5. Розрахунок виробничої потужності агрегатів періодичної дії (хімічні агрегати, автоклави, доменні печі тощо)

Наведені показники визначаються в першу чергу в хімічній і оброблювальній промисловості). Розрахунок виробничої потужності є наступним:

(16.7)

де

Вм– вага сирих матеріалів, т;

Квг – коефіцієнт виходу готової продукції із сирих матеріалів, долі од.;

Тe.– ефективний фонд часу роботи, год.;

Тц.– тривалість циклу переробки сировини, год.

6. Розрахунок виробничої потужності цехів масового і крупносерійного виробництва

(16.8)

де

Тe.– ефективний фонд часу роботи, год.;

r – такт сходу готових виробів з конвеєру, хв.

Такт потокової лінії (r) – це інтервал часу між послідовним випуском двох деталей або вузлів.

У багатономенклатурних виробництвах (машинобудування, швейне, трикотажне тощо) проводять укрупнення номенклатури шляхом об'єднання різних найменувань виробів

у групи по конструкторсько-технологічній подібності. Кожну групу виробів приводять до одного базового виробу–представнику, як це відображено у прикладі наведеному у табл. 16.1.

Таблиця 16.1.

Приведення виробів багатономенклатурних виробництв до виробів-представників

Вироби	Трудомісткість по діючим нормам, нормо-годин.	Коефіцієнт приведення виробів до виробу-представника	Кількість виробів згідно виробничої програми	Приведена кількість виробів-представників
А1	580	1,0	1250	1250
А2	465	0,95	230	218
А3	610	1,1	450	495
РАЗОМ			1930	1963

З наведеного прикладу видно, що виріб А1 прийнятий за базовий, коефіцієнт його приведення дорівнює одиниці. Вироби А2 і А3 мають коефіцієнти приведення відмінні від одиниці, відповідно їхня приведена кількість буде відрізнятись від їхньої же кількості згідно виробничої програми. У результаті, в розрахунок виробничої програми замість трьох виробів кількістю 1930 одиниць піде лише один виріб А1 обсягом 1963 одиниці, а решта виробів вважаються приведеними до нього.

У процесі аналізу ефективності використання виробничого устаткування насамперед необхідно мати чіткі дані про величину виробничої потужності на протязі певного періоду. Розрахунок виробничої потужності у часі проводять за допомогою основних динамічних показників зображених на наступній схемі.

Рис. 16.3. Динамічні показники виробничої потужності підприємства

Різниця між вхідною і вихідною потужністю може бути досить суттєвою. На її зміну впливають численні фактори, основні з яких перераховані нижче.

Фактори приросту виробничої потужності за рахунок:

- впровадження заходів по усуненню вузьких місць;

- підвищення продуктивності обладнання за рахунок модернізації;

- збільшення кількості обладнання, що знаходиться на складах;

- перерозподілу робіт між окремими видами і групами обладнання;

- підвищення коефіцієнту змінності роботи обладнання;

- реконструкції підприємства;

- введення потужностей за рахунок розширення підприємства і нового будівництва та ін.

Фактори вибуття виробничої потужності за рахунок:

- ліквідації основних засобів за рахунок фізичного зносу обладнання;

- ліквідації основних засобів за рахунок морального зносу обладнання;

- продажу виробничого устаткування на сторону;

- передачі виробничого устаткування в оренду (лізинг);

- ліквідації виробничого устаткування в силу форс-мажорних обставин та ін.

Для розрахунку середньорічної виробничої потужності на підприємствах складають баланс виробничої потужності.

Баланс виробничої потужності– система показників, яка відображає зміни потужності залежно від стану та особливостей виробництва, рівня використання обладнання, інших засобів праці, що характеризують випуск продукції.

Баланс виробничої потужності характеризує:

1) виробничу потужність, наявну на початок планового періоду,

2) збільшення потужностей за рахунок організаційно-технічних заходів на діючих підприємствах, введення в дію нових потужностей за рахунок будівництва нових підприємств, розширення та реконструкції діючих, зміни номенклатури і асортименту продукції за рахунок інших підприємств, зміни режиму роботи підприємств через збільшення змінності роботи, підвищення норм продуктивності обладнання тощо,

3) зменшення потужності через вибуття зношених основних фондів стихійне лихо, передачу іншим організаціям, зміну номенклатури й асортименту продукції, режиму роботи підприємства,

4) виробничу потужність на кінець планового періоду,

5) середньорічну виробничу потужність.

