3. Тестові завдання

1. Який орган забезпечує реалізацію державної політики в галузі акредитації органів та випробувальних лабораторій, сертифікації державного нагляду:

а) випробувальні лабораторії;

б) Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ);

в) територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації державного комітету з питань регулярної політики та підприємства;

г) Державний комітет України з питань технічного регулювання споживчої політики.

2. Органи, що проводять сертифікацію та випробування продукції:

а) державні установи;

б) випробувальні лабораторії;

в) Державний комітет України з питань технічного регулювання споживчої політики.

3. Організація може бути акредитована як орган з сертифікації, якщо:

а) вона є незалежною від розробника, постачальника, споживача;

б) має компетентність, яка дозволяє їй проводити сертифікацію в заявленій галузі акредитації;

в) вона дотримується правил системи сертифікації.

4. Правовою основою діяльності національної системи сертифікації продукції УкрСЕПРО є:

а) закони України, в яких визначено вимоги до якості та безпеки продукції, процесів чи послуг;

б) нормативні документи з сертифікації.

5. Основні діючи нормативні документи системи УкрСЕПРО щодо визначення відповідності продукції, процесів, порядку проведення сертифікації гармонізовані:

а) з регіональними нормативними документами;

б) з національними нормативними документами інших країн;

в) з міжнародними нормативними документами.

6. Згідно з Законом "Про захист прав споживачів" проведення сертифікації продукції та послуг обумовлено:

а) необхідністю перевірки відповідності якості продукції обов'язковим вимогам міжнародних і державних стандартів;

б) необхідністю підвищення якості та конкурентоспроможності продукції.

7. У відповідності з Декретом "Про стандартизацію та сертифікацію" сертифікація продукції може бути:

а) обов'язковою;

б) добровільною;

в) само сертифікацією.

8. В якій статті Закону "Про підтвердження відповідності" мова йде про основні принципи державної політики у сфері підтвердження відповідності:

а) 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8;

б) в одній з останніх.

9. Який з Законів України регулює відносини, що виникають у процесі підтвердження відповідності систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям:

а) "Про стандартизацію";

б) "Про метрологію та метрологічну діяльність";

в) "Про підтвердження відповідності";

г) "Про акредитацію органів з оцінки відповідності".

10. Основними принципами державної політики у сфері підтвердження відповідності є:

а) забезпечення ідентичних процедур підтвердження відповідності продукції вітчизняного та іноземного походження;

б) забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх зацікавлених сторін;

в) застосування гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами вимог щодо акредитації.

11. Положення про національний орган з акредитації затверджується:

а) центральним органом виконавчої влади з питань економіки;

б) Радою з акредитації;

в) технічним комітетом з акредитації.

12. Основними функціями технічних комітетів з акредитації є:

а) визначення спеціальних вимог і додаткових критеріїв акредитації у відповідних сферах, підготовка і подання пропозицій національному органу з акредитації;

б) розробка методичних рекомендацій з питань акредитації;

в) встановлення загальних організаційно-технічних правил проведення робіт з акредитації;

г) забезпечення розробки, експертизи, погодження та підготовки до затвердження нормативних документів.

13. Органи з оцінки відповідності, які можуть бути акредитовані національним органом з акредитації:

а) структурні підрозділи облдержадміністрації;

б) випробувальні та калібрувальні лабораторії;

в) органи з сертифікації продукції, процесів та послуг;

14. Обов'язки виробників продукції, яка підлягає підтвердженню відповідності:

а) реалізувати продукцію за умовами наявності копії сертифіката відповідності та/або копії декларації про відповідність чи копії свідоцтва про визначення відповідності в порядку, визначеному законодавством;

б) сприяти проведенню всіх процедур підтвердження відповідності, встановлених для конкретного виду продукції;

в) наносити на продукцію національний знак відповідності в законодавчо регульованій сфері.

15. Компенсувати споживачам продукції завдані їм збитки в разі виявлення невідповідності продукції вимогам, зазначеним у декларації про відповідність або сертифікатах відповідності, зобов’язаний:

а) постачальник;

б) виробник;

в) продавець.

16. Хто має право складати декларацію про відповідність:

а) виробник за власною ініціативою;

б) уповноважена особа Резидент України;

в) виробник на підставі договору із споживачем.

17. В якому випадку виробник має право складати декларацію про відповідність:

а) якщо він забезпечує підтвердження відповідності технічним регламентам;

б) якщо виробник не є Резидентом України.

