16.3. Визначення фонду часу роботи обладнання

Одним з основних чинників, що суттєво впливає на величину виробничої потужності є фонд робочого часу обладнання.

Розрізняють три основних види цього фонду:

1) календарний– розраховується як добуток кількості календарних днів у році на 24 години. Використовується у галузях з безперервним виробництвом (наприклад у ливарному виробництві, електроенергетиці та ін.). Однак і у цьому випадку за відповідними нормативами вираховується час на ремонт і зупинки по технологічним причинам, якщо ці зупинки не входять у норми використання обладнання.

(16.1)

де

Т_заг.– кількість днів роботи підприємства, діб;

КГ– кількість годин роботи, годин.

2) режимний (номінальний) фонд часу– визначається як добуток кількості робочих днів у розрахунковому періоді на кількість робочих годин на добу відповідно прийнятому режиму роботи, з якого вираховується кількість неробочих годин скороченого робочого часу у передсвяткові дні:

Зазвичай календарний фонд роботи устаткування приймається за 8760 годин на рік. При розрахунку використовують 365 діб – як річний фонд роботи в днях і 24 години – як добовий фонд роботи в годинах. Отже 365*24=8760 годин на рік.

(16.2)

де

Тк.– календарний фонд роботи обладнання, діб;

Д_в, Д_с – відповідно кількість вихідних і святкових днів, діб;

З_т– тривалість зміни, годин;

Тпр. – кількість неробочих годин в передсвяткові дні, годин;

Дпр. – кількість передсвяткових днів, діб;

К_з– кількість змін роботи обладнання на добу (одно-, двох- або трьохзмінний режим), од.

3) ефективний (дійсний, плановий) фонд часуроботи одиниці обладнання дорівнює максимально можливому при заданому режимі змінності, за вирахуванням часу на виконання регламентованих ремонтних операцій та міжремонтного обслуговування:

Формула для розрахунку календарного часу роботи обладнання при безперервному режимі (Те.(безп)) є наступною:

,

(16.3)

де

Т_п.р.,Т_к.р.– відповідно час на виконання планово-попереджувальних і капітальних ремонтів, діб;

Т_т – час, необхідний для технологічних зупинень, що зумовлений технологічним процесом, діб;

24 – кількість годин у добі, год.

Для обладнання перервної дії фонд робочого часу (Тк (перервн)) визначається:

(16.4)

де

Т_п,Т_к– відповідно час на виконання планово-попереджувальних і капітальних ремонтів, діб;

Т_т – час, необхідний для технологічних зупинень, що зумовлений технологічним процесом, діб;

К_з– кількість змін роботи обладнання на добу (одно-, двох- або трьохзмінний режим), од.;

З_т– тривалість зміни, годин.

Вибір конкретного виду фонду робочого часу залежить від особливостей виробничого процесу. З наведених видів фонду робочого часу на більшості підприємств найчастіше використовують ефективний фонд, так як він найбільш повно враховує продуктивний час роботи обладнання у робочий час і виробнича потужність, що розраховується на його базі є найбільш достовірною.

16.4. Методи визначення виробничої потужності та баланс виробничої потужності

Виробничу потужність у різних сферах народного господарства розраховують різними методами. Обрання того чи іншого методу залежить від режиму роботи підприємства, специфіки його технології, продуктивності обладнання, робочої площі тощо. Нижче наведені методи розрахунку виробничої потужності для підприємств окремих сфер та видів діяльності.

1. Розрахунок виробничої потужності для цеху або дільниці з однотипним спеціалізованим обладнанням

Наведений метод використовується для операцій з переробки сировини, інших виробничих операцій у масовому виробництві.

(16.5)

де

П_уст.– продуктивність устаткування з виготовленняі-ї продукції за годину, од.;

Т_р– річний фонд часу роботи устаткування, год.;

m– середньорічна кількість одиниць устаткування, од.;

t_p– трудомісткість виготовлення одиниці продукції, год.

2. Розрахунок виробничої потужності для цеху або дільниці з різнотипним обладнанням

У цехах і дільницях з різнотипним обладнанням виробнича потужність визначається через продуктивність парку провідних груп обладнання, що характеризують профіль даного підрозділу. При цьому у розрахунок приймаються ефективний фонд часу роботи, а також прогресивні технічні норми виробітку обладнання (машин, агрегатів), норми трудомісткості одиниці продукції та норми виходу продукції із сировини з врахуванням передової технології, організації праці і виробництва.

3. Розрахунок виробничої потужності ливарного, формовочного, складального та подібних їм цехів

Виробнича потужність для перерахованих вище цехів залежить від пропускної спроможності наявних виробничих площ вказаних цехів і ступеню їхнього використання. Визначення виробничої потужності відбувається наступним чином:

(16.6)

де

S– корисна площа цехів, м²;

Тe.– ефективний фонд часу роботи, год.;

S_од.– кількість квадратних метро-годин, необхідних для виготовлення (складання, формовки тощо) одиниці продукції.

4. Розрахунок виробничої потужності підприємств стінових матеріалів

Виробнича потужність на підприємствах стінових матеріалів визначається:

по випуску глиняної цегли та керамічних блоків на підприємствах круглорічної дії – на підставі даних про випуск якісної цегли з 1 м²каналу печі на місяць з врахуванням обсягів обпалювальних каналів тунельних і кільцевих печей та кількості днів на протязі місяця;

по випуску глиняної цегли на підприємствах сезонної дії – виходячи з продуктивності печей, місткості сушильних приміщень, чисельності оборотів у місяць та фонду робочого часу, що планується на даний період;

по випуску крупних(дрібних) бетонних та шлакобетонних блоків – на підставі даних про добове знімання продукції з 1 м³обсягу камер твердіння та кількості діб їхньої роботи на протязі року;

по випуску дренажних труб на цегельних заводах – на підставі даних про величину місячного знімання їх з 1 м³обсягу обпалювального каналу кільцевих або тунельних печей та часу їхньої роботи по випуску цих труб.