- •1.1. Сутнісна характеристика інноваційних процесів і мета курсу «Економіка й організація інноваційних процесів»
- •1.2. Циклічна концепція розвитку інновацій і поняття інноваційного циклу
- •1.4. Інноваційна діяльність підприємств
- •1.5. Вплив інноваційних процесів на розвиток виробництва
- •1.6. Висновки
- •Контрольні питання:
- •2.2. Складові елементи і чинники впливу на формування інноваційної політики
- •2.3. Недоліки та переваги великих і малих підприємств щодо розробки і впровадження тієї чи іншої інноваційної політики
- •2.4. Прогнозування і планування інноваційної діяльності підприємства
- •2.5. Економічний аналіз інноваційної діяльності підприємства
- •2.6. Висновки
- •3.1. Інноваційна стратегія фірми і менеджмент інновацій. Їх суть і взаємозв'язок з загальною стратегією розвитку
- •3.2. Етапи розробки інноваційної стратегії і оцінка ефективних можливостей підприємства
- •3.3. Вибір стратегічних програм і проектів, процес впровадження інноваційних стратегій
- •3.4. Організація управління інноваційною діяльністю.
- •3.5. Висновки
- •Контрольні питання:
- •4.2. Оціночні показники техніко-технологічного стану підприємства
- •4 3. Здатність підприємства до технологічних змін
- •4.4. Оновлення продукції і оцінювання ринкових
- •І виробничих можливостей створення нової продукції.
- •Функціональне-економічне обґрунтування
- •Оновлення асортименту продукції
- •4.5. Висновки
- •Контрольні питання:
- •5.1. Особливості організаційних форм забезпечення інноваційної діяльності
- •5.2. Венчурний бізнес і нові форми інтеграції науки і виробництва
- •5.3. Засоби ефективного впровадження інновацій і формування нових центрів: технопарки, технополіси, фірми-інкубатори, науково-промислові комплекси, кластери
- •Контрольні питання:
- •6.1. Макроекономічне регулювання інноваційної діяльності і державна інноваційна політика
- •1.1. Цигилик, с.О. Кропельницька, о.І. Мозіль, і.Г. Ткачук
- •6.2. Правові аспекти інноваційної діяльності
- •6.3. Регулювання та стимулювання інноваційної діяльності на рівні підприємства. Форми і методи її організації.
- •6.4. Висновки
- •Контрольні питання:
- •7.1. Стратегія фінансування інноваційної діяльності
- •7.2. Організаційно-економічний механізм фінансування інновацій. Джерела і види фінансування інноваційної діяльності
- •81 І.І. Цигилик, с.О. Кропельницька, о.І. Мозіль, і.Г. Ткачук
- •7.3. Лізингове фінансування та його особливості
- •7.4. Інноваційний проект як об'єкт інвестування
- •7.5. Висновки
- •Контрольні питання:
- •8.2. Розрахунок базової ціни нововведень
- •8.3. Вартість ліцензії та методи її розрахунку
- •9.1. Суть і основні принципи вимірювання ефективності інновацій
- •9.2. Критерії та показники ефективності інноваційної діяльності
- •9.3. Соціальні результати технологічних змін
- •9.4. Шляхи підвищення ефективності інноваційної діяльності
- •9.5. Висновки
- •Контрольні питання:
7.5. Висновки
Ефективність підприємницької діяльності окремої фірми, галузі чи народного господарства в цілому у великій мірі залежить від організації інноваційної діяльності, тобто впровадження в систему діяльності нової техніки, технології, ефективної системи управління тощо.
Але для розвитку інноваційної діяльності необхідна вміла діюча економічна політика держави, і як одна з її складових, фінансова політика.
88
Економіка й організація інноваційної діяльності
С
истема
фінансування інновацій повинна
забезпечити вирішення
наступних завдань, що випливають із
стратегії інноваційної
діяльності, а саме:
забезпечення необхідних умов для швидкого та ефективного впровадження технічних новинок в усіх ланках народногос подарського комплексу держави, удосконалення виробництва і структурно-технологічної перебудови;
збереження і розвиток стратегічного науково-технічного по тенціалу в пріоритетних напрямах розвитку;
створення необхідних соціально-економічних умов для збере ження потенціалу наукових і технічних кадрів.
