Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

КТМ_Маслєєва та ін_Динаміка_точки

.pdf
Скачиваний:
12
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
1.89 Mб
Скачать

щині по круговій кривій радіуса R.

Ця задача відноситься до другої задачі динаміки точки − відомі сили; знайти кінематичні характеристики руху точки. В прикладі треба знайти швидкість точки в її заданому кінцевому положенні, тобто визначити, як змінилася швидкість точки на заданому її переміщенні. Швидкість і переміщення зв’язує теорема про зміну кінетичної енергії точки.

Тут на візок в процесі його руху діють: активна сила ваги P та реакція опорної поверхні N (рис. 16). Оскільки робота кожної з цих сил на заданому переміщенні “0” ÷ “1” розраховується без утруднень за відомими формулами, то раціонально скористатися в даному випадку вказаною теоремою:

 

 

 

 

 

 

mV

2

mV 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

0

 

A0 1 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сила N в процесі руху візка спрямована

R

 

φ1

 

 

 

 

 

перпендикулярно до його переміщення, тоб-

 

 

 

“1”

 

 

то перпендикулярно до осі τ (див. рис. 16), і

 

 

 

 

V

 

 

 

 

 

N

 

 

 

тому роботу не виконує. Роботу тут виконує

 

 

 

 

 

 

 

 

 

“0”

 

 

 

 

 

сила ваги P на вертикальному переміщенні

 

 

 

 

P

 

 

 

візка h (див. рис. 15). Оскільки сила ваги діє

 

 

 

 

 

 

 

по вертикалі униз, а переміщення візка від-

 

 

Рис. 16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

бувається по вертикалі уверх, то робота сили

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

буде від’ємною.

 

 

 

 

Знайдемо швидкість візка V1

в його кінцевому положенні:

 

 

mV 2

mV 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

0

 

AP

AN

;

 

AN

0;

AP

P h mg h ;

 

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

mV12

mV02

 

 

 

 

2

2

 

2g h; V1

2

2g h;

 

2

 

2

 

mg h; V1

V0

 

V0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h

R

R cos 75

R 1

cos 75

5 1

0, 259

5 0,741

3,71 м ;

 

 

V

92

2 10 3,71

81

74,2

6,8

2,61 м/с .

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, правильною буде відповідь 1).

 

 

 

 

 

 

2.3КОЛИВАЛЬНИЙ РУХ МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ

2.3.1.Вільні коливання точки в середовищі без опору руху

Коливальним зветься рух точки, що періодично повторюється. Коливання точки бувають вільними і вимушеними.

Вільними називаються коливання точки, що відбуваються під дією поновлюючої сили.

Поновлююча сила завжди прагне повернути точку із будь-якого положення в стан статичної рівноваги, бо в будь-якому положенні точки ця сила спрямована до стану статичної рівноваги. Величина поновлюючої сили пропорційна відхиленню точки від положення статичної рівноваги і визначається за формулою:

21

Fпоновл cx , де x – це відхилення точки від стану статичної рівноваги, а c – жорсткість пружного елементу (пружини). При коливальному русі точки на вертикальній пружині поновлююча сила є рівнодіючою двох сил – сили ваги і сили пружності пружини Fпруж c l , де l – деформація пружини, c

– її жорсткість. В цих випадках коливальний рух розглядають відносно осі x , що проведена по вертикалі униз із положення статичної рівноваги точки. При цьому в стані статичної рівноваги точки пружина деформована на величину

ст ; тут

ст – статична деформація пружини – розраховується за формулою:

 

 

P

,

де P – вага точки.

 

 

 

 

ст

 

 

 

 

 

 

 

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вільні коливання точки масою m в середовищі без опору описуються та-

ким рівнянням динаміки в диференціальному вигляді

 

 

 

 

 

mx cx; mx cx 0; x

c

x 0;

x

k 2x 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

Рівняння динаміки вільних коливань точки x

k 2x

0 – це однорідне ди-

ференціальне рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами; коефіцієнт k є циклічною частотою вільних (власних) коливань точки, що визначається

за формулою k

c

.

