Rg9C60YBfMjAxMy5wZGY=

удосконалення державної системи медичного моніторингу здоров'я населення, яке проживає у зонах захисних заходів небезпечних об'єктів.

Розробка та затвердження встановленим порядком наступних документів:

положення про пропускний режим та дозвільну систему допуску та доступу на об'єкт;

план охорони та охорони потенційно небезпечного об'єкта, який визначає порядок дій та чисельність підрозділів охорони у штатних і надзвичайних ситуаціях;

план взаємодії адміністрації, служби безпеки, підрозділів охорони та персоналу об'єкта у надзвичайних та штатних ситуаціях;

план взаємодії адміністрації, служби безпеки і підрозділів охорони об'єкта зі Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України в штатних та надзвичайних ситуаціях;

план перевірки технічного стану та працездатність інженерно-технічних засобів фізичного захисту.

101

ДОДАТОК 4 (лекція 3)

ЗАХИСНІ СПОРУДИ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ

Укриття населення в захисних спорудах — це комплекс заходів із завчасним будівництвом захисних споруд, а також пристосуванням наявних приміщень для захисту населення та підтримання їх у готовності до використання.

Укриттю в захисних спорудах у надзвичайних ситуаціях підлягає все населення України. Фонд захисних споруд створюється шляхом обстеження й обліку підземних та наземних будівель і споруд, що відповідають вимогам захисту населення; дообладнання з урахуванням реальної обстановки підвалів, погребів та інших заглиблених приміщань;

обстеження І взяття на облік підземних і наземних будівель та споруд гірничих виробок і природних порожнин, що відповідають вимогам захисту; у разі необхідності переобладнання цих приміщень; будівництво заглиблених споруд пристосованих для захисту, що окремо розташовані від об'єктів виробничого призначення; масового будівництва в період загрози надзвичайних ситуацій найпростіших сховищ та укриттів; будівництво окремих сховищ та протирадіаційних укриттів.

Центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належать питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій визначає перелік сховищ, протирадіаційних укриттів та інших захисних споруд, які необхідно будувати, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Потреби в захисних спорудах визначають, виходячи з необхідності укриття всіх працюючих за місцем роботи і проживання, усього непрацюючого населення за місцем проживання.

Укриття населення в захисних спорудах є надійним способом захисту від уражаючих факторів ядерної, хімічної, бактеріологічної, звичайної зброї, у разі аварій і деяких стихійних лих (ураганів, снігових заносів).

Захисні споруди за своїм призначенням і захисними властивостями поділяються на сховища цивільного захисту (цивільної оборони) (ЦЗ (ЦО)), протирадіаційні укриття (ПРУ) і

найпростіші укриття — щілини.

Сховища і протирадіаційні укриття будують завчасно, вони мають подвійне призначення: для потреб об'єктів народного господарства (навчальні класи, для спортивних секцій та ін.) і укриття населення.

Сховища це інженерні споруди, які забезпечують надійний захист людей від усіх уражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних і небезпечних хімічних речовин,

бактеріальних засобів і уражаючих факторів звичайної зброї, обвалів і уламків зруйнованих будівель і споруд.

102

Класифікуються вони за захисними властивостями, місткістю, місцем розміщення,

забезпеченням фільтровентиляційним обладнанням і часом побудови.

Сховища повинні забезпечувати можливість безперервного перебування в них укритих людей протягом двох діб. За ступенем захисту від дії хвилі удару ядерного вибуху сховища поділяються на 5 класів (табл. 1.).

Таблиця 1. Класифікація сховищ на класи за ступенем дії ударної хвилі від ядерного вибуху

Нормативний клас сховищ залежно від групи міста, категорії суб'єкта господарювання і місця розташування наведено у таблиці 2.

При цьому радіус збору укриття людей приймається у разі забудови території одноповерховими будинками 500 м, а багатоповерховими будинками - 400 м.

Таблиця 2. Нормативний клас сховищ

103

За місткістю сховища поділяються на: малі — до 150 осіб, середні — від 160 до 450,

великі — понад 450 осіб.

