисна секція) (мал. 11).
Мал. 11 Противибуховий пристрій МЗС (малогабаритна захисна секція)
Противибухові пристрої призначені для захисту від затікання ударної хвилі всередину притулку, що може призвести до руйнування вентиляційних систем та ураження людей.
Встановлено противибухові пристрої пластинчастого типу. Вони являють собою міцну металеву решітку (секцію), до якої шарнірами кріпляться жалюзійні металеві пластини
(мал..12).
113
Мал. 11 Міцна металева решітка (секція), до якої шарнірами кріпляться жалюзійні металеві пластини
Під дією надлишкового тиску ударної хвилі пластини щільно прилягають до грат,
перешкоджаючи тим самим проникненню ударної хвилі. Після спаду надмірного тиску вони під дією пружини повертаються в початкове положення.
Якщо сховище загерметизоване повністю і надійно, то після закривання дверей і приведення фільтровентиляційного агрегату в дію тиск повітря всередині сховища стає трохи вищим ніж атмосферний, утворюється так званий підпір. За величиною підпору роблять висновки про стан герметизації сховища: він має дорівнювати приблизно 5 Па (0,5
ммвод. ст.).
Усховищі обладнують різні інженерні системи (мал.13): електропостачання — труби з електропроводкою фарбують у чорний колір, водопостачання — труби фарбують у зелений колір, опалення — труби фарбують у коричневий колір, радіотрансляційна точка,
телефонний і радіозв'язок.
Мал..13. Різні інженерні системи
114
Там також мають бути дозиметричні й хімічні прилади розвідки, засоби індивідуального захисту, засоби гасіння пожеж, аварійний запас інструментів, засоби аварійного освітлення, запас медичних засобів, продуктів і води.
Система водопостачання - для пиття і гігієнічних потреб людей.
Водопостачання сховища ЦЗ (ЦО) слід передбачити від зовнішньої водопровідної мережі з установкою на вводі всередині сховища ЦЗ (ЦО) запірної арматури і зворотного клапана. (мал. 14). При працюючій системі водопроводу потреби у воді не обмежуються.
Мал. 14 Варіант підключення бака запасу води до водопроводу з урахуванням циркуляції води: а - план; б - схема трубопроводів; в - вставка для забезпечення циркуляції води в баку; 1 - відсік сховища ЦЗ (ЦО); 2 - вставка, 3 - водопровідна магістраль водопостачання; 4 - санвузол, 5 - бак запасу води; 6 - шов зварювання
Таблиця 8. Норми водозабезпечення сховища
|
Показники |
|
Норма |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
Розхід води на господарські і побутові потреби за добу на одну людину, л |
|
25 |
|
|
Аварійний запас води для питних потреб за одну добу на одну людину, л |
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
Аварійний запас води для заходів пожежогасіння у сховищах місткістю 600 |
|
4,5 |
|
|
чол. і більше, м3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Аварійний запас води для технічних потреб |
|
За |
|
|
|
розрахунком |
|
|
|
|
|
|
|
|
На випадок виходу водопроводу з ладу передбачений аварійний запас води та |
|
||
|
встановлені норми водозабезпечення сховища (табл.. 8) |
|
|
|
Він міститься в проточних або непроточних баках (мал. 15). Проточні баки, завжди
під'єднані до системи водопроводу з розрахунком повного обміну води протягом 2 діб
(мирний час). Непротічні баки в мирний час водою не заповнюють, а заповнюють при
115
підготовці притулку до прийому вкривати. Норма води - 3 літри на чол., але не менше ніж на дві доби. При працюючому водопроводі потреби у воді не обмежуються.
Мал.15. Бак аварійного запасу води
Санвузли намагаються видалити від відсіків; входи до них мають бути через умивальну кімнату. Санітарні вузли проектуються окремо для чоловіків і жінок. Кількість санітарних приладів приймається з розрахунку: 1 очко на 75 жінок і 1 очко і 1 пісуар на 150
чоловіків. На кожних 200 чол. - 1 умивальник, але не менше одного на санітарний вузол.