 

 

m

Щоб провести дослідження вільних коливань точки, треба знайти закон коливального руху точки x x(t) . Для цього треба розв’язати другу задачу

динаміки точки – провести процедуру інтегрування диференціального рів-

няння

руху

точки при

заданих

початкових умовах задачі: при

t 0

x(0) x0; Vx (0) x(0)

x0

V0.

 

 

 

Закон вільних коливань точки (в середовищі без опору) має вигляд:

x

Acos kt

B sin kt, де A і B – це сталі інтегрування, які визначаються із

початкових умов задачі: A

x , B

 

x0

. Закон вільних коливань точки можна

 

 

 

 

 

0

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ще представити в такому вигляді:

x

asin(kt

) , де a і

– сталі інтегру-

вання, що теж визначаються із початкових умов задачі. За фізичним змістом коефіцієнт a – це амплітуда вільних коливань точки, яка може бути визначе-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

x2

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

на за формулою a

 

A

B

 

 

або a

x0

 

, а – початкова фаза коли-

 

 

 

k 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вань:

arctg

A

arctg

 

x0

k

.

 

 

 

B

 

 

 

x0

 

 

 

До основних характеристик коливального процесу відносяться такі параметри: амплітуда a і початкова фаза коливань , які залежать від початкових умов задачі; і часові характеристики коливального процесу – циклічна

22

частота коливань k та період коливань T

2 ,

які не залежать від початко-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

вих умов задачі, а визначаються лише параметрами системи – m і c :

 

Приклад 1. Вказати правильну відповідь. Прискорення вільного падіння

g

прийняти рівним 10 м/с2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо тіло масою m=2 кг підвісили до кінця вертикальної пружини з коефіцієн-

том пружності с=200 Н/м, а в початковий момент часу пружина була недеформо-

вана і тіло відпустили без початкової швидкості, то амплітуда вільних коливань

вказаної системи дорівнює:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1) a

 

0,1 м;

2) a

0,2 м;

 

 

 

 

 

 

 

3) a

 

0 м;

4) a

1 м.

 

 

Розв'язання. Рух тіла на вертикальній пружині будемо розглядати як ко-

ливальний рух точки в силу того, що цей рух поступальний. Амплітуда віль-

них коливань точки залежить від початкових умов руху і циклічної частоти

вільних коливань відповідно формулі a

x2

x02

, де x

– початкова коор-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

k 2

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дината, яка показує початкове відхилення точки від положення статичної рі-

вноваги, а

x0

– це

проекція

 

вектора

початкової швидкості на вісь

x

x0

Vx 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обчислимо циклічну частоту вільних коливань:

 

 

 

 

 

 

 

 

k

c

 

200

10 рад/с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

Статична

 

 

 

 

Початкові умови руху тіла (точки)

Пружина

 

t = 0

 

 

визначимо за допомогою рисунка 17,

недеформована

 

рівновага

 

 

 

 

 

 

на якому зобразимо пружину в неде-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

формованому стані, положення стати-

 

 

 

 

 

 

 

 

чної рівноваги тіла, а також його по-

 

 

 

 

 

 

 

 

ложення в момент початку коливань

 

 

 

 

 

V0 = 0

(при t = 0) відносно початку координат

 

λст

 

 

 

x0

(осі x, y), яке обирається в положенні

 

 

 

 

статичної рівноваги тіла.

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слід зауважити, що при коливан-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нях тіла (точки) на вертикальній пру-

 

 

 

 

x

 

 

 

жині вісь

x

проводять із положення

 

 

 

 

 

 

 

статичної

рівноваги тіла (точки),

в

 

 

 

 

 

Рис. 17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

якому пружина деформована на вели-

чину

СТ (рис. 17) і це статичне подовження пружини розраховується за фо-

рмулою

 

 

P , де P – вага тіла (точки).

 

 

 

 

 

 

СТ

 

 

c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Із умови прикладу і рис.17 випливає, що в початковий момент часу t

0

тіло було підвішано до недеформованої пружини, а значить, було відхилено

23

х k 2 x 0,

уверх від положення статичної рівноваги на величину СТ , тобто початкове значення координати x було таким:

x0

 

P

 

mg

2 10

0,1 м .

