3 Інтервал попутного відправлення поїздів

Інтервалом попутного відправлення поїздів І_відназивається мінімальний час від моменту відправлення з роздільного пункту (проходження через роздільний пункт) одного поїзда до моменту відправлення (проходження через роздільний пункт) іншого поїзда того самого напрямку руху. Схеми інтервалу попутного відправлення поїздів зі станцію наведені на рис.

Рисунок – Інтервали попутного відправлення поїздів: а– проходження без зупинки першого поїзда і відправлення після зупинки другого;б– відправлення після зупинки першого поїзда і проходження без зупинки другого;в– відправлення після зупинки першого і другого поїзда.

4 Інтервал беззупинкового схрещення поїздів Беззупинкове схрещення поїздів може здійснюватись тільки при наявності двоколійних вставок.

Для ефективної реалізації беззупинкового схрещення поїздів необхідно виконувати наступні умови:

• достатня довжина двоколійної вставки;

• наявність диспетчерської централізації поїзного радіозв’язку і автоматичної локомотивної сигналізації;

• обладнання обох колій двоколійної вставки автоблокуванням для двостороннього руху;

• довжина блок-ділянок у межах 1-2,6 км і не менше довжини гальмівного шляху поїздів, які здійснюють беззупинкове схрещення;

• ідентичність перегонів між осями беззупинкового схрещення поїздів;

• можливість рушання з місця поїзда, який зупинився біля вихідного сигналу у кінці двоколійної вставки, якщо вона розташована на підйомі;

• відокремлення на роздільному пункті, що розташований у межах двоколійної вставки, місцевих робіт від руху поїздів.

Для двоколійної вставки призначають розташування двох розрахункових осей на її кінцях (з непарного боку РВ-І і з парного РВ-ІІ) та осі беззупинкового схрещення ВБС.

Положення розрахункової осі визначається розташуванням середини поїзда, що прибув з одноколійного перегону на двоколійну вставку, безпосередньо після звільнення ним стрілочної горловини.

Вісь беззупинкового схрещення поїздів розташовується, як правило, посередині двоколійної вставки на рівному віддаленні (за часом ходу) від її розрахункових осей.

Інтервалом беззупинкового схрещення поїздів _бсназивають мінімальний час від моменту проходження ближньої розрахункової осі двоколійної вставки поїздом, що прибув з одноколійного перегону, до моменту проходження тієї ж осі поїздом, що відправляється на одноколійний перегін (див. рис.).

Рисунок - Інтервал беззупинкового схрещення поїздів

Схема розташування поїздів при розрахунку інтервалу _бсзображена на рис.

Тривалість інтервалу _бсвключає час виконання технологічних операцій із забезпечення відправлення зустрічного поїзда (№2002) після звільнення поїздом 2001 стрілочної горловини (див. рис. ) та час проходження поїздом №2002 розрахункової відстаніL_бс

.

Рисунок – Схема розташування поїздів при розрахунку інтервалу _бс

Рисунок – Графік розрахунку інтервалу беззупинкового схрещення поїздів

5 Інтервал попутного прямування поїздів на лініях не обладнаних автоблокуванням

Інтервалом попутного прямування поїздів на лініях не обладнаних автоблокуванням _пназивається мінімальний час від моменту прибуття першого поїзда на роздільний пункт (проходження через роздільний пункт), що розташований попереду до моменту відправлення другого поїзда того самого напрямку руху з даного роздільного пункту (проходження через даний роздільний пункт) на перегін, який звільнився.

Інтервал попутного прямування _пзалежить від умов пропуску поїздів через станції, що обмежують даний перегін. Можливі варіанти зображеніна рис.

Рисунок – Станційні інтервали попутного прямування: а– поїзди через обидві станції проходять без зупинки;б- на першій станції поїзди мають зупинку, а другу проходять без зупинки;в– першу станцію поїзди проходять без зупинки, а на другій мають зупинку;г– поїзди мають зупинки на обох станціях

У всіх випадках інтервал попутного прямування визначають виходячи із вимог забезпечення безпеки руху, що передбачені ПТЕ.

Так при беззупинковому пропуску поїзда через перший роздільний пункт (див. рис. а,в) відкриття на ньому сигналу для наскрізного пропуску другого поїзда можливе тільки після прибуття і прослідування першого поїзда на другий роздільний пункт и закінчення операцій по зв’язку при русі поїздів. При цьому в момент відкриття сигналу для пропуску другий поїзд повинен знаходитись від вхідного сигналу на відстані достатній для його сприйняття.