12.5. Вибірковий спосіб організації аудиту виробничих запасів

Операції із запасами є не такими складними, як чисельними, і для їх перевірки суцільним методом витрачається невиправдана кількість часу і праці.

Тому, враховуючи оцінку стану обліку й внутрішнього контролю, аудитор може прийняти рішення щодо проведення вибіркової перевірки.

Вибіркова перевірка передбачає застосування аудиторських процедур менше, ніж до 100% масивів інформації, які дають змогу аудитору отримати аудиторські докази і, оцінивши окремі характеристики вибраних даних, поширити дієвість цих доказів на всю сукупність даних.

Аудитор повинен уважно формувати вибірку з урахуванням мети аудиту, сукупно­сті даних (генеральної сукупності) і обсягу вибірки, оскільки застосування вибірково­го способу тісно пов'язане з виникненням ризику невиявлення помилок в обліку та звітності клієнта. Ризик невиявлення збільшується, тому що за межами вибірки мо­жуть залишитися факти порушень та помилок.

Вибірка повинна бути репрезентативною, тобто відображати всі основні власти­вості генеральної сукупності.

Розмір вибірки залежить від різних факторів. Так, від оцінки аудитором стану обліку і внутрішнього контролю на підприємстві будуть залежати й усі його подаль­ші дії, тобто якщо в результаті вивчення звітності клієнта і бесід із персоналом ауди­тор впевниться в тому, що звітність складена правильно на основі достовірних вихід­них даних, то він може взагалі обмежитись оглядовою перевіркою.

Якщо ж такої впевненості немає, проводиться аудиторська перевірка. Але жод­на з аудиторських перевірок не може і не повинна охоплювати всіх господарських операцій, здійснених протягом періоду, що аналізується. Якщо для кожної обраної процедури аудитор мав би вивчити кожний елемент сукупності, то було б майже не­можливо провести повну аудиторську перевірку у визначений термін. У зв'язку з цим аудиторські фірми (аудитор) проводять вибіркову перевірку, яка є більш ефек­тивною в порівнянні із суцільною.

Вибірковий метод перевірки дає змогу аудитору з найменшими втратами отри­мати результат щодо довіри до системи внутрішнього контролю суб'єкта господарю­вання та скласти думку про достовірність, доцільність і законність господарських операцій, відображених у бухгалтерському обліку і звітності.

Якщо при вибірковому дослідженні встановлені серйозні порушення або помил­ки, то відповідна сукупність інформації повинна бути перевірена суцільним методом. Так, наприклад, у процесі збору даних аудитор повинен прийняти рішення щодо кож­ного положення, що міститься як у документах, так і в бухгалтерській звітності. Такі рішення стосуються питання про те, яку кількість даних необхідно одержати, тобто яким повинен бути обсяг перевірки при аналізі господарської діяльності.

Нижче наведена загальна схема проведення вибіркового дослідження (рис. 12.3).

Розглянемо поетапно порядок проведення вибіркового дослідження виробни­чих запасів.

1. Формулювання мети. Мета вибіркової перевірки обліку запасів полягає у встановленні правильності оформлення і реєстрації прибуткових і видаткових документів, правильності їх відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.

2. Формування генеральної сукупності. Підбір документів, стосовно яких буде здійснюватися вибірка:

• первинні документи з надходження запасів: (накладна, прибутковий ор­дер (М-3), товарно-транспортна накладна (М-5, М-6), акт про приймання матеріалів (М-7), накладна на внутрішнє переміщення матеріалів (М-12));

• первинні документи з вибуття запасів: (лімітно-забірна картка (М-8, М-8а, М-9, М-9а), вимога (М-10, М-10а, М-11), накладна на відпускання матеріалів на сторону (М-14, М-15)).

3. Формування вибірки. Вибір окремих документів із підсукупностей прибуткових і видаткових первинних документів шляхом застосування статистичних чи нестатистичних методів відбору (рис. 12.4).

Існує ризик неефективності вибіркової перевірки. Його вплив на ефективність аудиту показаний на рис. 12.5.

Рис. 12.3. Послідовність вибіркового дослідження

4. Аналіз помилок у вибірці. Аудитор вивчає характер виявлених помилок, які мотиви викликали їх виникнення, який вплив виявлених помилок на досто­вірність облікових і звітних даних підприємства.

Рис. 12.4. Основні методи відбору

Рис. 12.5. Вплив неефективної вибірки на ефективність аудиту

5.Порівняння з генеральною сукупністю. Екстраполяція результатів вибіркової перевірки на всю сукупність одноякісних даних. Аудитор порівнює помилки, виявлені у вибірці, з генеральною сукупністю, узагальнює результати і встановлює репрезентативність вибірки.

Наприклад, у результаті проведеного контрольного обміру будівельно-мон­тажних робіт з укладання підлоги у будинках за вибраними позиціями вста­новлено таке: за кошторисом та актами на виконані роботи передбачено на­стелення підлоги паркетом сосновим; контрольний обмір за вибраними позиціями та акти на списання матеріалів свідчать про те, що настил підлоги був дощатим. Приписки обсягів виконаних робіт на 1 м² становили № суму. Ураховуючи підтверджувальне пояснення головного інженера щодо настилу підлоги дошками замість паркету за всіма позиціями, результати вибірки (су­му приписки) необхідно поширити на всю генеральну сукупність.

6. Перегляд величини ризику вибіркової перевірки. Аудитор додатково порівнює отримані факти помилок, ураховуючи результати інших процедур перевірки, які стосуються обліку запасів.

Аудитор може зробити висновок про необхідність розширення процедур пере­вірки або здійснення альтернативних процедур аудиту запасів.

За результатами проведеного аудиту формують відповідні висновки для підсум­кових документів.

Питання для самопідготовки

1. Яка мета аудиту виробничих запасів?

2. Визначить завдання аудиту виробничих запасів.

3. Назвіть нормативні документи, що регулюють облік та оподаткування операцій із виробничими запасами.

4. Дайте визначення запасів.

5. Як Ви розумієте визначення запасів як активів підприємства?

6. Як класифікують виробничі запаси для цілей бухгалтерського обліку?