Порівняльна матриця фінансових показниківі коефіцієнтів по виборці підприємств

Підприємство kj Цільовий показник ki	Нормалізуючафункція	“Альфа”	“Бета”	“Гамма”	“Дельта”
Коефіцієнт покриття загаль­ний	max ()	0,990	1,050	0,850	1,120
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	max ()	0,011	0,008	0,015	0,013
Коефіцієнт покриття запасів	max ()	0,310	0,420	0,350	0,490
Рентабельність продаж	max ()	18,500	21,100	12,500	8,900
Період окупності власного капіталу	max ()	8,210	9,010	6,110	8,090
Рентабельність підприємства	max ()	14,100	18,100	5,100	7,900
Оборот готової продукції	max ()	1,050	1,250	1,220	1,340
Загальний обіг капіталу	max ()	0,860	0,990	1,020	0,890
Обіг власного капіталу	max ()	1,980	2,910	1,990	1,620
Коефіцієнт фінансової залеж­ності	max ()	2,300	2,940	1,950	1,820
Коефіцієнт маневреності власних коштів	max ()	0,760	0,710	0,810	0,790
Коефіцієнт структури залученого капіталу	max ()	0,510	0,480	0,590	0,630

Наступним етапом є нормалізація порівняльної матриці на основі таких формул відповідно до форми нормалізуючої функції:

для нормалізуючої функції max () (11.7)

для нормалізуючої функції min () (11.8)

Запропонована нормалізація коефіцієнтів дає змогу забезпечити зіставність різних показників, що використовуються при дослідженні, та врахувати різну спрямованість їх впливу на фінансову ситуацію на підприємстві. Здійснивши трансформацію порів­няльної матриці на основі нормалізуючих функцій (11.7) та (11.8), отримаємо такі дані табл. 11.8. Скориставшись формулою (11.9), визначимо абсолютне значення цільової функції комплексного фінансового аналізу, яке змінюється у проміжку (0; 1]. Максимальне значення цільової функції відповідає абстрактному підприємстві, значення цільових показників якого сформовано на основі їх найкращих значень для підприємств вибірки, що досліджується. Звичайно, можливий варіант, коли вся сукупність цільових показників одного із підприємств вибірки відповідатиме критичним значенням, тоді абсолютне значення цільової функції такого підприємства дорівнюватиме 1.

(11.8)

де — кількість цільових показників.

Таблиця 11.8

Нормалізований вигляд порівняльної матриці*

Нормалізовані цільові показники	“Альфа”	“Бета”	“Гамма”	“Дельта”
Коефіцієнт покриття загальний	0,884	0,938	0,759	1,000
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,667	0,533	1,000	0,867
Коефіцієнт покриття запасів	0,639	0,852	0,721	1,000
Рентабельність продаж	0,877	1,000	0,592	0,422
Період окупності власного капіталу	0,911	1,000	0,678	0,898
Рентабельність підприємства	0,779	1,000	0,282	0,436
Оборот готової продукції	0,784	0,933	0,910	1,000
Загальний обіг капіталу	0,843	0,971	1,000	0,873
Оборот власного капіталу	0,680	1,000	0,683	0,557
Коефіцієнт фінансової залежності	0,782	1,000	0,663	0,619
Коефіцієнт маневреності власних коштів	0,938	0,877	1,000	0,975
Коефіцієнт структури залученого капіталу	0,810	0,762	0,937	1,000
Абсолютне значення цільової функції (Z)	0,800	0,906	0,769	0,804

Аналізуючи порівняльну матрицю (табл. 11.8), можна зазначити, що підприємство — об’єкт аналізу демонструє середні значення цільових показників, при цьому жоден з них не має максимального значення. Рівень цільової функції (Z = 0,8) свідчить, що підприємств “Альфа” належить далеко не до лідерів галузі, але демонструє третє абсолютне значення цільової функції. Крім того, наявні мінімальні значення нормалізованих цільових показників серед вибірки підприємств — коефіцієнти покриття запасів, оборот продукції та загального обігу капіталу — свідчить про наявність певних проблем по відповідних напрямках фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до визначених вище основних слабких місць у фінансово-господарській діяльності підприємства має бути сформований арсенал заходів щодо впливу на стан підприємства та забезпечення реалізації його потенціалу. Отже, перед підприємством “Альфа” постала необхідність поліпшення ситуації із фінансування запасів, прискорення реалізації готової продукції.

Крім того, специфіка КФА на основі порівняльної характеристики розрахункових показників із її еталонними величинами свідчить про доцільність використання такого алгоритму обробки вхідної інформаційної бази насамперед третіми особами, тобто потенційними кредиторами чи інвесторами, які приймають рішення про визначення напрямів власної фінансово-господарської діяльності, розглядаючи кілька альтернативних варіантів.

Розглянуті вище методики обробки вхідної інформаційної бази із окремими алгоритмами їх організації являють собою базову формалізовану форму комплексного фінансового аналізу. Зважаючи, що сукупність інтересів замовників дослідження фінансового стану підприємства на основі комплексного підходу може змінюватися у широкому діапазоні, аналітичне навантаження моделі комплексного фінансового аналізу може на відповідному рівні варіювати, не змінюючи при цьому моделі його організації. Підтвердженням можливості такої варіації є різноманітність окремих моделей організації та проведення КФА, окремі з яких планується розглянути нижче.