Для виконання цих завдань необхідні відповідні фінансові ресурси, розміри яких залежать від економічного розвитку народного господарства, галузі і окремого підприємства.
Крім фондів окремих підприємств, в Україні формується Державний інноваційний фонд України, в який підприємства перераховують кошти від обсягу реалізації продукції, виконання робіт (послуг) в розмірі 1%.
Розвитку інноваційної діяльності також сприяють лізингове фінансування, спонсорські кошти, іноземні інвестиції тощо.
Таким чином і забезпечується інвестування інноваційних проектів, впровадження яких сприяє дальшому розвитку народного господарства і виконання соціальної політики держави.
Контрольні питання:
Фінансування в системі інноваційної діяльності. Його суть і роль у впровадженні в практику інноваційних процесів.
Джерела фінансування інноваційної діяльності.
Державний інноваційний фонд України: формування і вико ристання.
Організаційно-економічний механізм фінансування іннова цій. Його суть.
Завдання, які стоять перед системою фінансування іннова ційної діяльності.
Лізингове фінансування. Його суть і вплив на інноваційну Діяльність підприємства.
Лізингові компанії. їх діяльність.
Лізингові контракти. їх суть.
Інноваційний проект як об'єкт інвестування. Його суть.
89

1.1.
Цигилик, СО. Кропельницька, О.І. Мозіль,
І.Г. Ткачук
РОЗДІЛ 8. ОСОБЛИВОСТІ ЦІНОУТВОРЕННЯ
НА НАУКОМІСТКУ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ
ПРОДУКЦІЮ
8.1. Особливості формування ціни інновацій
Ціни інновацій формуються у відповідності з вимогами Закону України «Про інвестиційну діяльність», оскільки інноваційна діяльність є однією з форм інвестиційної і здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу.
У ст. 17 даного Закону «Ціноутворення в інвестиційній діяльності» сказано:
«Вартість продукції, робіт і послуг у процесі інвестиційної діяльності визначається за вільними цінами і тарифами, в тому числі за підсумками конкурсів (торгів), а у випадках, передбачених законодавчими актами, за державними фіксованими та регульованими цінами і тарифами.
Вартість будівництва визначається з використанням державних кошторисних норм, які є обов'язковими при будівництві об'єктів із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій».
У маркетинговій діяльності під словом «ціна» розуміють ту суму грошей, яку споживачі готові заплатити для придбання Цього товару. Тобто ціна — це засіб, з допомогою якого можна впливати на оборот товару. Але необхідно відмітити, що за допомогою самих лише низьких цін за сучасних умов неможливо Досягнути тривалих переваг над конкурентами.
Конкурентноздатна продукція — це і якісніша продукція, і ефективніша в процесі користування нею. Якість — це сукупність властивостей товару, які задовольняють обумовлені потреби споживача, і з позиції маркетингу головне в якості товару не те, що оцінює підприємство-продуцент, а те, як його оцінює споживач. А вони не завжди співпадають. Товар має багато корисних функціональних властивостей, але для споживача вирішальною є лише частина з них, тобто ті властивості, які задовольняють його потреби. Завдання маркетингу — формувати імідж якості для різних споживачів та різних ринків збуту. В даний період це особливо актуально, тому що основним критерієм якості для споживачів, 90
Економіка й організація інноваційної діяльності
к
отрі
купують техніку, є так звана вартість
циклу використання.Вона
визначається співвідношенням ціни
придбання техніки споживачем
і витрат на експлуатацію машин, проведених
до умовного
року з урахуванням чинника часу.
Найчастіше конкурентоспроможність
забезпечують відносно малі загальні
питомі витрати на експлуатацію.
На величину ціни також впливають гарантійні терміни експлуатації.
Отже, ціноутворення орієнтується: 1) на витрати; 2) на попит; 3) на конкуренцію.
Із всього сказаного зрозуміло, що ціна є грошовим виразом вартості товару. Ціни в конкретних випадках можуть значно відхилятися від вартості, що пояснюється дією закону попиту і пропозиції, застосуванням системи різних знижок цін і т.п.