18. На сертифіковану в Системі продукції видається:

а) сертифікат відповідності;

б) сертифікат відповідності та наноситься знак відповідності;

в) акт обстеження.

19. Декларація постачальника про відповідність під його повну відповідальність свідчить, що продукція (послуга) відповідає:

а) конкретному стандарту;

б) сертифікату якості;

в) сертифікату відповідності;

г) директиві ЄС.

20. Правові основи сертифікації в Україні установлені Законами:

а) "Про захист прав споживачів";

б) "Про акредитацію органів з оцінка відповідності";

в) "Про підтвердження відповідності".

21. Відоме місце в галузі організаційно-методичного забезпечення міжнародної сертифікації займає:

а) міжнародна організація з стандартизації (ИСО);

б) міжнародна електротехнічна комісія (МЕК);

в) Генеральна асамблея Європейського комітету стандартів (СЕН);

г) міжнародна конференція з акредитації випробувальних лабораторій (ИЛАК).

22. На що спрямована міжнародна сертифікація:

а) на підвищення рівня якості продукції;

б) на усунення технічних бар’єрів;

в) на підвищення конкурентоспроможності;

г) на забезпечення безпеки продукції та послуг.

23. Обов’язкова сертифікація продукції проводиться:

а) на відповідність щодо вимог чинних законодавчих актів України;

б) на відповідність вимог, що не віднесені до обов’язкових вимог;

в) на відповідність щодо вимог міжнародних стандартів;

г) на відповідність щодо вимог чинних законодавчих актів України та обов’язкових вимог нормативних документів, міжнародних та національних стандартів.

24.Сертифікат відповідності свідчить про те, що:

а) контроль за відповідністю продукції вимогам стандартів здійснюється в системі;

б) продукція має високий рівень якості;

в) продукція відповідає вимогам міжнародних стандартів;

г) продукція відповідає обов’язковим вимогам нормативної документів.

25. Обов’язкові вимоги—це вимоги, які:

а) регламентують надійність продукції;

б) регламентують відповідність продукції напрямку моди;

в) встановлені чинними законодавчими актами України, нормативними документами, щодо забезпечення безпеки життя;

г) регламентують зручність використання.

26. Національний орган з сертифікації виконує такі основні функції:

а) здійснює сертифікацію закріпленої за ним номенклатури продукції;

б) видає сертифікати відповідності на продукцію та атестати виробництва;

в) видає сертифікати на системи якості;

г) розробляє стратегію розвитку сертифікації в Україні.

27. Орган з сертифікації продукції виконує такі основні функції:

а) визначає схему та порядок проведення сертифікації закріпленої продукції;

б) розробляє організаційно - методичні документи з сертифікації систем якості;

в) затверджує перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації;

г) організовує та проводить атестацію виробництва.

28. Територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації Державного комітету з питань регулярної політики та підприємства України виконують функції:

а) беруть участь в проведенні технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції;

б) надають методичну допомогу підприємствам у підготовці до сертифікації продукції;

в) готують та подають до Національного органу з сертифікації продукції проекти законодавчих актів в галузі сертифікації;

г) розробляють пропозиції з номенклатури продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації.

29. Який з органів організаційної структури Системи встановлює правові та економічні основи функціонування Системи?

а) орган з сертифікації продукції;

б) Державний комітет з питань регулярної політики та підприємства України;

в) науково-технічна комісія;

г) науково-методичний та інформаційний центр.

30. Який з стандартів Системи сертифікації УкрСЕПРО встановлює основні принципи, структуру та правила Системи?

а) ДСТУ 3411-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до Органів з сертифікації продукції та порядок їх акредитації;

б) ДСТУ 3411-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації;

в) ДСТУ 3411-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок реєстрації об’єктів добровільної сертифікації;

г) ДСТУ 3411-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення.

31. В якому випадку організація може бути акредитована як орган з сертифікації?

а) якщо вона є незалежною від розробника, виробника, постачальника, споживача і має достатню компетенцію;

б) якщо вона обладнана сучасними засобами вимірювальної техніки;

в) якщо фахівці отримали сертифікати аудиторів з систем якості;

г) якщо фахівці мають необхідну теоретичну та практичну підготовку.

32. Який найменший стаж роботи з контролю якості повинен мати кандидат в аудитори?

а) 1 рік;

б) 2 роки;

в) 3 роки;

г) 4 роки.