СТ

 

 

 

 

 

c

 

c

200

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тіло в початковий момент було відпущено без початкової швидкості,

значить Vx 0

x0

0.

 

 

 

Тоді a

0,12

 

02

0,1

м.

102

 

 

 

 

 

Отже, правильною буде відповідь 1).

Приклад 2. Вказати правильну відповідь.

Якщо диференціальне рівняння коливань тіла має вигляд х 25x 0, а коефіці-

єнт пружності с = 200 Н/м, то маса тіла дорівнює:

 

1) m

8 кг;

2) m

6 кг;

3) m

4 кг;

4) m

2 кг.

Розв'язання. Задане рівняння – є однорідне диференціальне рівняння другого порядку вільних (власних) коливань матеріальної точки в середовищі без опору руху:

де k – частота вільних коливань, яка дорівнює k mc .

Тоді у даному випадку k 2

25

 

c

. Звідси m

c

200

8 кг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

25

 

25

 

Отже, правильною буде відповідь 1).

 

 

 

 

Приклад 3. Вказати правильну відповідь з точністю до десятих.

Якщо

закон коливального

руху матеріальної

точки має вигляд

x 5cos8t

4sin8t см, то амплітуда вільних коливань дорівнює:

1)a = 0,1 см; 2) a = 0,1 см;

3)a = 6,4 см; 4) a = – 2,8 см.

Розв'язання. Заданий вираз є розв’язком однорідного диференціального

рівняння другого порядку вільних коливань матеріальної точки x k 2x 0 : x Acoskt Bsin kt, де A 5 см, B 4 см.

Тоді амплітуду цих вільних коливань можна знайти за формулою

 

 

 

 

 

 

 

a A2

B2

52

42

6,4 см.

Отже, правильною буде відповідь 3).

Приклад 4. Вказати правильну відповідь з точністю до сотих.

Якщо тіло масою m=20 кг рухається на вертикальній пружині з коефіцієнтом пружності с=20 Н/м, то період T його вільних коливань дорівнює:

1)

T = 6,28 с;

2)

T = 0,15 с;

3)

T = 3,49 с;

4)

T = 1,00 с.

Розв'язання. Період вільних коливань точки знаходиться за формулою

24

Т

2

2

m

.

 

 

 

k

 

c

Підставивши значення необхідних величин у наведену формулу, получи-

мо:

 

 

 

 

Т 2 3,14

20

 

6,28 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, правильною буде відповідь 1).

 

 

Приклад 5. Вказати правильну відповідь.

 

 

 

 

 

Якщо комплект пружин (рис.18) складається із трьох пру-

 

 

 

 

c1

 

 

 

жин, жорсткості яких відповідно дорівнюють с1=30 H/м, c2=40

 

 

c2

H/м, c3=20 H/м, то еквівалентна жорсткість комплекту стано-

 

 

 

 

 

 

 

вить:

 

 

 

c3

Рис. 18

1) c ЕКВ = 23,8 Н/м;

2) c ЕКВ = 15,6 Н/м;

3) c ЕКВ = 3,33 Н/м;

4) c ЕКВ = 10,3 Н/м.

Розв'язання. Для визначення еквівалентної жорсткості комплекту пружин треба врахувати види з’єднання пружин. З’єднання пружин може бути паралельним (рис.19,а; 19,б), або послідовним (рис.19,в).

a)

б)

в)

 

c1

c1

c1

c2

 

 

 

 

c2

c2

 

 

 

cекв = с1 + с2

cекв = с1· с2 / (с1 + с2)

Рис. 19

Відповідні формули для розрахунку еквівалентної жорсткості вказаних з’єднань пружин наведені на рис.19.

Отже, в заданому комплекті пружин пружини з жорсткістю с1 і с2 з’єднані паралельно, тоді еквівалентна жорсткість цього з’єднання пружин буде

Cекв1,2 C1 C2 30 40 70 Нм.

Розглянутий комплект із двох пружин з’єднаний з пружиною жорсткості С3 послідовно, тому еквівалентна жорсткість заданого комплекту із трьох

пружин буде:

Cекв

Секв1,2 С3

Секв1,2 С3

70 20 1400 15,6 Н/м.