У сховищах встановлюються промивні туалети з відводом стічних вод у зовнішню каналізаційну мережу через самостійні випуски (самопливом або шляхом перекачування) з
встановленням засувки всередині сховища і аварійного резервуару для збору фекалій.
Електропостачання здійснюється від міської електромережі, в аварійних випадках -
від дизельної електростанції (ДЕС). У сховищах без ДЕС передбачається використання акумуляторів, ліхтарів, свічок.
Таблиця 9. Норми освітлення приміщень захисних споруд
Приміщення |
Освітленість, л |
Поверхня, до якої відносяться норми |
|
к |
освітленості |
||
|
|||
|
|
|
|
Пункти управління, медпункти |
50 |
На рівні 0,8 м від підлоги |
|
|
|
|
|
Приміщення для укриття людей, ФВК, |
30 |
На рівні 0,8 м від підлоги |
|
ДЕС |
|
|
|
Санітарні вузли, переходи, тамбури, |
10 |
На підлозі |
|
тамбури-шлюзи |
|||
|
|
||
|
|
|
Захищене джерело електроенергії (ЗДЄ) - дизельна електростанція (мал. 16)
розташовується всередині сховища ЦЗ (ЦО), часто може бути використана для електропостачання не одного, а відразу декількох сховищ ЦЗ (ЦО).
116
Дизельна електростанція зазвичай розміщується в зоні захисту; має вхід з сховища ЦЗ
(ЦО) через тамбур з двома герметичними дверима.
Мал.16 Комплекс ЗДЕ складається з дизеля ДДМА-48М і генератора ЕСС-5-91-ЧУ
При повній ізоляції сховища ЦЗ (ЦО) підпір повітря здійснюється за рахунок стисненого повітря з балонів через редуктор. Кожне сховище ЦЗ (ЦО) має систему каналізації, що дозволяє відводити фекальні води в домову і дворову каналізації. При великому заглибленні сховища ЦЗ (ЦО) влаштовують станцію перекачування, що складається з збірного резервуара і насоса який перекачує фекальні води в існуючу каналізаційну мережу. При виході каналізації з ладу передбачаються фекальні баки.
Система опалення - від загальної опалювальної системи будівлі, яка відключається при заповненні приміщень людьми (мал.. 17)
У сховищах ЦЗ (ЦО) передбачається опалення від теплоцентралі (опалювальної системи будівлі). Для регулювання температури і відключення опалення встановлюється запірна арматура. При розрахунку системи опалення температуру приміщень сховища ЦЗ
(ЦО) в холодну пору приймають рівною 10 ° C, якщо за умовами експлуатації їх у мирний час не потрібно вищих температур.
117
Мал. 17. Введення опалення в притулок
Сховище ЦЗ (ЦО) має телефонний зв'язок із пунктом управління і гучномовці,
підключені до міської та місцевої радіотрансляційних мереж. Робоча кімната і кімната зв'язку пункту управління розташована поблизу одного з входів і відділена від приміщень для укриття вогнетривкими перегородками з межею вогнестійкості 1 ч.
Огороджувальні захисні конструкції.
Герметичні (іноді називають «броньовані») двері. Герметичність огороджувальних конструкцій досягається щільністю застосовуваних матеріалів і ретельним закладенням місць примикання герметичних воріт, дверей (іноді називають «броньовані») (мал. 18),
люків, віконниць (мал. 19), а також місць проходу через стіни різних труб і кабелів.
Приміщення, які пристосовуються під сховища, повинні мати герметичність, при якій величина підпору (Р) залежно від кратності повітрообміну(К) у них при герметичних отворах і закритих клапанах вентиляційної системи повинна бути не нижче показників:
К |
,15 |
,5 |
,0 |
|
|||
|
|
|
|
P |
|
|
|
(кгс/см2) |
,5 |
0 |
4 |
|
|
|
|
За внутрішню межу герметизації сховища приймається внутрішня поверхня огороджуючих конструкцій і перші зі сторони приміщень герметичні устрої (двері, клапани,
ставні і т. д.).
У приміщеннях, які пристосовуються під сховища при режимі фільтровентиляції,
повинен забезпечуватися експлуатаційний підпір повітря не менше 5 кгс/см2.
