Матриця вхідних значень цільових показників Рin

0,09	7,11	1,81	0,49
0,51	13,19	32,0	0,15
0,95	14,92	56,0	1,01
0,61	11,96	3,62	0,51

Розрахункові значення цільових показників, які визначаються відповідно до даних вхідної інформаційної бази, формують матрицю значень цільових показників табл. 11.3. У табл. 11.4 подано матрицю оптимальних значень цільових показників, які визначаються із урахуванням таких критеріїв (як загального, та і суб’єктивного характеру):

• галузевої приналежності підприємства — об’єкта дослідження;

• нормативно-правових вимог щодо обов’язкового дотримання певних значень окремих фінансових показників та коефіцієнтів;

• ціль та вимог комплексного аналізу в окремо взятому випадку;

• вимог власників підприємства — об’єкта дослідження та його кредиторів тощо.

Значеннями елементів матриці, поданої в табл. 11.4 можуть виступати планові абсолютні величини значень окремих цільових показників у разі необхідності інтервальної оцінки рівня виконання плану підприємством, господарська діяльність якого досліджується.

Таблиця 11.4

Матриця оптимальних значень цільових показників

0,20	20	1,5	0,4
0,80	30	30	0,3
2,00	27	15	1,5
1,00	2,5	4	0,5

На сонові матриць таформується нормалізована матриця, що відображує рівень відповідності фактичних значень цільових показників їх оптимальним значенням. Елемент нової матриці дорівнює відношенню фактичного значення цільового показника до його оптимального значення або 1, якщо таке розрахункове значення цільового показника краще за оптимальне. Така постановка нормалізуючої функції дає змогу приділити більше уваги саме слабким місцям підприємства, що аналізується (11.3). Для показників, позитивна тенденція яких проявляється у зменшенні абсолютного значення показника (середній строк обороту дебіторської заборгованості, співвідношення позикових та власних коштів, період окупності власного капіталу тощо), застосовується нормалізуюча функція[11.4].

(11.3)

(11.4)

Здійснивши необхідні розрахунки за формулами 11.3 та 11.4 отримаємо матрицю нормалізованих цільових показників (табл. 11.5).

Таблиця 11.5

Матриця нормалізованих цільових показників

0,45	0,36	1,00	1,00
0,64	0,44	1,00	0,50
0,48	0,55	0,27	1,00
0,61	0,21	0,91	1,00

На основі нормалізованих цільових показників визначимо абсолютне значення інтегрованого показника цільової функції комплексного фінансового аналізу.

Варіант І.

, (11.5)

де — вага окремого цільового показника, що розраховується відповідно до визначеної ваги напрямків дослідження та груп цільових показників (табл. 11.6).

Таблиця 11.6

Розрахунок ваги цільових показників

			Напрями дослідження
			Ліквідністьwi = 0,34	Рентабель-ність wi = 0,22	Ділова активність wi = 0,34	Фінансовастійкістьwi = 0,22
Цільові показники	1 група	wj = 0,4	0,136 = 0,34 0,4	0,088	0,088	0,088
	2 група	wj = 0,2	0,068	0,044	0,044	0,044
	3 група	wj = 0,2	0,068	0,044	0,044	0,044
	4 група	wj = 0,2	0,068	0,044	0,044	0,044

Використовуючи дані табл. 11.6 та формулу 11.5, отримаємо значення інтегрованого показника: .

Варіант ІІ.

Інтегрований показник комплексного фінансового аналізу відповідно до другого варіанту розраховують за формулою 11.6.

, (11.6)

де — кількість напрямів дослідження;

—кількість груп цільових показників.

За формулою і даними табл. 11.6 отримаємо значення інтегрованого показника: .

Результати розрахунку інтегрального показника комплексного аналізу дають змогу ідентифікувати фінансово-економічний потенціал як такий, що становить 0,58527 від ідеального варіанту за умови оптимальності абсолютних значень усіх цільових показників (за другою формою — варіант Б — розрахунку інтегрованого показника). Для варіанта інтегрального показника, який враховує важливість тих чи інших елементів фінансово-господарської діяльності підприємства — об’єкта дослідження (варіант А), кількісне визначення фінансово-економічного потенціалу дорівнює 0,64524. За такої ситуації можна стверджувати, що підприємство забезпечує порівняно адекватне (вище від середнього рівня) дотримання критеріїв організації фінансово-господарської діяльності за напрямами, що визначені пріоритетними та наділені більшою вагою при розрахунку інтегрованого показника комплекс­ного аналізу.

Загалом використання моделі розрахунку інтегрального показника як форми організації та проведення КФА можна в разі:

• визначення факту виконання пріоритетних напрямів забезпечення фінансової стійкості підприємства;

• однозначної кількісної оцінки (одна числове значення) економічного потенціалу підприємства — об’єкта дослідження з метою використання у подальших розрахунках;

• оцінки рівня виконання плану (дотримання планових показників) у випадку використання замість матриці оптимальних значень цільових показників матрицю планових величин цільових показників.