70 20 90

Отже, правильною буде відповідь 2).

25

Приклад 6. Вказати правильну відповідь. Прискорення вільного падіння g

прийняти рівним 10 м/с2.

Якщо статична деформація пружини становить 20 см, то період власних коливань точки дорівнює:

1) Т = 1,55 с;

2) Т = 0,888 с;

3) Т = 0,438 с;

4) Т = 0,333 с.

Розв’язання. При заданих параметрах g 10 м/с2,

20 см 0, 2 м,

 

СТ

що фігурують в умовах даного прикладу, період власних коливань точки слід розрахувати таким чином:

 

2

 

 

c

 

c

 

 

 

g

 

 

g

 

10

 

 

 

T

;

k

 

 

 

 

 

 

50 7,07 рад/с;

k

m

 

Р/g

 

 

 

Р /c

 

СТ

0, 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

2

3,14

0,888

с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7,07

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, правильною буде відповідь 3).

2.3.2. Вимушені коливання точки в середовищі без опору руху

Вимушеними називаються коливання точки під дією поновлюючої та збурюючої сили. В навчальних задачах збурююча сила – це сила, що зміню-

ється за часом відповідно гармонічному закону F

F0 sin

t

, де F0

амплітуда збурюючої сили,

– її циклічна частота,

t

– фаза збурюю-

чої сили, – її початкове значення. В навчальних задачах

може приймати

значення 0 або

 

. Якщо

0 , то збурююча сила змінюється за законом си-

2

нуса – F F0 sin t ; якщо ж

 

 

, то за законом косинуса:

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F

F0 sin t

 

F0 cos t .

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Диференціальне рівняння вимушених коливань точки в середовищі без опору після перетворень

mx cx F0 sin

 

t

 

;

 

 

mx

cx

F0 sin t

;

x

 

c

x

 

F0

sin

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

m

 

 

 

 

буде наступним:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

k 2 х

F0

sin

 

t

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

Це неоднорідне диференціальне рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами.

26

Щоб знайти закон коливального руху точки x x t та проаналізувати цей рух, треба провести процедуру інтегрування вказаного диференціального

рівняння при заданих початкових умовах руху точки (при t

0):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1) x 0

x0;

 

 

2) Vx 0

x 0

x0.

 

 

 

 

Розв’язок неоднорідного диференціального рівняння складається із суми

двох розв’язків:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

x1

 

x2 , де

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x1

це загальний розв’язок однорідного диференціального рівняння

x

k2x

0,

що має вигляд x

 

Acos kt

 

Bsin kt;

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

– це частинний розв’язок неоднорідного диференціального рівняння

x

k 2 x

 

 

 

F0

sin

 

t

. Тут вигляд розв’язку x

залежить від вигляду пра-

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вої частини диференціального рівняння та співвідношення частот

і k .

 

Якщо

 

 

 

 

k , то x2

Dsin

 

t

 

, де коефіцієнт D визначається за фор-

мулою D

 

 

 

 

F0/m

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

П р и м і т к а. За фізичним змістом абсолютне значення коефіцієнта D є амплітудою

чисто вимушених коливань:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

aвим

 

F0

/m

 

F0

 

 

 

1

 

ст

дин ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

2

2

 

 

c

 

1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F 0

 

 

 

 

 

де

 

 

 

 

– статичне подовження пружини від дїї амплітудного значення F збу-

 

 

 

СТ

 

c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рюючої

 

сили

(характеризує

вплив

 

F0

на

 

амплітуду чисто

вимушених

коливань);

 

 

 

1

 

 

– коефіцієнт динамічності (характеризує вплив на амплітуду чисто вимуше-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

них коливань співвідношення частот

 

і k ).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо ж

 

k

– випадок резонансу, то x2

D t cos

t

, де коефіцієнт

D обчислюється за формулою D

 

 

 

F0

/m

.

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

П р и м і т к а. За фізичним змістом абсолютне значення добутку D t є амплітудою чисто вимушених коливань при резонансі, яка необмежено зростає пропорційно часу:

D t

 

aвим

 

F0 m

 

t

F0 m

t

F0 m

t

F0

 

 

t

ст

t.