За місцем розташування — на вбудовані, які розміщені у підвальних приміщеннях будівель (мал.. 1), та окремо побудовані поза будівлями (мал. 2, 3).

Мал. 1. Вбудоване сховище цивільного захисту (цивільної оборони)

Окремо побудовані сховища не мають надбудови зверху і розміщуються на території підприємств, у дворах, парках, скверах та інших місцях на деякій відстані від будівель.

Мал. 2. Окремо побудоване сховище цивільного захисту (цивільної оборони) поза будівлями

104

Приміщення для укриття людей обладнуються лавками для сидіння розміром 0,45x0,45

м, для лежання 0,55x1,8 м - на одну людину, ширина проходу між лавками повинна бути 0,7-

0,85 м, а ширина проходу в сховищі повинна мати наступні розміри: 0,9-1,2 м.

До складу приміщень сховища ЦЗ (ЦО) також входять: фільтровентиляційна камера;

приміщення дизельної електростанції (ДЕС); санітарний вузол; тамбур; предтамбур.

У спорудах великої місткості, крім того, можуть бути медична кімната і комора для продуктів. Для баків з водою і тари для сміття місця виділяються окремо.

Якщо в сховищах ЦЗ (ЦО) в якості аварійного джерела водо-та енергопостачання служать артезіанська свердловина, дизельна електростанція або акумуляторна, то для них передбачені спеціальні приміщення.

Мал. 4. План сховища ЦЗ (ЦО): 1 - приміщення для укриття людей; 2 - пункт управління; 3 - медичний пункт (може не влаштовуватися); 4 - фільтровентиляційна камера; 5 - приміщення дизельної електростанції; 6 - санітарний вузол; 7 - приміщення для ПММ та електрощитова, 8 - приміщення для продовольства (може не влаштовуватися); 9 - вхід з тамбуром; 10 - аварійний вихід з тамбуром.

Площу приміщення, призначеного для укриття людей, розраховують на одну особу 0,5

м2 при двоярусному і 0,4 м2 при триярусному розміщенні нар, у робочих приміщеннях пунктів управління — 2 м2 на одного працюючого, місця для сидінь розміром 0,45 х 0,45 м, а

для лежання — 0,55 х 1,8 м.

Щоб у сховище не проникало повітря, забруднене радіоактивними речовинами, отруєне небезпечними хімічними речовинами і заражене бактеріальними засобами, воно має бути герметичним.

Входи до сховищ ЦЗ (ЦО) (рис.5) обладнують двома шлюзовими камерами

(тамбурами), відокремленими від основного приміщення і перегородженими між собою

106

герметичними дверима . Зовні знаходяться міцні захисні герметичні двері, які можуть витримати ударні хвилі ядерного вибуху.

Раціональна конструкція входів і зручне їх розташування на шляхах підходу вкриваємих людей дозволяють швидко заповнити сховище ЦЗ (ЦО). Для забезпечення безперервного заповнення сховища ЦЗ (ЦО) та одночасного захисту від проникнення ударної хвилі встановлюють входи спеціальної конструкції з одно-і двокамерними тамбурами-шлюзами (мал. 6).

Рис. 5. Входи до сховищ обладнують двома шлюзовими камерами (тамбурами)

Чергуючи послідовне заповнення і розвантаження тамбурів, можна майже безупинно заповнювати сховище ЦЗ (ЦО), не порушуючи його захисту. До входу в сховище ЦЗ (ЦО)

зазвичай веде сходовий спуск або похила доріжка (пандус). Ширина сходових маршів і коридорів, повинна бути в 1,5 рази більше ширини дверного отвору. Щоб запобігти завал зовнішніх дверей, перекриття перед входом (пред тамбуром) посилюється на навантаження від обвалення вище розміщених елементів будівлі.

Входи у сховища і аварійні виходи. Вхід складається зі спуску сходів або пандусу,

переднього тамбуру, тамбуру (тамбуру шлюзу) і вхідних отворів з дверима. Кількість входів залежить під місткості сховищ і кількості людей, що припадають на один вхід (табл. 3). При місткості сховища до 300 чоловік допускається робити один вхід і аварійний евакуаційний вихід з висотою дверей 1,8 м.

