лекція УЕР 5 курс / Лекції 5 - 6 (4 курс)

Лекції 5 – 6

Основні нормативні документи, що регламентують порядок складання графіків руху поїздів. Класифікація графіків руху поїздів

ГРП розробляються на різні умови експлуатації залізниць та технічного обладнання станцій і перегонів. В залежності від цього графіки класифікуються за різними ознаками.

За співвідношенням швидкостей руху поїздів різних категорій графіки руху поїздів підрозділяють на:

• паралельні, на яких всі поїзди одного і того самого напрямку мають однакову швидкість і прямують по дільниці без обгону, тому їх лінії руху на графіку паралельні;

• не паралельні, на яких пасажирські і вантажні поїзди обертаються з різною ходовою швидкістю.

Приклади паралельних і непаралельних графіків наведені на рис.

Рисунок – Графіки із різним співвідношенням швидкості руху: а - паралельний; б, в - непаралельні.

За кількістю головних колій на перегонах графіки руху поїздів підрозділяють на:

• одноколійні, або двосторонні, коли рух поїздів здійснюється по одній колії на обидва напрямки поперемінно, схрещення їх та обгін здійснюються на роздільних пунктах;

• двоколійні, або односторонні, коли поїзди у кожному напрямку прямують по своїй колії, а обгоняться на роздільних пунктах.

• змішані, або і одноколійно-двоколійні графіки використовуються на ділянках з двоколійними вставками.

По співвідношенню розмірів руху поїздів у парному та непарному напрямках розрізняють графіки парні з однаковою кількістю поїздів у обох напрямках та непарні.

Ступень непарності визначається відношенням кількості поїздів в основному напрямку до кількості поїздів в оборотному. При цьому основним напрямком вважається напрямок з більшим розміром руху.

• 

В залежності від співвідношення часу заняття перегонів графіки руху поїздів підрозділяють на ідентичні, де час зайняття всіх перегонів парою поїздів на одноколійній лінії або поїздом даного напрямку на двоколійній однаковий для всіх перегонів та неідентичні, де він різний.

Розрізняють ступені неідентичності перегонів і графіка. Ці ступені характеризуються коефіцієнтом неідентичності:

а) коефіцієнт неідентичності перегону (γ_n)

Σt_i-k – сума часу ходу пари поїздів перегоном

К – кількість перегонів

Σt_мах – найбільше з сум часу ходу поїздів по перегону

б) Коефіцієнт неідентичності графіка

Т – період пари поїздів на перегонах

Т_мах – період пари поїздів на обмежувальному перегоні.

Періодом графіку називається час заняття перегону характерною для даного графіку групою поїздів, що періодично чергується на протязі доби. При цьому перегін, що має найбільший період графіку називається обмежуючим.

Залежно від порядку прямування поїздів попутного напрямку на:

• пачкові – з розмежуванням поїздів один від одного міжстанційними перегонами;

• пакетні – з розмежуванням поїздів між собою міжпостовим перегоном або блок-ділянками;

• частково-пакетні, коли пакетами прокладаються не всі поїзди, а певна їх частина.

• непакетні.

Графіки, на яких прокладено найбільшу можливу за пропускною спроможністю кількість поїздів називають максимальними.

Одноколійні графіки, на яких поїзди мають схрещення на всіх роздільних пунктах ділянки називаються насиченими.