Міністерство транспорту та зв’язку україни

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ІМЕНІ АКАДЕМІКА В.ЛАЗАРЯНА

Кафедра «Управління

експлуатаційною роботою»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсового проекту на тему:

«Організація ланцюга постачання сировини на виробництво»

з дисципліни

«Управління ланцюгами постачань»

Укладачі:

Окороков А.М.

Іващенко Є.В.

Яневич В.З.

Дніпропетровськ

2010

УДК

Методичні вказівки дають загальний напрямок виконання курсового проекту, визначають структуру, зміст і обсяг окремих розділів, не обмежуючи при цьому творчу ініціативу студентів і консультантів по виконанню курсового проекту.

Методичні вказівки призначені для використання студентами 5 курсу денної та 6 курсу безвідривної форми навчання спеціальності 7.100403 «Організація перевезень і управління на транспорті» при виконанні курсової роботи з дисципліни «Управління ланцюгами постачань».

Укладачі: ст.викл. Окороков А.М.,

ас. Іващенко Є.В.

к.т.н., доц. Яневич В.З.

Рецензент:

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………1

1. Визначення необхідного обсягу виробництва……………………………..6

   1. Загальні положення……………………………………………………..6

   2. Основні положення маркетингових досліджень……………………….8

   3. Визначення обсягів виробництва по ланках технологічного

ланцюга постачань……………………………………………………….9

2. Обґрунтування способу транспортування в межах ланцюга постачань...11

3. Визначення можливих постачальників вихідних матеріалів…………….12

   1. Визначення регіону розміщення постачальника сировини………….12

   2. Визначення постачальника в регіоні…………………………………..15

4. Визначення прийнятного рівня запасів по ланках

технологічного ланцюга постачань………………………………………21

1. Визначення рівня запасів в загальному вигляді……………………...21

2. Вибір способу відновлення запасів на кінцевому виробництві……25

   1. При фіксованому рівні замовлення…………………………...…27

   2. При фіксованому інтервалі між замовленням у постачанні…...31

1. Графічна інтерпретація матеріального потоку в

технологічному ланцюгу постачань………………………………………34

ВИСНОВОК…………………………………………………………………….35

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК………………………………………………35

ВСТУП

Сучасне виробництво, що функціонує в ринкових умовах, можна розглядати як деяку сукупність підприємств які пов’язані між собою технологічними і договірними відносинами, тобто з позиції логістики це макросистема.

Матеріальний потік між елементами макросистеми являє собою сукупність вихідних матеріалів (сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів), які необхідні для досягнення кінцевої цілі – випуску продукції, яка користується попитом на споживчому ринку.

Готова продукція кожного попереднього виробництва в технологічному ланцюгу є вихідним матеріалом для наступного виробництва. Обсяг виробництва кожного із підприємств (ланок технологічного ланцюга) визначається попитом на їх продукцію. В цілому для ланцюга ці об’єми визначаються попитом на кінцеву продукцію, кожного конкретного доведеного до кінцевого рівня технологічного циклу. Таке положення має місце як при виробництві продукції промислово-технологічного призначення так і споживчого призначення.

Тому дуже відповідальним в умовах ринкових відносин є обґрунтування потреб у вихідних матеріалах, в таких об’ємах, які достатні для задоволення споживчого попиту, з урахуванням його коливань в конкурентному середовищі.

Управління матеріальним потоком технологічного ланцюга в просторі і часі повинно при цьому бути наскрізним і здійснюватися за допомогою договорів між всіма суміжними ланками причетних ланцюгів.

Для визначення величини матеріального потоку повздовж технологічного ланцюга необхідно вирішити наступні питання:

• виконати маркетингові дослідження на базі тієї чи іншої складової матеріального потоку, як на кінцеву так і проміжні види продукції;

• визначити об’єм закупівлі вихідної сировини по всіх ланках технологічного ланцюгу;

• обґрунтувати прийнятність того чи іншого постачальника;

• визначити умови і розміри, тобто політику закупівлі вихідних матеріалів;

• визначити оптимальні (прийнятні) розміри запасів вихідних матеріалів і політику їх відновлення (з урахуванням надійності їх постачань).

Перераховані питання вирішуються методами викладеними в дисципліні, що називається управлінням ланцюгами постачань.

Ланцюги постачань функціонують як в макросистемах регіонів держави в цілому, так і можуть виходити за її межі, тобто в середовище міжнародних відносин.

При цьому необхідно пам’ятати, що кожній організації необхідний надійний матеріальний потік. Управління ланцюгами постачань (УЛП) – це важлива функція, оскільки матеріали необхідно переміщувати в організацію настільки ефективно, продуктивно та дешево, наскільки це можливо. Краще за все цього можна досягти, маючи інтегровану логістичну функцію, тобто функцію, яка відповідає за всі аспекти цього переміщення. Результати, що одержують при її застосуванні досить вагомі, оскільки вони впливають на обслуговування споживачів та на витрати, а також практично на всі інші показники діяльності організації.

Управління ланцюгами постачань не обмежується масштабами організації, а займає унікальну позицію, пов’язуючи цю організацію з зовнішніми постачальниками з одного боку, та замовниками і споживачами продукції з іншої. Тому організації все краще розуміють, що вони працюють не ізольовано від інших структур бізнесу, а входять в ланцюг постачань, мета якого – задоволення попиту споживачів.

Така сфера діяльності як УЛП дуже динамічно змінюється. Поява таких операцій, як постачання по схемі «точно в строк», «тощі» виробництва, ефективне реагування на запити споживачів, планування ресурсів підприємства, електронна комерція та глобалізація і підвищення якості обслуговування споживачів, в значній мірі змінює і попит і логістику підприємства.

Крім того, розвиток світової економіки на сучасному етапі характеризується інтенсивними інтеграційними процесами. Такі процеси мають місце не лише у міждержавних масштабах, але й на державному рівні. Отже логістика та управління ланцюгами постачань розглядаються спеціалістами як сфера економіки, що швидко розвивається, та як новий науковий напрямок.