6.3. Регулювання та стимулювання інноваційної діяльності на рівні підприємства. Форми і методи її організації.

Регулювання інноваційної діяльності з боку держави здійс­нюється на правовій основі завдяки стимулюванню нововведень у практичну діяльність. По-друге, розвитку інноваційного процесу сприяє конкурентне середовище. Без своєчасного введення новацій у підприємницьку діяльність підприємство може стати банкрутом.

Крім стимулювання інноваційної діяльності на державному рівні, застосовуються різноманітні методи (прямі і непрямі) і на рівні окремих підприємств (фірм). Вони використовуються з урахуванням особистих здібностей дослідників, що впливають на продуктивність їх творчості.

В основу стимулювання інноваційної активності компанією покладено такі принципи:

• розкріпачення ініціативи;

• усебічна підтримка новаторства вищим керівництвом;

• простота і чіткість патентних процедур;

• швидкість і гласність розгляду заявок;

• заохочення подання як індивідуальних, так і групових заявок (нагородження, присвоєння почесних титулів і звань; публі­ кація результатів у бюлетенях).

Для заохочення винахідництва кожна країна розробляє певну систему стимулів, яка створює сприятливі організаційні, творчі та психологічні умови.

71

І.І. Цигилик, С.О. Кропельницька, О.І. Мозіль, І.Г. Ткачук

Зростанню ефективності стимулювання інноваційної діяль­ності сприяють складні організаційні умови, а саме:

• розширення повноважень кваліфікованого персоналу у прий­ нятті рішень на робочому місці;

• гнучкі режими роботи;

• довіра в розпорядженні матеріальними й інформаційними ре­ сурсами;

• створення умов для заняття дослідницькою роботою: інже­ нерні кадри дістають змогу використовувати до 10-15% робо­ чого часу на пошукові роботи, не включені до плану НДР (на­ уково-дослідні роботи);

• у багатьох компаніях формуються «ризикові фонди», на кош­ ти яких створюються спеціальні підрозділи з розробки особ­ ливо важливих винаходів (так званий внутрішній венчур);

• різноманітні форми організації та винагороди подання ідей: технічні відділи, які відповідають за патентування ідей та збір передової науково-технічної, інноваційної інформації, ради

Рис. 6.2. Форми державного стимулювання інноваційної діяльності.72

Економіка й організація інноваційної діяльності

звинаходів, комісії експертів, огляди, виставки, системи про­позиції». Форми державного стимулювання інноваційної діяльності можна пояснити наступною схемою (рис. 6.2).

6.4. Висновки

Оскільки інноваційні процеси мають великий вплив на соці-ально-економічний розвиток суспільства в цілому, то, успішна інноваційна діяльність неможлива без державної підтримки, без ефективної інноваційної політики держави.

Суть інноваційної діяльності визначена Законом України «Про інноваційну діяльність» та ст. З Закону України « Про інве­стиційну діяльність», які передбачають:

• випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології;

• прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;

• реалізацію довгострокових науково-технічних програм з ве­ ликими строками окупності витрат;

• фінансування фундаментальних досліджень для здійснення і якісних змін у стані продуктивних сил;

• розробку і впровадження нової, ресурсозберігаючої техно­ логії, призначеної для поліпшення соціального і економічно­ го становища.

Здійснення цихфункцій можна забезпечити шляхом регулю­вання і стимулювання державою інноваційної діяльності таким чином, щоби підприємства (фірми), галузі, наукові і науково-дослідні організації були зацікавлені у розробці і впровадженні інновацій у виробничу практику.

Це можливо здійснити через систему пільгового оподатку­вання, створення і використання фонду заохочення тощо. На що і спрямовується державна інноваційна політика.