Виходячи з наведеної вище характеристики, розрахунок балансу виробничої потужності здійснюється в наступній послідовності:

1. Розрахунок вхідної потужності на початок планового періоду (ПВ_вх).

2. Розрахунок вихідної потужності на кінець планового періоду (ПВ_вих.):

(16.9)

де

ПВ_вх– вхідна потужність підприємства, од.;

ПВ_з – збільшення виробничої потужності внаслідок нового будівництва, реконструкції, технічного переобладнання або інших заходів, од.;

ПВ_н– збільшення або зменшення виробничої потужності внаслідок зміни номенклатури (трудомісткості) продукції, од.;

ПВ_в– зменшення виробничої потужності внаслідок вибуття з експлуатації зношеного обладнання, од.

3. Розрахунок середньорічної виробничої потужності (ПВ_с):

(16.10)

де

ПВ_вх– вхідна потужність підприємства, од.;

ПВ_{з –} збільшення виробничої потужності внаслідок нового будівництва, реконструкції, технічного переобладнання або інших заходів, од.;

ПВ_в– зменшення виробничої потужності внаслідок вибуття з експлуатації зношеного обладнання, од.;

m– кількість місяців експлуатації введеної в дію потужності;

n – кількість місяців з моменту вибуття потужності до кінця року.

На підставі розрахованого балансу виробничої потужності проводять розрахунок балансу завантаження обладнання. Його розрахунок є необхідним для визначення повноти завантаження обладнання і визначення вузьких місць виробництва.

Розрахунок балансу завантаження обладнання

Для агрегатів з технологічною спеціалізацією (більшість металообробного і деревообробного обладнання) розрахунок виробничої потужності зводиться до визначення пропускної можливості обладнання і розрахунку коефіцієнту його завантаження, тобто до складання балансу завантаження обладнання.

Основні етапи розрахунку балансу завантаження обладнання:

1. Раціональний розподіл видів робіт за групами взаємозамінюваного обладнання.

2. Розрахунок норм витрат (t) на одиницю кожного виду виробів по групах обладнання і робочих місцях.

3. Визначення завантаження обладнання виробничою програмою (П) (потрібний фонд у станко-годинах):

(16.11)

де

n– кількість найменувань деталей, що обробляються на верстатах, од.;

t– трудомісткість виготовлення деталей, год.;

N– річна виробнича програма, од.;

Кн– коефіцієнт використання норм на дільниці, долі од.

4. Розрахунок пропускної спроможності обладнання (ПС) (наявний фонд у станко-годинах):

(16.12)

де

n– кількість найменувань деталей, що обробляються на верстатах, од.;

Те.– ефективний час роботи обладнання, год.

5. Розраховується надлишок або нестача станко-годин по групах обладнання шляхом співставлення завантаження обладнання (П) з пропускною спроможністю (ПС).

6. Визначається коефіцієнт завантаження обладнання (Кз.об.):

(16.13)

де

П– завантаження обладнання виробничою програмою, станоко-годин;

ПС– пропускна спроможність обладнання, од./год.

Якщо баланс завантаження обладнання виявить надлишки станко-годин по групах обладнання (ПС – П≥ 0), аКз.об.≤ 1, то величина виробничої програми має бути збільшена; якщо жПС – П≤ 0, аКз.об.≥ 1, то це свідчить про недостатню кількість станко-годин по даній групі обладнання.

Поняття виробничої потужності і пропускної спроможності є дуже близькими але між ними все ж існує низка відмінностей, що і дозволяє їх розрізняти. Основні відмінності між цими поняттями наведені у таблиці 16.2.

Таблиця 16.2.

Основні відмінності між виробничою потужністю і пропускною спроможністю

Виробнича потужність	Пропускна спроможність
1. Розраховується за рік, квартал, місяць. 2. Характеризує максимальний випуск продукції дільниці, цеху, підприємства. 3. В основу розрахунку мають бути покладені прогресивний (галузевий) рівень норм.	1. Розраховується за годину, зміну, добу, декаду. 2. Характеризує максимальний випуск продукції верстата, агрегату, поточної лінії, групи верстатів. 3. В основі розрахунку покладений плановий рівень норм.