107

Таблиця 3. Кількість чоловік, що припадають на один вхід

Для забезпечення пропуску людей після сигналу цивільної оборони на закриття дверей при входах у сховище створюються одноабо двокамерні тамбури-шлюзи.

Тамбур-шлюз призначений для запобігання небезпеки поразки приховуваних, що знаходяться в сховищі ЦЗ (ЦО), при вході в нього людей, що запізнилися прибути у встановлений час або щоб вийти (евакуюватися) з заваленої споруди.

У тамбурі встановлюють двоє дверей: захисно-герметичну і герметичну, які відкриваються назовні (мал..7). Розміри тамбурів визначають з таким розрахунком, щоб при відкритих дверях пропускна здатність входів не знижувалася.

Двері в тамбурі повинні передбачатися: у зовнішній стіні-захисно-герметична (Мал. 5),

відповідна класу захисту сховища і типу входу, у внутрішній стіні-герметична. Вхідні прорізи: до 200 чол. 0,8 х1.8 м; до 300 чол 1,2 х2, 0 м; більше 300 чол. 3,0 х2, 4 м.

Від дії ударної хвилі будівля може зруйнуватися, в результаті чого виявляться заваленими входи в притулок, розташовані на сходовій клітці.

108

Характер завалу залежить від надлишкового тиску ударної хвилі. Встановлено, що при надмірному тиску у фронті ударної хвилі 0,5 МПа зона завалу складе близько половини висоти будівлі. Зі збільшенням тиску розліт уламків будівлі буде збільшуватися, створюючи суцільні завали вулиць та проїздів. При цьому висота завалу буде зменшуватися.

Для того щоб вийти (евакуюватися) з заваленого сховища ЦЗ (ЦО), влаштовують аварійний вихід у вигляді заглибленої галереї, що закінчується шахтою з оголовка.

Аварійний вихід — це підземна галерея з виходом на територію, яка не завалюється,

через вертикальну шахту й оголовок. Аварійний вихід закривається захисно-герметичними віконницями, дверима для захисту від ударної хвилі. Оголовок розміщується від будівель на відстані, яка дорівнює половині висоти найбільшої будівлі плюс 3 м (0,5 Н +3 м; див. мал. 8).

— це і є територія, яка не завалюється.

Мал. 8 Оголовки аварійного виходу і вентиляційних каналів

109

У стінах оголовка заввишки 1,2 м влаштовуються отвори, які обладнуються жалюзійними гратами, що відчиняються всередину. При висоті оголовка менше 1,2 м

влаштовується металева решітка, що відкривається вниз - її не треба ламати!

При проектуванні та будівництві прагнуть до того, щоб фільтровентиляційна камера,

санвузли та інші допоміжні приміщення займали мінімальну площу.

Відомо, що під час тривалого перебування людей в герметизованому приміщенні вміст кисню в повітрі зменшується, а вуглекислоти збільшується. При цьому підвищуються температура і вологість повітря (табл.. 4)

Таблиця 4. Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення однією людиною у сховищі (стан спокою)

Найбільш важливим і відповідальним завданням є забезпечення людей необхідною кількістю повітря, придатного для дихання в умовах можливого зараження, наземних пожеж,

а також при погіршенні параметрів повітря внаслідок життєдіяльності людей у герметизованій споруді. Устанавлюються гранично допустимі параметри повітря у сховищах

(табл.. 5)

Таблиця 5. Гранично допустимі параметри повітря у сховищах

Системи повітропостачання не тільки подають до сховища ЦЗ (ЦО) необхідну кількість повітря, але і забезпечують захист від: попадання всередину споруди радіоактивних опадів;

хімічних отруйних речовин; бактеріальних засобів; вуглекислоти і диму при пожежах; в

окремих випадках від окису вуглецю.

Залежно від конкретних умов і вимог в окремих сховищах системи повітропостачання виконують і додаткові функції, наприклад підігрів або охолодження повітря, осушення або зволоження, збагачення киснем.

110