Характеристика пропозицій постачальників

Умови пропозиції	Значення
Пропозиція першого постачальника
Форма оплати Строк оплати Транспортні витрати Прейскурантна ціна (у.о. за 1 т)/ максимальний розмір поставки (млн.т.): - сировина 1 - сировина 2 - сировина 3 - сировина 4 Знижка за обсяг поставки Знижка за компактність поставки	Безготівковий розрахунок 14 днів Включені 35/4,60 45/3,0 69/0,1 110/0,65 -5% -2%
Пропозиція другого постачальника
Форма оплати Строк оплати Транспортні витрати Закупівельна ціна (у.о. за 1 т) / максимальний розмір поставки (млн.т.): - сировина 1 - сировина 2 - сировина 3 - сировина 4	Розрахунок готівкою 14 днів Включені 33/5,1 42/3,1 65/0,25 105/0,32
Пропозиція третього постачальника
Форма оплати Строк оплати Прейскурантна ціна (у.о. за 1 т) / максимальний розмір поставки (млн.т.): - сировина 1 - сировина 2 - сировина 3 - сировина 4 Знижка за обсяг поставки Фрахт транспортних засобів (у розрахунку на 1 т вантажу)	Безготівковий розрахунок 30 днів 32/3,2 43/2,22 65/0,85 101/1,10 -2% 5 у.о.

При порівнянні пропозицій різних постачальників недостатньо порівняти тільки закупівельні ціни.

У першій і другій пропозиціях термін оплати постачання становить 14 днів, але в другій пропозиції для передоплати необ­хідно одержати кредит у розмірі закупівельної ціни на ці 14 днів і плати­ти відсотки, тобто ціна пропозиції буде рівна сумі закупівельної ціни і величині відсотка на неї. Величина відсотка розраховується за формулою:

(2.4)

де К - величина кредиту, грн;

D - число днів у році, на які береться кредит;

С - процентна ставка за кредит – 12% (дивись завдання).

Перш за все розраховуємо закупівельні ціни:

• по першій пропозиції

• по другій пропозиції:

• по третій пропозиції:

Розраховуємо ціну пропозиції:

• по першій пропозиції: ціна пропозиції дорівнює закупівельній:

;

• по другій пропозиції: ціна пропозиції складається із закупі­вельної ціни і величини відсотка за кредит:

, підставимо у формулу необхідні значення вихідних даних:

• по третій пропозиції: ціна пропозиції дорівнює закупівельній:

Висновок: на підставі проведених розрахунків видно, що більш вигідною пропозицією є пропозиція першого постачальника, отже закупівлі будемо здійснювати у нього.

Витрати на закупівлю у цього постачальника складатимуть:

руда марганцева –

кокс –

антрацит –

металобрухт –

Загальні витрати: 322298000 грн.

Крім того, врахуємо знижки, що надає постачальник:

Слід врахувати, що виробничі потужності постачальників не завжди співпадають з потребами споживача, тобто може скластися ситуація (у реальному житті таких ситуацій більшість), коли один постачальник не може повністю задовольнити потреби споживача. У той же самий час споживачі прагнуть диверсифікувати власні ризики постачання продукції, а отже будуть домовлятися з різними постачальниками.

Зазвичай, сторони мають тенденцію створювати довгострокові об’єднання та партнерства, з метою зменшення ризиків та витрат. Це примушує організації взаємодіяти з одним постачальником, як по кожному необхідному матеріалу, так і по асортименту різних матеріалів.

Однак деякі організації вважають що взаємодія з одним постачальником робить їх більш вразливими та залежними від показників роботи одного підприємства, та вони можуть мати проблеми, якщо компанія-постачальник матиме порушення в роботі. Для того щоб запобігти цьому, деякі організації обирають закупівлю одного й того ж матеріалу у деяких компаній-конкурентів.

В кожному випадку вибір варіанту залежить від конкретної ситуації.

В останьому випадку (коли обирається декілька постачальників) необхідно повернутися до порівняння цін пропозицій.

У нашому випадку якщо перший постачальник не зможе забезпечити потреби споживача – необхідно звернутися до третього постачальника для закупівлі решти сировини.

У разі, якщо навіть два постачальника не можуть задовольнити потреби у вихідних матеріалах – звертаємося до другого постачальника (тобто до того, ціна пропозиції якого наступна).

В окремих випадках може скластися ситуація, коли всі постачальники, що діють в обраному регіоні не виробляють достатньо сировини для задоволення потреб споживача, тоді необхідно повернутися на два кроки назад – до аналізу привабливості регіонів.

В нашому прикладі, якщо постачальники регіону В не зможуть повністю задовольнити потреби споживача у сировині, то необхідно провести аналіз постачальників наступного за привабливістю регіону (регіону, рейтингова оцінка якого наступна за величиною після регіону В). Тобто економічні регіони розглядаються у наступній послідовності:

В – Е – D – А – С