33. За яких обставин здійснюється скасування сертифікатів аудиторів:

а) якщо відсутня практична діяльність аудитора з проведення робіт з сертифікації в Системі протягом одного календарного року;

б) двох календарних років;

в) трьох календарних років;

г) чотирьох календарних років.

34. Яка продукція відноситься до однорідної продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації:

а) продукція, що має попит на ринку;

б) продукція, яка відповідає вимогам нормативних документів;

в) продукція, яка була виготовлена з однієї і тієї сировини;

г) продукція, що виробляється серійно і є однорідною за основними показниками якості.

35. В якому випадку в сертифікаті відповідності вказано заводський номер продукції:

а) якщо проведена сертифікація партії продукції;

б) якщо проведена сертифікація одиничних виробів;

в) якщо проведена сертифікація продукції, яка виробляється серійно;

г) якщо проведена сертифікація продукції, яка виробляється серійно з проведенням атестації виробництва.

36. В якому випадку копія сертифіката не дійсна:

а) без оригіналу підпису;

б) без печатки органу, що його видав;

в) без оригіналу підпису і печатки органу, що його видав;

г) без оригіналу підпису Центру стандартизації, метрології та сертифікації Державного комітету України з питань технічного регулювання споживчої політики.

37. Ідентифікація сертифікованої продукції проводиться з метою:

а) встановлення відповідності маркірування продукції технічним умовам, технічним описам, протоколам випробувань;

б) перевірки всіх показників якості продукції, отриманих в акредитованих випробувальних лабораторіях;

в) попередження відносно шкідливих речовин, які можуть бути в продукції;

г) перевірка органолептичних показників продукції.

38. Знак відповідності враховується не дійсним якщо:

а) не вказано код органу з сертифікації;

б) якщо знак неможливо нанести безпосередньо на упаковку;

в) продукція не пройшла обов'язкову сертифікацію;

г) продукція не пройшла добровільну сертифікацію.

39. Підтвердженням факту сертифікації продукції є:

а) оригінал сертифікату відповідності;

б) знак відповідності;

в) копія сертифікату відповідності.

40. Мета сертифікації:

а) удосконалення виробництва;

б) оцінка технічного рівня товару;

в) захист споживачів від неякісного товару;

г) підтвердження безпеки товару.

41. Сертифікація обов'язкова, якщо:

а) стандарт містить вимоги безпеки;

б) продукція включена до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації;

в) на продукцію діє технічний регламент;

г) виробник прийняв таке рішення.

42. Що означає поняття "добровільна сертифікація"?

а) сертифікація за ініціативою виробника за показниками, які не входять у перелік показників безпеки;

б) сертифікація за ініціативою випробувального центру або лабораторії;

в) сертифікація за ініціативою органа з сертифікації з усіх показників

43. Добровільна сертифікація підтверджує відповідності:

а) обов'язковим вимогам стандарту;

б) Закону "Про підтвердження відповідності".

44. Інформацію про акредитовані органи з сертифікації можна отримати за допомогою:

а) довідкових матеріалів, що складаються за даними Реєстру Системи та видаються Державним комітетом з питань регулярної політики та підприємства України;

б) даних періодичних виробництв.

45. У разі відсутності на час подання заявки акредитованого у Системі органу з сертифікації продукції заявки подається:

а) до територіального центру стандартизації, метрології та сертифікації Державного комітету з питань регулярної політики та підприємства України;

б) науково-технічну комісію;

в) науково-методичний та інформаційний центр.

46. Схему (модель), обов'язкової сертифікації продукції визначає:

а) заявник за погодженням з органом з сертифікації;

б) орган з сертифікації.

47. Схему добровільної сертифікації продукції визначає:

а) заявник;

б) орган з сертифікації.

48. Заявником на сертифікацію продукції, що виготовляється серійно може бути:

а) будь-яка юридична, або фізична особа;

б) виробник такої продукції, який діє від свого імені або через посередників.

49. Під час сертифікації застосовуються методи випробувань, які дозволяють:

а) провести ідентифікацію продукції;

б) достовірний підтвердити відповідність продукції заданим вимогам;

в) перевірити належність до класифікаційної групи.

50. Метою ідентифікації продукції є:

а) перевірка відповідності продукції технічній документації;

б) перевірка належності продукції до даної партії;

в) проведення підтвердження відповідності продукції заданим вимогам.