Кожен отримує гроші за те, що він продає, і на ці гроші купує те, що він хоче. Якщо потрібна більша кількість певного товару, на нього виникає потік нових замовлень. Це викличе підвищення ціни товару і збільшення його виробництва. А якщо певного товару є більше, ніж люди хочуть купити за останньою ринковою ціною, то ціна у результаті конкуренції знизиться. При низькій ціні люди будуть більше споживати даного товару, але він уже не буде вироблятися у такій кількості. Буде установлена рівновага пропозиції і попиту. І буде знову встановлена нова «ціна рівноваги».
Таке протиставлення пропозиції та попиту цін і затрат дає змогу дотримуватися важливих у ринкових умовах вимог, а саме:
Що необхідно виробляти?
Як треба виробляти цей товар?
Для кого будуть вироблятися ці речі (товар)?
Є ціни базисні (вихідні) (Ьазіз ргісе) — ціна встановлена для основного сорту, найвідомішої марки, серійної моделі. Вона може бути прив'язана до фізико-технічних або хімічних показників, що приймаються за базисні. Сторони передбачають допустимі відхилення від базисної якості і тому погоджують не тільки величину базисної ціни, а й величину надбавок чи знижок за поліпшення або зниження якості, що називаються боніфікацією і рефакцією.
Ціни довідкові (риЬіізЬесі ргісе), що публікуються в окремих періодичних виданнях, прейскурантах, каталогах — це середні ціни, що склалися за фактичними актами купівлі-продажу за відповідний період.
91
Ціна
номінальна (попііпаі
ргісе) — умовна ціна, визначена на основі
запитів покупців у центрах біржової
торгівлі.
Ціна фактурна (іпуоісє ргісе) — ціна, вказана в рахунках. Ціна тверда (ііхесі, гігт ргісе) — встановлена при укладенні договору і залишається на весь період.
Ціна плаваюча (з1іс!іп§ ргісе) — змінюється протягом дії договору. В цьому випадку кінцева ціна в договорі не встановлюється, а передбачається порядок ЇЇ встановлення.
Ціна з наступною фіксацією (ргісе іо Ье пхесі) — встановлюється в ході виконання договору.
Ціна оптова (шпоіезаіе ргісе) — це ціна на товар, що реалізується крупними партіями (оптом).
Ціна роздрібна (геґаіі ргісе) — встановлюється на товар, що продається дрібними партіями в особисте користування.
Ціна «заспокоююча» (сЬагт ргісе) — встановлюється продавцем трохи нижче звичайної «круглої» величини (напр., 9 Дол. 95 центів замість 10 доларів).
Є розрахункові внутріфірмовіціни (ігапзїег ргісе), або «трансфертні» ціни. Це ціни між материнським і дочірніми підприємствами. Крім цін, використовуються надбавки до цін і знижки з цін. Крім того, при встановленні цін враховується, які затрати включають ці ціни. Використовуються:
Ціна КАФ — ціна, яка повністю враховує витрати на транспортування товару, але не враховує витрат на страхування.
Ціна СІФ — ціна, яка засвідчує, що всі витрати з перевезення товару, оплати мита і страхування спільно з ризиком загибелі або пошкодження товару до пересічення борту судна в порту покупця несе продавець товару.
Ціна ФАС — ціна, яка обмежує транспортно-експедиторські витрати продавця доставкою товару до причалу.
Ціна ФОБ — ціна, яка свідчить, що продавець несе лише частину витрат з перевезення і страхування, а саме тільки до моменту доставки товару на борт судна.
Отже, в ринкових економічних відносинах у відповідності з законом ринку ціна товару завжди повинна покривати всі витрати на цей товар і забезпечувати підприємцю прибуток, не менший за відсоток банку. Інакше підприємець не буде зацікавлений розгортати інноваційну діяльність зокрема і підприємницьку діяльність взагалі. Але таку прибуткову підприємницьку діяльність 92
Економіка й організація інноваційної діяльності
п
овинен
забезпечити сам же підприємець. Тому
при розробці інноваційних проектів і
впровадженні інновацій у виробництвонеобхідно
провести маркетингові дослідження з
метою визначення
рівня його ефективності. Для цього в
першу чергу слід розрахувати
базову ціну нововведень (інновацій).
