- •1.1. Сутнісна характеристика інноваційних процесів і мета курсу «Економіка й організація інноваційних процесів»
- •1.2. Циклічна концепція розвитку інновацій і поняття інноваційного циклу
- •1.4. Інноваційна діяльність підприємств
- •1.5. Вплив інноваційних процесів на розвиток виробництва
- •1.6. Висновки
- •Контрольні питання:
- •2.2. Складові елементи і чинники впливу на формування інноваційної політики
- •2.3. Недоліки та переваги великих і малих підприємств щодо розробки і впровадження тієї чи іншої інноваційної політики
- •2.4. Прогнозування і планування інноваційної діяльності підприємства
- •2.5. Економічний аналіз інноваційної діяльності підприємства
- •2.6. Висновки
- •3.1. Інноваційна стратегія фірми і менеджмент інновацій. Їх суть і взаємозв'язок з загальною стратегією розвитку
- •3.2. Етапи розробки інноваційної стратегії і оцінка ефективних можливостей підприємства
- •3.3. Вибір стратегічних програм і проектів, процес впровадження інноваційних стратегій
- •3.4. Організація управління інноваційною діяльністю.
- •3.5. Висновки
- •Контрольні питання:
- •4.2. Оціночні показники техніко-технологічного стану підприємства
- •4 3. Здатність підприємства до технологічних змін
- •4.4. Оновлення продукції і оцінювання ринкових
- •І виробничих можливостей створення нової продукції.
- •Функціональне-економічне обґрунтування
- •Оновлення асортименту продукції
- •4.5. Висновки
- •Контрольні питання:
- •5.1. Особливості організаційних форм забезпечення інноваційної діяльності
- •5.2. Венчурний бізнес і нові форми інтеграції науки і виробництва
- •5.3. Засоби ефективного впровадження інновацій і формування нових центрів: технопарки, технополіси, фірми-інкубатори, науково-промислові комплекси, кластери
- •Контрольні питання:
- •6.1. Макроекономічне регулювання інноваційної діяльності і державна інноваційна політика
- •1.1. Цигилик, с.О. Кропельницька, о.І. Мозіль, і.Г. Ткачук
- •6.2. Правові аспекти інноваційної діяльності
- •6.3. Регулювання та стимулювання інноваційної діяльності на рівні підприємства. Форми і методи її організації.
- •6.4. Висновки
- •Контрольні питання:
- •7.1. Стратегія фінансування інноваційної діяльності
- •7.2. Організаційно-економічний механізм фінансування інновацій. Джерела і види фінансування інноваційної діяльності
- •81 І.І. Цигилик, с.О. Кропельницька, о.І. Мозіль, і.Г. Ткачук
- •7.3. Лізингове фінансування та його особливості
- •7.4. Інноваційний проект як об'єкт інвестування
- •7.5. Висновки
- •Контрольні питання:
- •8.2. Розрахунок базової ціни нововведень
- •8.3. Вартість ліцензії та методи її розрахунку
- •9.1. Суть і основні принципи вимірювання ефективності інновацій
- •9.2. Критерії та показники ефективності інноваційної діяльності
- •9.3. Соціальні результати технологічних змін
- •9.4. Шляхи підвищення ефективності інноваційної діяльності
- •9.5. Висновки
- •Контрольні питання:
81 І.І. Цигилик, с.О. Кропельницька, о.І. Мозіль, і.Г. Ткачук
|
Таблиця 7.1. Джерела фінансування наукових досліджень та розвиток в Україні | |||||
|
|
Млн. крб. 1991 р. |
Млн. грн. | |||
|
1995 |
1996 |
1997 |
1 кв. 1998 | ||
|
Всього: |
7297,7 |
651,96 |
943,59 |
1318,65 |
241,2 |
|
В тому числі: |
|
|
|
|
|
|
- за рахунок держбюджету |
865,7 |
244,9 |
376,4 |
466,9 |
93,3 |
|
- позабюджетних коштів |
- |
53,9 |
55,4 |
75,46 |
- |
|
- коштів інофірм |
21,8 |
37,8 |
74,8 |
- |
- |
|
- власних коштів |
- |
14,6 |
18,3 |
33,2 |
- |
|
Коштів замовників: |
|
|
|
|
|
|
- на території України |
2391,3 |
233,4 |
325,6 |
722,3 |
- |
|
- держав СНД |
3499,3 |
64,1 |
85,6 |
- |
- |
|
- інших джерел |
519,6 |
3,3 |
7,4 |
20,7 |
- |
Тому для більшості українських підприємств основним джерелом стимулювання нововведень на регіональному рівні є Державний інноваційний фонд та іноземні інвестиції — гранти, пайові внески іноземних інвесторів, участь у міжнародних інвестиційних програмах з пріоритетних напрямів розвитку.
Державний інноваційний фонд та його 27 регіональних відділень було створено у 1992 році згідно з Постановою Кабінету Міністрів України на виконання Закону «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності
Схема формування і використання Державного інноваційного фонду України наведена на рис. 7.2.
Формування та використання коштів Державного інноваційного фонду з 2000 року здійснюється на підставі Постанов КМ №654 від 13.04.2000 «Про затвердження порядку формування та використання коштів Державного інноваційного фонду».
Згідно з пунктом 2 даної постанови кошти Державного інноваційного фонду формуються за рахунок бюджетних і позабюджетних надходжень.
