11.2.2. Ранжування фінансових показників і коефіцієнтів
Особливості практичної реалізації обробки вхідної інформаційної бази на основі формування ранжованого ряду фінансових показників і коефіцієнтів розглянемо на одному з проданих нижче алгоритмів (процедури) рис. 11.3.).
Рис. 11.3. Процедура КФА на основі ранжування фінансових показників та коефіцієнтів
Реалізація цього алгоритму забезпечується відповідно до таких припущень результуючі дані першого та другого етапів).
Об’єктом дослідження виступає підприємство “Альфа-1”.
Визначено напрями дослідження:
майновий стан (А);
ліквідність та платоспроможність (L);
рентабельність (R);
акціонерний капітал (E).
Сформовано сукупність цільових показників (табл. 11.1.).
Визначено інтервали для ранжирування розрахункових значень кожного із цільових показників. Слід зауважити, що межі інтервалів ранжування залежать від специфіки об’єкта дослідження і можуть вільно варіювати відповідно до цілей та завдань КФА, які ставляться замовниками такого дослідження. При цьому основою для обгартування встановлення тих чи інших меж інтервалів може слугувати досвід попередніх комплексних досліджень, нормативно-правові вимоги, індикативні показники, розроблені вітчизняними та зарубіжними практиками та науковцями тощо.
Визначення рангу кожного інтервалу — порядок рангу того чи іншого інтервалу має враховувати поточне ринкове положення об’єкта дослідження, цільове його значення, а також специфіку фінансово-господарської діяльності об’єкта дослідження а також специфіку фінансово-господарської діяльності об’єкта дослідження у коротко- та довгостроковому періодах:
|
Рівень інтервалу |
Ранг цільового показника |
інтервали сукупного рангу підприємства |
|
незадовільний |
–3 |
[–30; –6] |
|
нормальний |
0 |
[–5; 5] |
|
достатній |
1 |
[6; 19] |
|
високий |
3 |
[20; 30] |
формою надання кінцевої інформації визначено:
порядок рангу кожного фінансового показника чи коефіцієнта;
розрахунок сукупного рангу підприємства — сукупний ранг визначається як сума рангів окремих елементів сукупності цільових показників (відповідно, максимальне значення елементів сукупності цільових показників (відповідно, максимальне значення сукупного рангу становить 30 — добуток кількості цільових показників та максимального рангу), а також приведений ранг підприємства — об’єкта дослідження шляхом його приведення до інтервалу [–3; 3] приймаючи рівнозначними кожен із напрямків дослідження (окремі коефіцієнти в межах напрямків дослідження мають однакову вагу).
Абсолютне значення приведеного рангу підприємства, об’єкта дослідження розраховують за формулою:
де α1 — коефіцієнти ваги напрямів дослідження;
βij коефіцієнти ваги цільових показників за окремими напрямами.
Зважаючи на викладені вище припущення про рівнозначність напрямів дослідження та цільових показників, формула [11.01] матиме такий вигляд:
.
Таблиця 11.1