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

2

2 с m

c

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді в перелічених двох випадках повні розв’язки диференціального рівняння вимушених коливань точки приймають вигляд:

k;

x

x1

x2

Acos kt

B sin kt

Dsin

t

;

k;

x

x1

x2

Acos kt

Bsin kt

D t cos

t

.

27

В цих виразах коефіцієнти A і B – це сталі інтегрування, які визначаються шляхом підстановки початкових умов в повний розв’язок диференціального рівняння.

Приклад 1. Вказати правильну відповідь.

Якщо диференціальне рівняння вимушених коливань точки має вигляд

3x

36x 2sin 12t (Н), то амплітудне значення збурюючої сили дорівнює:

 

 

1)

F0

12 Н;

2)

F0

2 H;

 

 

3)

F0

3 H;

4)

F0

6 H.

 

Розв'язання. Відповідно диференціальному рівнянню вимушених коли-

вань точки mx

cx

F0 sin t

у даному випадку збурюючою силою є си-

ла

F 2sin 12t

(Н); тоді амплітудне значення збурюючої сили дорівнює

F0

2 Н.

 

 

 

 

 

 

 

Отже, правильною буде відповідь 2).

 

 

Приклад 2. Вказати правильну відповідь.

 

 

Якщо диференціальне

рівняння

вимушених коливань точки має вигляд

x 25x 0,8sin 12t , то частинний розв’язок неоднорідного диференціального рів-

няння треба шукати у вигляді:

 

 

 

 

1)

x2

D sin 12t;

2)

x2

D t

sin 12t;

3)

x2

D cos 12t;

4)

x2

D t

cos 12t .

Розв'язання. Вигляд частинного розв’язку x2 неоднорідного диференціального рівняння залежить від вигляду його правої частини та від співвідно-

шення частот

і k . В правій частині заданого диференціального рівняння ,

загальний

вид

якого x

k 2x

 

F0

sin t

знаходиться

періодична

функція

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin

t ; з рівняння також випливає, що частота збурюючої сили приймає зна-

 

 

 

 

 

 

чення

12 рад/с, а циклічна частота власних коливань точки – k

25 5

рад/с, тобто

k (резонансу немає). Тоді розв’язок

x2

треба шукати у ви-

гляді правої частини диференціального рівняння:

x2

Dsin12t .

 

 

 

 

Отже, правильною буде відповідь 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 3. Вказати правильну відповідь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо

диференціальне рівняння вимушених

коливань точки має вигляд

x

25x 2sin 5t , то частинний розв’язок неоднорідного диференціального рівнян-

ня треба шукати у вигляді:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1)

x

D*t cos 5t ;

2)

x

D*t sin 5t ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3)

x

D* cos 5t ;

4)

x D* sin 5t .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв'язання. Як і в попередньому прикладі 2, загальний вигляд заданого

неоднорідного диференційного рівняння буде таким:

x

k 2 x

F0

sin

t ; з рів-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

няння випливає, що частота збурюючої сили приймає значення

5 рад/с,

28

тобто k і має місце резонанс. Тому розв’язок x2 треба шукати у вигляді

x2

D t cos5t .

 

Отже, правильною буде відповідь 1).

 

Приклад 4. Вказати правильну відповідь.

 

Якщо

диференціальне рівняння вимушених коливань точки має вигляд

x

36x

2sin t , то при резонансі частота збурюючої сили дорівнює:

1)

6 рад/с;

2)

18 рад/с;

3)

0,6 рад/с;

4)

26 рад/с.

Розв'язання. Згадуємо, що при резонансі частота збурюючої сили та частота власних коливань точки співпадають. Із заданого рівняння випливає,що

частота власних коливань точки k

36

6 рад/с. Тоді при резонансі частота

збурюючої сили повинна дорівнювати

k

 

6 рад/с.

 

 

 

 

 

Отже, правильною буде відповідь 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 5. Вказати правильну відповідь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо диференціальне

рівняння

вимушених

коливань

точки

має

вигляд

x

49x

 

1, 2sin 6t , то амплітуда чисто вимушених коливань становить:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1) aвим

0,241 м ;

2) aвим

0,092 м ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3) aвим

0,164 м ;

4) aвим

0,056 м .