Бюджетними надходженнями є кошти від установленого законодавством збору до Державного інноваційного фонду та частина коштів, які виділяються державою для підтримки науково-технічної діяльності. Ці кошти входять до складу доходів та видатків Державного бюджету України. 80
Економіка й організація інноваційної діяльності
—.*., і.* . ікачук
Позабюджетними надходженнями є кошти повернутих Державному інноваційному фонду та його регіональним відділенням виконавцями інноваційних проектів позик, фінансових інвестицій, лізингових платежів, надходжень від реалізації договорів про спільну діяльність, а також добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, інших надходжень, що не суперечить законодавству.
Бюджетні та позабюджетні надходження до Державного інноваційного фонду і його регіональних відділень зараховуються відповідно на балансові рахунки Державного казначейства та позабюджетні рахунки Державного інноваційного фонду і його регіональних відділень, які відкриті в установах Національного банку та банків, уповноважених Кабінетом Міністрів України і Національним банком здійснювати обслуговування коштів Державного бюджету і Державного фонду. Зарахування надходжень, а також облік видатків Фонду проводиться згідно з «Порядком обліку доходів та видатків Державного інноваційного фонду», затвердженим Мінфіном, Міннауки разом з Національним банком. Кошти інноваційного фонду зберігаються на окремих рахунках і вилученню не підлягають. Головним розпорядником цих коштів є Державний інноваційний фонд; використовуються виключно за цільовим призначенням — для фінансового забезпечення заходів щодо впровадження науково-технічних
І розробок і нових технологій, освоєння нових видів продукції відповідно до загальнодержавних, галузевих, регіональних інноваційних пріоритетів та результатів державних науково-технічних програм.
Забезпечення цих заходів у сфері інноваційної діяльності здійснюється Державним інноваційним фондом шляхом фінансування інноваційних проектів та їх супроводження.
Бюджетні надходження розподіляються Державним інноваційним фондом централізовано для забезпечення фінансування інноваційних проектів кожного з регіонів у розмірі не менш як 70 відсотків загального обсягу надходжень від збору до фонду у відповідному регіоні.
Відбір інноваційних проектів здійснюється Державним інноваційним фондом і його регіональними відділеннями на конкурсних засадах відповідно до загальнодержавних, галузевих, регіональних інноваційних пріоритетів та результатів державних науково-технічних програм і відповідно до законодавства прове-82
Економіка й організація інноваційної діяльності
д
ення
державної науково-технічної та іншої
експертизи, фінансового
аналізу проектів, маркетингових
досліджень.
На основі результатів відбору, експертизи і аналізу здійснюється фінансування інноваційних проектів за умови забезпечення відповідно до законодавства зобов'язаних щодо повернення підприємствами — виконавцями проектів коштів Державному інноваційному фонду шляхом укладання договорів застави майна, поруки, страхування тощо як з підприємствами-ви-конавцями проектів, так і з третіми особами.
Фінансування інноваційних проектів здійснюється регіональними відділеннями Державного інноваційного фонду через установи уповноважених банків шляхом надання позики, фінансової інвестиції, лізингу або на підставі договору про спільну діяльність. Конкретний механізм фінансування інноваційного проекту визначається Державним інноваційним фондом з метою забезпечення ефективного використання виділених коштів.
Термін та порядок повернення коштів за конкретним інноваційним проектом визначаються в установленому порядку залежать від особливостей інноваційного проекту, періоду його окупності.
Кошти, що надаються підприємствам-виконавцям інноваційних проектів, обліковуються в установах уповноважених банків на окремих рахунках. Рахунки відкриваються підприємствам-виконавцям проектів за поданням регіональних відділень Державного інноваційного фонду.
Державний інноваційний фонд і його регіональні відділення організують в установленому порядку супроводження інноваційних проектів із залученням установ уповноважених банків, які обслуговують підприємства-виконавців проектів, аудиторських, юридичних фірм та інших організацій на підставі укладених з ними договорів. Супроводження інноваційних проектів включає проведення поточної та додаткової експертизи, маркетингових досліджень тощо, а також організацію контролю за цільовим використанням коштів та своєчасним їх поверненням підприємствами-виконав-цями. Оплата супроводження інноваційних проектів включається до кошторисів витрат проектів. При неможливості повернення підприємствами-виконавцями інноваційних проектів наданих їм коштів Державний інноваційний фонд у окремих випадках готує пропозиції для прийняття рішення щодо погашення заборгованості підприємств згідно з порядком, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
83
Головним завданням фонду є фінансова підтримка інноваційної діяльності підприємств, регіональних програм, «ноу-хау», розширення використання сучасної передової технології, освоєння виробництвом конкурентоспроможної продукції. При цьому послугами фонду можуть користуватися підприємства незалежно від форм власності, якщо вони пропонують інноваційні проекти, які є ефективними і перспективними для освоєння.
Крім Державного інноваційного фонду України, з метою державної підтримки інноваційної діяльності на підприємствах, що знаходяться в галузевому підпорядкуванні, створюються спеціальні фонди позабюджетних коштів у міністерствах, відомствах, концернах для фінансування галузевих і міжгалузевих науково-дослідних робіт, а також заходів, пов'язаних з освоєнням нових технологій, і виробництва нових видів продукції. Ці фонди називаються позабюджетними галузевими інноваційними фондами. Вони разом із Державним інноваційним фондом покликані сприяти розвитку інноваційної діяльності в Україні.
Види фінансування повністю залежать від джерел фінансування, тобто від того як фінансуються інноваційні процеси — за рахунок власних чи позичених коштів (кредитів). В усіх випадках вони повинні забезпечити повернення витрат і певний рівень прибутковості.