118
Мал. 18. Захисно-герметичні (далекі) і герметичні Мал. 19. Герметичні віконця аварійного виходу. (ближні) ворота.
Механізми задраювання захисно-герметичних і герметичних дверей, воріт і
ставень
Основними елементами всіх дверей, воріт і ставень є:
Механізм задраювання захисно-герметичних і герметичних воріт Основні елементи герметичних дверей:
-полотно - призначено для перекриття отвору. Для дверей і віконниць воно являє собою металеву конструкцію, що складається з листового і профільного прокату. Полотно воріт зварено із сталевого листа.
-коробка (комінгс) - призначена для передачі розрахункового навантаження з полотна на огороджувальні конструкції і для герметизації отвору. Являє собою раму, зварену з профільного прокату.
-механізм задраювання - призначений для замикання і герметизації отвору. Включає в себе конічний редуктор, гвинтові тяги з клинами і двома штурвалами (рукоятками).
Розташовується з внутрішнього боку виробу і забезпечує відкривання і закривання з обох сторін. Замикаючі клини затвора при затягуванні притискають полотно до коробки.
Герметичність забезпечується спеціальним ущільнювачем з пористої гуми, розташованої по периметру полотна.
Конструктивні рішення. Основними конструктивними елементами сховищ є:
огороджуючі конструкції (зовнішні стіни, перекриття, фундаментна плита), внутрішні конструкції (стіни, колони), елементи входів і аварійних виходів, захисні пристрої у проймах
119
(захисні герметичні двері і ставні), захисні пристрої у технологічних проймах і вводах інженерних комунікацій.
Несучі конструкції розраховані на дію повітряної хвилі ядерного (звичайного) вибуху згідно з класом сховища. Маса 1 м2 огороджуючих конструкцій повинна бути для сховищ 1-
111 класів не менше 1500 кг, а для інших класів - не менше 1 100 кг.
У масу перекриття входить маса встановленого обладнання (не більше 200 кг на 1 м-
займаної площі), а також маса шару ґрунту на перекритті. Залізобетонні перекриття вбудованих сховищ повинні мати термоізоляційний шар, товщина якого визначається згідно
з таблицею (табл. 10.).
Таблиця 10. Товщина термоізоляційного шару (в см)
Термоізоляційний матеріал |
Товщина залізобетонних стін і перекриття |
||||
40 см |
30 см |
20 см |
10 см |
||
|
|||||
Шлак котельний або доменний |
10 |
15 |
20 |
30 |
|
Шлакобетон |
12 |
20 |
25 |
35 |
|
Бетон важкий |
20 |
30 |
40 |
50 |
|
Ґрунт |
25 |
35 |
45 |
55 |
|
Уогороджувальні захисні конструкції сховищ входять перекриття, стіни, підлоги, а
також захисно-герметичні і герметичні ворота, двері та віконниці. Основне їх призначення в тому, щоб витримувати надмірний тиск ударної хвилі, забезпечувати захист від світлового випромінювання, проникаючої радіації, високих температур при пожежах і перешкоджати проникненню всередину сховища ЦЗ (ЦО) радіоактивного пилу, хімічних отруйних речовин
ібактеріальних (біологічних) засобів. Одночасно з цим, як і в будь-якому інженерному спорудженні, огороджувальні конструкції повинні забезпечувати підтримку всередині приміщення нормального температурно-вологісного режиму в період експлуатації, не допускати промерзання стін і перекриттів взимку або перегріву в літніх умовах і захищати споруду від поверхневих і грунтових вод.
Сховища ЦЗ (ЦО) зазвичай зводяться з збірно-монолітного або монолітного залізобетону, а в ряді випадків - з цегли та інших кам'яних матеріалів. Вибір матеріалу і конструктивної схеми залежить від необхідного ступеня захисту, місцевих можливостей та економічної доцільності.
Увбудованих сховищах найбільш поширена конструкція стін і перекриттів змішаного типу. Стіни виконують з цегли, бетонних блоків, рідше із збірних залізобетонних елементів.
Для збільшення несучої здатності стіни можуть мати горизонтальне і вертикальне армування. Перекриття бувають найчастіше зі збірних залізобетонних плит, поверх яких
120