 

 

 

 

Розв’язання. Як і в попередніх прикладах 2 і 3, задане неоднорідне дифе-

ренціальне рівняння

можна

представити

в такому загальному

вигляді

x

k 2x

 

 

F0

sin

t , де k і

приймають такі значення:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

49

 

 

 

7 рад/с;

6 рад/с, тобто

 

k (резонансу немає). Тоді амплі-

туда

чисто

 

вимушених

коливань

 

обчислюється

за

формулою

aвим

 

D

 

 

 

 

F0/m

 

 

і дорівнює aвим

 

 

 

1, 2

 

 

1, 2

 

0,092 м.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

2

 

2

 

 

 

49 36

 

13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, правильною буде відповідь 2).

3. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО КОМП’ЮТЕРНОГО ТЕСТУВАННЯ

 

 

 

 

 

Завдання 1. Вказати правильну відповідь. Прискорення ві-

 

 

 

 

 

льного падіння g прийняти рівним 10 м/с2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо маса ліфта 400 кг, а його прискорення a=4 м/с2, то на-

Т

 

тяг канату T, за допомогою якого спускається ліфт, дорівнює:

 

 

 

 

 

1)

T = 5600 Н;

 

 

 

a

2)

T = 2400 Н;

 

 

 

 

 

 

3)

T = 3000 Н;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4)

T = 1600 Н.

 

 

 

V

P

29

Завдання 2. Вказати правильну відповідь. Якщо важка точка масою m спуска-

ється по негладкій площині, що складає кут

з горизонтом, то диференціальне рі-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вняння руху точки в проекціях на вісь x має вигляд:

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

mx

P cos

Fтерт ;

 

 

 

a

 

 

 

А

1)

V

 

 

 

 

2)

mx

P sin

Fтерт ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

FTEPT

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α

 

 

 

α

3)

mx

P cos

Fтерт ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4)

mx

P sin

Fтерт .

 

 

 

 

P

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 3. Вказати правильну відповідь. Прискорення вільного падіння g прийняти рівним 10 м/с2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо до нитки довжиною 1 м підвішен вантаж вагою 20 Н, а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

горизонтальна швидкість внаслідок поштовху дорівнює 2 м/с, то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

натяг нитки N безпосередньо після поштовху дорівнює:

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1)

N = 14 Н;

 

 

 

 

 

 

a n

 

 

 

 

 

 

2)

N = 28 Н;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3)

N = 42 Н;

 

 

 

 

 

 

 

 

V0

 

 

 

 

 

 

 

 

4) N = 32 Н.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 4. Вказати правильну відповідь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо тіло вагою 40 Н спускається по негладкій по-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

верхні, нахиленій під кутом 60о до горизонту, а коефіці-

SA

 

 

 

 

 

 

 

 

єнт тертя

0,1 , то робота сили тертя на переміщенні

 

 

 

 

 

 

 

 

SA=1 м дорівнює:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

1)

AF

 

1 Дж;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

терт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

FTEPT

2)

AF

 

1 Дж;

 

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

терт

 

 

 

 

 

 

 

 

600

 

 

3)

A

 

 

2 Дж;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

терт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4)

AF

 

2 Дж.

600

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

терт

 

Завдання 5. Вказати правильну відповідь.

Якщо маса тіла, яке рухається поступально дорівнює 2 кг, а швидкість 5 м/с, то кінетична енергія тіла T становить:

1)

T = 0 Дж;

2)

T = 50 Дж;

3)

T = 25 Дж;

4)

T = 12,5 Дж

Завдання 6. Вказати правильну відповідь.

Якщо тіло масою 20 кг почало рухатись по горизонтальній площині під дією горизонтальної сталої сили F і через 2 с його швидкість набула значення 2 м/с, то величина цієї сили дорівнює:

1)

F = 5 Н;

2)

F = 10 Н;

3)

F = 15 Н;

4)

F = 20 Н.

Завдання 7. Вказати правильну відповідь. Прискорення вільного падіння g прийняти рівним 10 м/с2.

30