3. Порядок виконання роботи

Перевірочні виміри виконуються вимірювальним приладом П-321.

3.1. Перевірити рівень незбалансованих несучих частот.

3.2. Перевірити рівні контрольних частот плоскої й похилої АРП; при вимірах рівня "плоскої" — відключити контрольну похилої й навпаки.

3.3. Перевірити рівні бічних частот по першому, другому і третьому каналам. Для цього встановити на генераторі приладу f=800 Гц із рівнем Р=0,4 Нп і підключити вихід генератора в гнізда ЛИН блоку ДС.

3.4. Виміряти залишкове загасання одного з каналів. Для цього ввімкнути вихід генератора f=800 Гц із рівнем 0,4 Нп у гнізді ЛИН блоку ДС і на другому комплекті апаратури в гнізді ЛИН блоку ДС виміряти рівень сигналу.

3.5. Виміряти рівень бічної частоти при посилці виклику по першому каналі. Для цього ключ "Виклик" перевести в положення "Виклик" і в гнізді блоку ЛУС виміряти рівень бічної частоти.

4. Зміст звіту

4.1. Структурна схема апаратури В-3-3 із вказівкою блоків.

4.2. Діаграма перетворення частот по одному з варіантів, зазначених викладачем

4.3. Таблиця перевірочних вимірів

4.4. Висновки.

5. Контрольні питання

1. Яке призначення диференціальної системи ?

2. Як розташовуються контрольні частоти відносно пері давемого спектра трьох каналів?

3. Чому в груповій частині використовуються два щаблі преоб разования спектра?

4. Яке призначення постійного лінійного вирівнювача?

5. Як працює система АРУ ?.

6. Як виробляється перетворення спектра сигналу кожного каналу в тракті передачі й у тракті приймання?

Лабораторна робота № 6

Організація поїзного та станційного радіозв’язку

1. Мета роботи

Вивчення принципу організації поїзного та станційного радіозв’язку.

2. Теорія

Організація поїзного радіозв’язку (ПРЗ)

Поїзний радіозв’язок призначений для службових переговорів між:

- поїзним диспетчером (ДНЦ) і машиністами локомотивів;

- поїзним диспетчером (ДНЦ) і черговими по станціях (ДСП);

- поїзним диспетчером і ремонтними підрозділами, які знаходяться на перегоні;

- черговими по станціях і машиністами локомотивів;

- машиністами зустрічних локомотивів.

Поїзним радіозв’язком можуть користуватися локомотивний диспетчер і черговий локомотивного депо. Все це сприяє збільшенню пропускної і перевізної здатності залізниці, збільшенню обороту локомотивів і вагонів та підвищенню безпеки руху поїздів.

Поїзний радіозв’язок у мережі залізниці організується по провідному принципу в симплексному режимі з використанням групового виклику машиністів локомотивів. Коло поїзного радіозв’язку організується в нормах диспетчерського кола і передбачає встановлення апаратури розподільчої станції (блок радіопровідного зв’язку БРПЗ) в місці знаходженні ДНЦ і стаціонарних радіостанцій на станціях. Радіус дії радіостанції в гектометровому діапазоні знаходиться в рамках 3-30 км.

Зв'язок на дільниці від розподільчої станції до найближчої станції локомотиву здійснюється по проводах поїзного дспечерського зв’язку (ПДЗ), а на ділянках від станції до локомотива – по радіо.

ПДЗ також використовується для передачі сигналів управління стаціонарними радіостанціями.

Перехід провідного зв’язку на радіозв’язок і навпаки допускається шляхом встановлення на проміжних станціях спеціальних блоків радіопровідних перехідних пристроїв (БПП), розташованих в шафах радіопровідного зв’язку (ШРПС-62 М).

За допомогою БПП ДНЦ має можливість дистанційно підключати до ланцюга ПДЗ стаціонарну радіостанцію (СРС) будь-якого проміжного пункта свого кола, надсилати через неї виклик до локомотивної радіостанції ЛРЗ і розмовляти через стаціонарну радіостанцію з машиністом локомотиву.

У радіозв’язку використовується груповий виклик, при якому за всіма локомотивами радіостанції закріплена частота виклику 1000 Гц, за ДСП –1400Гц, за ДНЦ – 700Гц, крім того, частота 2000Гц може використовуватися для виклику ДНЦ-2 на станції двох суміжних диспетчерських кіл зв’язку або для виклику ремонтних підрозділів.